Постанова

від 26.09.2019 по справі 160/2155/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2155/19 (суддя Олійник В.М., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМБУАЗ АГРО на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі №160/2155/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМБУАЗ АГРО до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФРАМБУАЗ АГРО 06 березня 2019 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому, просить визнати недійсним (скасувати) рішення № 0021995354 від 10.12.2018 року, як таке, що прийнято на підставі акта від 10 грудня 2018 року за № 71462/04-36-53-11/41146331, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічать діючому законодавству.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення та акт про результати камеральної перевірки було отримано підприємством одним листом, що є порушенням вимог ст. 86 Податкового кодексу України. При цьому, позивач зазначає про те, що у зв`язку зі зміною керівника підприємства ним у період з 15.11.2018 року по 20.11.2018 року вчинялися дії на приєднання до договору про визнання електронних документів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване позивачем рішення винесено відповідно до норм чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для його скасування. При цьому, незначні порушення, допущені контролюючим органом, не є підставою для скасування рішення, якщо порушення з боку особи, яка перевірялася, дійсно мали місце. Вказане підтверджується Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №818/48/16.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав неповно з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав оцінку усім аргументам позивача зокрема щодо порушенням вимог ст. 86 Податкового кодексу України. При цьому, позивач зазначає про те, що ним вчинялися дії на приєднання до договору про визнання електронних документів. Зміни в облікових даних щодо приєднання до договору про визнання електронних документів відбулися 21.11.2018 року, після чого 26.11.2018 року платником податку було подано звітність по єдиному внеску за жовтень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 10 грудня 2018 року у приміщенні Лівобережної ОДПІ м. Дніпро ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасного подання звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування до органів доходів і зборів ТОВ ФРАМБУАЗ АГРО .

Актом камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області №71462/04-36-53-11/41146331 від 10.12.2018 встановлено, що ТОВ ФРАМБУАЗ АГРО несвоєчасно подано звітність №58229930 по єдиному внеску за жовтень 2018 року, граничний термін подання 20.11.2018 року, а згідно квитанції №2 звіт надійшов 26.11.2018 року (а.с.11).

За результатом розгляду матеріалів перевірки №71462/04-36-53-11/41146331 від 10.12.2018 року відповідачем 10.12.2018 року прийнято рішення №0021995354 про застосування до позивача санкції за порушення п.4 ч.2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.12).

Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Так, п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 6 Закону №2464-VI визначені права та обов`язки платника єдиного внеску, зокрема відповідно до пункту 1 та 4 частини 2, платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати звітність у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як встановлено актом камеральної перевірки, ТОВ ФРАМБУАЗ АГРО звітність по єдиному внеску за жовтень 2018 року було подано 26 листопада 2018 року в той час як граничним терміном її подання було 20 листопада 2018 року.

Зазначені обставини свідчать про порушення позивачем строків подачі звіту по єдиному внеску за жовтень 2018 року.

Зазначені обставини позивачем не оскаржуються.

Так, в обґрунтування свого позову позивач зазначає про те, що у зв`язку зі зміною керівника підприємства ним у період з 15.11.2018 року по 20.11.2018 року вчинялися дії на приєднання до договору про визнання електронних документів (а.с.14, 15).

Як зазначає позивач зміни в облікових даних щодо приєднання до договору про визнання електронних документів відбулися 21.11.2018 року, при цьому як вбачається з матеріалів справи заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №464003 керівником ТОВ ФРАМБУАЗ АГРО подано 22.11.2018 року (а.с.34).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що звіт по єдиному внеску за жовтень 2018 року позивачем подано 26 листопада 2018 року, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.33).

Зазначені обставини свідчать про те, що після приєднання до договору про визнання електронних документів - 22.11.2018 року позивачем звіт по єдиному внеску за жовтень 2018 року було подано 26.11.2018 року, тобто через чотири дні після закінчення процедури приєднання до договору про визнання електронних документів.

При цьому, позивач будучи обізнаним про порушення ним граничного терміну подачі звіту по єдиному внеску за жовтень 2018 року у зв`язку з процедурою приєднання до договору про визнання електронних документів, після закінчення такої процедури подав зазначений звіт через чотири дні, не навівши у позовній заяві підстав які б свідчили про наявність об`єктивних та не переборних обставин не залежних від його волі, які слугували підставою для неможливості подання цього звіту в день закінчення процедури, що свідчить про умисне порушення позивачем граничного терміну подачі звіту.

Відповідно до п.7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом: штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що відповідач мав законні підстави для прийняття рішення № 0021995354 від 10.12.2018 року.

Щодо доводів позивача в частині порушення відповідачем вимог ст. 86 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В свою чергу пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, акт камеральної перевірки № 71462/04-36-53-11/41146331 складено 10 грудня 2018 року, при цьому рішення № 0021995354 про застосування штрафних санкцій до позивача винесене в цей же день, що свідчить про порушення відповідачем зазначеної раніше процедури застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Враховуючи те, що порушення граничного терміну подачі звіту по єдиному внеску за жовтень 2018 року з боку позивача дійсно мали місце та позивач не зазначає обставин з посиланнями на докази, які б спростували факт вчиненого ним порушення, суд апеляційної інстанції вважає, що вищезазначені порушення в межах розгляду цієї справи не є підставою для скасування рішення № 0021995354.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМБУАЗ АГРО - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі №160/2155/19 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26 вересня 2019 року.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2019 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко