Рішення

від 11.09.2019 по справі 524/9950/18

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/9950/18

Провадження № 2/524/934/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Коваль Т.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшов позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

В обґрунтування позову представник вказав на те, що 24.04.2008 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 - кадастровий номер 5310436100:02:003:0468, загальною площею 240 кв.м. У зв`язку з закінченням терміну договору оренди земельною ділянкою між ФОП ОСОБА_2 та Кременчуцькою міською радою Полтавської області був укладений новий договір оренди землі від 12.08.2009. По закінченню строку дії цього договору оренди ФОП ОСОБА_2 звернулася до Кременчуцької міської ради Полтавської області з проханням поновити договір оренди. Так, 06.02.2012 року укладається договір оренди землі строком на 2 роки. В подальшому, як стало відомо Кременчуцькій міській раді Полтавської області з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до договору купівлі-продажу № 1949 від 25.06.2015 року виданий Приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В. - ОСОБА_2 відчужила нерухоме майно (вбудовано-прибудоване приміщення магазину, загальною площею 172,7 кв.м, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1. Відповідно до запису про право власності № 10185522 ОСОБА_1 з 25.06.2015 року є власником вбудованого-прибудованого приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 172.7 кв.м. відповідно до вищезазначеного договору купівлі-продажу. Однак, відповідач, так і не оформивши право користування земельною ділянкою відповідно до договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Так, у період з 25.06.2015 року (день набуття права власності на об`єкт нерухомості) по 30.12.2018 року (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. На неодноразові листи-повідомлення міськради відповідач не реагує, збитків не відшкодовує. Міська рада просить стягнути з відповідача збитки, заподіяні територіальній громаді м. Кременчука внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 41 105 грн. 76 коп.

Представник позивача Нетеса А.І. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, справу слухати без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов суду не направив.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України .

Ухвалою судді від 15.01.2019 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року здійснено виклик відповідача через оголошення на веб-сайті судової влади України.

Дослідивши матріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

24.04.2008 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 - кадастровий номер 5310436100:02:003:0468, загальною площею 240 кв.м,. Договір зареєстрований у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 27.05.2008 року за № 04854800248.

У зв`язку з закінченням терміну договору оренди земельною ділянкою між ФОП ОСОБА_2 та Кременчуцькою міською радою Полтавської області був укладений новий договір оренди землі від 12.08.2009 року. Даний договір було зареєстровано у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 21.09.2009 року за № 040957500291.

По закінченню строку дії вищезазначеного договору оренди ФОП ОСОБА_2 звернулася до Кременчуцької міської ради Полтавської області з проханням поновити договір оренди. Так, 06.02.2012 року укладено договір оренди землі строком на 2 роки.

В подальшому, як стало відомо Кременчуцькій міській раді Полтавської області з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до договору купівлі-продажу № 1949 від 25.06.2015 року, виданого Приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В., ОСОБА_2 відчужила нерухоме майно (вбудовано-прибудоване приміщення магазину, загальною площею 172,7 кв.м, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1.

Відповідно до запису про право власності № 10185522 відповідно до вищезазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 з 25.06.2015 року є власником вбудованого-прибудованого приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 172.7 кв.м.

Відповідач так і не оформивши право користування земельною ділянкою відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відчужила останньому вбудовано-прибудоване приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 240 кв.м, кадастровий номер 5310436100:02:003:0468.

Так, у період з 25.06.2015 року (день набуття права власності на об`єкт нерухомості) по 30.12.2018 року (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Кременчуцькою міською радою Полтавської області здійснено розрахунок суми збитків заподіяних Відповідачем, відповідно до якого за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року становить 917,14 грн., за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року - 13 263,69 грн., за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року - 14 059,51 грн., за період з 01.01.2018 року по 31.11.2018 року - 12 865,42 грн., в загальному за період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року - 41 105,76 грн.

Відповідно до Положення основним завданням комісії є зокрема, відшкодування збитків заподіяних вилученням або тимчасовим заняттям земельних ділянок, що належать територіальній громаді міста.

Пунктом 1.6 Положення передбачено, що відшкодуванню підлягають неодержані доходи, що могла би отримати територіальна громада міста, із земельних ділянок, що належать їй на праві власності, внаслідок їх тимчасового зайняття, обмеження прав та інше, а також, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Листом-повідомленням від 23.04.2018 року за вих. № 01-44/791 та від 14.05.2018 року за вих. № 01-50/937 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області відповідача запрошено на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення законодавства.

23.07.2018 року відповідачу направлено рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13.07.2018 року за № 851 Про затвердження акта комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та акт від 29.05.2018 року по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства.

Відповідач ніяким чином не відреагував.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 1 і ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі (із змінами і доповненнями) за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі орендар вносить орендодавцеві платіж - орендну плату за землю.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи право користування спірною земельною ділянкою Відповідачем не оформлено у спірному періоді. Відсутність договору оренди землі (у спірний період) позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.1, ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Також, за змістом статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

За приписами статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт д частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 19.04.1993 року № 284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам ).

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14.09.2016 року у справі № 703/5377/14, від 17.02.2016 року у справі № 904/5857/14, від 01.07.2015 року у справі № 916/3311/14 та від 07.10.2015 року у справі № 916/3371/14, у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2016 року у справі № 916/1008/15-г.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Відповідно до 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Полтавської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: 39600, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) збитки, заподіяні територіальній громаді м. Кременчука внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 41 105 грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: 39600, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) сплачений судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 16.09.2019 року.

Суддя