Ухвала

від 25.09.2019 по справі 554/5662/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 25.09.2019 Справа № 554/5662/19

Провадження № 1-кс/554/11843/2019

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42019220000000180 від 14.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 364 КК України, про накладення арешту,-

в с т а н о в и в :

Слідчий Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 звернулась в суд з клопотанням, погоджене прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна, яке було виявлено та вилучено під час обшуку 17.07.2019 року у ТОВ «Олдіс-Групп», яке здійснює свою діяльність за адресою: м.Маріуполь, просп. Нікопольський, б. 75-А, оф. 10, а саме: ноутбук «Asus» XS1RL серійний номер №84NOAS107291154 та зарядний пристрій до нього. Зберігання зазначеного майна здійснювати у ТУ ДБР, розташованому у м. Полтаві.

В судове засідання слідча не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про розгляд клопотання, про причини неявки суд не повідомила.

Представник власника майна у судове засіданні не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання у її відсутність у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, направивши письмові заперечення, в якому просить у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, власника майна. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи положення ч.1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя проводить судовий розгляд даного клопотання у відсутність нез`явившихся учасників процесу.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.

Встановлено, що Другим слідчим відділом СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000180 від 14.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем співробітниками правоохоронного органу Харківської області.

В ході досудового розслідування встановлено, що старший оперуповноважений в ОВС першого відділу УВБ територіальних органів ДФС у Харківській області ОСОБА_5 за попередньою змовою з посадовими особами підприємств, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зловживаючи владою та використовуючи службове становище з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, організували злочинну схему, пов`язану з наданням незаконних послуг з виведення оборотних коштів підприємств реального сектору економіки з декларуємого обігу, незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також з метою приховування факту та фактичних обсягів операцій діяльності підприємств та прикриття вказаної протиправної діяльності створили «конвертанційний центр», до складу якого увійшли низка фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Проведеними заходами у тому числі негласними слідчими (розшуковими) діями, встановлено, що ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 , який у свою чергу придбав, ТОВ «Компанія Україна СВ» (код ЄДРПОУ 37781727) та ПП «БК Вектор» (код ЄДРПОУ 30412651), а також створив ряд інших фіктивних підприємств.

У подальшому ТОВ «Україна-СВ» здійснило фіктивну закупівлю будівельних матеріалів у ТОВ «Центр Оптової Комплектації» (код ЄДРПОУ 40443623) та ТОВ «Новаторбуд» (код ЄДРПОУ 32673903) та незаконно сформувало податковий кредит на суму понад 300 тисяч гривень. Після чого, ТОВ «Україна СВ» з метою конвертації грошових коштів у готівку, провела операцію з ТОВ «Олдіс-Групп» (код ЄДРПОУ 40984187), яка в свою чергу надала фіктивні послуги ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129). Разом цим, проведеними заходами встановлено, що вищевказані особи мають намір на незаконне формування податкового кредиту за зазначеною схемою на суму понад 2 млн. гривень, що спричинить велику матеріальну шкоду державі.

17.07.2019 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 24.06.2019 слідчим ТУ ДБР проведено обшук приміщення, яке фактично використовує ТОВ «Олдіс-Групп» за адресою: м. Маріуполь, просп. Нікопольський, б. 75-А, оф. 10.

В ході проведеного обшуку виявлено та вилучено: ноутбук «Asus» XS1RL серійний номер №84NOAS107291154 та зарядний пристрій до нього.

Постановою слідчого від 17.07.2019 року зазначені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користуваннямайном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину,підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Разом з цим, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173,174 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб, необхідність подальшого перебування майна під арештом.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок чого, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, всупереч ч. 5 ст. 110 КПК України у постанові слідчого від 17.07.2017 року про визнання вказаного майна речовим доказом відсутні мотиви та обґрунтування, чому вказане майно віднесене до речових доказів, що позбавляє слідчого суддю здійснити судовий контроль щодо відповідності майна критеріям щодо віднесення до речових доказів, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Також слідчому судді не надано доказів на підтвердження вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчий, який подав клопотання про арешт на майно, що були вилучені 17.07.2019 року під час обшуку ТОВ «Олдіс-Групп» за адресою: м. Маріуполь, просп. Нікопольський, б. 75-А, оф. 10, а саме: ноутбук «Asus» XS1RL серійний номер №84NOAS107291154 та зарядний пристрій до нього, не довів необхідність такого арешту, а також ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у арешті вказаного майна.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 100,170-173,309,376,395 КПКУкраїни, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня оголошення до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Слідчий суддя ОСОБА_1