Ухвала

від 25.09.2019 по справі 908/2613/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/99/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.09.2019 Справа № 908/2613/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Концерну "Міські теплові мережі" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Радуга Інвест" коштів в загальній сумі 5368,08 грн.

ВСТАНОВИВ

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. № 1232/юр від 20.09.2019 про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Радуга Інвест" (далі - боржник) заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600138 від 01.12.2012 в сумі 4203,50 грн., пені в сумі 1009,95 грн., трьох відсотків річних в сумі 79,97 грн., інфляційних витрат в сумі 74,66 грн., що разом складає 5368,08 грн. Крім того, заявник просить стягнути з боржника судовий збір у розмірі 192,10 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2019 вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що в період з лютого 2019 року по квітень 2019 року боржнику (Приватному підприємству "Радуга Інвест") була відпущена теплова енергія на загальну суму 6443,28 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600138 від 01.12.2012.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Згідно із вимогами ч. 2 (пункти 4,5), ч. 3 (пункти 3,4) ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

Так, в тексті поданої Концерном "Міські теплові мережі" заяви вказано, що в період злютого 2019 року по квітень 2019 року заявник відпустив боржнику теплову енергію на загальну суму 6443,28 грн.

На підтвердження вказаних обставин Концерн "Міські теплові мережі" надав до матеріалів заяви розрахунок основного боргу щодо боржника з посиланням на договір № 600138 від 01.12.2012.

Із змісту вказаного розрахунку вбачається, що загальний розмір нарахованої теплової енергії за період з лютого 2019 року по квітень 2019 року складає 6443,28 грн. У вказаному розрахунку в графі документ, підтверджуючий нарахування містяться посилання на акти від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019 та рахунки. Також із змісту вказаного розрахунку основного боргу вбачається, що боржником за спірний період були здійснені часткові оплати заборгованості 21.06.2019 в сумі 700,00 грн. (в розрахунковому періоді зараховано 459,78 грн.), 02.08.2019 в сумі 1000,00 грн., 30.08.2019 в сумі 780,00 грн., що разом складає 2239,78 грн. Таким чином, сума заборгованості в розрахунку заявником визначена в сумі 4203,50 грн.

При цьому, до заяви про видачу судового наказу взагалі не додано доказів, які підтверджують викладені обставини щодо відпуску теплової енергії, а саме акти приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019.

Натомість заявником до заяви додані копії актів приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018.

Разом з тим, заявником до заяви не додано документи, які підтверджують обставини здійснення боржником часткових оплат в загальному розмірі 2239,78 грн.

З огляду на наведене вбачається, що заява Концерну "Міські теплові мережі" (вих. № 1232/юр від 20.09.2019) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором № 600138 від 01.12.2012 подана з порушенням вимог п. 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Враховуючи ненадання заявником до поданої заяви доказів, які підтверджують викладені обставини щодо відпуску теплової енергії (актів приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019) суд дійшов висновку про те, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно із п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Приватного підприємства "Радуга Інвест" заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600138 від 01.12.2012 в сумі 4203,50 грн., пені в сумі 1009,95 грн., трьох відсотків річних в сумі 79,97 грн., інфляційних витрат в сумі 74,66 грн. - на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005771149 від 23.09.2019 повним найменуванням юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 38285414 є: Приватне підприємство "Радуга Инвест".

Керуючись ст.ст. 147, 150, п.п. 1, 8 ч. 1, ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. У видачі судового наказу за заявою Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Приватного підприємства "Радуга Інвест" заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600138 від 01.12.2012 в сумі 4203,50 грн., пені в сумі 1009,95 грн., трьох відсотків річних в сумі 79,97 грн., інфляційних витрат в сумі 74,66 грн. - відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 25.09.2019 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов