Рішення

від 19.09.2019 по справі 603/484/19

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/484/19

Провадження №2/603/288/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

секретаря судового засідання Коди О.І.

розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Яргорівська сільська рада

предмет позову: визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Яргорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в якому просить визнати за нею право власності на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить двоповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 214,4 кв.м., житловою площею 103,2 кв.м., курник Б , Сарай В , Літня кухня Г , Гараж Д , Ворота, хв.№1, Огорожа №2;

та право на:

- земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3 в селянській спілці Яргорівська .

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно - оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай) та відсутні документи на будинок.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 31.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлими спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, та вступила у фактичне управління спадковим майном.

ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Яргорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 61 років в АДРЕСА_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 02.01.1999 року.

Ще за життя померлому належали:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить двоповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 214,4 кв.м., житловою площею 103,2 кв.м., курник Б , Сарай В , Літня кухня Г , Гараж Д , Ворота, хв.№1, Огорожа №2, що підтверджується довідкою виданою Яргорівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 28.01.2019 року №31, згідно якої житловий будинок по АДРЕСА_1 належав спадкодавцю ОСОБА_2 , копією з по господарської книги, згідно якої ОСОБА_2 є головою двору;

- земельна частка (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3 в селянській спілці Яргорівська , що підтверджується довідкою виданою Яргорівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 31.01.2019 року №27, згідно якої земельна частка (пай) на право на земельну ділянку згідно сертифікату серії ТР НОМЕР_5 належала ОСОБА_2 , рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.02.2019 року (Справа №603/36/19) про встановлення факту належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 і яке набрало законної сили 29.03.2019 року, інформацією про вартість земельної частки (паю) наданою відділом у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 24.07.2019 року №257/111-19.

Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дочка - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою виданою Яргорівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 08.05.2019 року №164.

Родинні відносини між ОСОБА_1 та померлими ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 підтверджується:

- рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.02.2019 року №603/36/19, згідно якого встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 і яке набрало законної сили 29.03.2019 року.

Окрім зазначеного, судом з матеріалів справи встановлено, що оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР № НОМЕР_5 - втрачено та відсутні документи на будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .

В зв`язку з втратою оригіналу вищевказаного правовстановлюючого документу та відсутністю документів на будинок, нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1. у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат , що підтверджується письмовою відмовою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 23.07.2019 року №423/01-16.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Спірні відносини, що виникли між сторонами пов`язані з реалізацією позивачем свого права на спадкування, а тому регулюються нормами книги Спадкове право Цивільного кодекс України (далі - ЦК України).

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1963 р.), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Як вбачається з матеріалів справи на час смерті ОСОБА_2 , тобто на час відкриття спадщини, був чинним ЦК Української РСР 1963 року, тому при вирішенні питання про прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_1 та визнання за нею права на це майно, а також щодо спадкування житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом необхідно керуватися ст. 549 ЦК Української РСР в якій зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (1963р.), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені).

Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в п.65 правових позицій від 01.12.97 vd971201 висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв`язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році роз`яснила, що відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) і прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

В зв`язку з наведеним та у відповідності до роз`яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року щодо питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) суд вважає, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 як дочка спадкодавця та спадкоємець першої черги за законом оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу - Сертифікату на земельну частку (пай) та правовстановлюючих документів на будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується відмовою державної нотаріальної контори від 23.07.2019 року №423/01-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так, щодо спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 , а саме, земельної частки (пай) в селянській спілці Яргорівська згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 і яке фактично прийняла ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як слідує з матеріалів справи оригінал Сертифікату на земельну частку (пай) був втрачений.

Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат сертифікату міг лише її власник.

Так як матеріалами справи доведено існування Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР НОМЕР_5 , який належав ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у вигляді права на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР НОМЕР_5

Також, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів на будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 позивач не може отримати свідоцтва про право власності на спадщину за законом, що підтверджується відмовою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , був побудований в 1991 році.

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже судом встановлено, що відсутність правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельну частку (пай) та будинковолодіння згідно закону після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права останнього на земельні частки (пай) та права власності на житловий будинок з надвірними будівлями.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. 529, 534, 549 ЦК України (1963 року) суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Яргорівської сільської ради про визнання права на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

-Житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить двоповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 214,4 кв.м., житловою площею 103,2 кв.м., курник Б , Сарай В , Літня кухня Г , Гараж Д , Ворота, хв..№1, Огорожа №2, в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право на:

- земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3 в селянській спілці Яргорівська в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.09.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт серії НОМЕР_6 ІПН НОМЕР_7 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: Яргорівська сільська рада, (Код ЄДРПОУ 04396147), юридична адреса місцезнаходження відповідача: с.Яргорів Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян