Ухвала

від 11.09.2019 по справі 359/7890/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

359/7890/19

1-кс/359/2857/2019

11 вересня 2019 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Бориспіль клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту в кримінальному провадженні №12019110100000891 від 30.05.2019 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.192 КК України

ВСТАНОВИВ:

До суду із даним клопотанням звернувся слідчий. Вимоги клопотання обґрунтував тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, колишні працівники ТОВ «Добра» заволоділи технологічними картами, рецептами спецій та технічною документацією, чим спричинили ТОВ Добра» матеріальної шкоди. Допитаний як свідок ОСОБА_4 , надав показання, про те, що з 27.04.2015 (з дня реєстрації товариства) є керівником та співзасновником ТОВ «ДОБРА» (код -ЄДРПОУ 39771899), що займається виробництвом спецій та прянощів для харчової промисловості. 03.03.2016 року підприємством ТОВ «ДОБРА» було отримано технічні умови, після чого почалась розробка рецептур та виготовлення пробних партій продукції. Перші продажі продукції відбулися в грудні 2016 року. 12.12.2017 року ТОВ «ДОБРА» отримало Сертифікат-ISО 22000. В вересні 2017 прийнято на посаду директора виробничо-технологічного департаменту ТОВ «Добра» ОСОБА_5 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березанським МВГУ МВС України в Київській області 19.01.1999 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ). Відповідно до функціональних обов`язків директора виробничо-технологічного департаменту ТОВ «ДОБРА» ОСОБА_5 відповідав за перевірку та затвердження рецептур спецій, розробку пропозицій для керівництва по цінам на спеціям, планування об`ємів виробництва і продаж, оформлення всіх дозвільних лабораторних документів (гігієна, радіонукліди і т.ін.). Таким чином ОСОБА_5 мав повний доступ до всієї технічної документації ТОВ «ДОБРА». З 01.12.2017 року після реєстрації ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «Добра» створеного для подальшого продажу продукції ТОВ «ДОБРА», де ОСОБА_4 також є співзасновником, на посаду директора було прийнято ОСОБА_6 паспорт НОМЕР_3 , виданий Ленінським PB УМВС України у Вінницькій області від 12.03.1999 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (і.п.н. НОМЕР_4 ). Відповідно до займаної посади директора ТОВ ТД «ДОБРА», ОСОБА_6 мав повний доступ до клієнтської бази замовників продукції ТОВ «ДОБРА» та всієї комерційної таємниці нашого товариства. З липня 2018 р. на деяких підприємствах партнерах стало відбуватися суттєве зменшення попиту на продукцію ТОВ «Добра», а з листопада повна відмова від придбання продукції. 01.11.2018 р. після розпочатої внутрішньої перевірки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 написали заяви на звільнення за власним бажанням. Як стало відомо в ході перевірки: громадяни України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є дружинами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , зареєструвавши в липні 2018 ТОВ "СПАЙСЕС ПРОДАКШН" (код ЄДРПОУ: 42313541, юридична адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Білогородка, вул. Франка, 21), що фактично здійснюють господарську діяльність з виготовлення та продажу спецій за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта Поштова, вул. Набережна, 33, з використанням технологічних карт і рецептів викрадених з ТОВ «Добра», а також активно використовують набуті зв`язки та клієнтську базу ТОВ «Добра». Вище вказані обставини підтверджуються протоколом допиту свідка ОСОБА_9 . 21 серпня 2019 року слідчим на підставі ухвали слідчого суді Бориспільського міськрайонного суду Київської області проведено обшук приміщень, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта Поштова, вул. Набережна, 33, під час якого виявлено та вилучено: флешнакопичувач чорного кольору на якому мається відтиск у вигляді папілярних ліній пальців, синього кольору, на якому знаходиться інформація ТОВ «Добра»; рожева папка швидкозшивач у якій знаходиться рецепти на 34 аркушах; інформація про підприємства та адреси доставки на 3 аркушах; 7 блокнотів з чорновими записами; експрес накладні; накладні; рецепти спецій; ноутбук марки «Asus» k56CM-KX056D, на якому виявлено 7 файлів ТОВ «Добра»; білі пакети на яких маються наступні маркування: 1174, 1156, 1100, 3353, 0417, 2608, Дрогобич ДСТУ, 3311, 1151, 2249, 3389, 0047, 0015, 0064, 0075, 0059, 9500 в кількості 17 штук, (для експертного дослідження); палет № 1 на якому знаходиться 25 мішків повних та 5 мішків на пів порожніх із вмістом суміші багатофункціональної; палет № 2 на якому знаходиться 20 мішків повних та 2 мішків на пів порожніх із вмістом суміші багатофункціональної; палет № 3 на якому знаходиться 22 мішки із вмістом суміші багатофункціональної; палет № 4 на якому знаходиться 18 мішків повних та 3 мішки на пів порожніх із вмістом суміші багатофункціональної; палет № 5 на якому знаходиться 20 мішків повних із вмістом суміші багатофункціональної. Тому просить накласти арешт на вищевказане вилучене майно з метою його збереження та уникнення його знищення та спотворення, що значно ускладнить здійснення подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в ньому, просив слідчого суддю їх задовольнити.

Заслухавши слідч ого, дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені і частині першій ст.98 КПК України.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

За змістом ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3,4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та третіх осіб. Крім того, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З витягу з ЄРДР номер кримінального провадження 12019110100000891 від 30.05.2019 за ч.2 ст.192 КК України вбачається, що на початку 2019 працівники «ТОВ «Спайсес продакшн» заподіяли майнової шкоди шляхом обману ТОВ «Добра». Ця обставина підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2019 було надано дозвіл на проведення обшуку приміщень у тому числі зареєстрованих та самовільно збудованих будівлях, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта Поштова, вул. Набережна, 33, (належить на праві колективної власності ВАТ «Київський дослідно-механічний завод») з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, а також відшукання та вилучення технологічних карт, технічної документації, рецептів, спецій виготовлених за рецептами ТОВ «Добра».

Як вбачається з протоколу обшуку від 21.08.2019 року (а.с.22-27) за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено: флешнакопичувач чорного кольору на якому мається відтиск у вигляді папілярних ліній пальців, синього кольору, на якому знаходиться інформація ТОВ «Добра»; Рожева папка швидкозшивач у якій знаходиться рецепти на 34 аркушах; Інформація про підприємства та адреси доставки на 3 аркушах; 7 блокнотів з чорновими записами; Експрес накладні; Накладні; Рецепти спецій; Ноутбук марки «Asus» k56CM-KX056D, на якому виявлено 7 файлів ТОВ «Добра»; Білі пакети на яких маються наступні маркування: 1174, 1156, 1100, 3353, 0417, 2608, Дрогобич ДСТУ, 3311, 1151, 2249, 3389, 0047, 0015, 0064, 0075, 0059, 9500 в кількості 17 штук, (для експертного дослідження); Палет № 1 на якому знаходиться 25 мішків повних та 5 мішків на пів порожніх із вмістом суміші багатофункціональної; Палет № 2 на якому знаходиться 20 мішків повних та 2 мішків на пів порожніх із вмістом суміші багатофункціональної; Палет № 3 на якому знаходиться 22 мішки із вмістом суміші багатофункціональної; Палет № 4 на якому знаходиться 18 мішків повних та 3 мішки на пів порожніх із вмістом суміші багатофункціональної; Палет № 5 на якому знаходиться 20 мішків повних із вмістом суміші багатофункціональної.

Постановою старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області від 22.08.2019 в межах кримінального провадження №12019110100000891 вилучені речі визнано речовими доказами (а.с.20-21).

Разом з тим, з клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що слідчим в обґрунтування необхідності арешту лише зазначено, що накладення на майно арешту є необхідним тому, що є реальна загроза його псування або знищення, крім того, в разі не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та його можливе подальше використання, позбавить орган досудового розслідування можливості проведення об`єктивного та всебічного розслідування по кримінальному провадженню.

Проте, такі доводи слідчого на думку слідчого судді є лише цитуванням норм КПК України, та ґрунтуються лише на припущеннях слідчого, що в свою чергу жодним чином не підтверджує необхідності накладення арешту та наявності ризиків, оскільки не доводить існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не доводить, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та те, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Окрім цього, слідчим не було долучено до клопотання жодного доказу, який би доводив необхідність накладення арешту та наявність ризиків.

Крім того, в матеріалах, приєднаних до клопотання, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що саме вилучені під час обшуку речі мають ознаки речових доказів в даному кримінальному провадженні в розумінні ст.98 КК України.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цьогозаконув суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла, кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

З огляду на це слід зазначити, що арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право власника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра, що в даному випадку зроблено стороною обвинувачення.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб та умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено необхідність накладення арешту, та за таких обставин підстави для задоволення клопотання слідчого не вбачаються.

Керуючись ст.ст. 309, 376 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про накладення арешту залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголосити о 16 год.25хв 16 вересня 2019 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1