Постанова

від 26.09.2019 по справі 120/1040/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1040/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

26 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (повний текст якого складено 31 травня 2019 року у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційного підприємства "Росита" до Державної служби геології та надр України про визнання частково протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2019 року позивач - ВКП "Росита" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 443 від 26.11.2018 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016, наданого позивачеві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 18.07.2018 року по 20.07.2018 року посадовими особами Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю відповідача проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за наслідками якої складено акт № 06-06/26/2018-21п (119) від 20.07.2018 року, яким зафіксовано 4 пункти порушень та одночасно складено припис № 597-14/06, яким зобов`язано позивача у строк до 31.08.2018 року усунути виявлені порушення та подати в письмовій формі контролюючому органу матеріали, які підтверджують факт усунення порушень. Не погоджуючись з результатами перевірки, позивачем було подано зауваження та заперечення до акту перевірки, у яких підприємство заперечувало проти усіх перелічених в акті пунктів порушень з наданням відповідних підтверджуючих матеріалів. Проте, наказом Державної служби геології та надр України № 443 від 26.11.2018 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень, та внесення змін до наказів" (додаток № 2), розміщеним на офіційному сайті відповідача, протиправно зупинено дію спеціального дозволу № 6119, наданого позивачеві на користування надрами з метою (промислової розробки) Холоневського родовища (Свердловина - № 70) мінеральних вод. Підставою зупинення вказано пп. 1, 4 п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами" № 6615 від 30.05.2011. З метою з`ясування причин зупинення дії дозволу позивачем направлено на адресу відповідача запит на інформацію, у відповідь на який, відповідач надав документи, на підставі яких прийнято рішення про зупинення дії дозволу. Так, причиною зупинення дії дозволу є подання Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю відповідача № 933-14/06 від 25.09.2018, згідно якого контролюючий орган не погоджується із зауваженнями позивача щодо безпідставності п. 1 та 2, зазначених в акті перевірки.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 443 від 26.11.2018 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016, наданого Виробничо-комерційному підприємству "Росита". Стягнуто з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Виробничо-комерційного підприємства "Росита" (ЄДРПОУ 30321554, вул. Механізаторів, б. 1, с. Іванів, Калинівський район, Вінницька область, 22432) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 (нуль) коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, апелянт вказує на те, що 25.09.2018 року Центральним міжрегіональним відділом направлено подання № 933-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016, у якому зазначено, що позивачем не усунуто в повній мірі порушень вимог законодавства у сфері надрокористування. Тобто, у встановлений строк надрокористувач не усунув порушення та зазначені у приписі вимоги не виконав, що, на думку апелянта, вказує на правомірність винесення оскаржуваного наказу.

01 серпня 2019 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки відповідач наводить лише доводи щодо наявності повноважень на прийняття рішення про зупинення дії дозволу, але не наводить доводів, які б заперечували висновки суду про відсутність самих порушень, як на момент перевірки, так і на час прийняття оскаржуваного наказу. У зв`язку із викладеним, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, 12.04.2016 позивачеві надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6119 з метою видобування підземних мінеральних природних столових вод для промислового розливу Холоневського родовища (свердловина № 70). Невід`ємною частиною вказаного дозволу є угода № 6119 від 12.04.2016 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, укладена між позивачем та відповідачем.

У період з 18.07.2018 по 20.07.2018 відповідачем згідно повідомлення про проведення планової перевірки та на підставі направлення на проведення перевірки № 544-14/06 від 09.07.2019 була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин позивачем.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 06-06/26/2018-21/п (119) від 20.07.2018, в якому вказані виявлені порушення, зокрема: відсутній акт передачі Холоневського родовища (свердловини № 70) підземних мінеральних столових вод у промислове освоєння; межі зон санітарної охорони не погоджені у встановленому порядку; геологічне (гідрогеологічне) обслуговування не проводиться; не проведено періодичну державну метрологічну повірку контрольно-вимірювального приладу (лічильника).

Одночасно відповідачем складено припис № 597-14/06, в якому також зафіксовані вказані вище порушення та надано позивачеві строк до 31.08.2018 для усунення виявлених порушень.

25.07.2018 за вих. № 03 позивачем надані зауваження та заперечення до акту перевірки № 06-06/26/2018/п (119) від 20.07.2018, в яких зазначено наступне.

Щодо відсутності акту передачі Холоневського родовища (свердловина № 70) підземних мінеральних столових вод у промислове освоєння, позивач повідомив, що у відповідності до вимог Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 14.02.1995, спільним наказом № 1 позивача та ТОВ "Пласт" прийнято рішення про створення міжвідомчої комісії для передачі у промислове освоєння Холоневського родовища (свердловина № 70) підземних мінеральних природних столових вод. До міжвідомчої комісії у відповідності до вимог Порядку включаються представники органів геологічного контролю та гірничого нагляду (за згодою). На адресу відповідача та Управління Держпраці у Вінницькій області було надіслано лист № 07/04 від 10.04.2018 з клопотанням направити уповноважених представників для участі у міжвідомчій комісії з передачі Холоневського родовища у промислове освоєння на 03.05.2018 10 год. 00 хв. за адресою розташування свердловини № 70 Холоневського родовища, а також надати відомості про представників (посада, ПІБ), які направляються для участі у міжвідомчій комісії (для підготовки форм документів). Відповідач отримав зазначений лист 16.04.2018, однак станом на 03.05.2018 жодної інформації щодо направлення представників для участі у міжвідомчій комісії на адресу позивача не надходило. У визначений час для участі в роботі міжвідомчої комісії представники геологічного контролю не прибули. З огляду на це та з урахуванням того, що про дату, час та місце представники геологічного контролю були належним чином повідомлені, представниками позивача, ТОВ "Пласт" та представником Держпраці у Вінницькій області було проведено передачу в промислове освоєння Холоневського родовища (свердловина № 70) за відсутності представників геологічного контролю та складено відповідний акт № 1 від 03.05.2018 про передачу Холоневського родовища (свердловина № 70) підземних мінеральних природних столових вод у промислове освоєння із відповідними додатками.

Стосовно того, що межі зон санітарної охорони не погоджені в установленому порядку, позивач зазначив, що під час проведення перевірки ним було надано копію рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 27.12.2016, яке набрало законної сили 06.01.2017. Вказаним судоим рішення встановлено, що оскільки в районі розташування свердловини № 70 Холоневського родовища відсутні водозабори для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб, а води самої свердловини № 70 не передбачено використовувати для централізованого водопостачання населення, лікувальних чи оздоровчих потреб, встановлення ЗСО для свердловини № 70 законодавством не передбачено.

З приводу не проведення геологічного (гідрегеологічного) обслуговування, позивач вказав, що в акті перевірки йдеться про порушення вимог ст. 37 і 38 Кодексу України про надра, що не відповідає дійсності, оскільки зазначені статті регулюють питання проведення геологічного вивчення, в той час як позивачем ведуться роботи з експлуатації детально розвіданого родовища.

Щодо не проведення періодичної державної метрологічної повірки контрольно-вимірювального приладу (лічильника) позивач зазначив, що перевіркою встановлено наявність опломбованого лічильника на свердловині № 70, а при перевірці надано паспорт лічильника у якому зроблено відмітку про повірку від 12.05.2016, яка дійсна протягом 4 років, оскільки міжповірочний інтервал становить 4 роки.

25.09.2018 Центральним міжрегіональним відділом направлено подання № 933-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016, у якому зазначено про наявність порушень позивачем лише щодо відсутності акту передачі Холоневського родовища (свердловина № 70) підземних мінеральних столових вод у промислове освоєння та межі зон санітарної охорони не погоджені в установленому порядку.

26.11.2018 відповідачем прийнято наказ № 443 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів". Додатком 2 до вказаного наказу визначений перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена. Згідно з п. 19 в переліку зазначений дозвіл № 6119 від 12.02.2016, виданий позивачеві.

04.12.2018 відповідач листом повідомив позивача про те, що наказом № 443 від 26.11.2018 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016. Одночасно позивачеві надано 30 календарних днів для усунення порушень.

11.12.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати публічну інформацію, зокрема: наказ відповідача № 443 від 26.11.2018 про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень, та внесення змін до наказів у повному обсязі, а також додаток № 2 до цього наказу; пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол № 11/2018 від 16.11.2018 року); подання Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю відповідача про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016 року наданого позивачеві з метою видобування мінеральних столових вод Холоневського родовища (свердловина № 70) Вінницької області; інші документи (подання, висновки, пропозиції, рекомендації тощо), на підставі яких прийнято рішення про зупинення дії спеціального дозволу № 6119 від 12.04.2016 року на користування надрами з метою видобування мінеральних столових вод Холоневського родовища (свердловина № 70) Вінницької області.

27.12.2018 року відповідачем на адресу позивача було надано витребувані ним документи.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність порушень позивачем вимог законодавства, які були виявлені під час державного геологічного контролю, а відтак про наявність підстав для визнання протиправним наказу відповідача № 443 від 26.11.2018 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016, наданого позивачеві. Більше того, на момент проведення перевірки та прийняття спірного наказу вказані порушення взагалі були відсутні.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Кодексу України про надра надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Кодексу України про надра визначено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174).

За приписами пп. 9, 10 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра України, відповідно до покладених на неї завдань, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Відповідно до пп. 12 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра України, відповідно до покладених завдань, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Положеннями ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарювання" передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, зокрема, в разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Відповідно до п. 22 Порядку № 615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) підпункт 3 пункту 22 виключено; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) наявності підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"; 7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

За приписами ст. 25 даного Кодексу права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Положеннями п. 22 Порядку № 615 визначено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу, строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Відповідно до п. 25 Порядку № 615 накази органу з питань надання дозволу про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Системний аналіз норм свідчить, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Це право вони реалізують шляхом надання відповідних дозволів на користування землею, її надрами, атмосферним повітрям, водними та природними ресурсами.

В свою чергу, користувачі, що отримали відповідний дозвіл повинні використовувати їх у порядку, спосіб та межах, визначених чинним законодавством. У випадку ж недотримання користувачами встановлених правил, орган державної влади, що видав дозвіл на використання природного ресурсу має право зупинити його дію або ж й зовсім анулювати дозвіл на використання. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Слід зазначити, що п. 4 Положення № 1174 передбачено виключний перелік завдань покладених на Державну службу геології та надр України. Згідно вказаного переліку останній зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами.

Вирішуючи питання про зупинення права користування надрами орган державної влади, що видав дозвіл, повинен переконатися у дійсності наявних порушень у користуванні надрами та підстав для такого зупинення. В іншому випадку, за відсутності підстав для зупинення права користування надрами буде незаконним та порушуватиме права користувачів.

Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги відповідача стосовно правомірності винесення оскаржуваного наказу, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що в ході проведення перевірки відповідачем зафіксовано допущення позивачем 4 порушень.

Так, відносно відсутності у позивача акту передачі Холоневського родовища (свердловини № 70) підземних мінеральних столових вод у промислове освоєння слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 40 Кодексу України про надра розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин, яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин, визначені Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженим Кабінетом Міністрів України № 114 від 14.02.1995.

Вказаним Порядком закріплено, що для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія. До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою). Головою міжвідомчої комісії призначається представник підприємства, яке приймає родовище. Міжвідомча комісія здійснює свою роботу, як правило, безпосередньо на об`єкті, що передається, і має право одержувати від підприємства, яке проводило розвідку родовища, всю необхідну документацію з результатами геологорозвідувальних робіт, проведених на об`єкті.

Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку контроль за дотриманням вимог цього Порядку, правильністю та своєчасністю передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння здійснюють у межах своєї компетенції Держгеонадра та її органи на місцях.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що позивачем на адресу відповідача було направлено клопотання з проханням направити уповноважених представників відповідача для участі у міжвідомчій комісії з передачі Холоневського родовища у промислове освоєння. Вказане повідомлення відповідачем було отримане, проте представники так і не були направлені для участі у міжвідомчій комісії (а.с. 60,61). Вказане свідчить про дотримання позивачем вимог Порядку № 114 при здійсненні передачі Холоневського родовища у промислове освоєння та підтверджує неналежне ставлення відповідача до виконання своїх службових обов`язків, а відтак позивач не допустив порушення, як на це безпідставно вказав відповідач в акті перевірки від 20.07.2017.

Наступним порушенням, яке відповідач визначив в ході проведення перевірки, є непогодження меж зони санітарної охорони.

В матеріалах справи міститься копія постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 27.12.2016 у справі № 132/3356/16-а, яка набрала законної сили 06.01.2017 року, за адміністративним позовом позивача до Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення № 711 9-ї сесії 7-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 13.10.2016 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою із встановлення зони санітарної охорони (а.с. 99-103).

Даною постановою встановлено, що відповідно до ст. 93 Водного кодексу України з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Режим зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, зона санітарної охорони встановлюється лише у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб.

Такі ж підстави для встановлення зони санітарної охорони визначені і в Постанові Кабінету Міністрів України "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів" № 2024 від 18.12.1998.

Таким чином, оскільки в районі розташування свердловини № 70 Холоневського родовища відсутні водозабори для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб, а води самої свердловини № 70 не передбачено використовувати для централізованого водопостачання населення, лікувальних чи оздоровчих потреб, встановлення зони санітарної охорони для свердловини № 70 законодавством не передбачено.

Згідно з п. 4 постанови Кабінету міністрів України № 2024 від 18.12.1998 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів" зони санітарної охорони поверхневих та підземних водних об`єктів входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму.

Проект землеустрою із встановлення зони санітарної охорони, в свою чергу, передбачає віднесення земель в межах поясів зони санітарної охорони до земель природоохоронного призначення із встановлення обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок в межах поясів зони санітарної охорони. При цьому у 2-й і 3-й пояс зони санітарної охорони свердловини № 70 потрапляють численні приватні землеволодіння мешканців с. Іванів, для яких у разі встановлення зони санітарної охорони потрібно буде встановити обмеження щодо використання земельних ділянок без визначених на це законних підстав.

Відповідно до ст. 46 Земельного кодексу України до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об`єкти, що мають особливу наукову цінність.

Таку цінність мають джерела призначені для централізованого водопостачання населення, а також джерела водопостачання, які використовуються для лікувальних чи оздоровчих потреб. Однак, води свердловини № 70 не мають лікувальних властивостей і не використовуються для централізованого водопостачання населення, в зв`язку з чим для свердловини № 70 законом не передбачена організація спеціального охоронного режиму та встановлення обмежень для суміжних землекористувачів і землевласників.

Калинівський районний суд Вінницької області також не прийняв до уваги посилання позивача на особливі умови спеціального дозволу на користування надрами, як на підставу для розроблення проекту землеустрою і встановлення меж ЗСО, оскільки така умова дозволу не ґрунтується на визначених законом підставах.

Вказані вище обставини дають підстави для висновку, що позивачем були вжиті усі необхідні заходи щодо встановлення меж зони санітарної охорони і в даному випадку зі сторони позивача відсутнє порушення умов дозволу зі сторони позивача щодо непогодження межі зон санітарної охорони.

Щодо не проведення позивачем геологічного (гідрогеологічного) обслуговування та не проведення періодичної державної метрологічної повірки контрольно-вимірювального приладу (лічильника), то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що зазначені порушення були відсутні у поданні Центрального міжрегіонального відділу № 933-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6119 від 12.04.2016, а відтак відповідач фактично визнав, що на момент прийняття рішення про зупинення дії дозволу такі порушення позивачем усунені.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що до матеріалів справи позивачем долучені договори № 773гідро від 27.07.2018 та № 25гідро від 29.01.2019, за якими на замовленням позивача гідрогеологічне обслуговування здійснювало товариство з обмеженою відповідальністю дослідно-виробниче мале підприємство "Пласт". На виконання вказаних договорів позивачем надані: рахунки, платіжні доручення, акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 113-118).

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно з переліком категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 04.06.2015, періодичній повірці підлягають, зокрема, лічильники води.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016 "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями", на засоби вимірювальної техніки такі як лічильники води встановлено міжповірочний інтервал 4 роки, після закінчення якого вони підлягають періодичній повірці.

Так, в матеріалах справи наявна копія паспорта на лічильник води, відповідно до якої остання повірка лічильника була здійснена 12.05.2016, за якою було зроблено висновок про придатність лічильника.

Таким чином, вищевказані обставини в сукупності з наявними у справі доказами підтверджують відсутність допущення порушень, які зазначені в акті № 06-06/26/2018-21/п (119) від 20.07.2018.

Посилання ж апелянта на те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувало те, що у встановлений строк надрокористувач не усунув порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, колегія суддів оцінює критично, оскільки як на момент перевірки, та і на час прийняття оскаржуваного наказу про зупинення дії спеціального дозволу, виданого позивачеві, взагалі були відсутні порушення, через не усунення яких відповідачем прийнято таке рішення.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до того, що у відповідача наявні повноважень на прийняття рішення про зупинення дії дозволу. Проте, в апеляційній скарзі не зазначено жодного доводу, які б заперечували висновки суду першої інстанції про відсутність допущення позивачем порушень, як на момент перевірки, так і на час прийняття оскаржуваного наказу.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 вересня 2019 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.