Ухвала

від 26.09.2019 по справі 404/6801/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6801/19

Номер провадження 1-кс/404/4480/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних слідчим Державного бюро розслідувань прокуратури області молодший радник юстиції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42019120000000088, з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2019 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням, про накладення арешту на:

- земельну ділянку (реєстраційний номер 1633080748254) площею 5,65 га (кадастровий номер: 4825481200:09:000:0935, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходиться на території Первомайського району, Миколаївської області;

- квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 51,71 кв. м., (частка власності 1/1), власником яких є ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано наступним:

Прокуратурою Кіровоградської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019120000000088, про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як працівник ТОВ ВКФ «Енергобудпроект», звернулась до заступника сільського голови Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області - ОСОБА_5 з пропозицією та обіцянкою надати йому неправомірну вигоду у розмірі 45 000 гривень за вчинення ним дій, пов`язаних із сприянням у позитивному вирішенні питання щодо розташування рекламної продукції, тобто надання відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території Великосеверинівської сільської ради і у подальшому надала неправомірну вигоду ОСОБА_5 .

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у кримінальному правопорушення, санкція якого передбачає покарання виді позбавлення волі з можливою конфіскацією майна, тому існує потреба у накладенні арешту на майно підозрюваної.

Ініціатор клопотання (прокурор) в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі (а.к.44).

За правилами ч.2 ст. 172 КПК України, підозрювана ОСОБА_4 , як власник майна, не викликалась, оскільки майно не вилучалось.

Перевіривши надані матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовано, вважаю про необхідність задоволення клопотання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

З`ясовано, що прокуратурою Кіровоградської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019120000000088, з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст. 369 КК України. З урахуванням положення ст. 135 КПК України, 19.09.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, санкція якого передбачає такий можливий вид додаткового покарання, як конфіскацію майна.

Згідно до змісту витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 24.09.2019 року вбачається, що квартира, АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_6 (а.к.32); земельна ділянка (реєстраційний номер 1633080748254) площею 5,65 га (кадастровий номер: 4825481200:09:000:0935) з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (а.к.31).

Наявність у санкції ч. 3 ст. 369 КК України можливого додаткового покарання, що може бути призначено підозрюваній у разі визнання її винною за вироком суду, зобов`язує забезпечити у майбутньому можливість додаткового виду покарання та попередити існуючі ризики пов`язані зі спробами на відчуження належного підозрюваній майна. За таких умов, існує реальна потреба у забезпеченні у майбутньому можливість виконати можливий додатковий вид покарання як конфіскацію майна.

Обставини та завдання цього досудового розслідування (ст. 2 КПК України) виправдовує ступінь такого тимчасового втручання у майнові права і свободи підозрюваної особи, як накладення арешту з позбавленням її права на відчуження майна.

Не допускається заборона користування житловим приміщенням особами, які на законних підставах проживають у ньому (ч.12 ст.170 КПК України). Право законного власника/володільця/користувача у правомірному користуванні житлом, не може бути обмежено. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі Смирнов проти Росії висловлена правова позиція про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За таких умов, накладення арешту на майно підлягає задоволенню лише шляхом заборони його відчуження. У даному випадку тимчасове обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, вважаю що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України, обґрунтоване і підлягає задоволенню.

На виконання положень ч. 4 ст. 173 КПК України, тимчасово застосовується найменш обтяжливий спосіб арешту майна, що не призведе до зупинення або надмірного обмеження. Не завдасть інших негативних наслідків, які суттєво не позначаться на інтересах інших осіб.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти арешт на земельну ділянку із забороною її відчуження (реєстраційний номер 1633080748254) площею 5,65 га (кадастровий номер: 4825481200:09:000:0935, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходиться на території Первомайського району, Миколаївської області, власником якої є ОСОБА_4 .

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 51,71 кв. м., (частка власності 1/1), із забороною її відчуження, власником якої є ОСОБА_4 .

Прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних слідчим Державного бюро розслідувань прокуратури області молодший радник юстиції ОСОБА_3 вчинити дії спрямовані на реєстрацію арешту майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1