Рішення

від 27.09.2019 по справі 420/3468/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3468/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.,

секретаря судового засідання - Пивовар Т.В.,

за участю сторін:

від позивача - Савицька О.М . (за ордером)

від відповідача - Шлапак Т.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ у розмірі 876330 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами інспекційного відвідування виявлені порушення законодавства про працю. За результатами розгляду справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на позивача, Головним управлінням Держпраці в Одеській області 09.04.2019 року прийнята постанова №ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 876330 грн. Позивач вважає покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Представник позивача зазначає, що відповідачем, під час відбирання пояснень не з`ясовувалися особливості правовідносин, які склались між позивачем та працівниками, зокрема: не з`ясовано трудові обов`язки цих осіб, не з`ясовано наявності у даних осіб трудових книжок, медичних книжок; не з`ясовано чи було досягнуто згоди щодо умов праці, відпочинку, трудового, розпорядку, а також наявність інших обставин, які згідно вимог чинного законодавства є підставою для укладення трудового договору між працівниками та роботодавцем. Жодні письмові докази, які б підтверджували виконання функцій найманих працівників вказаними особами у позивача, зокрема, табелі обліку використання робочого часу, відомості про нарахування та виплату заробітної плати працівникам, де б зазначалося ім`я будь-кого із вказаних в акті перевірки громадян в матеріалах справи про накладення штрафу відсутні. Позивачем, під час перевірки інспекторам було надано письмові підтвердження того, що між ним та працівниками укладено саме цивільно-правові договори. Таким чином, позивач під час здійснення своєї законної господарської діяльності не допускав порушень приписів ст.24 КзпП України, а висновок відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про працю не підтверджений належними та достатніми доказами, тобто ґрунтується на припущеннях щодо вчинення позивачем вказаних порушень, що свідчить про протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови. Крім того, позивач зазначає, що відповідач може здійснювати державний нагляд контроль виключно на підставі Закону і спеціального закону, котрий би встановлював особливості його діяльності. Проте, законодавець не прийняв такого спеціального закону, тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин постанови Уряду України від 26 квітня 2017 року №295, якою керувався відповідач, призначаючи інспекційне відвідування. Інспекційне відвідування за сутнісним змістом є перевіркою. У даному випадку відповідач провів позапланову перевірку на підставі не передбаченої Законом. Так, приписами ч.1 ст.6 Закону встановлено вичерпний перелік підстав здійснення позапланових заходів. Таким, чином, відповідачем проведено позапланову перевірку за відсутності правових підстав, які встановлені Законом.

Представником відповідача, 11.07.2019 року, надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.117-125), згідно якого відповідач вважає, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Свою позицію відповідач пояснює тим, що Законом у відповідній сфері, а саме у сфері законодавства про працю, який встановлює особливості здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення є Кодекс Законів про працю України. Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснюється відповідно до Порядку здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 року №295, який був чинним на час проведення інспекційного відвідування. Щодо виявлених порушень, відповідач зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування ТОВ ТОРЕСТ 22.02.2019 року, фахівцями Головного управління були зафіксовані 25 працівників, з них 7 працівників були допущені до роботи без укладання трудового договору. Під час здійснення інспекційного відвідування, ТОВ ТОРЕСТ надано договір про надання послуг №П 01/08-01 від 01.08.2012 року укладеного із ТОВ "СЕРВИС-РЕСУРС", відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов`язується надати найманих працівників для подальшого виконання цими працівниками роботи на підприємстві Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги . Також адміністрація товариства надала належним чином завірені копії договорів про надання послуг з працівниками, а саме з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства про працю фахівцями Головного управління виявлено факт допущення до роботи громадян без укладання трудового договору, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . Таким чином, позивачем порушено законодавство про працю, а саме ч.5 ст.50 Закону України Про зайнятість населення , ч.1 ст.21 КЗпПУ, ч.3 ст.24 КЗпПУ. За результатами розгляду справи Першим заступником начальника Головного управління С.В. Байдюком винесено постанову №ОД 245/1582/АВУП/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу на ТОВ ТОРЕСТ у розмірі 876330 грн. Відповідач вважає твердження позивача про винесення оскаржуваної постанови із порушенням норм чинного законодавства необґрунтованим, оскільки дії посадових осіб Головного управління щодо винесення оскаржуваної постанови є правомірними, а тому підстави для скасування постанови ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року, відсутні.

У відповіді на відзив від 26.07.2019 року представник позивача зазначає, що вказана позиція відповідача є хибною, не відповідає діючому законодавству України, а тому не може бути прийнятою до уваги (а.с.196-197).

У запереченнях на відповідь на відзив від 02.08.2019 року відповідач додатково наголошує на безпідставності позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 18.09.2019 року представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 18.09.2019 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ зареєстроване за адресою: 65023, Одеська обл., м.Одеса, провулок Маланова, буд.1, офіс 4 та здійснює господарську діяльність у мережі кафе КОМПОТ за адресами: м,Одеса, вул.Дерибасівська, 20; м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 70; м.Одеса, Адміральський проспект, 1; м.Одеса проспект Небесної Сотні, 2 (ТРЦ City Center , 2- й поверх).

Інспектором праці - Топал Олександром Володимировичем , на підставі наказу Головного управління від 21.02.2019 року №271 (а.с.131), направлення на здійснення інспекційного відвідування від 21.02.2019 року №15/01-29-589 (а.с.132), відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 року №1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці №129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 року №1986- IV, ст.259 КЗпПУ, п.п.3 п.5 Порядку №295 на підставі інформаційної довідки головного державного інспектора Топал О.В. , у період з 22.02.2019 року по 07.03.2019 року здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування TОB ТОРЕСТ , яке зареєстроване за адресою пров. Маланова, б .1 офіс 4 та здійснює господарську діяльність у мережі кафе КОМПОТ за адресами: вул.Дерибасівська, буд.20, м.Одеса ; вул. Пантелеймонівська, 70 , м . Одеса ; пр-т Адміральський , 1, м . Одеса ; пр-т Небесної Сотні, 2 (ТРЦ Citi Center , 2-й поверх).

За результатами проведеного інспекційного відвідування інспектором Топал О.В. , 19.03.2019 року складено акт №ОД245/1582/АВ (а.с.133-142).

Як вбачається з даного акту, під час проведення інспекційного відвідування TОB ТОРЕСТ , фахівцями Головного управління Держпраці зафіксовані наступні працівники, які надали письмові пояснення щодо працевлаштування у Товаристві: ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

В акті також зазначено, що під час здійснення інспекційного відвідування адміністрацією TОB ТОРЕСТ , надано договір про надання послуг №П 01/08- 01 від 01 серпня 2012 року укладений із ТОВ СЕРВИС-РЕСУРС відповідно до пункту 1.1. якого визначено наступне: На умовах даного Договору Виконавець забов`язується надати найманих працівників для подальшого виконання цими працівниками роботи на підприємстві Замовника а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги .

Також позивачем надано належним чином завірені копії договорів про надання послуг 7-ма працівниками, а саме з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

До матеріалів справи позивачем надано та судом досліджено договори про надання послуг укладені між директором TОB ТОРЕСТ та наступними працівниками:

ОСОБА_6 , (на виконання послуг офіціанта) (а.с.79-80);

ОСОБА_5 , (на виконання послуг офіціанта) (а.с.87);

ОСОБА_2 , (на виконання послуг офіціанта) (а.с.70-71);

ОСОБА_8 (на виконання послуг офіціанта) (а.с.73-74);

ОСОБА_29 , (на виконання послуг офіціанта) (а.с.76-77);

ОСОБА_4 , (на виконання послуг офіціанта) (а.с.82-83);

ОСОБА_3 , (на виконання послуг офіціанта) (а.с.85-86).

До вказаних договорів також надано акти прийому наданих робіт (а.с.72, 75, 78, 81, 84, 86).

За результатами проведеного інспекційного відвідування інспектором встановлені порушення, які відображені в акті перевірки, а саме встановлено, що громадяни: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були фактичного допущені до роботи без укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому постановою КМУ від 17.06.2015 року №413, чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпПУ (а.с.143).

Вказаний акт отримано представником TОB ТОРЕСТ Щетиніним А.С. 19.03.2019 року.

Суд зазначає, що представником TОB ТОРЕСТ Щетиніним А.С. в акті здійснено напис про незгоду з актом перевірки та зазначено про надання заперечень на акт у встановлені строки (з/б а.с.143).

В матеріалах справи наявні зауваження до Акту інспекційного відвідування №ОД245/1582/АВ від 19.03.2019 року, в яких зазначено, що TОB ТОРЕСТ не погоджується з висновками і твердженнями акту, зокрема щодо надання копій договорів з працівниками. Товариство зазначає, що надало не копії договорів з працівниками, а договорів на виконання конкретних послуг з громадянами, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.67-68).

За результатами розгляду вказаних заперечень, Головним управлінням Держпраці в Одеській області направлено на адресу позивача лист №15/01-33-116 від 04.01.2019 року, в якому зазначено що надані позивачем заперечення будуть враховані при вжитті заходів реагування (а.с.69).

Головним державним інспектором з питань трудових відносин Топал О.В. , 25.03.2019 року складено припис про усунення виявлених порушень №ОД245/1582/АВ/П (а.с.143-144), яким керівника TОB ТОРЕСТ зобов`язано до 29.03.2019 року усунути порушення ч.3 ст.24 КЗпПУ.

Вказаний припис отримано представником TОB ТОРЕСТ Щетиніним А.С. 25.03.2019 року (а.с.144).

Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу від 29.03.2019 року №ОД245/1582/АВ/П/ТД вирішено прийняти до розгляду справу про накладення штрафу на TОB ТОРЕСТ (а.с.145-156).

Повідомленням від 29.03.2019 року №70 позивача сповіщено про розгляд справи про вирішення питання про накладення штрафу на TОB ТОРЕСТ 09.04.2019 року о 10.00 год., яке отримано представником TОB ТОРЕСТ Щетиніним А.С. , під розписку 02.04.2019 року (а.с.157).

За результатами розгляду справи TОB ТОРЕСТ про накладення штрафу, першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В., 09.04.2019 року прийнято постанову, якою на TОB ТОРЕСТ накладено штраф у розмірі 876330 грн. (а.с.158-168).

Постанову отримано представником TОB ТОРЕСТ Щетиніним А.С . 09.04.2019 року (а.с.169).

Також, судом встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування відносно директора TОB ТОРЕСТ ОСОБА_31 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП 18 квітня 2019 року складено протокол серії ОД245/1582/АВ. Вказаний протокол оскаржено до Приморського районного суду м.Одеси в рамках справи №522/7207/19. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси по справі №522/7207/19 від 04.06.2019 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності директора TОB ТОРЕСТ ОСОБА_31 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, закрито у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Рішенням по даній справі встановлено, що договори укладені між TОB ТОРЕСТ та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , повністю відповідають ст.902 ЦК України, згідно якій, виконавець повинен надати послугу особисто. Метою вказаних договорів є отримання певного матеріального результату. Виконавці за укладеними позивачем договорами, на відміну від працівників, які виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і можуть бути з ними ознайомлені, самі організовують свою роботу і виконують її на власний ризик, не зараховуються до штату, їм не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду.

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.3 КЗпПУ передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпПУ визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Положеннями ч.1, 2 ст.21 КЗпПУ визначенно, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпПУ передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я: 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.23 КЗпПУ , трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

В свою чергу, загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст.626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату з метою якого і укладався договір.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

При цьому, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як встановлено судом, між позивачем та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , укладено саме цивільно-правові договори на надання послуг, в яких вказана вартість виконаних робіт, термін дії договору. На підтвердження виконання робіт по договору між сторонами укладено акти виконаних робіт.

Також, в матеріалах справи наявні заяви від вищезазначених осіб, стосовно підтвердження того факту, що між ними та позивачем укладені договори на надання послуг, за якими вказаними особами надавались послуги (а.с.31-37).

Крім того, Рішенням Приморського районного суду м.Одеси по справі №522/7207/19 від 04.06.2019 року встановлено, що договори укладені між TОB ТОРЕСТ та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , повністю відповідають ст.902 ЦК України. Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на досліджені судом письмові докази, враховуючи пояснення сторін, Рішення Приморського районного суду м.Одеси по справі №522/7207/19 від 04.06.2019 року, судом встановлено, що працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , виконували у позивача роботи за цивільно-правовими угодами, які містять ознаки трудових відносин. Крім того, до суду не надано доказів, що вказані працівники розписуються в журналі про прихід на роботу, внесені до штатного розпису, отримують заробітну плату, не надано їх посадових інструкцій. Не надано до суду також і доказів про внесення відповідних записів до трудових книжок вказаних працівників. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що докази, які б давали суду підстави дійти висновку, що дійсно мало місце порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в ході розгляду справи спростовано висновки акту перевірки стосовно порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, а тому, спірна постанова про накладення штрафу №ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги за даним позовом - задоволенню.

Щодо доводів позивача стосовно того, що інспекційне відвідування є позаплановою перевіркою, яка в свою чергу проведена за відсутності правових підстав, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, затверджено наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року №84 Головного управління Держпраці в Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Головного управління поширюються на територію Одеської області.

Законом у відповідній сфері, а саме у сфері законодавства про працю, який встановлює особливості здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення є Кодекс Законів про працю України.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпПУ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснюється відповідно до Порядку здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, який детально регламентує процедуру здійснення державною контролю за додержанням законодавства про працю юридичними та фізичними особами, які використовують найману працю.

Суд звертає увагу, що в даному випадку посадовими особами Управління Держапраці у в Одеській області проведено не позапланову перевірку відповідно до Закону №877-V, а інспекційне відвідування, підстави для проведення якого визначені п.5 Порядку здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295.

Крім того, направлення на проведення заходу державного контролю від 21.01.2019 року №15/01-29-589 видане на підставі наказу про проведення заходу державного контролю у ТОВ ТОРЕСТ від 21.02.2019 року №271, який позивачем не оскаржений та у передбаченому законом порядку не скасований.

З вказаних підстав суд не бере до уваги доводи позивача що інспекційне відвідування є позаплановою перевіркою, яка в свою чергу проведена за відсутності правових підстав.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем в ході розгляду справи не доведено та судом не встановлено факт порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, тому позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ штрафу у розмірі 876330 грн., - є обґрунтованою, а відтак підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД245/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ штрафу у розмірі 876330 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13144,96 грн. (тринадцять тисяч сто сорок чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 27.09.2019 року

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРЕСТ (код ЄДРПОУ 37550061, 65023, м.Одеса, пров. Маланова, буд.1, офіс 4);

Відповідач: Головне управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, 65044, м.Одеса, пр-кт Шевченка, 2)

Суддя П.П. Марин

.