Рішення

від 26.09.2019 по справі 922/2680/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2680/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб-Електро", 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 32, корпус А, код 41179697 до Фізичної особи-підприємця Фурсової Оксани Олексіївни, АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 про стягнення 16202,00 справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саб-Електро" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Фурсової Оксани Олексіївни (відповідач) 16 202,00 грн. попередньої оплати, сплачені платіжними дорученнями №129 від 28.07.2017 та №132 від 03.08.2017 за 2 насоси гном 25-20 380В, які не було поставлено відповідачем.

Судові витрати в сумі 1 921,00 грн. сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення ст.ст. 530, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України відповідач не передав позивачу оплачений товар, а саме: насоси гном 25-20 380В у кількості 2 штуки та не повернув одержану суму попередньої оплати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві .

Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - відсутність адресату".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 21.08.2019 року, місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1 та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Позивач, про розгляд справи повідомлений належним чином про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про його вручення - 12.09.2019 року.

Ухвалою суду від 17.09.2018 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, Товариством з обмеженою відповідальністю "Саб-електро" (позивач) 28.07.2017 та 03.08.2017 було здійснено замовлення у Фізичної особи-підприємця Фурсової Оксани Олександрівни (відповідач) товару, а саме: насосів гном 25-20 380В у кількості 2 шт. (далі - товар).

На виконання даних замовлень відповідачем 28.07.2017 було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0793 від 28.07.2017 на попередню оплату товару, а саме: насосу гном 25-20 380В у кількості 1 шт. за ціною 8101,00 грн. та 03.08.2017 року виставлено рахунок-фактуру № СФ-0795 від 03.08.2017 на попередню оплату товару, а саме: насосу гном 25-20 380В у кількості 1 шт. за ціною 8101, 00 грн..

Позивач, здійснив на користь відповідача попередню оплату за товар на загальну суму 16202, 00 грн., що дорівнює 100 % вартості товару та підтверджується копією платіжних доручень № 129 від 28.07.17 та №132 від 03.08.2017. В призначенні платежу в зазначених дорученнях позивачем зазначено: попередня оплата за насос згідно рахунку фактури №СФ-0793 від 28.07.2017 р. та попередня оплата за насос згідно рахунку фактури №СФ-0795 від 03.08.2017 р..

З позовної заяви та копії листа АТ "Укрсиббанк" (вих.№09/64786 від 11.07.2019) вбачається, що вказані кошти були зараховані з рахунку позивача на рахунок ФОП Фурсової О.О.

Оскільки відповідач в погоджені сторонами строки товар не поставив, 28.05.2019 року представник позивача направив на адресу відповідача вимогу про надання можливості позивачу забрати товар за місцезнаходженням відповідача в семиденний строк від дня пред`явлення вимоги..

Однак, відповідач у визначений термін товар не поставив та не надав можливості позивачу забрати товар самостійно за місцем його знаходження.

Як вказує позивач, при неодноразових спробах директора ТОВ "Саб-електро" забрати товар самостійно за адресою відповідача, було встановлено відсутність продавця за його адресою.

Оскільки відповідач до теперішнього часу товар не поставив та не дав змогу забрати його самостійно позивачу, такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку обставинам, вказаним позивачем в позовній заяві, суд зазначає наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 202, ст. 205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, відповідач виставив рахунок фактури №СФ-0793 від 28.07.2017 р. та рахунок-фактуру №СФ-0795 від 03.08.2017 р. відповідно до замовлення позивача.

В свою чергу, позивач здійснив попередню оплату товару, а саме: двох насосів гном 25-20 380В на загальну суму 16202,00 грн., що дорівнює 100% вартості товару та підтверджується копіями платіжних доручень № 129 від 28.07.2017 та №132 від 03.08.2017 року, копією листа АТ "Укрсиббанк" (вих.№09/64786 від 11.07.2019) про здійснення платежів з рахунку позивача на рахунок ФОП Фурсової О.О. та виписками по рахунку позивача про списання вищевказаних коштів.

Визначаючи правову природу відносин, що склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саб-електро" та Фізичною особою-підприємцем Фурсовою Оксаною Олександрівною, виходячи з аналізу положень ст.ст.174, 181 Господарського кодексу України та ст.ст.202, 205, 626, 627, 638, 639 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 197 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, оплачений товар позивачу не поставив, отримати позивачем товар самостійно за місцезнаходженням відповідача не виявилось можливим, оскільки як вбачається з актів від 05.06.2019 та 06.06.19 продавець відсутній за його місцезнаходженням.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до матеріалів справи, позивач 28.05.2019 року направив на адресу відповідача вимогу про виконання зобов`язання та про надання йому можливості забрати товар самостійно, однак вказана вимога залишилась без відповіді.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, товар за договором позивач не отримав.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено обставини на які вказує позивач у своєму позові, відзиву на позовну заяву не надано.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

З огляду на встановлені факти та враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати в розмірі 16 202,00грн., суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб-еклектро" щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Фурсової Оксани Олександрівни 16 202,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також, суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено повністю, суд відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00грн. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фурсової Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб-електро" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 32, корпус А, код:41179697) - 16 202 (шістнадцять тисяч двісті дві) грн. 00 коп. попередньої оплати.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фурсової Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб-електро" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 32, корпус А, код:41179697) - 1921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саб-еклектро" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 32, корп. А, код 41179697).

Відповідач - Фізична особа-підприємець Фурсова Оксана Олександрівна ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "26" вересня 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров