Рішення

від 26.09.2019 по справі 460/1388/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2019 року м. Рівне №460/1388/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача - Нечай В.П.; представника відповідача - адвоката Красовського В.Б.; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселий колобок про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі іменується - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселий колобок (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути адміністративно-господарські санкції в розмірі 39148 грн. 30 коп. та пеню в розмірі 258 грн. 39 коп., всього 39406 грн. 69 коп.

Заяви по суті справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ за 2018 рік, поданого відповідачем до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість працівників, що працювали за звітний період склала 47 осіб. Таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , на підприємстві повинна становити 2 особи. Натомість, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у 2018 році у ТОВ Веселий колобок склала 1 особа. У зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році, на підставі статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , відповідачу нарахована сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 39148 грн. 30 коп. Загальна сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій, а також пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасну сплату таких санкцій, становить 39406 грн. 69 коп.

Відповідач 09 липня 2019 року подав відзив на адміністративний позов, де вказав, що ним були вжиті всі необхідні заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році. Так, на початок 2018 року у товаристві працювало 2 особи з інвалідністю. У зв`язку із звільненням однієї особи 01.03.2018, відповідач подав до Рівненського міського центру зайнятості звіт форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) . 29 жовтня 2018 року товариство знову подало звіт форми 3-ПН про наявність вакансії, в тому числі для особи з інвалідністю, на що центр зайнятості направив дві особи, які з огляду на функціональні обов`язки самі відмовилися від роботи. Крім того, як зазначає відповідач, директор підприємства неодноразово брав участь у спеціалізованих міні-ярмарках вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю. Крім того, ТОВ Веселий колобок зазначає, що позивачем не направлялися на підприємство інваліди для працевлаштування. Тому застосування позивачем юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій у зв`язку з меншою, ніж установлено нормативом, середньообліковою чисельністю працюючих інвалідів, у даному випадку є безпідставним. Відтак, ТОВ Веселий колобок просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідно до частин першої-третьої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства зобов`язані самостійно здійснювати працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу. На Фонд соціального захисту інвалідів не покладено функції щодо працевлаштування та направлення осіб з інвалідністю на підприємства. А служба зайнятості є посередником між роботодавцем та особою з інвалідністю, лише сприяє працевлаштуванню осіб з інвалідністю, які знаходяться на обліку та зареєстровані як безробітні. Щодо витрат відповідача на правову допомогу, то позивач вказує про їх неспівмірність з даною категорією позовів, оскільки Адвокатське бюро Миколи Бляшина надавало правову допомогу ПП Теплогазбуд по такій категорії спорів, і відзив по даній справі повністю ідентичній тому відзиву, який був наданий ПП Теплогазбуд . Таким чином, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю, а розмір витрат на правову допомогу - зменшити.

ТОВ Веселий колобок подало заперечення на відповідь на відзив, де вказало, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю встановленим нормативам. Щодо розміру правової допомоги, то відповідач вказує що адвокатським бюро була виконана робота по вказаній справі: підготовка відзиву, консультація, пошук контраргументів, підготовка до розгляду справи в суді. Тому, розмір правової допомоги є обгрунтованим та співмірним з виконаною роботою.

Ухвалою суду від 18.06.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 11.07.2019 оголошено перерву для подання сторонами заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 03.09.2019 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, зазначених у відзиві.

На підставі статей 243, 250 КАС України у судовому засіданні 26.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Веселий колобок відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі іменується - Закон України №875-XII) встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідачем подано до контролюючого органу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми №10-ПІ (а.с.9), відповідно до якого: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 47 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України №875-XII - 2 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 1839,97 тис. грн.; середня заробітна плата штатного працівника - 39148,3 грн.

Відповідно до статті 18 Закону України №875-XII підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Згідно зі статтею 19 Закону України №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу .

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських організацій осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (далі іменується - Інструкція №42), у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі іменується - Інструкція №286).

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2018 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 1 особу, а кількість працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України №875-XII - 2 особи. Отже, відповідачем у 2018 році не виконано норматив, передбачений статтею 19 Закону України №875-XII.

Частинами першою-четвертою статті 20 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 31.01.2007 №70 затверджено Порядок нарахування пені та її сплати, що затверджений Мінпраці 15.05.2007 за №223, відповідно до якого нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до суду позивач розраховує суму пені на дату написання адміністративного позову - 26.04.2017.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків 23 грн. 49 коп. (сума пені за один день прострочення) х 11 (кількість днів прострочення) = 258 грн. 39 коп. Отже, загальна сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році складає: 39406 грн. 69 коп. + 258 грн. 39 коп. = 39406 грн. 69 коп.

Однак, суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом встановлено, що протягом 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Веселий колобок були вжиті всі заходи для недопущення такого господарського правопорушення, як невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Зокрема, зі змісту статті 18-1 Закону України №875-XII вбачається, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 Про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання , зареєстрованим Міністерством юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (далі іменується - Наказ №316) затверджена форма звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Відповідно до Наказу №316 форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на січень 2018 року у ТОВ Веселий колобок працювало 2 особи з інвалідністю: ОСОБА_1 (довідка МСЕК серії АВ №0390703 від 26.12.2014) та ОСОБА_2 (довідка МСЕК серії АВ №0744741 від 28.02.2017) (а.с.32-35).

В свою чергу, у зв`язку із звільненням ОСОБА_2 23.02.2018 (наказ №16-Ко від 08.02.2018) (а.с.36), ТОВ Веселий колобок подало до Рівненського міського центру зайнятості звіт за формою 3-ПН про наявність вакансії, в тому числі для особи з інвалідністю (за посадою укладальник хлібобулочних виробів) (а.с.37).

29 жовтня 2018 року підприємство повторно подало звіт форми №3-ПН, в якому зазначалося про створене вакантне робоче місце укладальника хлібобулочних виробів для окремих категорій громадян - інвалідів (а.с.38).

Даний факт підтверджується також і наявним в матеріалах справи листом Рівненського міського центру зайнятості від 01.07.2019 №02-19/1388, в якому зазначається, що підприємство протягом 2018 року подавало вказані звіти щодо попиту на робочу силу, а директор ТОВ Веселий колобок неодноразово приймав участь у міні-ярмарках вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.39).

Суд також звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

Суд зазначає, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня у справі № 819/639/17.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем протягом 2018 року виконано усі, встановлені законодавством обов`язки із забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо відповідачем вжито усі, передбачені чинним законодавством, заходи із працевлаштування інвалідів, то на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів необхідних професій для їх працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача подав клопотання про відшкодування витрат на надання правової допомоги адвокатом.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на надання правової допомоги, до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правової допомоги від 14.06.2019, копію додатку №1 від 14.06.2019 до Договору про надання правової допомоги від 14.06.2019, копію рахунку №01/19-ВК від 22.06.2019, копію платіжного доручення №2984 від 26.06.2019, копію Акта приймання-передачі наданої правової допомоги №01/19-ВК від 03.07.2019, звіт про розмір витрат на правову допомогу та детальний опис наданої правової допомоги (а.с.48-55).

Як зазначено в акті приймання-передачі наданої правової допомоги №01/19-ВК від 03.07.2019, Захисник надав, а Клієнт прийняв послуги щодо збору доказів; вивчення позовної заяви та доданих матеріалів; підготовки відзиву та забезпечення подання його до суду; підготовки до розгляду справи №460/1388/19 в суді. Кількість витраченого часу адвокатом складає 15 годин. Розмір гонорару за вказану правову допомогу погоджено сторонами в сумі 5000 грн. без ПДВ.

Платіжним дорученням №2984 від 26.06.2019 підтверджено сплату ТОВ Веселий колобок витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, на суму 5000 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування відповідачу вартості витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний звіт про розмір витрат на правову допомогу та детальний опис наданої правової допомоги Адвокатським бюро Миколи Бляшина Товариству з обмеженою відповідальністю Веселий колобок по справі № 460/1388/19, в якому зазначено конкретні види послуг, надані адвокатом товариству, та їх вартість (а.с.55). Тобто за своїм змістом вказаний звіт є доказом щодо обсягу наданих послуг та їх вартості.

При цьому, суд зазначає, що статтею 134 КАС України не передбачено імперативної вказівки щодо форми документа про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також зазначення затраченого час на складання відзиву та інших процесуальних документів, чи вчинення інших дій. Особа для підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу має надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, але не детальний хронометраж кожної дії, що входить до складу таких робіт (послуг). В матеріалах цієї справи наявні належним чином складені, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Також суд зазначає, що не погоджується з посиланням позивача на незначний обсяг наданої правової допомоги з огляду на те, що Адвокатське бюро Миколи Бляшина вже неодноразово надавало послуги іншим підприємствам по даній категорії справ.

Суд вказує, що надання юридичних послуг іншим клієнтам, будь-який рівень складності справи аж ніяк не позбавляє відповідача необхідності отримання саме ним правової допомоги, а адвоката - від вчинення відповідних дій, якими зокрема є ознайомлення з позовними вимогами та доказами, пошук контраргументів на всі доводи позовної заяви, збір доказів, підготовка відзиву та забезпечення подання його до суду, в тому числі аналіз правозастосування Верховним Судом України та судами інших інстанцій норм права у схожих справах, підготовка до розгляду справи в суді, надання правових консультацій відповідачу щодо порядку розгляду його справи судом, щодо порядку можливого оскарження рішення, яке буде прийнято судом першої інстанції у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат понесених відповідачем на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (33000, місто Рівне, вулиця Замкова, 10А/1; код ЄДРПОУ 13979356) до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселий колобок (33024, місто Рівне, вулиця Старицького, 45; код ЄДРПОУ 38892553) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без задоволення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Веселий колобок код ЄДРПОУ 38892553) суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13979356).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 вересня 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.