УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6781/19 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 47 Доповідач Павицька Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Миніч Т. І., Трояновської Г. С.,
за участю секретаря Кучерявого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/6781/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови у наданні в оренду земельної ділянки та зобов`язати передати земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2019 року, постановлену під головуванням судді Сингаївського О.П. у м. Житомирі,
в с т а н о в и в :
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання йому в оренду земельної ділянки на 49 років для сінокосіння. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передати йому земельну ділянку для сінокосіння терміном на 49 років за кадастровим номером 1824755400:04:000:0562 площею 51,8013 га, яка розташована за межами населених пунктів Попільнянського району Житомирської області.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області визнання протиправною відмови у наданні в оренду земельної ділянки та зобов`язати передати земельну ділянку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував положення ч.1 ст.19 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами ч.1 ст. 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України ).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
За змістом положень ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебуваються у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області згідно положень ч.4 ст. 122 ЗК України є територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який уповноважений здійснювати передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки терміном на 49 років з кадастровим номером 1824755400:04:000:0562, яка розташована за межами населених пунктів Попільнянського району Житомирської області.
10 вересня 2018 року листом Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило Головієнку П.В. в задоволенні заяви.
При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, який не було реалізовано внаслідок відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області. Наявність існуючого речового права позивача на земельну ділянку за кадастровим номером 1824755400:04:000:0562, площею 51,8013 га, не встановлено. Тобто між учасниками справи речові, приватноправові відносини не виникли. З огляду на викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Тому суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження у справі та роз`яснив позивачу його право на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №280/191/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови у наданні в оренду земельної ділянки та зобов`язати передати земельну ділянку виклала правову позицію про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У зв`язку з чим, залишила ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року без змін. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 26 вересня 2019 року.
Головуючий
Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2019 |
Оприлюднено | 27.09.2019 |
Номер документу | 84539565 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Павицька Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні