Постанова

від 25.09.2019 по справі 202/4653/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8178/19 Справа № 202/4653/18 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - комунальне підприємство «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Вказувала, що вона на підставі договору дарування нерухомого майна ВМТ №8292 від 11 грудня 2008 року є власником будівель та споруд автостоянки, розташованих в Дніпропетровській області АДРЕСА_1 , відомості зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за даними витягу вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,2198 кв.м, кадастровий номер 121100000:04:186:0271.

Зазначала, що згідно з технічним паспортом, справа №206, реєстровий номер 20543427 від 23 серпня 2016 року, загальна площа під будівлями, спорудами, з урахуванням допоміжних складових, складає 30,5 кв.м, під дорожнім (твердим) покриттям 2.527 кв.м, загальною площею 2.546 кв.м. Технічний стан автостоянки, згідно з висновком та звітом з фотофіксацією, про технічний стан будівельних конструкцій будівель та споруд автостоянки, розташованої по АДРЕСА_1 , технічний стан будівель та споруд автостоянки, яка експлуатувалась попереднім власником за призначенням, як автостоянка, на день обстеження 17 лютого 2010 року, задовільний, категорія технічного стану II, всі несучі конструкції відповідають нормам та згодні для використання за призначенням.

Посилалась також на те, що 12 вересня 2012 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №110/27 Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Під час здійснення перевірки документації із землеустрою на земельну ділянку 12 вересня 2014 року, її погоджено та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, отримано висновок №04-03-/120914/2 Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області.

В подальшому, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19 листопада 2012 року ТОВ Квартал , проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1201870532014 від 22 вересня 2014 року присвоєно кадастровий номер 1210100000:04:186:0277, місце розташування якої: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_1 .

10 жовтня 2014 року нею подано два примірника проекту та клопотання про передачу їй в оренду по фактичному розміщенню будівель та споруд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 за № АДРЕСА_2 /5278. Відповідач порушив строки передбачені ст.123 ЗК України, до теперішнього часу вищенаведену заяву-клопотання не розглянуто, відповідь у письмовій формі про розгляд клопотання не надано.

Вказувала також на те, що вона є законним власником майна в м.Дніпро АДРЕСА_1 б та законним користувачем земельної ділянки, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі, у Дніпропетровській області АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:04:186:0277, на якій розташовано майно.

21 лютого 2018 року Дніпровською міською радою прийнято рішення №28/30 Про внесення змін до рішення міської ради від 15 листопада 2017 №39/26 Про визначення об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра об`єктів транспортної інфраструктури відповідно до листів звернення Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради №8/7027 від 28 грудня 2017 року, № 8/4195 від 09 серпня 2017 року. Зазначеним рішенням внесено зміни до рішення Дніпровської міської ради від 15 листопада 2017 №39/26, доповнивши перелік об`єктів транспортної інфраструктури, які визначено об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра згідно з змінами та додатками до рішення від 21 лютого 2018 року №28/30. В зазначеному рішенні та змін до нього під №9 об`єктом права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра визначено об`єкт транспортної інфраструктури по проспекту АДРЕСА_1 , балансоутримувачем якого визначено КП Міськавтопарк .

На час прийняття незаконних рішень відповідач мав у розпорядженні копії правоустановчих документів на автостоянку позивача у повному обсязі, що підтверджується наданими заявами та копіями до них та зазначено у акті обстеження від 18 січня 2012 року №8/6-1111 та заяви подані на адресу та ім`я відповідача - від 15 березня 2017 року №1508; від 22 березня 2017 року №5/77 з додатками.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд визнати з моменту прийняття незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 15 листопада 2017 року №39/26 Про визначення об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра об`єктів транспортної інфраструктури в частині визначення об`єктом права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, об`єкту транспортної інфраструктури по проспекту АДРЕСА_1 , а саме пункт 9 переліку об`єктів транспортної інфраструктури, які визначено об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра згідно з додатком до рішення міської ради від 15 листопада 2017 року за №39/26; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати з оплати судового збору.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 липня 2019 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та закрити провадження по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач своїми діями фактично визнав позовні вимоги та не заперечував щодо обставин; згідно ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору суд постановляє ухвалу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору дарування нерухомого майна ВМТ № 8292 від 11 грудня 2008 року ОСОБА_1 є власником будівель та споруд автостоянки, розташованих у Дніпропетровській області АДРЕСА_1 , відомості зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №12251413 від 05 листопада 2013 року вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,2198 кв.м, кадастровий номер 121100000:04:186:0271.

Відповідно до технічного паспорту, справа №206, реєстровий номер 20543427 від 23 серпня 2016 року, загальна площа під будівлями, спорудами, з урахуванням допоміжних складових, складає 30,5 кв.м, під дорожнім (твердим) покриттям 2527 кв.м, загальною площею 2546 кв.м.

Згідно з висновком про технічний стан будівельних конструкцій будівель та споруд автостоянки, розташованої в АДРЕСА_1 , від 17 лютого 2010 року, технічний стан будівель та споруд автостоянки, яка експлуатувалась попереднім власником за призначенням, як автостоянка, на день обстеження 17 лютого 2010 року, задовільний, категорія технічного стану II, всі несучі конструкції відповідають нормам та згодні для використання за призначенням.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №110/27 від 12 вересня 2012 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області №04-03-/120914/2 від 12 вересня 2014 року, погоджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд у АДРЕСА_1 , площею 0,1605 га за рахунок земель ненаданих у власність або користування, для іншої комерційної діяльності.

На підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19 листопада 2012 року ТОВ Квартал проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1201870532014 від 22 вересня 2014 року присвоєно кадастровий номер 1210100000:04:186:0277, місце розташування у Дніпропетровській АДРЕСА_1 .

10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 подано Дніпропетровській міській раді проект та клопотання про передачу їй в оренду по фактичному розміщенню будівель та споруд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 за № АДРЕСА_2 5278.

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №28/30 Про внесення змін до рішення міської ради від 15 листопада 2017 №39/26 Про визначення об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра об`єктів транспортної інфраструктури , внесено зміни до рішення Дніпровської міської ради від 15 листопада 2017 року №39/26 доповнено перелік об`єктів транспортної інфраструктури, які визначено об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра згідно з змінами та додатками до рішення від 21 лютого 2018 року №28/30. В зазначеному рішенні та змін до нього під № 9 об`єктом права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра визначено об`єкт транспортної інфраструктури у м.Дніпро АДРЕСА_1 , балансоутримувачем якого визначено КП Міськавтопарк . Об`єкти транспортної інфраструктури складаються з території з бетонним мостінням.

Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 19 грудня 2018 року №23/39 Про внесення змін до рішення міської ради від 15 листопада 2017 № №39/26 Про визначення об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра об`єктів транспортної інфраструктури , внесено зміни до рішення Дніпровської міської ради від 15 листопада 2017 №39/26 та виключено пункти 9,36 переліку об`єктів транспортної інфраструктури, які визначено об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи в суді відповідач самостійно виключив об`єкт транспортної інфраструктури з Переліку об`єктів транспортної інфраструктури комунальної власності територіальної громади міста Дніпра та позивач не надав суду належних доказів щодо порушення його прав щодо предмету позову, фактично між сторонами наявний спір щодо непередачі в оренду позивачу земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд по АДРЕСА_1 , наявні підстави для відмови в позові.

Проте, колегія суддів вважає, що за встановлених обставин суд першої інстанції мав закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу (ч.1 ст.377 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, a не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До цього зводяться висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №404/251/17.

Так, на час розгляду справи фактично відсутній предмет спору, відсутнє порушення права власності позивача, оскільки своїми діями (рішенням Дніпропетровської міської ради від 19 грудня 2018 року №23/39 Про внесення змін до рішення міської ради від 15 листопада 2017 № №39/26 Про визначення об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра об`єктів транспортної інфраструктури ) відповідач таке порушення усунув.

Враховуючи фактичне усунення відповідачем порушення права власності позивача, колегія суддів вважає, що на час розгляду даної справи в суді першої інстанції був відсутній предмет спору та були наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на закриття провадження у справі, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Дніпра повернути ОСОБА_1 з державного бюджету, сплачений на поточний рахунок: №34310206080014, отримувач: УК у Шевченківському районі м.Дніпра; код отримувача: 37989274, банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998, судовий збір в розмірі 1.057 грн.21 коп., код квитанції 1675-4917-1646-5471 від 03 серпня 2019 року, яка знаходиться на а.с.213.

Апеляційний суд дійшов висновку, що на час розгляду справи відсутній предмет спору між позивачем та відповідачем, тому рішення місцевого суду належить скасувати, провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст.367,374,377,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 липня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - комунальне підприємство «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення закрити.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Дніпра повернути ОСОБА_1 з державного бюджету, сплачений на поточний рахунок: №34310206080014, отримувач: УК у Шевченківському районі м.Дніпра; код отримувача: 37989274, банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998, судовий збір в розмірі 1.057 грн. 21 коп., код квитанції 1675-4917-1646-5471 від 03 серпня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2019 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.