П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/15172/17
Провадження № 11-373апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства БГ Банк (далі - ПАТ БГ Банк ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войнарської Ірини Анатоліївни (далі - приватний нотаріус), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , Приватного підприємства (далі - ПП) Суспільство , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок ЛТД (далі - ТОВ Пролісок ЛТД, ТОВ відповідно), ТОВ Беарс Логістик Центр , ТОВ БМБ Компаунд , ТОВ Регул , ТОВ Баришівський тепличний комбінат , про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень
за касаційною скаргою ПАТ БГ Банк на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року (суддя Пащенко К. С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року (судді Горяйнов А. М. Кузьмишина О. М., Файдюк В. В.),
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2017 року ПАТ БГ Банк звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність приватного нотаріуса та скасувати всі прийняті нею рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі недійсного договору про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року № 1025, а також усі наступні/пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки порушений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ БГ Банк звернулося з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та помилковість висновку судів про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позивач звертає увагу суду на те, що у межах цієї справи заявлені вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав, які були вчинені на підставі договору про відступлення права вимоги, що визнаний недійсним у судовому порядку.
У відзивах на касаційну скаргу ТОВ Баришівський тепличний комбінат та приватний нотаріус зазначають про безпідставність касаційної скарги ПАТ БГ Банк і відсутність правових підстав для скасування рішень попередніх інстанцій про закриття провадження у справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 квітня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки ПАТ БГ Банк оскаржує судове рішення з мотивів порушення судом правил предметної юрисдикції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 квітня 2019 року прийняла цю справу до розгляду та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.
5 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 13/0/30-19, виданим на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 Про дострокове вибуття судді ОСОБА_25. зі складу Великої Палати Верховного Суду , відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 27 листопада 2014 року № 131 розпочато з 28 листопада 2014 року процедуру виведення ПАТ БГ Банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 28 листопада 2014 року по 27 лютого 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України 26 лютого 2015 року № 134 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ БГ Банк .
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27 лютого 2015 року № 43 розпочато процедуру ліквідації ПАТ БГ Банк строком на 1 рік з 27 лютого 2015 року по 26 лютого 2016 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11 лютого 2016 року № 146 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ БГ Банк строком на два роки по 26 лютого 2018 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31 травня 2017 року № 2214 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ БГ Банк Луня І. В .
У силу повноважень, передбачених Законом України від 23 лютого 2012 року
№ 4452- VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон
№ 4452- VI ), під час здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ БГ Банк уповноваженою особою Фонду було виявлено факти укладення цим банком до дня початку процедури його виведення Фондом з ринку договору про відступлення права вимоги від 12 листопада 2014 року, відповідно до умов якого банком на користь ТОВ Фінансова компанія Марко Поло (далі - ТОВ ФК Марко Поло ) було відступлено права вимоги до боржників за кредитними договорами (65 кредитів на загальну суму понад 235 000 000 грн) та договору про відступлення права вимоги 14 листопада 2014 року, згідно з яким відступлено права іпотекодержателя/заставодержателя за договорами забезпечення.
На підставі договору про відступлення права вимоги від 14 листопада 2014 року, укладеного між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 1025, було внесено відповідні записи до державних реєстрів щодо зміни іпотекодержателя/заставодержателя за договорами забезпечення.
10 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ БГ Банк Новіковою М. М. прийнято рішення, згідно з яким договір про відступлення права вимоги від 12 грудня 2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , визнано нікчемним.
У зв`язку з указаними обставинами на адресу ТОВ ФК Марко Поло направлено повідомлення від 17 грудня 2014 року № 15-3898 про нікчемність договору від 12 листопада 2014 року.
У подальшому ПАТ БГ Банк звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ ФК Марко Поло про визнання нікчемних правочинів від 12 листопада 2014 року та від 14 листопада 2014 року недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року у справі № 910/2924/15-г у задоволенні позовних вимог ПАТ БГ Банк відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2015 року у справі № 910/2924/15-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, рішення Господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 14 листопада 2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , посвідчений приватним нотаріусом і зареєстрований у реєстрі № 1025; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 12 листопада 2014 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ ФК Марко Поло , та застосовано наслідки його недійсності шляхом зобов`язання ТОВ ФК Марко Поло повернути ПАТ БГ Банк оригінали всіх документів, які зазначені в акті прийому-передачі документації (додаток 2 до договору від 12 листопада 2014 року); вирішено питання розподілу судових витрат.
З метою скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що були вчинені на підставі недійсного договору про відступлення права вимоги від 14 листопада 2014 року № 1025, та поновлення його в статусі іпотекодержателя, 7 вересня 2017 року ПАТ БГ Банк направило нотаріусу вимогу № 15/390.
Вимога ПАТ БГ Банк від 7 вересня 2017 року № 15/390 отримана відповідачем 11 вересня 2017 року, однак відповіді на вказану вимогу не надано, що обумовило звернення банку до суду з цим позовом.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір не є публічно-правовим, а відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з таких міркувань.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило, майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
У справі, що розглядається, спірні правовідносини пов`язані із допущенням, на думку позивача, бездіяльності приватним нотаріусом щодо неприйняття рішення за вимогою ПАТ БГ Банк від 7 вересня 2017 року № 15/390, яка стосувалася скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що були вчинені на підставі договору про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року № 1025, який було визнано недійсним у судовому порядку, і поновлення позивача в статусі іпотекодержателя.
Водночас, як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 6 червня 2015 року на підставі договору про відступлення права вимоги від 5 червня 2015 року № 1007 іпотекодержателя - ТОВ ФК Марко Поло змінено на ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід , який 14 липня 2015 року на підставі договору від 14 липня 2015 року № 1205 змінено на іпотекодержателя - ТОВ Факторингова компанія Агро Фактор .
Тобто після підписання договору про відступлення права вимоги від 14 листопада 2014 року № 1025 іпотекодержателі вказаного майна неодноразово змінювались.
Таким чином, ПАТ БГ Банк , оскаржуючи бездіяльність відповідача, фактично має на меті захист свого майнового права. Крім того, вирішення цього спору стосуватиметься не лише майнових прав позивача, а й набутих третіми особами речових прав, тому спірні у цій справі правовідносини не можна вважати публічно-правовими, що унеможливлює її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Подальше оспорювання правомірності набуття особою прав іпотекодержателя не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв`язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність прав іпотекодержателя на об`єкт нерухомого майна.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій повинні розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстав її проведення, таких як правочин, свідоцтво тощо.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах, зокрема, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 22 серпня 2018 року у справі № 813/1159/17, від 30 січня 2019 року у справі № 809/66/14, відступати від яких немає підстав.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують цих висновків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки закриття апеляційним судом провадження у цій справі відповідає правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу ПАТ БГ Банк слід залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року - без змін.
Керуючись статтями 243, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства БГ Банк залишити без задоволення .
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич О. Г. Яновська
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2019 |
Оприлюднено | 29.09.2019 |
Номер документу | 84573755 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Прокопенко Олександр Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні