Рішення

від 19.09.2019 по справі 147/285/19

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/285/19

номер провадження № 2/147/372/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі :

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Подолян Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/285/19 за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після якого залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відносилось до робочих дворів. Покійний заповіт не залишив. Позивач вчасно прийняла спадщину після смерті батька, так як вступила в управління спадковим майном відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, що є підтвердженням прийняття спадщини. Також про даний факт свідчать квитанції про сплату земельного податку, квитанції за оплату комунальних послуг та проживання разом з батьком за однією адресою. ОСОБА_1 звернулася до Тростянецького державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. Позивач просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 13.03.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.06.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача подав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Також подав письмові пояснення, в яких зазначив, що квитанції про сплату земельного податку та оплату комунальних послуг, які долучені до матеріалів позовної заяви, виписані на ім`я чоловіка позивачки, так як вони разом проживали у будинку, як сім`я. Згідно з діючими на момент відкриття спадщини законами, він не входив до кола спадкоємців, а тому не може вважатися таким, що прийняв спадщину. Так, як кошти, за які здійснювалась оплата комунальних послуг, були спільною власністю подружжя ОСОБА_1 , то це свідчить про фактичне прийняття спадщини позивачкою. Також, увесь час після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зберігала у належному стані його майно, користувалась будинком та присадибною ділянкою.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Олександрівка, Тростянецького району Вінницької області. В свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , її батьками записані: батько ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 (а.с.8).

30.03.1987 р. ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , про що 30.03. 1987р. складено актовий запис №14. Після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.21).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть (повторно) серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років, про що 03.01.2002 р. складений відповідний актовий запис за №3 (а.с.7).

У довідці №1071 від 06.08.2018 р., виданої виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області зазначено, що житловий будинок, який розташований АДРЕСА_1 , є робочим двором і на 15.04.1995 р. в ньому проживали і були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Головою двору був ОСОБА_2 (а.с.9).

У листі завідувача Тростянецької державної нотаріальної контори від 09.01.2019р. №8/02-17 вказано, що так як документ, що посвідчує право власності на житловий будинок у ОСОБА_1 відсутній, вона має право звернутися до суду з позовом для визнання за нею права власності на вказаний житловий будинок після померлого (а.с.20).

Згідно інформації завідувача Державним нотаріальним архівом Вінницької області від 25.05.2019 р. №1820/01-18, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тростянецькою державною нотаріальною конторою не заводилась (а.с.43).

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Статтею 549 ЦК УРСР встановлені дії, що свідчить про прийняття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже позивач повинна була протягом шести місяців після смерті батька подати відповідну заяву.

ОСОБА_1 посилається на те, що спадщину після його смерті прийняла в порядку ст. 549 ЦК УРСР, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки проживала разом з померлим за однією адресою та здійснювала оплату комунальних послуг та сплату земельного податку.

У п.110 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5 (в редакції 17.10.2000 р., що діяла на день смерті ОСОБА_2 ) передбачено, що заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї та про видачу свідоцтва про право на спадщину повинні бути зроблені в письмовій формі.

Пунктом 113 вищевказаної Інструкції передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Аналогічні вимоги зазначені у п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. №296/5, а саме визначено, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Згідно паспорта громадянина України, виданого 26.10.1995р. Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_1 з 26.11.1997 р. зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с.4,5).

Таким чином, позивачем не доведено, що на момент смерті ОСОБА_2 ,вона постійно проживала з батьком та фактично прийняла спадщину, оскільки даний факт не підтверджений належними доказами.

Долучені до матеріалів справи квитанції на оплату податків і зборів, оплату за електроенергію по АДРЕСА_1 , датовані 2012р.-2018 р., тому не можуть підтверджувати фактичного вступу позивача в управління спадковим майном після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

Будь-яких доказів на підтвердження проживання позивача разом з спадкодавцем на момент смерті, суду не надано. Також позивачем не ставилося питання про встановлення даного факту.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст.49 Закону України Про нотаріат , на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. В протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Крім того, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.п.2.1 ч.2 Глави 10 наказу Міністерства юстиції України Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 22.02.2012 №296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Однак, судом встановлено, що згідно інформації завідувача Державним нотаріальним архівом Вінницької області 25.05.2019 р. №1820/01-18, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тростянецькою державною нотаріальною конторою не заводилась, що свідчить про відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися виключно у випадках, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, та за умови відмови нотаріусом у вчиненні відповідної нотаріальної дії, а саме у видачі спадкоємцеві свідоцтва про право на спадщину.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, задоволенню не підлягають.

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, залишити за нею.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268,272 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач - Олександрівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, місцезнаходження якої: с. Олександрівка, вул.Соборна, 30, Тростянецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04331018.

Суддя: