Рішення

від 26.07.2019 по справі 536/826/19

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/826/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 рокуКременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Колотієвського О.О. при секретарі Коваль В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління ДФС у Полтавській області, Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за участю Товариства з обмеженою відповідальністю Вакір і Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство № 15347 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, про витребування майна та зобов`язання його повернути,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, в якому просив в порядку захисту своїх прав визнати за ним право власності на два транспортні засоби - автобуси, зняти з них арешт, накладений органом державної виконавчої служби, а також витребувати у відповідача ОСОБА_2 автобуси на свою користь, зобов`язавши вказаного відповідача повернути йому автобуси.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ТОВ Вакір здобуло перемогу в цільовому аукціоні з продажу активів ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , які перебувають в податковій заставі, за наслідком чого за договорами купівлі-продажу ТОВ Вакір придбало в ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 два автобуси у власність. Сторони виконали умови договорів купівлі-продажу, однак державна виконавча служба на придбані ТОВ Вакір автобуси наклала арешт в інтересах Головного управління ДФС у Полтавській області як на майно, належне ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 .

У подальшому ТОВ Вакір за двома окремими договорами про передання прав за правочином передало позивачу всі права, що слідують з договорів купівлі-продажу автобусів.

Спочатку ТОВ Вакір , а потім і позивач були позбавлені можливості перереєструвати на себе придбані автобуси,так як, не дивлячись на їх реалізацію з аукціону, Головне управління ДФС у Полтавській області не вчинило дій зі звільнення автобусів з податкової застави, а в подальшому автобуси опинились під арештом державної виконавчої служби за зобов`язаннями, які не виконав колишній їх власник - ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 .

Фактично автобуси утримує відповідач ОСОБА_2 , який отримав їх на зберігання від ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 за відповідними договором. В свою чергу, ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 після реалізації автобусів ТОВ Вакір отримало їх від вказаного підприємства на зберігання.

Відповідач ОСОБА_2 відмовляється повернути автобуси спочатку ТОВ Вакір , а потім і позивачу, так як не визнає перехід права власності на автобуси від ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , а також з огляду на їх перебування під арештом державної виконавчої служби.

Свого ставлення до позову відповідачі ОСОБА_2 , Київський відділ ДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не висловили. Ні відзивів на позовну заяву, ні доказів від вказаних осіб до суду не надходило.

Відповідач Головне управління ДФС у Полтавській області скерував до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні пред`явлених до нього позовних вимог. Разом із відзивом як додатки до нього відповідачем направлено до суду копії документів, які підтверджують організацію та проведення аукціону з продажу активів ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , що перебувають у податковій заставі, а також опис майна у податкову заставу.

Відзив на позовну заяву, наданий відповідачем Головним управлінням ДФС у Полтавській області, не містить жодних доводів відносно обставин арешту спірних автобусів. Позиція Головного управління ДФС у Полтавській області зводиться виключно до відсутності, на його думку, підстав для виведення окремо з податкової застави автобусів, реалізованих біржою на цільовому аукціоні, хоча вимог з приводу обтяження автобусів податковою заставою позивач по даній справі взагалі не заявляв.

Процесуальні документи на ім`я третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 скеровувались судом за адресою місцезнаходження вказаної юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: м. Полтава, вул. Пушкіна, 123. Рекомендовані поштові відправлення повернуто на адресу суду з відміткою пошти за відсутністю адресата .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ Вакір свого ставлення до позову не висловила. Ні письмового пояснення, ні доказів від вказаної особи до суду не надходило.

За змістом позовної заяви спору між позивачем і ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 з приводу реалізованих автобусів не існує, тому вимог до вказаної особи позивач не заявляє.

По справі судом вчинено наступні процесуальні дії, а саме: 1) 7 червня 2019 року відкрито провадження по справі у спрощеному порядку ; 2) 19 липня 2019 року задоволено клопотання позивача, наведене в прохальній частині позовної заяви, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, призначено справу до розглядув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами на 26 липня 2019 року в приміщенні Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Про виклик свідків, про витребування доказів, про призначення експертиз учасники справи клопотань не заявляли.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

За ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 зареєстровано з видачою державних номерних знаків та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу автобус марки БАЗ А079.25, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , 2008 року випуску, а також автобус марки ЛАЗ 695Н СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , 1998 року випуску.

7 жовтня 2014 року податковим керуючим складено акт опису майна в податкову заставу за № 7/16-02-15-54, який в цілому містить відомості про 10 автобусів ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , у тому числі автобус марки БАЗ А079.25, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , 2008 року випуску, а також автобус марки ЛАЗ 695Н СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , 1998 року випуску.

9 жовтня 2014 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження 14575209; вид обтяження: публічне обтяження; тип обтяження: податкова застава; об`єкт обтяження: активи платника податків згідно з актом опису від 07.10.2014 №7/16-02-15-54; підстава обтяження: п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України.

Вказані вище обставини (опис автобусів у податкову заставу з її державною реєстрацією) відповідачем Головним управлінням ДФС у Полтавській області у відзиві не заперечуються та встановлено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі № 440/377/19.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року по справі № 816/1821/17 надано Головному управлінню ДФС у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ "Автотранспортне підприємство № 15347" у розмірі 1 059 712 грн. 93 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

2 травня 2018 року між Головним управлінням ДФС у Полтавській області та ФОП ОСОБА_3 укладено договір доручення № 4/16-31-17-03-32 на продаж майна на аукціоні, за яким повірений взяв на себе обов`язок здійснити продаж майна, що перебуває у податковій заставі і належить на праві власності ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , на цільовому аукціоні на Центральній універсальній біржі. До переліку майна, що підлягає реалізації, сторони договору включили 12 автобусів, у тому числі й два вище вказані автобуси.

24 липня 2018 року на Центральній універсальній біржі відбувся цільовий аукціон з продажу активів ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , які перебувають в податковій заставі. ТОВ Вакір перемогло в аукціоні за лотами № № 2897AT/18 та 2888AT/ 118

За наслідками вказаного вище цільового аукціону ТОВ Вакір як покупець, з однієї сторони, та ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 як продавець, з іншої сторони, уклали два окремих договори від 8 серпня 2018 року купівлі-продажу вказаних вище транспортних засобів - автобусів, за якими продавець передає у власність покупцю автобус марки БАЗ А079.25, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , 2008 року випуску, а також автобус ЛАЗ 695Н СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , 1998 року випуску. Вказані договори купівлі - продажу від 8 серпня 2018 року зареєстровано Центральною універсальною біржою.

З наявних у матеріалах справи актів від 8 серпня 2018 року прийому-передачі транспортного засобу слідує, що продавець передав покупцю у власність, а останній прийняв вказані вище автобуси в порядку виконання умов договорів від 8 серпня 2018 року купівлі-продажу транспортних засобів. До 25 липня 2018 року ТОВ Вакір шляхом банківських переказів сплатили повну вартість автобусів. Кошти від їх реалізації зараховано в рахунок погашення податкового боргуПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 по орендній платі за землю з юридичних осіб.

За актом від 24 липня 2018 року прийому-передачі виконаних робіт Головне управління ДФС у Полтавській області прийняло роботи, виконані за договором доручення № 4/16-31-17-03-32 на продаж майна на аукціоні. Претензій до виконавця та повіреного Головне управління ДФС у Полтавській області не має (п. 3 вказаного вище акту).

8 серпня 2018 року ТОВ Вакір було укладено з ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 договір зберігання придбаних автобусів. За його умовами за актом прийому-передачі від 8 серпня 2018 року ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 прийняло від ТОВ Вакір на зберігання зазначені вище автобуси. Строк дії договору зберігання - до 30 листопада 2018 року, п. 7.1 договору зберігання транспортного засобу.

За договором зберігання транспортного засобу згідно акту прийому-передачі від 8 серпня 2018 року ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 передало вказані автобуси на зберігання відповідачу ОСОБА_2 із тим самим строком зберігання - до 30 листопада 2018 року.

15 серпня 2018 року за № 17030704 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження - арешт на все рухоме майно ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 згідно постанови про арешт майна боржника від 14.08.2018 року за № 56989431 Київського відділу ДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області із забороною його відчужувати терміном дії до 15 серпня 2023 року, обтяжувач - Київський відділ ДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

З наявної у справі інформації з Єдиного реєстру боржників слідує, що Автотранспортне підприємство № 15347, код 03399439, є боржником у виконавчому провадженні № 56989431, тобто в тому самому, в якому винесено постанову про арешт майна боржника від 14.08.2018 року. Виконавчий документ про стягнення коштів видано Головним управлінням ДФС у Полтавській області.

Наявним у справі листом від 20 грудня 2018 року № 1025 Територіального сервісного центру № 5348 РСЦ в Полтавській області МВС України підтверджується перебування придбаних ТОВ Вакір автобусів під арештом, що унеможливлює проведення їх перереєстрації на ТОВ Вакір .

Листом ТОВ Вакір від 10 грудня 2018 року № 5-12, листом позивача від 12.04.2019 року в адресу відповідача ОСОБА_2 і листами від 11.01.2019 року, від 25.04.2019 року у відповідь ОСОБА_2 підтверджується та обставина, що по закінченню строку дії договору зберігання транспортного засобу автобуси не було повернуто зі зберігання. Вони утримуються відповідачем ОСОБА_2 , докази їх повернення в матеріалах справи відсутні.

10 квітня 2019 року ТОВ Вакір за двома договорами про передання прав за правочином передало позивачу усі права за договорами купівлі-продажу від 08.08.2018 року, а саме: права, що належать ТОВ Вакір як стороні (покупцю) за договором купівлі-продажу автобуса марки БАЗ А079.25, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , 2008 року випуску, а також за договором купівлі-продажу автобуса марки ЛАЗ 695Н СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , 1998 року випуску.

З наявних у справі листів від 11.01.2019 року і від 25.04.2019 року слідує, що відповідач ОСОБА_2 не визнає доводи відносно переходу права власності на автобуси від ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 з огляду на їх реєстрацію за ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 . Крім того, відповідач ОСОБА_2 посилається на наявність запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження всього рухомого майна із забороною його відчужування згідно постанови ВДВС від 14 серпня 2018 року, а також на те, що стороною укладеного з ним договору зберігання є ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 як на обставини, які, на його думку, унеможливлюють передання автобусів їх законному власнику.

Надаючи правову оцінку позиціям учасників справи та визначаючи зміст спірних правовідносин, суд виходить із наступного.

Згіднозі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 1.1 кожного з двох договорів купівлі-продажу від 8 серпня 2018 року між ТОВ Вакір та ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 відповідно сторони передбачили, що продавець передає відповідний автобус у власність покупцю. В кожному із двох актів прийому-передачі транспортного засобу, які складались у порядку підтвердження виконання умов наведених вище договорів купівлі-продажу, сторони прямо вказали, що право власності на транспортний засіб перейшло від продавця до покупця в момент передачі транспортного засобу продавцем покупцю, тобто 8 серпня 2018 року о 14 год. 50 хв., автобус марки ЛАЗ 695Н СПГ, та о 15 год. 00 хв. автобус БАЗ А079.25 відповідно.

Згідно зі ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. За змістом ст. 15 закону України Про товарну біржу угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Як слідує зі змісту п. 95.14 ст. 95 Податкового кодексу України покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Договори, які укладено на товарних біржах, належать до переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371).

Таким чином, за зареєстрованими Центральною універсальною біржою договорами купівлі-продажу від 8 серпня 2018 року між ТОВ Вакір та ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 , що укладались за наслідками проведення 24 липня 2018 року вказаною біржою цільового аукціону з продажу активів, які перебувають в податковій заставі, право власності на зазначені вище автобуси перейшло від попереднього власника ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 .

Сам по собі факт наявності свідоцтв про реєстрацію автобусів, оформлених на ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 , не є достатнім для висновку про протилежне, адже за змістом ст. 34 закону України Про дорожній рух державній реєстрації із видачею реєстраційних документів та номерних знаків підлягають транспортні засоби, а не права на них. Тобто, адміністративна операція державної реєстрації транспортного засобу є похідною від цивільно-правової угоди (операції) із придбання такого транспортного засобу та ніяк не впливає у контексті спірних правовідносин на момент втрати ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 права власності на автобуси, який визначається за змістом інших норм права.

Арешт на автобуси Київським відділом державної виконавчої служби міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області накладено після їх реалізації на цільовому аукціону за дорученням Головного управління ДФС у Полтавській областіта після укладання і виконання договорів купівлі-продажу із переможцем аукціону як на майно ПрАТ Автотранспортне підприємство № 15347 , якому воно на момент арешту вже не належало. З положень ч. 1 ст. 59 закону України Про виконавче провадження слідує, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо, зокрема, це право оспорюється або не визнається іншою особою. Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. При цьому за змістом ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно з ч. 1 ст. 620 Цивільного кодексу України в разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання. Цивільне право та інтерес підлягає захисту у спосіб примусового виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

З умов п. 2.1.3 договору зберігання від 8 серпня 2018 року між ТОВ Вакір та ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , а також між ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 та відповідачем ОСОБА_2 слідує, що зберігач зобов`язаний повернути майно поклажодавцю за першою вимогою останнього.

За наведеного вище суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення пред`явлених позовних вимог. За позивачем слід визнати право власності на автобуси, що не визнається відповідачем ОСОБА_2 , та зняти накладений на автобуси арешт, що забезпечить позивачу можливість реалізувати право власності. У відповідача ОСОБА_2 слід витребувати автобуси на користь позивача, зобов`язавши відповідача повернути автобуси позивачу.

У позові до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області слід відмовити, так як вимоги про зняття арешту не можуть заявлятись до органу державної виконавчої служби (абз. 2 п. 2 постанови № 5 від 3 червня 2016 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна ).

В силу вище викладених обставин сплачений позивачами судовий збір суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача із відповідача ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління ДФС у Полтавській області, Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, про витребування майна та зобов`язання його повернутизадовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) право власності на транспортні засоби автобуси марки ЛАЗ 695Н СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , білого кольору 1998 року випуску, та марки БАЗ А079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 2008 року випуску, на підставі договорів купівлі-продажу від 8 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВАКІР , ідентифікаційний код юридичної особи 39179373, як покупцем і Приватним акціонерним товариством Автотранспортне підприємство № 15347 як продавцем, що укладені за наслідками проведення 24 липня 2018 року Центральною універсальною біржою цільового аукціону з продажу активів ПрАТ Автотранспортне підприємство №15347 , стороною яких є ОСОБА_1 на підставі договорів від 10 квітня 2019 року про передання прав за правочином.

Зняти з транспортних засобів автобусів марки ЛАЗ 695Н СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , білого кольору 1998 року випуску, а також марки БАЗ А079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 2008 року випуску, арешт, який накладено Київським відділом державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області постановою про арешт майна боржника від 14.08.2018 року за № 56989431 із реєстрацією обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15 серпня 2018 за №17030704.

Витребувати у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), зобов`язавши ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 транспортні засоби автобуси марки ЛАЗ 695Н СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , білого кольору 1998 року випуску, та марки БАЗ А079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

У позові до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 913 (одну тисячу дев`ятсот тринадцять) грн. 77 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський