Рішення

від 25.09.2019 по справі 1.380.2019.002226

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002226

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Тура Т.О.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1 , відповідача Олесишина І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області (далі - Добрянська сільрада), в якому , з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення сесії Добрянської сільради, оформлене протоколом від 21.06.2018 за №20 в частині підпункту 28 пункту 8 , у відповідності до якого депутати Добрянської сільради вирішили згідно результатів голосування одноголосно відмовити у зверненні (заяві): Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Добрянську сільраду повторно винести на розгляд найближчої сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Добрянської сільради площею 0,4500 га, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031 для прийняття рішення у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України та статті 118 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031, для ведення особистого селянського господарства, долучивши до заяви усі передбачені законом документи. Пунктом 8 підпункту 28 рішення сесії Добрянської сільради, яке оформлене протоколом від 21.06.2018 за №20 , у затвердженні проекту землеустрою відмовлено. Вважає таке рішення Добрянської сільради протиправним, оскільки при наявності у ОСОБА_2 всіх належних документів , відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які не передбачені Земельним кодексом України.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав , викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що поданий на затвердження проект землеустрою не відповідає чинному законодавству, а тому не міг бути затверджений. Додатково зазначив, що Добрянською сільрадою листом від 19.04.2016 №107 надано згоду позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Добрянської сільради орієнтовною площею 0, 35 га, тоді як начальником ГУ Держгеокадасту у Львівській області наказом від 10.08.2016 №7404/16-16 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовним розміром 0, 4500 га. Окрім того, вказав, що у заяві про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 вказала кадастровий номер ділянки, але не надала підтвердження, що цей кадастровий номер присвоєний саме цій ділянці. Поданий ОСОБА_2 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до пункту 10 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.12.2017 не було погоджено. Вважає відмову правомірною, а позов безпідставним.

Ухвалою суду від 06.05.2019 позовна заява, подана без додержання встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог, була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою судді від 24.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Представником відповідача через канцелярію суду 23.07.2019 (вх.№25929) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача через канцелярію суду 21.08.2019 подано заяву про зменшення позовних вимог (вх.№30086) та відповідь на відзив (вх.№30088).

Ухвалою від 04.09.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.09.2019.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Добрянською сільрадою ОСОБА_2 надано згоду на розроблення проекту щодо відведення земелької ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Добрянської сільради орієнтовною площею 0, 35 га, що підтверджується листом від 19.04.2016 №107.

ГУ Держеокадастру у Львівській області наказом від 10.08.2016 №7404/16-16 надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Добрянської сільради, орієнтовний розмір земельної ділянки 0, 4500 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаних документів Державним підприємством геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні Західгеодезкартографія на замовлення ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки неодноразово подавався на погодження до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.01.2018 №723/80-18 зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні, підсумкова оцінка проекту землеустрою - погоджується.

ОСОБА_2 11.04.2018 звернулась до Добрянської сільради із заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0, 4500 га, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031, яка розташована в селі Добряни Стрийського району Львівської області. Разом із заявою долучено копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із вказаним кадастровим номером та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що фактично заява ОСОБА_2 від 11.04.2018 стосувалася затвердження проекту землеустрою, а не погодження , як помилково вказано у заяві.

Добрянська сільрада листом від 05.06.2018 №110 повідомила позивача, що заява про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0, 4500 га, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031, яка розташована в селі Добряни Стрийського району Львівської області розглянута на XXI сесії VII демократичного скликання, яка відбулась 21.06.2018. Відповідачем відмовлено у погодженні зазначеного у заяві питання.

ОСОБА_2 19.07.2018 звернулась до Добрянської сільради із зверненням з проханням надати копію рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0, 4500 га, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031, яка розташована в селі Добряни Стрийського району Львівської області.

Добрянською сільрадою супровідним листом від 23.07.2018 №141 позивачу надіслано витяг з протоколу XXI сесії VII демократичного скликання від 21.06.2018 .

Відповідно до підпункту 28 пункту 8 вказаного протоколу за результатами голосування депутатів сільської ради одноголосно у кількості 9 голосів проти відмовлено у зверненні (заяві) Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_2 .

Вважаючи рішення Добрянської сільради щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) та Законом України Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV).

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статті 118 ЗК України .

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина шоста статті 118 ЗК України) .

Змістом частини сьомої статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Законом № 858-IV визначено вимоги до проекту землеустрою.

Зокрема, статтею 50 Закону № 858-IV визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Частиною 8 статті 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186- 1 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина шоста статті 186-1 ЗК України).

Відповідно до частини 8 статті 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що чинним законодавством не надано права органам місцевого самоврядування діяти на власний розсуд при прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не передбачено підстав для відмови в затвердженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.11.2018 у справі №826/8844/16.

При цьому, відповідно до частини 10 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пройдено всі необхідні етапи задля затвердження проекту землеустрою, передбачені чинним законодавством з цього питання, а саме:

- подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства до Добрянської сільради;

- отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

- розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;

- погоджено проект землеустрою в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Добрянською сільрадою за результатами голосування розгляду заяви ОСОБА_2 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0, 4500 га, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031, яка розташована в селі Добряни Стрийського району Львівської області відмовлено у задоволенні такої заяви.

Судом встановлено, що таке рішення оформлено у вигляді витягу із протоколу XXI сесії VII демократичного скликання Добрянської сільради від 21.06.2018.

При цьому, відповідач не ухвалював 21.06.2018 окремого рішення про відмову у погодженні позивачу проекту землеустрою з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері та обставини, яким обґрунтовується відмова у затвердженні проекту землеустрою .

Вказане порушує право заявника бути обізнаним щодо суті прийнято рішення та підстав такої відмови.

Статтею 59 статті №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Протокол сесії в розумінні статті 59 Закону №280/97-ВР не є належною формою оформлення рішення органу місцевого самоврядування з питання погодження проекту землеустрою.

Тому рішення сесії Добрянської сільської ради про відмову у погодженні позивачу проекту землеустрою , оформлене протоколом від 21.06.2018 №20, не відповідає вимогам закону щодо форми прийнятого органом місцевого самоврядування акта.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) № 37801/97, п. 36 від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

При цьому, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України.

Таким чином, Добрянська сільрада при розгляді заяви позивача про погодження проекту землеустрою діяла не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 70-71 рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України від 20.10.2011, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків .

Окрім того, дослідивши поданий ОСОБА_2 на затвердження Добрянській сільраді проект землеустрою, суд встановив, що такий був належним чином погоджений у встановленому статтею 186-1 ЗК України порядку, тому відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України Добрянська сільради повинна була прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою.

Рішення ж про відмову у затвердженні проекту землеустрою повинно було бути обґрунтованим і лише з підстав, передбачених статтею 118 ЗК України.

Оскаржуване рішення не містить жодних підстав відмови, а його форма не відповідає формі оформлення рішення органу місцевого самоврядування.

Вказане зумовлює висновок суду про обґрунтованість першої позовної вимоги в частині оскарження рішення сесії Добрянської сільської ради, оформлене протоколом від 21.06.2018 №20 в частині пп.28 п.8 щодо результатів голосування, яким вирішено відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність гр. ОСОБА_2

Твердження відповідача на правомірність оскаржуваного рішення з посиланням на такі обставини, як невідповідність розмірів земельної ділянки у поданому до затвердження проекту землеустрою та погодженому Добрянською сільрадою, не знайшли свого відображення в цьому рішенні і не передбачені частиною 7 статті 118 ЗК України як підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Тому такі доводи відповідача судом до уваги не беруться.

Твердження відповідача про те, що проект землеустрою не погоджено у встановленому законом порядку, спростовано Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки№723/80-18 від 25.01.2018 .

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодного покликання на вказані обставини, тоді як такі зауваження щодо невідповідності поданого до затвердження проекту землеустрою відповідачем зазначено лише у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у відзиві на позовну заяву .

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване рішення сесії Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, оформлене протоколом від 21.06.2018 №20 в частині пп.28 п.8 щодо результатів голосування, яким вирішено відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_2 , суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Позовна вимога про зобов`язання Добрянську сільраду повторно винести на розгляд найближчої сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Добрянської сільради площею 0,4500 га, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031 для прийняття рішення у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України та статті 118 Земельного кодексу України є похідної від першої позовної вимоги .

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з наведеного, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення відновлення його порушеного права, суд дійшов висновку про задоволення вказаної позовної вимоги.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1 536 грн 80 к.

При цьому, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2 305 грн 20 к., сплаченого за квитанцією №ПН2899 від 18 . 04.2019 .

В ході розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки позивачем зменшено позовні вимоги, сума надмірно сплаченого судового збору може бути повернута за клопотанням позивача.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області (вул. Шевченка, 32, с. Добряни, Стрийський район, Львівська область, 82427, код ЄДРПОУ 22423346) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, оформлене протоколом від 21.06.2018 №20 в частині пп.28 п.8 щодо результатів голосування, яким вирішено відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_2 .

3обов`язати Добрянську сільську раду Стрийського району Львівської області (вул. Шевченка, 32, с. Добряни, Стрийський район, Львівська область, 82427, код ЄДРПОУ 22423346) повторно винести на розгляд найближчої сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у власність для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Добрянської сільської ради площею 0,4500 га, кадастровий номер 4625381000:03:000:0031 для прийняття рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Стягнути з Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області (вул. Шевченка, 32, с. Добряни, Стрийський район, Львівська область, 82427, код ЄДРПОУ 22423346) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2019 року.

Суддя О.П. Хома