Рішення

від 11.09.2019 по справі 510/1042/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1042/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2019 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа - Ренійська районна державна адміністрація Одеської області) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , діючий від імені та в інтересах заявника на підставі довіреності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні заяви наполягав.

Представник заінтересованої особи - Ренійської районної державної адміністрації Одеської області заперечень, додаткових заяв суду не надав, просив про розгляд справи без його участі.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації від 22.07.2004р. №257 А-2004 заявнику була передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,65 га в межах згідно із планом. Земельна ділянка розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області. Землю було передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Правовстановлюючим документом права власності на вищевказану земельну ділянку є Державний акт серії ОД №019690 від 31.01.2005р., виданий на ім`я заявника.

При зверненні заявника за укладанням договору оренди земельної ділянки та його реєстрацією виявилася розбіжність у записах по батькові заявника у державному акті та його паспорті. З цієї причини у заявника виникли проблеми при оформленні юридичних документів щодо розпорядження належною йому земельною ділянкою. Так, у паспорті заявника його по батькові записано як ОСОБА_3 , а у державному акті на право приватної власності на землю - вказане, як ОСОБА_4 . Це різночитання було допущене внаслідок помилки у записах по батькові заявника у документах. За таких обставин заявнику було рекомендовано звернутися до суду.

Рішення суду про встановлення вищезгаданого факту заявнику необхідне для вирішення питання щодо розпорядження земельною ділянкою, що йому належить на підставі державного акту.

Оскільки щодо заявлених вимог, обставин справи сторони не заперечували, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, у т.ч. і про належність правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За визначенням ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Про помилкове трактування по батькові заявника свідчать викладені ним у заяві обставини, запис його по батькові на українській мові у державному акту на право приватної власності на землю, який не є тотожним із даними паспорту заявника та його особистими даними, як платника податків. Розбіжності у записах по батькові заявника виникли у зв`язку із його помилковим перекладом на державну мову у документах.

Таким чином, факт належності державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ОД № 019690 від 31.01.2005р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 , саме заявнику - ОСОБА_1 , суд вважає встановленим.

Згідно ч.2 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Враховуючи вищенаведене та те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу потрібно заявнику для того, щоб він мав можливість використовувати дану власність на свій розсуд, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, суд приходить до переконання, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 258, 259, 264-265, 273, 293-294, 315-316, 319, 354, 355ЦПК України, ст. 28 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити .

Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 18.07.1996 р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_2 ), державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 №19690, виданого 31.01.2005 р. на підставі розпорядження Ренійської районної державної адміністрації Одеської області від 22.07.2004 р. №257А-2004, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №00525, на земельну ділянку №20,1, мас.№12, площею 1,65 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124182400:01:006:0256), яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І.Дудник