Рішення

від 17.09.2019 по справі 910/10144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2019Справа № 910/10144/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Цілісний майновий комплекс 103

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Практик

про стягнення 126 173,52 грн,

за участю представників сторін:

від позивача Ночка І.П. - представник за довіреністю б/н від 21.05.2019,

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Цілісний майновий комплекс 103 (далі - ТОВ ЦМК 103 , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Практик (далі - ТОВ ВКФ Практик , відповідач) про стягнення 126 173,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати та інших платежів, передбачених договором оренди № 01/08/16-26 від 01.08.2016 та сервісною угодою від 01.06.2017.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 126 173,52 грн, з яких: 74 446,49 грн - основний борг (орендна плата та компенсація комунальних (супутніх) послуг), 1 027,94 грн - 3% річних, 4 859,03 грн - інфляційна складова боргу, 12 189,11 грн - пеня, 33 650,95 грн - штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/10144/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.09.2019.

28.08.2019 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

03.09.2019 у судовому засіданні судом відкладено розгляд справи на 17.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 повідомлено ТОВ ВКФ Практик , як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 17.09.2019.

13.09.2019 до суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи документів.

17.09.2019 у судовому засіданні представник позивача подав заяву про долучення до матеріалів справи документів, заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.09.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.08.2016 між ТОВ ЦМК 103 (орендодавець) та ТОВ ВКФ Практик (орендар) був укладений договір оренди № 01/08/16-26 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець зобов`язувався передати орендарю в тимчасове платне користування (далі - оренду) нежиле приміщення (далі - приміщення).

Згідно з п. 1.2 договору оренди приміщення розташоване за адресою: Україна, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 95 (1 пов., офіс 104).

Площа приміщення, що передається орендарю, складає 48 м. кв. (п. 1.3 договору оренди).

Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що приміщення передається орендарю на підставі акту приймання-передачі приміщення, в якому повинні бути зазначені опис його технічного стану, розмір площі, вказівки про наявність систем забезпечення, місце розташування.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди акт приймання-передачі приміщення складається і підписується сторонами на дату фактичної передачі приміщення орендарю.

Згідно з п. 2.5 договору оренди після закінчення строку оренди або у випадку дострокового припинення або розірвання договору орендар зобов`язується передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом двох днів з моменту закінчення строку дії цього договору по акту приймання-передачі приміщення.

Приміщення, що орендується, вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами і скріплення печатками акту приймання-передачі приміщення (п. 2.7 договору оренди).

Пунктом 2.8 договору оренди передбачено, що обов`язок по складанню акта приймання-передачі приміщення покладається на ту сторону, яка передає орендоване приміщення. Сторони договору зобов`язуються забезпечити явку уповноважених осіб для підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Положеннями пункту 6.1 договору оренди на орендаря покладений обов`язок сплачувати орендодавцю плату за користування приміщенням - орендну плату.

Відповідно до п. 7.2 договору оренди нарахування платежів за договором починається з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Згідно з п. 7.4 договору оренди зобов`язання по здійсненню платежів, передбачених даним розділом чи іншими умовами договору, будуть виконані належним чином у момент, коли суми коштів, що відповідають повному розміру платежу, будуть зараховані на рахунок орендодавця.

Пунктом 9.1 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати за 48 м. кв. площі за місяць складає 4 320,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 720,00 грн.

У подальшому сторони неодноразово вносили зміни до розміру орендної плати.

Так, за умовами укладеної сторонами додаткової угоди № 1 від 01.12.2016 сторони дійшли згоди про те, що починаючи з 01.01.2017 розмір орендної плати за 48 м. кв. площі за місяць складає 4 560,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 760,00 грн.

За умовами додаткової угоди № 2 від 02.10.2017 сторони дійшли згоди про те, що починаючи з 01.11.2017 і до 31.03.2018 розмір орендної плати за 48 м. кв. площі за місяць складає 5 040,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 840,00 грн. Починаючи з 01.04.2018 розмір орендної плати за 48 м. кв. площі за місяць складає 5 520,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 920,00 грн.

За умовами додаткової угоди № 4 від 26.12.2018 сторони дійшли згоди про те, що починаючи з 01.02.2019 і розмір орендної плати за 48 м. кв. площі за місяць складає 7 200,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 200,00 грн.

Якщо інше не передбачено даним договором, оплата за користування приміщенням сплачується орендарем один раз на місяць не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата (п. 9.3 договору оренди).

Відповідно до п. 9.4 договору оренди для зручності орендаря орендодавець до 5-го числа кожного місяця виставляє рахунок орендареві.

Згідно з п. 9.5 договору оренди, якщо до настання зазначеного вище терміну оплати орендної плати відповідний рахунок не буде отриманий орендарем, орендар повинен оплатити за оренду приміщення згідно договору. Неотримання орендарем рахунка (несвоєчасне йог отримання) не є підставою для несплати або затримки оплати орендної плати за договором.

У разі потреби визначення розміру орендної плати за визначену частину місяця чи за визначену кількість днів, цей розмір орендної плати за один місяць може бути розділений на кількість календарних днів у відповідному місяці (п. 9.6 договору оренди).

Пунктом 9.7 договору оренди передбачено, що орендодавець надає до останнього числа кожного місяця акт виконаних робіт, а орендар повертає належним чином підписаний акт протягом 3-х днів з моменту отримання.

Відповідно до п. 9.8 договору оренди якщо акт виконаних робіт не підписаний орендарем протягом строку, зазначеного в п. 9.7 договору, і при цьому орендар не висуну обґрунтованих письмових заперечень, що впливають на підписання ним цього акту, то акт про надання послуг вважається підписаним орендарем.

Матеріали справи свідчать, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду обумовлене договором № 01/08/16-26 від 01.08.2016 нежиле приміщення, про що сторонами складений акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.08.2016.

Крім того, судом встановлено, що сторонами було обумовлено здійснення відповідачем компенсації комунальних (супутніх) послуг.

Так, сторонами була укладена сервісна угода від 01.06.2017 (далі - сервісна угода), згідно з умовами якої орендодавець у відповідності до умов цієї угоди зобов`язувався забезпечити, а орендар належним чином споживати, оплачувати вказані нижче послуги та компенсувати або відшкодовувати вартість послуг, що надаються та/або оплачуються орендодавцем у відповідності до договорів із спеціалізованими підприємствами, які необхідні для використання приміщення згідно з цільовим призначенням (далі - послуги).

Відповідно до п. 2 сервісної угоди орендодавець зобов`язувався за плату забезпечувати та надавати орендарю можливість користуватись наступними послугами: електропостачання до приміщення (412,50 грн), послуги сторожа (500,00 грн), прибирання приміщень спільного користування (430,00 грн), опалення приміщення (згідно з виставленими рахунками, згідно з показниками лічильників, в опалювальний період).

Згідно з п. 5 сервісної угоди орендар до 10 числа поточного місяця сплачує авансовий платіж, наступний за звітний місяць платежем 100% від вартості спожитих послуг за попередній період.

Пунктом 7 сервісної угоди передбачено, що компенсація (відшкодування витрат) за надані послуги здійснюється щомісячно у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця, протягом 3 (трьох) днів з дати надання відповідного рахунку-фактури з підписанням акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

У подальшому сторонами була укладена додаткова угода № 3 від 01.02.2018, згідно з умовами якої орендодавець зобов`язувався за плату забезпечувати та надавати орендарю можливість користуватись наступними послугами: електропостачання до приміщення (згідно з показниками лічильника), послуги сторожа (500,00 грн), прибирання приміщень спільного користування (720,00 грн), опалення приміщення (згідно з виставленими рахунками пропорційно орендованій площі в опалювальний період).

Шляхом укладення додаткової угоди № 4 від 26.12.2018 сторони знову змінили вартість вищевказаних послуг. Згідно з умовами вказаної угоди орендодавець зобов`язувався за плату забезпечувати та надавати орендарю можливість користуватись наступними послугами: електропостачання до приміщення (412,50 грн), послуги сторожа (768,00 грн), прибирання приміщень спільного користування (720,00 грн), опалення приміщення (згідно з виставленими рахунками пропорційно орендованій площі в опалювальний період).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив стягнути з відвідача основний борг в загальному розмірі 74 446,49 грн, який складається із заборгованості по сплаті орендної плати за період з липня 2018 року по червень 2019 року (11.07.2018 - 04.06.2019) в розмірі 64 344,49 грн, та заборгованості по відшкодуванню комунальних (супутніх) послуг за період з січня по червень 2019 року в розмірі 10 102,00 грн.

Судом встановлено, що протягом строку дії договору оренди загальний розмір орендної плати склав 177 360,00 грн, що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) № 1959 від 31.08.2016, № 2211 від 30.09.2016, № 2476 від 31.10.2016, № 2679 від 30.11.2016, № 2966 від 31.12.2016, № 209 від 31.01.2017, № 512 від 28.02.2017, № 809 від 31.03.2017, № 1114 від 30.04.2017, № 1420 від 31.05.2017, № 1739 від 30.06.2017, № 2021 від 31.07.2017, № 2360 від 31.08.2017, № 2705 від 30.09.2017, № 2972 від 31.10.2017, № 3306 від 30.11.2017, № 3605 від 31.12.2017, № 223 від 31.01.2018, № 533 від 28.02.2018, № 843 від 31.03.2018, № 1156 від 30.04.2018, № 1465 від 31.05.2018, № 1779 від 30.06.2018, № 2090 від 31.07.2018, № 2397 від 31.08.2018, № 2653 від 30.09.2018, № 2960 від 31.10.2018, № 3258 від 30.11.2018, № 3639 від 31.12.2018, № 210 від 31.01.2019, № 531 від 28.02.2019, № 844 від 31.03.2019, № 1153 від 30.04.2019, № 1396 від 31.05.2019, № 1552 від 04.06.2019.

При цьому акти № 844 від 31.03.2019, № 1153 від 30.04.2019, № 1396 від 31.05.2019, № 1552 від 04.06.2019 не підписані відповідачем, проте, зважаючи на умови п.п. 9.4, 9.5, 9.8 договору оренди та відсутність доказів на підтвердження наявності у відповідача будь-яких заперечень, а також беручи до уваги відсутність доказів повернення приміщення з орендного користування позивачу, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення плати за вказаними актами заявлена позивачем правомірно.

Відповідач, у свою чергу, сплатив орендну плату частково, а саме в розмірі 113 015,51 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 432 від 28.03.2019, № 402 від 17.11.2018, № КП/4255002 від 27.09.2018, № 372 від 30.08.2018, № 361 від 07.07.2018, № 332 від 13.04.2018, № @2PL070721 від 29.11.2017, № @2PL904101 від 13.10.2017, № 295 від 12.09.2017, № @2PL614569 від 28.08.2017, № @2PL187813 від 17.07.2017, № @2PL262884 від 19.06.2017, № H0425KGSGQ від 25.04.2017.

Судом встановлено, що оплата за платіжним дорученням № @2PL904101 від 13.10.2017 у розмірі 9120,00 грн була здійснена відповідачем на виконання його зобов`язань за договором оренди № 01/08/16-26 від 01.08.2016 (зазначений у призначенні платежу рахунок № 1464 від 01.05.2017), а також іншої сервісної угоди №01/08/16-26С від 01.08.2016 (зазначений у призначенні платежу рахунок № 1642 від 01.06.2017), які не є підставою даного позову, у зв`язку з чим позивач в оплату орендної плати за договором оренди зарахував лише частину здійсненого відповідачем платежу в розмірі 935,51 грн.

Крім того, судом встановлено, що протягом строку дії договору оренди загальний розмір відшкодування комунальних (супутніх) послуг склав 43 193,93 грн, що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) № 1740 від 30.06.2017, № 2022 від 31.07.2017, № 2361 від 31.08.2017, № 2706 від 30.09.2017, № 2973 від 31.10.2017, № 3307 від 30.11.2017, № 3606 від 31.12.2017, № 224 від 31.01.2018, № 534 від 28.02.2018, № 844 від 31.03.2018, № 1157 від 30.04.2018, № 1466 від 31.05.2018, № 1780 від 30.06.2018, № 2091 від 31.07.2018, № 2398 від 31.08.2018, № 2654 від 30.09.2018, № 2961 від 31.10.2018, № 3259 від 30.11.2018, № 3640 від 31.12.2018, № 211 від 31.01.2019, № 532 від 28.02.2019, № 845 від 31.03.2019, № 1154 від 30.04.2019, № 1397 від 31.05.2019, № 1553 від 04.06.2019.

При цьому акти № 845 від 31.03.2019, № 1154 від 30.04.2019, № 1397 від 31.05.2019, № 1553 від 04.06.2019 не підписані відповідачем, проте з урахуванням того, що відповідач знав про свій обов`язок відшкодувати позивачу вартість комунальних (супутніх) послуг, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення компенсації за вказаними актами заявлена позивачем правомірно.

Відповідач, у свою чергу відшкодував вартість комунальних (супутніх) послуг частково, а саме в розмірі 33 091,93 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 433 від 28.03.2019, № 403 від 17.11.2018, № 386 від 28.09.2018, № 385 від 27.09.2018, № 374 від 04.09.2018, № 331 від 06.04.2018, № 320 від 10.03.2018, № @2PL070719 від 29.11.2017, № @2PL904088 від 13.10.2017, № 294 від 12.09.2017.

Таким чином, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі становить 64 344,49 грн (177 360,00 грн - 113 015,51 грн), а розмір заборгованості по відшкодуванню комунальних (супутніх) послуг становить 10 102,00 грн (43 193,93 грн - 33 091,93 грн).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Положеннями ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України на орендаря покладений, зокрема, обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в розмірі 74 446,49 грн з оплати орендної плати та компенсації комунальних (супутніх) витрат або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати у розмірі 74 446,49 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 12 189,11 грн пені та 33 650,95 грн штрафу нараховані на заборгованість по орендній платі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач орендну плату та відшкодування комунальних (супутніх) послуг у розмірі, обумовленому укладеними сторонами договором оренди та сервісною угодою, не сплатив, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 16.1 договору оренди сторони домовились, що у випадку прострочення орендарем виконання зобов`язань, що передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, і якщо будь-який платіж (його частина) за даним договором буде прострочений орендарем, орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 16.2 договору оренди передбачено, що крім того, за кожні 30 календарних днів існування заборгованості за договором, орендар додатково зобов`язаний буде сплачувати орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, яка склалась на день нарахування такого штрафу (вказаний штраф нараховується в останній день кожного 30-ти денного періоду прострочення оплати заборгованості, тобто штраф нараховується на 30-й день прострочення, 60-й день прострочення, 90-й день прострочення і так далі). Сторони домовились, що строк нарахування вказаних штрафних санкцій та строк позовної давності щодо них встановлюються та складають 3 (три) роки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що розрахунок виконаний позивачем арифметично вірно з урахуванням вимог закону та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 33 650,95 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за визначений ним період з 01.08.2018 по 16.07.2019, суд встановив, що розмір пені становить 12 182,68 грн, тобто є меншим, ніж заявлений позивачем до стягнення. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені заявлена ним правомірно та обґрунтовано, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме 12 182,68 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 027,94 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 4 859,03 грн, нараховані на заборгованість по орендній платі.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.08.2018 по 16.07.2019, суд встановив, що розрахунок виконаний позивачем арифметично вірно з урахуванням вимог закону та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 027,94 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційної складової боргу за визначений ним період з 01.08.2018 по 16.07.2019, суд встановив, що розмір інфляційної складової боргу становить 2 459,77 грн, тобто є меншим, ніж заявлений позивачем до стягнення. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу заявлена ним правомірно та обґрунтовано, проте підлягає задоволенню у розмірі визначеному судом, а саме 2 459,77 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 74 446,49 грн, 3% річних у розмірі 1 027,94 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 2 459,77 грн, пені в розмірі 12 182,68 грн та штрафу в розмірі 33 650,95 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Практик (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, к. 731, ідентифікаційний код 22960775) на користь товариство з обмеженою відповідальністю Цілісний майновий комплекс 103 (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 19-А, ідентифікаційний код 38526690) основний борг у розмірі 74 446,49 грн (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок шість грн 49 коп.), 3% річних у розмірі 1 027,94 грн (одна тисяча двадцять сім грн 94 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 2 459,77 грн (дві тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять грн 77 коп.), пеню в розмірі 12 182,68 грн (дванадцять тисяч сто вісімдесят дві грн 68 коп.), штраф у розмірі 33 650,95 грн тридцять три тисячі шістсот п`ятдесят грн 95 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 884,37 грн ( дна тисяча вісімсот вісімдесят чотири грн 37 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.09.2019.

Суддя О.Г. Удалова