Постанова

від 25.09.2019 по справі 826/13395/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13395/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дім-буд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дім-буд звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 07.05.2018 року № 686139/41641175, № 686140/41641175, № 686141/41641175, № 686135/41641175, № 686136/41641175 про відмову у реєстрації податкових накладних від 20.04.2018 року №№ 61, 62, 63, 64, 65 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством, та зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2019 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або обов`язку платником податків. Суд вказав, що позивачем виконано всі умови, визначені законом, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, тому у даному випадку відсутнє право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що з наданого позивачем пакету документів, неможливо встановити факт реальності здійснення господарських операцій, на виконання яких видані податкові накладні. Апелянт наголошує, що рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних прийнято у відповідності до норм податкового законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Представником позивача надано заяву по суті справи, в якій викладає доводи в підтвердження заявлених вимог, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дім-Буд зареєстровано як юридичну особу 10.04.2013, є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва серії А в„– 542319 , основним видом діяльності є Будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), має ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 25 жовтня 2017 року № 49-Л.

27.03.2018 року між позивачем та ТОВ Фабер Інтернешенел укладено договір субпідряду № KDL1-2703/001, відповідно до умов якого позивач, як субпідрядник, зобов`язується здійснити роботи на об`єкті - Торговельно-розважальний центр з паркінгом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Здолбунівська, 17.

Додатком № 1 до договору субпідряду сторони затвердили кошторис на підготовчі роботи на загальну вартість 1 983 180, 00 грн.

Пунктом 4.7 договору визначено право субпідрядника у разі виникнення виробничої необхідності залучати без погодження з генпідрядником до виконання договору третіх осіб.

Товариством з обмеженою відповідальністю Фабер Інтернешенел перераховано авансові платежі на користь позивача, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.04.2018 року № 2192, № 2193, № 2194, № 2195, № 2196 на загальну суму 1 983 180, 00 грн, виконання робіт підтверджено актами приймання виконаних робіт № 1 та № 2 від 31.05.2018.

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем складено та направлено для реєстрації податкові накладні: від 20.04.2018 року № 61, 62, 63, 64, 65.

Проте, відповідачем зупинено реєстрацію вищезазначених податкових накладних.

Позивачем подано до комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

Незважаючи на подані письмові пояснення та копії необхідних документів, 07.05.2018 року комісією Державної фіскальної служби України прийняті рішення № 686139/41641175, № 686140/41641175, № 686141/41641175, №686135/41641175, № 686136/41641175 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 20.04.2018 року № 61, 62, 63, 64, 65.

Позивач в порядку адміністративного оскарження звертався до Державної фіскальної служби України, проте комісією з питань розгляду скарг, останні були залишені без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін, що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, отже, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів не може повною мірою погодитись з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що 15.03.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дім-буд , код ЄДРПОУ 41641175, за рішенням засновників (а.с. 251-254 т. 1).

Згідно частини п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини першої цієї статті юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

При цьому, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, в реєстрі відсутні відомості про наявність юридичних-осіб правонаступників позивача, крім того, будь-яких доказів на підтвердження наявності у позивача правонаступника матеріали справи не містять і до суду апеляційної інстанції також не надано.

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Отже, оскільки припинення юридичної особи позивача - ТОВ Будівельна компанія Дім-буд - відбулось до ухвалення рішення судом першої інстанції, провадження у справі мало бути судом закрито відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 250, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2019 року - скасувати.

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дім-буд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко