Ухвала

від 24.09.2019 по справі 757/42131/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

представників власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційними скаргами представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_8 , представника ОСОБА_7 , в інтересах ПП «Макс Арт», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором - заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником: Мале приватне підприємство "ПППМ", код ЄДРПОУ: 14263200; ТОВ «Хмельницький Експериментальний завод» (на даний час «Хмельницький олійножировий комбінат»), код ЄДРПОУ: 37462599; ТОВ «ПРОСКУРІВСЬКИЙ ЗАБУДОВНИК», ЄДРПОУ 37512885; ТОВ «Будинок мирний» ЄДРПОУ 37512890; ПП «Буковинабуд», ЄДРПОУ 42487730, заборонено ОСОБА_8 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування корпоративними правами вказаних суб`єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція ч. 5 ст. 191 КПК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення цього майна, що призведе до неможливості застосування конфіскації.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник, ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_8 , та представник ОСОБА_7 , в інтересах ПП «Макс Арт», подали апеляційні скарги, які є ідентичні за своїм змістом, в яких апелянти просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності в рамках кримінального провадження №42017111200000823 від 04 грудня 2017 року.

Як зазначають представники, слідчим суддею протиправно накладено арешт на майно, що належить юридичним особам, а не підозрюваному, та порушено вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки клопотання про арешт майна не відповідало вимогам кримінального процесуального закону.

Також зазначають, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України є необгрунтованою.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на корпоративні права компаній ТОВ «Проскурівський забудовник», МПП «ПППМ», ТОВ «Хмельницький олійножировий комбінат», ТОВ «Будинок мирний» та ПП «Буковинабуд» з метою забезпечення конфіскації майна як додаткового покарання. Разом з тим, як вказують представники, слідчим суддею не взято до уваги, що з метою забезпечення конфіскації майна арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

Крім того, як вказують апелянти, в ухвалі слідчого судді не визначено які корпоративні права арештовано.

Відповідно до резолютивної частини оскаржуваної ухвали, арешт накладено на корпоративні права, що належать ТОВ «Проскурівський забудовник», МПП «ПППМ», ТОВ «Хмельницький олійножировий комбінат», ТОВ «Будинок мирний» та ПП «Буковинабуд». При цьому ОСОБА_8 заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування корпоративними правами вказаних суб`єктів господарювання. Разом з тим, вказані суб`єкти господарювання не є власниками корпоративних прав. ОСОБА_8 не є власником корпоративних прав ТОВ «Будинок мирний» та частково ТОВ «Проскурівський забудовник». Корпоративні права ТОВ «Проскурівський забудовник», а саме частка статутного фонду у розмірі 1000 гривень належить ПП «Макс Арт», а корпоративні права ТОВ «Будинок мирний», а саме частка у розмірі 100% статутного фонду у розмірі 1000 гривень також належить ПП «Макс Арт».

При цьому, засновником ПП «Макс Арт» є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а ОСОБА_8 помилково вказаний в ЄРДР як кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Проскурівський забудовник» та ТОВ «Будинок мирний».

Жодна із юридичних осіб не є підозрюваними у кримінальному провадженні №42017111200000823, відносно таких юридичних осіб не здійснюється жодних кримінально-правових заходів, Товариства не несуть відповідальність за дії підозрюваних.

Як стверджують апелянти, під час прийняття оскаржуваної ухвали, слідчий суддя не перевірив наявність підстав для накладення арешту, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, проігнорував вимоги до клопотань, передбачені ч. 2 ст. 171 та ч. 1 ст. 173 КПК України, чим істотно порушив норми ч 2 ст. 172 КПК України.

Також, слідчим суддею при прийнятті оскаржуваної ухвали не надано оцінки підозрі ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яка ґрунтується на недопустимих доказах.

Крім того, на думку представників, слідчим суддею не враховано розмір можливої конфіскації майна, оскільки слідчим взагалі не визначено шкоди та розмір збитків державному бюджету чи заволодіння грошовими коштами, виділеними для придбання житла для військовослужбовців Нацгвардії.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників власників майна, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111200000823, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 190, ч.ч. 2, 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191,ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_8 повідомлено про підозру у пособництві на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

06 серпня 2019 року старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором - заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернуся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником: Мале приватне підприємство "ПППМ", код ЄДРПОУ: 14263200; ТОВ «Хмельницький Експериментальний завод» (на даний час «Хмельницький олійножировий комбінат»), код ЄДРПОУ: 37462599; ТОВ «ПРОСКУРІВСЬКИЙ ЗАБУДОВНИК», ЄДРПОУ 37512885; ТОВ «Будинок мирний» ЄДРПОУ 37512890; ПП «Буковинабуд», ЄДРПОУ 42487730, із забороною ОСОБА_8 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування корпоративними правами вказаних суб`єктів підприємницької діяльності.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 в силу усвідомлення суворості покарання за вчинений ним тяжкий злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що передбачає позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, може здійснити відчуження майна, що підлягає конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року зазначене клопотання було задоволено та накладено арешт на вказане майно з метою конфіскації майна.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК України та бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленомуКПКпорядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_8 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Крім того, як встановила колегія суддів, ОСОБА_8 належать корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником: Малого приватного підприємства "ПППМ", код ЄДРПОУ: 14263200; ТОВ «Хмельницький Експериментальний завод» (на даний час «Хмельницький олійножировий комбінат»), код ЄДРПОУ: 37462599; ТОВ «ПРОСКУРІВСЬКИЙ ЗАБУДОВНИК», ЄДРПОУ 37512885; ТОВ «Будинок мирний» ЄДРПОУ 37512890; ПП «Буковинабуд», ЄДРПОУ 42487730, а тому існує обґрунтований ризик відчуження майна задля запобігання можливої їх конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132,170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу, як накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно ОСОБА_8 , та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

А тому доводи авторів апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна не є переконливими.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбаченихст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, яка відповідає вимогам ст.ст. 172,173 КПК України.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422, 379 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором - заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником: Мале приватне підприємство "ПППМ", код ЄДРПОУ: 14263200; ТОВ «Хмельницький Експериментальний завод» (на даний час «Хмельницький олійножировий комбінат»), код ЄДРПОУ: 37462599; ТОВ «ПРОСКУРІВСЬКИЙ ЗАБУДОВНИК», ЄДРПОУ 37512885; ТОВ «Будинок мирний» ЄДРПОУ 37512890; ПП «Буковинабуд», ЄДРПОУ 42487730, заборонено ОСОБА_8 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування корпоративними правами вказаних суб`єктів підприємницької діяльності залишити без змін, а апеляційні скарги представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_8 , представника ОСОБА_7 , в інтересах ПП «Макс Арт», залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/5497/2019

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_13

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1