Ухвала

від 11.09.2019 по справі 369/11835/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11835/19

Провадження №2/369/4292/19

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

11.09.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Медведського М.Д.,

за участю секретаря Головатюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

В своїй заяві позивач просила суд накласти арешт та заборону здійснювати будь-яку перереєстрацію (перехід) права власності на:

Земельну ділянку, загальною площею 0,1338 га, кадастровий номер

3222487001:01:003:0143, цільове призначення - для ведення особистого селянського

господарства, розташовану за адресою

АДРЕСА_1 ;

Земельну ділянку, загальною площею 0,1004 га, кадастровий номер

3222487001:01:003:0118, цільове призначення - для ведення особистого селянського

господарства, розташована за адресою

АДРЕСА_1 ;

Земельну ділянку, загальною площею 0,1083 га, кадастровий номер

3222487001:01:003:5113, цільове призначення - для ведення особистого селянського

господарства, розташовану за адресою

АДРЕСА_1 ;

Земельну ділянку, загальною площею 0,0806 га, кадастровий номер

3222487001:01:003:0154, цільове призначення - для ведення особистого селянського

господарства, розташована за адресою

АДРЕСА_1 ;

Земельну ділянку, загальною площею 0,0642 га, кадастровий номер

3222487001:01:003:0153, цільове призначення - для ведення особистого селянського

господарства, розташовану за адресою

АДРЕСА_1 ;

Земельну ділянку, загальною площею 0,0509 га, кадастровий номер

3222487001:01:003:0140, цільове призначення - для ведення особистого селянського

господарства, розташовану за адресою

АДРЕСА_1 ;

Земельну ділянку, загальною площею 0,3994 га, кадастровий номер

2124887404:01:005:0005, цільове призначення- для ведення особистого селянського

господарства, розташовану за адресою

АДРЕСА_2 ;

Земельну ділянку, загальною площею 1,7500 га, кадастровий номер

2124883600:02:002:0026, цільове призначення- для ведення особистого селянського

господарства, розташовану за адресою Закарпатська АДРЕСА_3 Ужгородський район АДРЕСА_4 с

АДРЕСА_1 , ур АДРЕСА_5 ОСОБА_3 , оскільне не застосування заходів забезпечення позову може утрудними або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов"язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, а ні до матеріалів справи, а ні до заяви про забезпечення позову не додано доказів того, що вищевказані земельні ділянки належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, те що заявником не додано доказів щодо відчуження або переходу права власності на земельні ділянки, на які позивач просить накласти арешт, факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України , з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначенихст.149 ЦПК України , для забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153 , 258-261-210 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.Д. Медведський