Постанова

від 25.09.2019 по справі 420/6483/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6483/18 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку прощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року, ухвалене у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження у м. Одесі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТПРОМ" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області №0015711411 та №0015701411 від 25.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для визначення митної вартості товару позивачем були надані усі необхідні документи, які були перевірені митницею та не містили розбіжностей між собою, ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджуються числові значення складових митної вартості товару. Таким чином, позивач вважає помилковим висновок відповідача про заявлення недостовірних відомостей про вартість імпортованого товару, а тому вважає, що податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що пр. умові декларування ТОВ "ІНВЕНТПРОМ" товару відповідно до наданих документів митної адміністрації Турецької Республіки, нарахуванню та сплаті за митною декларацією від 05.04.2017 року №UA500010/2017/001714 підлягають: візне мито 12041,47 грн., та податок на додану вартість 26491,23 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначається, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає. Позивач зазначає, що апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції про те, що під час митного оформлення товару ТОВ ІНВЕНТПРОМ було дотримано вимоги Митного кодексу України щодо визначення митної вартості та коду товару за УКТЗЕД, та апелянтом не доведено, що подані декларантом до митного оформлення документи містили неправдиві дані щодо вартості товару або товар було неправильно класифіковано.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі наказу № 4677 від 14.08.2018р. було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ ІНВЕНТПРОМ (ЄДРПОУ 40892767) дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митної декларації від №500010/2017/001714 при ввезені товару кондитерські вироби з цукру... та правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товару ремонтні частини кондиціонерів повітря: компресор спіральний... за митними деклараціями від 27.04.2017 №UA500060/2017/004697 та від 15.05.2017 №UA500060/2017/005848.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області складено Акт №2100/13-01-14-11/40892767 від 30.08.2018р., в якому встановлені наступні порушення:

статті 49, частини 1 статті 51, статті 52, статті 53, частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257, статті 289 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-УІ (із змінами та доповненнями); правила №1 та №6 пояснень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених додатком до Закону України від 19.09.2013 №584-УІІ Про Митний тариф України , в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 12 351,6 грн.;

пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 26 553,26 грн.

З акту перевірки вбачається, що Головним управлінням ДФС у Львівській області встановлено, що ТОВ ІНВЕНТПРОМ було занижено митну вартість товару кондитерські вироби з цукру... за МД від 05.04.2017 №500010/2017/001714, що призвело до недоплати митних платежів у загальній сумі 38 532,70 грн. (у т.ч. з ввізного мита - 12 041,47 грн., з ПДВ - 26 491,23 грн.). Вказаного висновку контролюючий орган дійшов на підставі документів, отриманих від митної адміністрації Турецької Республіки (лист №29980007-724.01.03-UА-28078348-28223744), про що контролюючий орган повідомила Одеська митниця ДФС листом від 12.04.2018 №438/12/15-70-19-01.

Також з Акту перевірки вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку, що при декларуванні товару компресор спіральний електричний до побутових кондиціонерів... за МД від 27.04.2017 №UА500060/2017/004697 та від 15.05.2017 №UА500060/2017/005848 декларантом було помилково задекларовано код товару 8414 80 80 00 (ставка ввізного мита 2%), який має класифікуватись за кодом 8414 30 81 90 (ставка ввізного мита - 5%), що призвело до заниження податкового зобов`язання за вказаними МД на суму 372,18 грн. (у т.ч. з ввізного мита - 310,15 грн., з ПДВ - 62,03 грн.).

На підставі висновків акту, Головним управлінням ДФС у Львівській області були прийняті податкові повідомлення-рішення та донараховані грошові зобов`язання платнику податків на загальну суму 48 631, 10 грн, а саме:

№0015701411 від 25.09.2018р. за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 15 439,53 грн (у т.ч. основний платіж - 12 351,62 грн, штрафні (фінансові) санкції - 3087,91 грн);

№0015711411 від 25.09.2018р. за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 33 191,57 грн (у т.ч. основний платіж - 26 553,26 грн, штрафні (фінансові) санкції - 6 638,31 грн).

Приймаючи рішення про задоволення позову, судом зазначено, що твердження контролюючого органу щодо заниження митної вартості позивачем при імпорті товару на митну територію України є безпідставними. Також, суд зазначив, що відповідачем не встановлено і не доведено належними та допустимими доказами, що документи, які були подані до митного оформлення є підробленими або містять неправдиві дані.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Частинами 1, 2 ст. 51 МК України, встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-про форм а (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ ІНВЕНТПРОМ при здійсненні митного оформлення товарів за МД № UА500010/2017/001714 від 05.04.2017 р. було дотримано вимоги Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товару та декларантом були подані всі необхідні документи, які були перевірені митницею та не містили між собою розбіжностей, ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Фактурну вартість товару в МД № UA 500010/2017/001714 від 05.04.2017 р. було заявлено у розмірі 24 976,35 дол.США на підставі виставленого контрагентом в рамках зовнішньоекономічного контракту № VР2017/02/02 від 06.02.2017 р. інвойсу №0002445 від 29.03.2017 р.

Контролюючий орган дійшов до висновку про заявлення позивачем недостовірних відомостей про вартість імпортованого товару на підставі надісланої митним органом Республіки Туреччина експортної декларації № 317343100ЕХ0604061 від 29.03.2017 р., в якій експортером задекларовано вартість товару на рівні 31 716,00 дол.США.

Вказаний висновок Головного управління ДФС у Львівській області щодо заявлення позивачем недостовірної вартості товару не ґрунтується на достовірних та достатніх доказах, оскільки виходячи з положень ч. 2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару.

Згідно листа Європейської Комісії до Держмитслужби щодо експортних декларацій країни відправлення 27 березня 2008 року, відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. Ці документи містять достатню інформацію, наприклад, країна відправлення/призначення, вартість, тощо.

Як вбачається з графи 44 вказаної експортної декларації № 317343100ЕХ0604061 від 29.03.2017 р., митне оформлення експорту товарів здійснювалось на підставі фактури № 0002445 від 29.03.2017 р.

ТОВ ІНВЕНТПРОМ отримувало від Компанії VР DІС.ТІС.LTD.SТІ. рахунок- фактуру (інвойс) №0002445 від 29.03.2017 р. на суму 24 976,35 дол.США, який було подано при митному оформленні імпорту товарів за МД № UА500010/2017/001714 та на його підставі декларантом було заявлено вартість імпортованого товару на рівні 24 926,35 дол.США.

Іншого інвойсу на суму 31 716,00 дол.США ТОВ ІНВЕНТПРОМ від Компанії VР DІС.ТІС.LTD.SТІ. не отримувало, доказів існування іншої фактури відповідачем не надано, від митних органів Туреччини інвойсу на суму 31 716,00 дол.США також не надходило.

Спірний товар перетнув митний кордон України саме з інвойсом № 0002445 від 29.03.2017 р. на суму 24 926,35 дол.США, про що свідчить відповідний штамп Одеської митниці ДФС Під митним контролем 05.04.17 на ньому.

Контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами, що саме на території України, а не на території іноземної держави заявлено недостовірні відомості про вартість товару.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ ІНВЕНТПРОМ не може нести відповідальність за дії свого контрагента, відсутність порушення податкового законодавства яким до того ж безперечно не встановлена.

Матеріали перевірки не містять доказів того, що поданий до митного оформлення при імпорті декларантом позивача інвойс є підробним чи одержаним незаконним шляхом, або містить неправдиві відомості.

Визнання зовнішньоекономічного договору або документів, складених на його виконання, проводиться у судовому порядку, а єдиною підставою визнання документа недійсним є рішення суду. Проте, жодних рішень судів, які б свідчили про факт визнання інвойсу на суму 24 926,35 дол.США недійсним, у рамках цієї справи відповідачем надано не було.

Оскільки відсутні докази того, що наданий позивачем інвойс № 0002445 від 29.03.2017 р. на суму 24 926,35 дол.США визнано недійсним, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що контролюючий орган безпідставно його не врахував під час проведення перевірки та дійшов до помилкового висновку про заниження позивачем вартості товару.

До того ж, вірно зазначено судом першої інстанції щодо відсутності факту заниження позивачем вартості товару, що ґрунтується на рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2018 р. по справі № 521/12720/18, що набрало законної сили.

Крім того, щодо доводів апелянта про невірну класифікацію товарів за митними деклараціями № UА500060/2017/004697 від 27.04.2017 р. та № UА500060/2017/005848 від 15.05.2017 р., слід зазначити, що в апеляційній скарзі апелянтом не спростовано доводи суду першої інстанції стосовно того, що ремонтні частини для кондиціонерів повітря: компресор спіральний... повинні класифікуватись за кодом 8414 80 80 00 згідно з УКТЗЕД.

Так, за митними деклараціями № UА500060/2017/004697 від 27.04.2017 р. та № UА500060/2017/005 848 від 15.05.2017 р. ТОВ ІНВЕНТПРОМ оформлено товар ремонтні частини для кондиціонерів повітря: компресор спіральний... за кодом 8414 80 80 00 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 2%).

Згідно Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631, при здійсненні митного оформлення митної декларації орган доходів і зборів виконує у тому числі і митну формальність перевірка правильності класифікації товарів (п.п. 4.5.5 п. 4.5 розділу IV).

Під час митного оформлення товарів ремонтні частини кондиціонерів повітря за МД № UА500060/2017/004697 від 27.04.2017 р. та № UА 500060/2017/005848 від 15.05.2017 р. митницею перевірялась правильність класифікації товарів та товар було випущено у вільний обіг без зауважень.

Як вбачається з акту перевірки контролюючий орган дійшов до висновку, що товар ремонтні частини кондиціонерів повітря: компресор спіральний... підлягає класифікації у товарній підпозиції 8414 30 за кодом УКТ ЗЕД 8414 30 81 90 (ставка ввізного мита - 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні .

Відповідно до 1 Правила інтерпретації класифікації товарів, назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Відповідно до примітки 2 до розділу XVI Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності частини, придатні для використання переважно в конкретних машинах чи апаратах або в групах машин чи апаратів тієї самої товарної позиції, включаються до тієї самої товарної позиції, що і машини чи апарати, крім винятків, зазначених у пункті 1 вище. Зазначені вище правила не стосуються частин, які самі утворюють виріб, охоплений однією з товарних позицій цього розділу (крім товарних позицій 8487 та 8548); вони у всіх випадках включаються до відповідних товарних позицій, навіть якщо вони спеціально призначені для роботи як частина конкретної машини. Зокрема, це стосується таких частин: 1) Насоси і компресори (товарні позиції 8413 та 8414). Таким чином, компресор є самостійним виробом, спеціально призначеним для роботи як частина конкретної машини. Саме від застосування компресора в певній конкретній машині залежить правильність його класифікації.

В товарній підпозиції 8414 30 класифікуються компресори, які використовуються конкретно у холодильному обладнанні. Тоді як кондиціонери є іншими, відмінними від холодильного обладнання машинами. Оскільки Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не передбачає окремої підпозиції компресори, які використовуються в установках для кондиціювання позивач обрав кошикову підпозицію інші .

Апелянт стверджує, що за своїми характеристиками та принципом дії кондиціонери відносяться до холодильного обладнання, проте такий висновок контролюючий орган нічим не вмотивовує.

Вірним є доводи позивача та суду першої інстанції, що холодильники, морозильники та інше холодильне обладнання класифікуються в товарній позиції 8418. Установки для кондиціювання повітря класифікуються в товарній позиції 8415.

Таким чином, компресор для кондиціонерів повітря не може класифікуватись у товарній підпозиції 8414 30, до якої входять компресори, які використовуються у холодильному обладнанні.

Враховуючи наведене, суд дійшов законного та вмотивованого висновку, що зазначений товар позивач обґрунтовано класифікував у товарній підкатегорії 841480800 (ставка ввізного мита 2%).

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано прийнято рішення про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення- рішення від №0015711411, №0015701411 від 25.09.2018 р.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.09.2019 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов