Рішення

від 26.09.2019 по справі 363/2183/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.09.2019 Справа № 363/2183/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2019 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Палій Л.О.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Вишгородська районна державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та скасування їх державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Вишгородська районна державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та скасування їх державної реєстрації. В обґрунтування своїх вимог вказала, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1164 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ № 330894, виданий 22.02.2012 року, кадастровий номер 3221882401:07:178:0194 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1700 га, що розташована на території Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області та належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ № 422167, виданий 05.11.2011 року, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вказані земельні ділянки. 22.05.2019 року позивач звернулася до Вишгородської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, згідно складеного на її ім`я заповіту. Однак у нотаріальній конторі позивачу повідомили, що вже помилково видали свідоцтва на зазначені земельні ділянки відповідачу та в усній формі рекомендували звернутися до суду для визнання даних свідоцтв недійсними та скасування їх державної реєстрації. На підставі викладеного звернулася до суду та просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину видане 13.02.2019 року Вишгородською районною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1164 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221882401:07:178:0194 та скасувати відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764282332218 на зазначену земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину видане 13.02.2019 року Вишгородською районною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1700 га, що розташована на території Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151 та скасувати відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764382732218 на зазначену земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить про їх задоволення у повному обсязі. У зв`язку із визнанням позову відповідачем просила ухвалити судове рішення у підготовчому судовому засіданні. Крім того, просила скасувати накладений ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.05.2019 року арешт на спадкові земельні ділянки.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі. Крім того, 30.08.2019 року відповідачем до суду було подано заяву про визнання позову, в якій зазначила, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Розгляд справи просила провести за її відсутності, наслідки визнання позову їй відомі і зрозумілі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, також подала до суду заяву, про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помела ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1164 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ № 330894, виданий 22.02.2012 року, кадастровий номер 3221882401:07:178:0194 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1700 га, що розташована на території Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області та належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ № 422167, виданий 05.11.2011 року, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151 (а.с. 8).

22.05.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом на зазначені земельні ділянки (а.с. 12). Однак, у видачі свідоцтв нотаріусом було відмовлено, з підстав їх видачі спадкоємиці за законом (а.с. 75).

Як вбачається із спадкової справи № 01/2019 заведеної державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Пушняк М.О., до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 04.01.2019 року з заявою про прийняття спадщини звернулася дочка померлої - ОСОБА_2 (а.с. 43).

13.02.2019 року державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори, Пушняк М.О., було видано ОСОБА_2 свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1164 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221882401:07:178:0194 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1700 га, що розташована на території Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області кадастровий номер 3221882400:20:006:0151 (а.с. 67 зворот, а.с. 69).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, державним реєстратором Пушняк М.О., було внесено запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 13.02.2019 року про державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_2 (а.с. 13-14).

Як вбачається із спадкової справи № 01/2019 заведеної державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Пушняк М.О., в матеріалах даної спадкової справи містяться відомості про наявність заповіту складеного на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

У ч. 1 ст. 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 67 ЗУ Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням - кожному з них окремо.

Згідно з п. 212 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи.

Пунктом 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як передбачено ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Так, серед підстав визнання свідоцтва недійсним дана стаття прямо називає лише відсутність права спадкування у особи, на ім`я якої було видане свідоцтво (наприклад, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, які давали б їй підстави для закликання до спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване).

Проте свідоцтво може бути визнане недійсним також в інших випадках, встановлених законом, що дозволяє стверджувати про те, що перелік підстав визнання свідоцтва недійсним не є вичерпним і може бути розширений шляхом аналізу й тлумачення інших норм спадкового права. Зокрема, підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним може бути оформлення його не уповноваженою на те посадовою особою; оформлення не за місцем відкриття спадщини; недодержання встановленої законом форми свідоцтва; видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя, тощо.

При цьому, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду. А відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування"свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що нотаріус помилково видала свідоцтва про право на спадщину щодо спірних земельних ділянок на ім`я ОСОБА_2 , за наявності заповіту на спірні земельні ділянки на ім`я ОСОБА_1 , відтак, визнає відповідні свідоцтва недійсними.

Отже враховуючи, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення прав позивача при видачі відповідачу свідоцтв про право на спадщину на спірні земельні ділянки, що і не заперечується самою відповідачкою, суд задовольняє позовну вимогу та визнає вказані свідоцтва про право на спадщину недійсними.

Статтею 26 Закону України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними, тому підлягають скасуванню записи в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 13 лютого 2019 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1164 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221882401:07:178:0194 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1700 га, що розташована на території Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області кадастровий номер 3221882400:20:006:0151.

Також, представником позивача було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 29.05.2019 року спірні земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.05.2019 року, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку площею 0.1164 га, кадастровий номер 3221882401:07:178:0194, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ; земельну ділянку площею 0.17 га, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_2 , до вирішення цивільної справи по суті.

Таким чином, враховуючи те, що заходи забезпечення позову вживалися судом до вирішення даної справи по суті, слід скасувати вжиті на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 29 травня 2019 року заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку площею 0,1164 га, кадастровий номер 3221882401:07:178:0194, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 та на земельну ділянку площею 0,17 га, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1268, 1270, 1301 ЦК України. ст. 12, 13, 76-79, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 26 Закону України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та скасування їх державної реєстрації - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину видане 13.02.2019 року Вишгородською районною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1164 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221882401:07:178:0194.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 13.02.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764282332218, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1164 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221882401:07:178:0194.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину видане 13.02.2019 року Вишгородською районною державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1700 га, що розташована на території Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 13.02.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764382732218, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1700 га, що розташована на території Демидівської сільської ради, Вишгородського району, Київської області, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151.

Скасувати вжиті на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 29 травня 2019 року заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку площею 0,1164 га, кадастровий номер 3221882401:07:178:0194, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 та на земельну ділянку площею 0,17 га, кадастровий номер 3221882400:20:006:0151, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Вишгородська районна державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13)

Суддя І.Ю. Котлярова