Ухвала

від 25.09.2019 по справі 640/17009/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

25 вересня 2019 року м. Київ № 640/17009/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат ТВ" про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат ТВ" до Члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_3 Члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_2 Члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий формат ТВ" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить :

1. Визнати протиправними дії члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_1 із участі 01.08.2019 у засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в якості члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та голосування на вказаному засіданні за рішення з питань порядку денного.

2. Встановити відсутність у ОСОБА_1 визначених Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року.

3. Визнати протиправними дії члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_2 із участі 01.08.2019 у засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в якості члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та голосування на вказаному засіданні за рішення з питань порядку денного.

4. Встановити відсутність у ОСОБА_2 визначених Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року.

5. Визнати протиправними дії члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_3 із участі 01.08.2019 у засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в якості члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та голосування на вказаному засіданні за рішення з питань порядку денного.

6. Встановити відсутність у ОСОБА_3 визначених Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року.

Ухвалою суду від 12.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

23.09.2019 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом :

Заборони до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили члену Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_5 брати участь у засіданнях Національної ради, до порядку денного яких включені питання, які стосуються ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ та голосувати за рішення з питань порядку денного, які стосуються ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ .

Заборони до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили члену Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_2 брати участь у засіданнях Національної ради, до порядку денного яких включені питання, які стосуються ГОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ та голосувати за рішення з питань порядку денного, які стосуються ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ .

Заборони до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили члену Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_3 брати участь у засіданнях Національної ради, до порядку денного яких включені питання, які стосуються ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ та голосувати за рішення з питань порядку денного, які стосуються ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ .

В обгрунтування зазначає, що 01.08.2019 відбулося засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому прийняло участь вісім її членів, у тому числі члени ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За результатом голосування з питання порядку денного №6 вказаного вище засідання колегіально, загальною кількістю голосів членів Національної ради за - 8, (із урахуванням 3 голосів відповідачів за ) прийнято рішення №1067 від 01.08.2019 Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ .

Однак, як стверджує ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ у своїй заяві про забезпечення позову, строк повноважень членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сплинув 04.07.2019, а, отже, голосування і зарахування голосів за відповідачів порушило принцип законності та верховенства права, при цьому створило для позивача обов`язки допустити уповноважених осіб відповідача до місця проведення перевірки та створити їм умови для проведення перевірки, своєчасно надати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки.

У свою чергу відмова ліцензіата у проведенні уповноваженими особами Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства є підставою для звернення до суду про анулювання ліцензії відповідно до п. г ч. 5 ст. 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

З огляду на наведене вище, заявник вважає, що незаконне, на його думку, продовження виконання відповідачами повноважень члена колегіального органу і суб`єкту владних повноважень, в той час, коли на підставі ст. 4 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та постанов Верховної Ради України №№ 1584-VII, 1583-VII, 1585-VII від 04.07.2014 строк цих повноважень закінчився 04.07.2019, дозволив Національній раді, як суб`єкту владних повноважень, прийняти рішення неправомочним складом, тобто з порушенням принципу законності.

При цьому, незаконне продовження здійснення своїх повноважень вказаними членами Національної ради (участь у засіданнях, голосування з питань порядку денного тощо), продовжує створювати у майбутньому ризик настання інших негативних наслідків для позивача, які можуть виявитись у прийнятті щодо нього інших незаконних рішень (зокрема за результатами призначеної перевірки) фактично неправомочним, на думку Товариства, складом Національної ради.

Крім вказаного вище, на переконання заявника, наведене порушення є триваючим, оскільки відповідачі продовжують виконувати повноваження членів Національної раду України з питань телебачення і радіомовлення, а, отже, невжиття зазначених у заяві заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Також ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ у своїй заяві про забезпечення позову наголошує на тому, що всі прийняті після 04.07.2019 на засіданнях Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за участі відповідачів рішення створюватимуть для позивача обов`язки їх виконувати, а надалі захищати порушені права шляхом нових звернень до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь - яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 Європейський суд з прав людини у справі Інтерсплав проти України наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Згідно з положеннями частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вимоги щодо забезпечення позову є передчасними та без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи, неможливо в даному випадку забезпечити позов.

Крім того, суд також наголошує на тому, що однією з основних підстав для забезпечення адміністративного суду, визначеної заявником, є проведена позапланова виїзна перевірка, оскільки на переконання Товариства, у майбутньому на засіданні Національної ради відбудеться розгляд питання про порушення позивачем законодавства та умов ліцензії на підставі акту, складеного за результатами такої перевірки, а також прийматиметься рішення про застосування санкцій, проведення додаткової перевірки або відсутність фактів порушення.

Тобто, заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову й тим, що у подальшому, на підставі вже здійсненої перевірки, вчинятимуться дії, які істотно ускладнять або навіть унеможливлять ефективний захист та поновлення порушених інтересів ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ , за захистом яких воно звернулось.

Стосовно вказаних обґрунтувань заявника суд зазначає про те, що Кодекс адміністративного судочинства України містить вичерпний перелік видів забезпечення позову. Забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише в таких формах:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Однак, як убачається з поданої позовної заяви ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ чітко визначив предмет адміністративного позову, який стосується саме протиправності або правомірності дій членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при цьому, позапланова виїзна перевірка, а також дії та рішення, які стосуються вказаної перевірки та якими Товариство обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову, ніяк не стосуються предмету даного спору.

Крім того, слід зауважити, що жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт оскарження та/або визнання протиправною позапланову виїзну перевірку ТОВ НОВИЙ ФОРМАТ ТВ заявником не надано.

Враховуючи все вищенаведене, суд звертає увагу на те, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідачів або як спосіб примусити відповідачів діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.

Керуючись статтями 150 - 154, 241, 243, 256, 293 - 297 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ФОРМАТ ТВ про забезпечення позову у справі №640/17005/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Р.О. Арсірій