Рішення

від 27.09.2019 по справі 910/9921/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019Справа №910/9921/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №910/9921/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк

(01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД

(01135, м.Київ, вул.Дмитрівська, буд.71/7, офіс 1, код ЄДРПОУ 39793116)

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

про стягнення 366 121,03 грн

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк Приватбанк 25 липня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД та ОСОБА_1 про стягнення 366 121,03 грн.

Як вбачається з позовної заяви, одним із відповідачів у справі є ОСОБА_1 , тобто фізична особа, що не є підприємцем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 постановлено звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА (02068 м.Київ, вул.О.Кошиця, 11) та Адресного бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15) із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016, зобов`язано Відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА (02068 м.Київ, вул.О.Кошиця, 11) та Адресне бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15) протягом п`яти днів з моменту отримання вказаного запиту надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ).

05.07.2019 до суду від Адресного бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

09.08.2019 до суду від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 з 27.02.2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9921/19, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), зобов`язано сторін надати оригінали або нотаріально засвідчені копії усіх документів, доданих до матеріалів справи, які будуть повернуті при прийняті кінцевого рішення судом.

Зазначена Ухвала суду направлена Товариству з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051542316 на адресу: 01135 , м. Київ , вул.Дмитрівська, буд.71/7 , офіс 1 .

05.09.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051542316 із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки 05.09.2019.

Зазначена Ухвала суду направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051543681 на адресу: АДРЕСА_1 , та листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051542324 на адресу: АДРЕСА_2 .

21.08.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051543681 із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки 20 .0 8.2019.

23.08.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051542324 із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки 20 .0 8.2019.

Зазначена Ухвала суду була повторно направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051543703 на адресу: АДРЕСА_1 , та листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051543711 на адресу: АДРЕСА_2 .

12.09.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051543703 із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки 1 0.0 9.2019.

13.09.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051543711 із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки 11.09.2019.

В силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачам Ухвали Господарського суду міста Києва від 12 .0 8.2019.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Зважаючи на те, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР ЛЕД (позичальник, відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису була підписана анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ" (далі - Умови).

Згідно п.1 зазначеної анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є: вид кредиту - строковий (п.1.1); розмір кредиту - визначається Приватбанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua (п.1.2); строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів (п.1.3); проценти (комісія) за користування кредитом - 2% в місяць від початкового розміру кредиту (п.1.4); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п.1.5), у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом, становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг. Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (п.1.6).

Таким чином 16.05.2018 між відповідачем-1 та Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (банк, кредитодавець, позивач) було укладено Кредитний договір №б/н, який за своєю природою є договором приєднання та складається із вищевказаних анкети-заяв та Умов та правилам надання банківських послуг (Умови).

Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг КУБ (далі заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн. (п. 3.2.8.2 Умов).

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п. 3.2.8.3.1 Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.3.1.3 Умов клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договору. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Відповідно до розділу 3.2.8.5 витягу з Умов та правил надання банківських послуг відповідач-1 зобов`язався оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2. Повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (п. 3.2.8.11 Умов).

У п. 3.2.8.9.1 Умов передбачається, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. 3.2.8.1, 3.2.8.3 клієнт сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.2.8.3.2.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконав у повному обсязі, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД кредитний ліміт.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД свої зобов`язання по погашенню кредиту не виконало в повному обсязі, грошові кошти згідно умов договору не повернуло.

У зв`язку з зазначеним, станом на 05.07.2019 року Позичальник має заборгованість за Договором у розмірі 572 951,90 грн, яка складається з наступного:

- 366 121,03 грн. - заборгованість за кредитом;

- 69 734,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 80 000,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 57 096,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Разом з тим, 16.05.2018 року між АТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_1 (далі Відповідач-2) укладено договір Поруки №POR1526471049341 (далі Договір поруки), предметом якого є надання ОСОБА_1 поруки за виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД , які випливають з Кредитного договору (п. 1.1 Договору поруки).

Пунктом п. 1.2. Договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належать йому на праві власності.

Положеннями пункту 1.5 договору поруки від 18.09.2018 сторони домовились, що у випадку невиконання відповідачем-1 зобов`язань за угодою відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Позивачем на адресу відповідача-1 та відповідача-2 направлялась претензія від 07.12.2018, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком, в якій позивач просив погасити прострочену заборгованість.

Проте, в матеріалах справи відсутня відповідь відповідача-1 та відповідача-2 на зазначену претензію, докази на підтвердження погашення боргу за вказаним вище Договором учасниками справи не надано, вказана сума боргу не спростована.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Позичальник належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту, передбаченого умовами Договору, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 366 121,03 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи викладене, оскільки сума заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.05.2018 в розмірі 366 121,03 грн належним чином не спростована, докази на підтвердження погашення вказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні, позовна вимога про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 366 121,03 грн з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД (01135, м.Київ, вул.Дмитрівська, буд.71/7, офіс 1, код ЄДРПОУ 39793116) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 366 121 (триста шістдесят шість тисяч сто двадцять одна) грн 03 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ЛЕД (01135, м.Київ, вул.Дмитрівська, буд.71/7, офіс 1, код ЄДРПОУ 39793116) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн 91 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн 91 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська