Рішення

від 26.09.2019 по справі 400/2766/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 р. № 400/2766/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003 до відповідача:Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Океанівська, 1-А, м. Миколаїв, 54052 про:скасування повідомлень від 25.06.2019 р. вих.№12986, від 22.08.2019 р. вих.№ 17918 та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області(далі - відповідач) з вимогами:

- скасувати повідомлення головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Лялюк С.В. про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 25.06.2019 вих. № 12986, також, скасувати аналогічне повідомлення державного виконавця Вітовського районного відділу ДВС Федоровської-Войт К.В. від 22.08.2019 вих. № 17918, щодо примусового виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2019 по справі №814/1192/18, яким задоволено адміністративний позов Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Грейгівського будинку культури про застосування заходу реагування;

- зобов`язати Вітовський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа у справі № 814/1192/18, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 05.06.2019р.;

- стягнути на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області витрати для сплати судового збору у сумі 1921 грн.

Ухвалою суду від 19.09.2019р. справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій справ.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що представником Головного управління ДСНС України в Миколаївській області подано до Вітовського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області виконавчий лист від 05.06.2019р. по справі № 814/1192/18, який підлягає негайному виконанню, за результатами розгляду якого державним виконавцем винесено повідомлення від 25.06.2019р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пропущення строку пред"явлення виконавчого документу довикоання на підставі п.2 ст.12 Закону Укрїни "Про виконавче провадження".

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями виконавчої служби, вважає такі повідомлення порушенням прав позивача, що передбачені нормами КАС України та Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, в разі невжиття всіх заходів реагування на порушення, виявлені в порядку, встановленому законом, можуть призвести до нещасних випадків або аварій, спричинити людські жертви.

Відповідач у судове засідання, призначене на 24.09.2019р. на 09:30год. не з`явився.

До канцелярії суду 24.09.2019р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивачем пропущено встановлений ч.1-2 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред"явлення виконавчого листа до виконання. Такий строк закінчився 16.02.2019р. Таким чином, відповідач діяв в межах закону, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Представник позивача 24.09.2019 року надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до норм КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа № 814/1192/18 за позовом Головного управління ДСНС України в Миколаївській області до суб`єкта господарювання Грейгівського будинку культури про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів, будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням суду від 07.09.2018р. позов задоволено повністю та застосувано до суб`єкта господарювання Грейгівського будинку культури (код ЄДРПОУ 04375197), розташованого за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с. Грейгове, вул. Миколи Руденка, 80, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів, будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №814/1192/18 в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05.06.2019 року Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №814/1192/18, що підлягає негайному виконанню, який позивач направив на адресу відповідача 19.06.2019р.

27.06.2019 року на адресу Головного управління надійшло повідомлення від головного державного виконавця Вітовського відділу ДВС Лялюк С.В. про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання від 25.06.2019 вих. №12986 (а.с. 12).

Головний державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пропущення строку прдявлення виконавчого документу довикоання на підставі п.2 ст.12 Закону Укрїни "Про виконавче провадження".

20.08.2019 року позивачем повторно направлено виконавчий лист на адресу Вітовського відділу ДВС, з роз`ясненням, що невиконання рішення суду по вказаній справі може призвести до нещасних випадків або аварій, що може спричинити людські жертви.

27.08.2019 року на адресу позивача надійшло повідомлення від державного виконавця Вітовського відділу ДВС Федоровської-Войт К.В. про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання від 17.05.2019 вих.№3710, аналогічно попередньому повідомленню, керуючись п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 14).

Позивач не погоджується з отриманим повідомленням державних виконавців Вітовського відділу ДВС та вважає, що зазначені повідомлення порушують його права, передбачені нормами КАС України та Законом України «Про виконавче провадження» .

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч. 1, 3 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 1 ст. 18 вказаного вище Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів, щодо примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановленні виконавчим документом та цим Законом.

Відповідно до ст. 24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 814/1192/18 від 05.06.2019 відповідає вимогам виконавчого документу, передбачених ст. 4 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення .

Так, рішенням суду від 07.09.2018 року по справі № 814/1192/18 чітко визначено, що Грейгівський будинок культури повинен повністю зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень. Також, зі змісту повідомлення Вітовського районного відділу ДВС випливає, що жодним іншим чином, як заборонити експлуатацію та зобов`язати боржника зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта, дане судове рішення не може бути виконано.

Отже, висновок головного державного виконавця та старшого державного виконавця Вітовського районного відділу ДВС про неможливість примусового виконання рішення та повернення виконавчого документу без прийняття до виконання керуючись п.2 ч.4 ст. 4 Закону є таким, що не відповідає нормам чиннного законодавства, оскільки в резолютивній частині рішення чітко зазначено спосіб його виконання шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта, тому державний виконавець повинен провадити виконання рішення суду на підставі виконавчого листа.

Згідно п.1 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відповідно до ч. 7 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Відповідно до ч. 1, 3-4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані повідомлення державного виконавця є необґрунтованими, оскільки виконавчий лист містить чітке визначення дій, які слід вчинити боржнику, а тому у державного виконавця не було передбачених чинним законодавством підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання та для направлення стягувачу відповідного повідомлення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави, передбачені ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 26.03.2019р. та від 17.05.2019р. року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документу справі № 814/1192/18 від 05.06.2019 року суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Положення Закону України "Про виконавче провадження" свідчать про наявність у державного виконавця дискреційності повноважень при виконанні певної процедури, у зв`язку з чим позовна вимога про зобов`язання відкрити виконавче провадження - задоволенню не підлягає.

Разом з тим, ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, суд, керуючись приписами ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа по справі № 814/1192/18, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 05.06.2019 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

також, обовязковість судових рішень гарантується , згідно практики Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

За наведених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Врадіївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській област про скасування повідомлень державного виконавця та зобов`язати вчинити певні дії.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. , 9, 77, 90, 139, 143, 243-246, 268, 287 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 38524996) до Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Океанівська, 1-А, м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 34203170) задовольнити частково.

2. Скасувати повідомлення головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Лялюк С.В. про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 25.06.2019 вих. № 12986, також, скасувати аналогічне повідомлення державного виконавця Вітовського районного відділу ДВС Федоровської-Войт К.В. від 22.08.2019 вих. № 17918, щодо примусового виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2019 по справі №814/1192/18, яким задоволено адміністративний позов Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Грейгівського будинку культури про застосування заходу реагування.

3. Зобов`язати Вітовський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 34203170) повторно розглянути заяву Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 38524996) щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа по справі № 814/1192/18, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 05.06.2019р.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов