ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 січня 2010 року 10:35 № 2а-15514/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р. вирішив адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці про визнання незаконнними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовною в якій просить: визнати протиправними дії Київської регіональної митниці, які полягають у відмові у здійсненні митного оформлення автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , із звільненням від оподаткування, визнати право ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Печерським РУГУ МВС України в м. Києві 13 листопада 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на ввезення автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 із звільненням від оподаткування, визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці від 20.03.2009 року № 35/6-26/2566 про відмову у наданні пільг при митному оформленні автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , зобов`язати Київську регіональну митницю здійснити митне оформлення автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , із звільненням від оподаткування.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.01.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.01.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем, відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В листопаді 1998 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) було обрано Парламентською Асамблеєю Ради Європи з числа трьох кандидатів, поданих Президентом України, на посаду Судді Європейського Суду з Прав Людини. У зв`язку із виконанням зазначених повноважень Позивач перебував у місті Страсбург у період з листопада 1998 по листопад 2008, що підтверджується Довідкою Секретаря Європейського Суду з Прав Людини від 18.11.2008 (далі - Довідка).
Довідкою підтверджено заробітну плату позивача яка становить 214 675, 59 Євро у рік, а спірний автомобіль придбано останнім за дані кошти, вартість якого 11 040 Євро, що підтверджується наданими представником позивача документами й не заперечувались відповідачем.
У листопаді 2008 Позивач повернувся на Україну на постійне місце проживання, оскільки закінчився термін його повноважень на вищезазначеній посаді. При проходженні митного оформлення Позивач звернувся до Київської регіональної митниці (далі - Відповідач ) із заявою про здійснення оформлення його особистих речей, в тому числі автомобіля TOYOTA YARIS , кузов № НОМЕР_1 (далі - Автомобіль ), який належить Позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію автомобіля № НОМЕР_4 від 19.05.2004 та свідоцтвом про тимчасову реєстрацію з метою експорту № 2084WEE 67 від 20.11.2008.
Відповідач листом № №35/6-26/2566 від 20.03.2009 відмовив у здійсненні митного оформлення із звільненням від оподаткування, обґрунтувавши це тим, що чинне законодавство України не передбачає пільг при здійсненні митного оформлення для громадян України, які є працівниками міжнародних організацій.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України .
Статтею 7 чинного Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, митного кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Загальні правила митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, експрес- та міжнародних поштових відправленнях на митну територію України і належать громадянам регулюються положеннями Закону України № 2681-III від 13.09.2001 "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (далі -Закон).
Стаття 8 Закону передбачає особливості оподаткування окремих товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України. Відповідно до п. 13 частини 1 цієї статті передбачено, що при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткуванння транспортні засоби в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, що ввозяться (пересилаються) працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготермінових відрядженнях або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, в такому порядку: працівник дипломатичної служби є власником цього транспортного засобу; вартість транспортного засобу не перевищує 50 відсотків від суми, що виплачується цій особі у зв`язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженні дипломатичної служби за кордоном та підтверджується документами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ввезення (пересилання) зазначених у цьому пункті транспортних засобів здійснюється з додержанням положень частин третьої - п`ятої цієї статті.
17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція ), яка набула чинності для України 11.09.1997. Цією Конвенцією, зокрема, було засновано Європейський Суд з Прав Людини (надалі - Європейський Суд ). Відповідно до статті 51 Конвенції судді під час виконання своїх обов`язків користуються привілеями та імунітетами, передбаченими у статті 40 Статуту Ради Європи та угодах, укладених згідно з цією статтею Статуту .
Згідно із пунктом а статті 40 Статуту Ради Європи, який набув чинності для України 09.11.1995 (надалі також - Статут ), Рада Європи, представники членів Ради та Секретаріат користуються на території членів Ради імунітетами та привілеями, які в розумних межах необхідні для виконання ними своїх обов`язків. Такі імунітети включають імунітет усіх представників у Консультативній асамблеї від арешту та будь-якого судового розгляду на території всіх членів Ради стосовно їхніх заяв або голосування в Асамблеї або її комітетах чи комісіях .
Пунктом b Статуту передбачено, що для виконання вищевказаного пункту а`Члени Ради Європи зобов`язуються по можливості у найкоротші строки укласти угоду, яка визначає привілеї та імунітети, що надаються на території всіх членів Ради.
З метою виконання положень статті 40 Статуту та збереження та подальшого втілення в життя ідеалів особистої та політичної свободи, верховенства права, а також сприяння економічному та соціальному прогресу була укладена Генеральна Угода про права та імунітети Ради Європи (надалі також - Генеральна Угода ).
Отже, оскільки Україна є членом Ради Європи з 9 листопада 1995 року, то на її території посадовим особам Ради Європи повинні надаватись привілеї та імунітети, передбачені Генеральною Угодою, яка набула чинності для України 06.11.1996.
Відповідно до пункту f статті 18 Генеральної угоди посадові особи Ради Європи
мають право ввезти без мита їхні меблі та майно при первинному зайнятті посади
у відповідній країні та вивезти ці меблі та майно без мита до країни свого
проживання .
Окрім цього, 18.09.2003 для України набув чинності Шостий протокол до Генеральної Угоди про права та імунітети Ради Європи, що стосується суддів Європейського Суду (надалі також - Шостий протокол ).
Згідно із статтею 1 Шостого протоколу на додаток до привілеїв та імунітетів, визначених у статті 18 Генеральної угоди, суддям щодо них самих, їхніх дружин/чоловіків та малолітніх дітей надаються привілеї, імунітети та пільги, якими користуються дипломатичні представники відповідно до міжнародного права .
Основним міжнародним договором, який визначає такі привілеї, імунітети та пільги є Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, яка набула
чинності для України 12 липня 1964 року (надалі також - Віденська Конвенція ).
Відповідно до статті 34 Віденської Конвенції дипломатичний агент звільняється від усіх податків та зборів, особистих та майнових, державних, районних та муніципальних.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, позивач користується всіма привілеями, імунітетами та пільгами, які надаються дипломатичним представникам, а отже звільняється від сплати всіх податків та зборів, в тому числі при ввезенні автомобіля на митну територію України.
Із положень Закону вбачається, що для проведення митного оформлення автомобілю без сплати податків та зборів необхідно виконання наступних вимог: працівник дипломатичної служби є власником цього транспортного засобу; вартість транспортного засобу не перевищує 50 відсотків від суми, що виплачується цій особі у зв`язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженні дипломатичної служби за кордоном та підтверджується документами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ввезення (пересилання) зазначених у цьому пункті транспортних засобів здійснюється з додержанням положень частин третьої - п`ятої статті 8 Закону.
Враховуючи, що позивач надав документи, що підтверджують його право власності на даний автомобіль, отримував заробітну плату 214 675, 59 Євро у рік, а вартість автомобіля становила 11 040 Євро відповідач неправомірно відмовив йому у проведенні митного оформлення вказаного автомобіля із звільненням від оподаткування.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду переконливих доказів правомірності прийнятого рішення.
Отже, враховуючи матеріали справи суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії Київської регіональної митниці, які полягають у відмові у здійсненні митного оформлення автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , із звільненням від оподаткування.
3.Визнати право ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Печерським РУГУ МВС України в м. Києві 13 листопада 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на ввезення автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 із звільненням від оподаткування.
4.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці від 20.03.2009 року № 35/6-26/2566 про відмову у наданні пільг при митному оформленні автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 ;
5.Зобов`язати Київську регіональну митницю здійснити митне оформлення автомобіля "Toyota Yaris", кузов № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , із звільненням від оподаткування.
6.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ковзель П.О.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2010 |
Оприлюднено | 30.09.2019 |
Номер документу | 84582599 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Ковзель П.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні