Рішення

від 25.09.2019 по справі 440/2540/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2540/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2019 №0004081305, №0004061305.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, порушив п.8 підр.1 розділу ХХ Податкового Кодексу України в редакції від 01.08.2016, згідно якого курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного кредиту не відноситься до доходів платника податку та не оподатковується.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року провадження в адміністративній справі №440/2540/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач в письмовому відзиві на позов підтримав висновки акта перевірки та вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:15 год. 25 вересня 2019 року.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Заслухавши позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 29.01.2019 по 04.02.2019 ГУ ДФС у Полтавській області відповідно до наказу від 22.12.2018 № 3425 була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань правильності та повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 11.02.2019 №161/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано порушення:

- пп.16.1.2, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18, ст.49, ст.176 та ст.179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2017 рік;

- пп. 163.1 ст.163, пп.164.2.17 д п.164.2 ст.164 та п.8 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2017 рік) на суму 37746,56 грн.;

- пп.1.2, п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у результаті чого занижено суму грошового зобов`язання по військовому збору за період, що перевірявся (за звітний 2017 рік) на суму 3145,55 грн.

Такого висновку ГУ ДФС у Полтавській області дійшло на підставі того, що перевіркою правильності визначення суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником самостійно встановлено, що ОСОБА_1 у 3 кварталі 2017 року отримав дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) в сумі 680 618,43 грн. від юридичної особи - Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", за ознакою доходу "126".

Так, згідно договору про часткове прощення боргу від 26.07.2017 за кредитним договором №014/0023/74/50347 від 04.04.2006, сторони домовились, що з дати укладання цього Договору Кредитор здійснює часткові анулювання (прощення) суми боргу Позичальника в розмірі, що складає еквівалент 4936664,7- (чотири мільйони дев`ятсот тридцять шість тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 74 копійки гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору, в тому числі:

- сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 26335,93 (двадцять шість тисяч триста тридцять п`ять дол. США 93 центи) доларів США, що складає еквівалент 680618,43 (шістсот вісімдесят тисяч шістсот вісімнадцять грн. 43 копійки) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- проценти, нараховані за користування кредитом - 30114,07 (тридцять тисяч сто чотирнадцять дол. США 07 центів) доларів США, що складає еквівалент 778259,62 (сімсот сімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять грн. 62 копійки) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним Договором - 3477786,69 (три мільйони чотириста сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 69 копійок) гривень.

Відповідно даних Міністерства фінансів України та сайту Національного банку України, Національним банком України було встановлено на 1 січня 2014 року офіціальний курс валют на рівні 799,30 грн. за 100 доларів США.

Розрахунок оподатковуваного доходу отриманого ОСОБА_1 у вигляді списання банком заборгованості по кредиту (додаткового блага), а саме: 26 335,93 (двадцять шість тисяч триста тридцять п`ять дол. США 93 центи) доларів США х 799,30 за 100 доларів США (станом на 01.01.2014 року по курсу НБУ) = 210 503,09 грн.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII Про Державний бюджет України на 2017 рік мінімальну заробітну плату на 1 січня 2017 року установлено у розмірі 3200 гривень.

Таким чином, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума його боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у розмірі, що перевищує у 2017 році - 800 гривень.

Отже, розрахунок суми оподатковуваного доходу: 210503,09 грн. - 800,00 грн. (25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року) - 209703,09 грн.

Враховуючи вищевикладене, встановлено, що сума оподатковуваного доходу отриманого ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага, яка включається до розрахунку загального місячної (річного) оподатковуваного доходу становить 209703,09 грн.

Сума, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується як дохід, отриманий у вигляді додаткового блага за результатами перевірки становить 470915,34 грн.

Отже, розрахунок суми податкового зобов`язання: 209703,09 грн. х 18% = 37746,56 грн. (сума податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за даними перевірки).

Також, відповідно до пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, є об`єктом оподаткування військовим збором. Нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу. Згідно з пп.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення Податкового кодексу України ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування (209703,09 грн. х 1,5% = 3145,55 грн. (сума податкового зобов`язання з військового збору за даними перевірки).

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2019:

- №0004061305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 47183,20 грн. (за податковими зобов`язаннями 37746,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9436,64 грн.);

- №0004081305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 3931,94 грн. (за податковими зобов`язаннями 3145,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 786,39 грн.).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. п. 163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз. 2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Так, п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно п. п. д п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є вичерпним.

Згідно з п. п. б п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Згідно з п. п. д п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2018 р. по справі № 814/574/16.

Разом з тим, у зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, було доповнено підрозділ 1 розділу XX, пунктом 8 згідно із Законом № 321-УПІ від 09 квітня 2015 року Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань , яким, зокрема, встановлено, що: Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню , згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прошеної (анульованої) кредитором курсової різниці.

Курсова різниця обчислюється серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу. визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Так, зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, з вищенаведеної норми слідує, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не включається курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що позивачем протягом перевіряємого періоду отримано дохід, який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ПАТ "Райффайзен Бакн Аваль" 04.04.2006 укладено кредитний договір №014/0023/74/50347, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 70000 доларів США.

Надалі, додатковою угодою №2 від 22.09.2006, банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 125000 доларів США.

26.07.2017 банком укладено із ОСОБА_1 договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/0023/74/50347 від 04.04.2006 року, за умовами якого передбачено наступне:

1. Сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на день укладання цього Договору складає еквівалент 6 467 400,74 (шість мільйонів чотириста шістдесят сім тисяч чотириста гривень 74 копійки) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору, в тому числі:

- сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 84 724,97 (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять чотири дол. США 97 центів) доларів США, що складає еквівалент 2189608,49 (два мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч шістсот вісім грн. 49 копійок) гривень по офіційному курс НБУ на дату укладання цього Договору;

- проценти, нараховані за користування кредитом - 30955,51 (тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять дол. США 51 цент) доларів США, що складає еквівалент 800005,56 (вісімсот тисяч п`ять грн. 56 копійок) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитній Договором - 3477786,69 (три мільйони чотириста сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість гри 69 копійок) гривень.

2. Сторони домовились, що з дати укладання цього Договору Кредитор здійснює часткові анулювання (прощення) суми боргу Позичальника в розмірі, що складає еквівалент 4936664,74 (чотири мільйони дев`ятсот тридцять шість тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 74 копійки гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору, в тому числі:

- сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 26335,93 (двадцять шість тисяч триста тридцять п`ять дол. США 93 центи) доларів США, що складає еквівалент 680618,43 (шістсот вісімдесят тисяч шістсот вісімнадцять грн. 43 копійки) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- проценти, нараховані за користування кредитом - 30114,07 (тридцять тисяч сто чотирнадцять дол. США 07 центів) доларів США, що складає еквівалент 778259,62 (сімсот сімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять грн. 62 копійки) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним Договором - 3477786,69 (три мільйони чотириста сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 69 копійок) гривень.

3. Сторони підтверджують, що після часткового анулювання (прощення) Кредитного борщ Позичальника, розмір зобов`язань Позичальника за Кредитним договором станом на момент укладання цього Договору складає еквівалент 1530736,00 (один мільйон п`ятсот тридцять тисяч сімсот тридцять шість грн. 00 копійок) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору про прощення, в тому числі:

- сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 58389,04 (п`ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят дев`ять дол. США 04 цента) доларів США, що складає еквівалент 1508990,06 (один мільйон п`ятсот вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто грн. 06 копійок) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- проценти, нараховані за користування кредитом - 841,44 (вісімсот сорок один дол. США 44 центи) доларів США, що складає еквівалент 21745,94 (двадцять одна тисяча сімсот сорок п`ять грн. 94 копійки) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним Договором - 0,00 (нуль грн. 00 копійок) гривень.

Листом за № Дз-КБФ/649 від 19.09.2018 року банком повідомлено контролюючий орган про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу 126 , у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом ОСОБА_1 у сумі 680 618,43 грн.

Судом встановлено, що за курсом Національного банку України на день прощення боргу основна сума боргу в гривневому еквіваленті складала 2 189 547 грн. 40 коп.

Станом на 01 січня 2014 року за курсом Національного банку України, ця ж сума прощеного боргу в гривневому еквіваленті становила 676 925 грн. 25 коп. за валютним курсом долара США до Української гривні - 7,99 грн.

Курсова різниця на момент прощення боргу становила 1 512 622 грн. 15 коп. (2 189 547 грн. 40 коп. - 676 925 грн. 25 коп.).

Таким чином, різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення боргу та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року не є доходом позивача.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Підпунктом 1.7 пункту 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Оскільки, як встановлено судом, позивачем не отримано доходу у вигляді додаткового блага, відтак, визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту) є протиправним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 12.07.2019 №9612.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що 12.07.2019 між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським об`єднанням "БІ ЕС БІ ПАРТНЕР" (адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги №6-А/19, за умовами якого сторони визначили, що підготовка та написання позову займе загалом 10 годин робочого часу адвоката й оцінили ціну однієї години роботи адвоката в 1000 гривень. Сторони визначили, що оплата за даним договором відбувається у формі повної передоплати та загальна ціна послуг за даним договором становить 10 000 гривень.

Позивачем надані акт надання послуг №78 від 15.07.2019 на загальну суму 10000 грн, квитанція від 12.07.2019 №98_5.

При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Дослідивши договір про надання правничої допомоги, акт надання послуг за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 10000 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 квітня 2019 року №0004061305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 квітня 2019 року №0004081305.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 26 вересня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва