Постанова

від 26.09.2019 по справі 766/16552/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/16552/19 Головуючий у І інстанції Майдан С.І.

Номер провадження 22-ц/819/1517/19 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Бугрика В.В.,

розглянувши у місті Херсоні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області, постановлену 30 серпня 2019 року у місті Херсоні під головуванням судді Майдан С.І., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство Херсоноптторг звернулося до суду з позовом з вимогою визнати виконавчий напис № 546 від 04 березня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. таким, що не підлягає виконанню.

19 серпня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій поставлено питання про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 546 від 04 березня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_1 , належне Товариству з обмеженою відповідальністю Підприємству Херсоноптторг .

В обґрунтування заяви зазначено, що підставою звернення до суду стало порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг як іпотекодавця внаслідок вчинення 04 березня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 546, за яким нотаріус запропонував за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу по вулиці Запорізькій АДРЕСА_1 задовольнити вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк у розмірі 200000 доларів США заборгованості за кредитом, 271961,01 долари США заборгованості за відсотками, 5014,36 долари США заборгованості по сплаті комісії та 553697,79 долари США заборгованості по сплаті пені, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було дотримано вимоги закону, на день звернення до суду з позовом державним виконавцем накладено арешт на майно позивача, предмет іпотеки описаний, для визначення вартості предмета іпотеки призначено суб`єкта оціночної діяльності для подальшого продажу арештованого майна в примусового порядку, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2019 року матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг про забезпечення позову повернуто заявнику за ч. 9 ст. 153 ЦПК України з підстави відсутності у заяві пропозиції щодо зустрічного забезпечення .

В апеляційній скарзі на ухвалу суду Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємством Херсоноптторг з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права поставлено питання про її скасування та ухвалення нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги зазначено, що підставою для повернення заяви про забезпечення позову судом вказано її невідповідність вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, а саме відсутність в заяві про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення, проте ч. 1 ст. 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки суд має право як вимагати, так і не вимагати від особи забезпечення відшкодування можливих збитків забезпечення позову, судове рішення з цього питання має бути обґрунтовано не формальним посиланням на норму закону, а на реальну необхідність зустрічного забезпечення конкретного позову за конкретних обставин, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить мотивів прийнятого рішення, оскільки визнавши обов`язковою наявність в поданій заяві пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суд мав би зазначити в своїй ухвалі про те, що таке забезпечення в даній конкретній справі необхідно, однак цього здійснено не було, з позовної заяви можна зрозуміти, що позивач являється майновим поручителем (іпотекодавцем), і це означає, що права кредитної установи вже забезпечені, також з позову вбачається, що зобов`язання за кредитним договором мали бути виконані позичальником ще в 2014 році, проте з того часу кредитор не вживав заходів з метою стягнення заборгованості, необґрунтовано продовжуючи нараховувати проценти та штрафні санкції, тому відсутні обґрунтовані підстави вважати, що права кредитора зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса будуть порушені і тому необхідно застосовувати зустрічне забезпечення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши ухвалу не предмет її відповідності нормам процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Повертаючи матеріали заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявник не виконав вимоги цивільно-процесуального законодавства, а саме не зазначив у заяві пропозиції щодо зустрічного забезпечення відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України.

З приведеною процесуальною позицією суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з такого розсуду.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, яке допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За п. 6) ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, проте право або обов`язок застосовувати відповідне зустрічне забезпечення у відповідних випадках ст. 154 цього Кодексу надано саме суду, зазначення у заяві про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення не є обов`язковим для суду, оскільки вид зустрічного забезпечення у разі процесуальної необхідності визначається саме судом, ухвала суду не містить посилання на обставини у справі, які у відповідності до ч. 3 останньої норми права є підставою для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, отже відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення не може бути підставою для повернення такої заяви суб`єкту звернення.

Оскільки заява про забезпечення позову не прийнята до судового провадження, а таке питання перебуває в компетенції суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції справа не розглядається по суті, процесуальні підстави для вирішення судом апеляційної інстанції питання забезпечення позову відсутні.

За приведених обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених нормами процесуального права підстав для повернення заяви про забезпечення позову, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу судді першої інстанції скасувати, заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо її прийняття.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2019 року скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства Херсоноптторг про забезпечення позову направити до цього ж суду для вирішення питання щодо її прийняття.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, на неї протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий підпис Г.В. Семиженко

Судді: підпис Л.В. Базіль

підпис В.В. Бугрик

З оригіналом згідно:

Копія постанови оформлена 26 вересня 2019 року

Постанова набрала законної сили 26 вересня 2019 року

Суддя Г.В. Семиженко

Секретар І.О. Давиденко