Постанова

від 25.09.2019 по справі 340/1129/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 340/1129/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чумака С.Ю., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою

Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року в адміністративній справі №340/1129/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Притула К.М., повний текст рішення складено 10.06.2019 року)

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 209933,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в товаристві складає 72 особи, чисельність інвалідів - штатних працівників повинна складати 3 особи, фактично на підприємстві працює 1 особа з інвалідністю. При цьому, чинне законодавство чітко встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, які використовують найману праці створити відповідну кількість належних робочих місць для осіб з інвалідністю, а також обов`язок сплачувати відповідні санкції за робочі місця для осіб з інвалідності створені у меншій кількості, і за вакантні робочі місця.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відсутність осіб з інвалідністю, які б бажали працевлаштуватися на підприємство не може вважатися обставиною відповідно до якої учасник господарських відносин не несе господарсько-правову відповідальність, оскільки це свідчить, що підприємством не створені належні умови для праці осіб з інвалідністю (низька заробітна плата, неприйнятні умови праці). Крім того, законодавством закріплено обов`язок сплачувати адміністративно-господарські санкції як за не створення робочих місць для інвалідів відповідно до нормативу, так і за наявність створених, але вакантних робочих місць.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1-3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Ч.1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов`язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкції.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, оскільки такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» .

Відповідно до п.3.4. Інструкції Мінпраці, від 10.02.2007, № 42 «Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» , дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" перебуває на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2018 рік, що надавався відповідачем до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2018 році становила 72 особи, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановлено ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 3 особи.

Відповідно до копій звітів про попит на робочу силу (вакансії), які щомісячно подавались відповідачем до Новоукраїнської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, підприємство в 2018 році належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та\або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для порушення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем виконано вимоги щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, а тому відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 209933,34 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року в адміністративній справі №340/1129/19 за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року в адміністративній справі №340/1129/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.Ю. Чумак

суддя В.А. Шальєва