Рішення

від 26.09.2019 по справі 927/617/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

26 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/617/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР",

вул. Савчука, 11, кв. 60, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 37750594

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО",

вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 39262403

про стягнення 19 013,66 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО" про стягнення 19 013,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного 16.08.15 між сторонами Договору №16/08 про надання послуг з організації міжнародних і міжміських вантажних автоперевезень, внаслідок чого позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО" 12 500,00 грн вартості наданих послуг, 2 320,07 грн пені, 1061,09 грн - 3% річних та 3 132,50 грн - інфляційних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.19 справа №927/617/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 29.07.19 відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив. Зокрема, п.3 ухвали відповідачу встановлено строк не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400044994439, вищевказана ухвала суду від 29.07.19 вручена відповідачу 30.07.19. Отже, встановлений відповідачу строк відповідно до п.3 ухвали від 29.07.19 - до 14.08.19.

27.08.19 до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву (вих.№105 від 21.08.19) від відповідача - товариства з обмеженою відповідачльністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО", в якому відповідач повідомив про повне погашення заборгованості перед позивачем на підставі наданої копії платіжного доручення №411 від 15.08.19 на суму 14 421 грн, таким чином, вказує відповідач по справі, заборгованість відсутня та більше того, наявна переплата в розмірі 1921 грн. Враховуючи повне погашення відповідачем заборгованості 15.08.19, останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, у відзиві відповідач просив суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Одночасно відповідачем разом з відзивом на позовну заяву подано клопотання (вих.104 від 21.08.19) про зменшення суми нарахованих та заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій. Відповідач, посилаючись на приписи ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", та на винятковість випадку, несвоєчасність розрахунку із позивачем обгрунтовує складним фінансовим положенням підприємства. Також відповідач просить врахувати значний період прострочення, те що, жодних негативних наслідків для позивача не настало, та що відповідач повністю розрахувався із позивачем до судового засідання у справі, навіть з переплатою в розмірі 1921 грн.

Суд відзив разом з доданими до нього письмовими доказами та клопотанням про зменшення штрафних санкцій від 21.08.19 залучив до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд вважає необхідним його задовольнити, виходячи з наступного.

В силу ст. 161 Господарського кодексу України учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно в заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Однією із заяв по суті справи є відзив на позовну заяву, подання якого є правом учасника справи.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ч.1, ч.3, ч.4, ч.5 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відзив на позовну заяву подано з порушенням встановленого п.3 ухвали суду від 29.07.19 строку для подання відзиву на позов, в якому викладено клопотання про поновлення встановленого судом строку, водночас, подано до закінчення строку, встановленого для вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним клопотання відповідача про поновлення строку задовольнити та поновити відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Суд приймає поданий відповідачем відзив, справа розглядається з його урахуванням.

Отже, згідно із ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше пяти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

16.08.15 між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР" (надалі-Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО" (надалі-Замовник) укладений договір про надання послуг з організації міжнародних і міжміських вантажних автоперевезень №16/08 (надалі-Договір), відповідно до п.1.1. якого, за цим Договором Виконавець зобов`язується від свого імені за дорученням Замовника та за його рахунок виконати в інтересах Замовника комплекс дій, пов`язаних із організацією міжнародних та міжміських вантажних автоперевезень вантажу Замовника, в подальшому іменується як Вантаж. Вартість кожного окремого перевезення обговорюється в Додатках до Договору, які є невід`ємною частиною договору, та складаються на кожне перевезення окремо. Виконавець також надає Замовнику транспортно-експедиційні послуги по Україні та за межами України.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що у своїй діяльності Сторони керуються діючим законодавством України, положеннями даного Договору, Митною Декларацією про міжнародні перевезення вантажу з застосуванням Конвенції TIR , Конвенцією про міжнародні дорожні перевезення вантажу СMR .

Відповідно до п.п. а п.2.1. Договору, Замовник зобов`язується надати для перевезення всі необхідні документи, оформлені згідно з міжнародною Конвенцією СMR (при міжнародних перевезеннях) та вимог законодавства відповідних країн, забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних, митних та інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного, ветеринарного, карантинного, екологічного та іншого контролю та надання вантажу вантажоодержувачу, а також нести витрати, пов`язані з проходженням такого контролю. При ьзатримці вантажу митними та іншими державними контролюючими органами приймати міри по розблакуванню та проходженню вантажу.

Відповідно до п.3.1. Договору, оплата здійснюється у гривнях шляхом перерахування грошових коштів банківським переводом на розрахунковий рахунок Виконавця. Вартість транспортно-експедиційних послуг узгоджується сторонами в кожному окремому випадку в Додатку до цього Договору на кожне перевезення, та відображається у рахунку, який виставляється Виконавцем Замовнику після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що перерахування грошових коштів Виконавцю за організацію міжнародного вантажного автоперевезення здійснюється у розмірі передбаченому у Додатку до Договору. До перерахованої суми входять:

-компенсація (оплата) вартості перевезення перевізнику (наймоному Виконавцем);

-компенсація вартості послуг (робіт) третіх осіб, які приймають участь в забезпеченні транспортного процесу (крім перевізника), якщо такі послуги мали місце та при наявності документального підтвердження;

-інші витрати, пов`язані з здійсненням перевезень, якщо такі послуги мали місце при наявності документального підтвердження таких послуг;

Акт прийому-здачі виконаних робіт являється звітом Виконавця.

Згідно з п.3.3. Договору, Замовник зобов`язується перерахувати належну суму на рахунок Виконавця протягом 15-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт та виставлення Виконавцем рахунку на оплату.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що в разі несплати понад термін, визначений п.3.3. даного Договору, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Згідно з п.8.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2017 року.

Пунктом 8.3. Договору визначено, що всі зміни та доповнення до цього Договору дійсні у випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно з п.8.5. Договору, цей Договір складений та підписаний в 2- примірниках, по одному для кожної із сторін. Обидва екземляри мають однакову юридичну силу. Сторони домовились зберігати комерційні інтереси одна одної.

Позивач зазначає, що 12.06.17 між сторонами було узгоджено заявку №12/06 від 12.06.17, підписану та скріплену печатками обох сторін, на перевезення за маршрутом: м. Гродно (РБ)-(Білорусь)-м. Чернігів, Україна; дата та час завантаження: м. Гродно, 16.06.17; найменування та параметри вантажу: волокно поліамідне-5,0 тонн; строк доставки:19.06.17.

На вимогу Замовника, товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР" 19.06.17 було надано до митних органів рахунок-фактуру №СФ-0000123 із зазначенням: постачальник-ТОВ "ДЕСНА ТРАНС ТУР", одержувач-ТОВ "ІТАЛТЕКС МЕРІНО", перелік наданих послуг: 1.Автопослуга м. Гродно-Н.Яриловичі, 16-17.06.17 ЦМР б/н, в кількості 1 посл., ціна з ПДВ - 12500,00 грн; 2. Автопослуга Н.Яриловичі-м. Чернігів, 17-20.06.17, ЦМР б/н в кількості 1 посл., ціна з ПДВ 4500,00 грн.; 3.Експедиційні послуги по території України в кількості 1 посл., ціна з ПДВ 500,00 грн. Всього на суму 17 500,00 грн, виписав - ТОВ "ДЕСНА ТРАНС ТУР".

Уповноважені представники товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР" (експедитор) та товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО" (замовник) підписали та скріпили печатками 20.06.17 Акт №ОУ-0000123 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно з яким підтвердили, що Експедитором були надані такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №СФ-0000123 від 19.06.17: 1.Автопослуга м. Гродно-Н.Яриловичі, 16-17.06.17 ЦМР б/н, в кількості 1 посл., ціна з ПДВ - 12500,00 грн; 2. Автопослуга Н.Яриловичі-м. Чернігів, 17-20.06.17, ЦМР б/н в кількості 1 посл., ціна з ПДВ 4500,00 грн.; 3.Експедиційні послуги по території України в кількості 1 посл., ціна з ПДВ 500,00 грн. Всього на суму 17 500,00 грн, із зазначенням, що Сторони претензій одна до одної не мають.

Здійснення перевезення також підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 16.06.17 за маршрутом м. Гродно (Білорусь) - м. Чернігів (Україна). Дані у вказаних накладних відповідають даним, які зазначені у заявці від 12.06.17.

За надані послуги з перевезення вантажу та експедиційні послуги, підтверджені рахунком-фактурою №СФ-0000123 від 19.06.17 та Актом №ОУ-0000123 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.06.17, товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО" частково здійснило оплату 04.07.19 згідно з платіжним дорученням №3615 товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР" за отримані послуги у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується копією виписки по рахунку, сформованої 25.07.19, Акціонерний банк "Південний" (м.Одеса).

Позивач звертався до відповідача з претензією (від 11.07.19 №05) оплатити заборгованість по Договору від 16.08.15 №16/08 у розмірі 12500 грн, пені - 2280,28 грн, 3% річних-942,40 грн, інфляційних витрат-3132,50 грн, до якої в якості додатку надано також Акт звірки взаємних розрахунків станом на 11.07.19 (у двох примірниках), останні були отримані відповідачем 12.07.19, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №1400044745837 від 11.07.19. Позивач зазначає, що відповідь на претензію, а також підписаний примірник Акту звірки взаємних розрахунків станом на 11.07.19 відповідачем надіслано не було.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно зі ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 909 ЦК України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з частиною 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, після відкриття провадження у справі відповідач здійснив оплату заборгованості по Договору №16/08 про надання послуг з організації міжнародних і міжміських вантажних автоперевезень, згідно з платіжним дорученням №411 від 15.08.19 на суму 14 421,00 грн, відповідно до якого у графі "призначення платежу" зазначено: "Оплата згідно рішення Господарського суду Чернігівської області №927/617/19 (12500,00 грн - основний борг, 1921 грн - судовий збір)". До відзиву в якості додатку Відповідачем надано лист (від 15.09.19 вих. №103) товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО", адресований товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР", в якому викладено прохання змінити призначення платежу в платіжному дорученні №411 від 15.08.19 на суму 14 421,00 грн, та замість оплати згідно рішення Господарського суду Чернігівської області №927/617/19 (12500,00 грн - основний борг, 1921 грн - судовий збір) вважати призначенням платежу: "оплата за надані послуги згідно Договору №16/08 про надання послуг з організації міжнародних і міжміських вантажних автоперевезень від 16.08.15, без ПДВ".

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 12 500,00 грн заборгованості з надання послуг з організації міжнародних і міжміських вантажних автоперевезень по Договору №16/08 про надання послуг з організації міжнародних і міжміських вантажних автоперевезень від 16.08.15 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки така сплата відбулась після звернення позивача з даним позовом до господарського суду, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції до Господарського суду Чернігівської області від 22.08.19.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача по Договору №16/08 про надання послуг з організації міжнародних і міжміських вантажних автоперевезень від 16.08.15 відсутня.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 2320,07 грн за період з 12.07.17 по 12.01.18.

Відповідачем до відзиву в якості додатку надано клопотання про зменшення суми нарахованих та заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій. Відповідач, посилаючись на приписи ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", та на винятковість випадку, несвоєчасність розрахунку із позивачем обгрунтовує складним фінансовим положенням підприємства. Також відповідач просить врахувати значний період прострочення, те що, жодних негативних наслідків для позивача не настало, та що відповідач повністю розрахувався із позивачем до судового засідання у справі, навіть з переплатою в розмірі 1921 грн. З врахуванням викладеного у клопотанні, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені), нарахованих позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов`язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Такий вид забезпечення виконання зобовязання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. За приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки.

Відповідно до п.3.4. Договору №16/08 від 16.08.15, у разі несплати понад термін, визначений п.3.3. даного Договору, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу. Згідно з п.3.3. Договору, Замовник зобов`язується перерахувати належну суму на рахунок Виконавця протягом 15-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт та виставлення Виконавцем рахунку на оплату. Так, Акт №ОУ-0000123 здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами підписано 20.06.17, тому граничний строк оплати по Договору №16/08 від 16.08.15-05.07.17.

Отже, позивачем розраховано пеню, виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Суд, перевіривши розрахунок пені за період з 12.07.17 по 12.01.18, наданий позивачем, встановив правильність нарахування останньої.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.03.2019 року у справі № 913/284/18.

В обґрунтування клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО" просить суд врахувати, що у Відповідача відсутня заборгованість перед Позивачем, а також те, що порушення виконання зобов`язання за Договором не завдало збитків товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР".

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість за Договором №16/08 від 16.08.15 Відповідачем повністю погашена.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, враховуючи, що відповідачем виконані в повному обсязі зобов`язання за Договором №16/08 від 16.08.15, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати вартості отриманих за Договором послуг, враховуючи інтереси обох сторін, суд задовольняє клопотання відповідача та вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 50% (2320,07 Х 50%) в розмірі 1160 грн.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 1061,09 грн-3% річних за період з 12.07.17 по 03.07.19 на суму 17 500,00 грн, з 04.07.19 по 25.07.19 на суму 12 500,00 грн та 3 132,50 грн інфляційних втрат за період вересень 2017 - квітень 2019 р.р. Суд, здійснивши перевірку встановив, що нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп. покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а частину боргу відповідачем сплачено вже після відкриття провадження у даній справі.

Керуючись ст. 73-80, 86, 129, 165, п.2 ч.1 ст. 231, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛТЕКС МЕРІНО" (вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 39262403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСНА ТРАНС ТУР" (вул. Савчука, 11, кв. 60, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 37750594) 1160 грн пені, 3 132,50 грн - інфляційних втрат, 1061,09 грн - 3% річних та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В частині стягнення 1160 грн пені відмовити.

4.В решті позову в частині стягнення 12 500 грн 00 коп провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/