Рішення

від 17.09.2019 по справі 761/11214/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11214/19

Провадження № 2/761/4698/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1.,

представників відповідача: Таратіна С.А.,

Пічкура С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Генеральний директор Державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України Березовська Людмила Володимирівна про поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

В березні 2019р. позивачка ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 132-143) до відповідача ДП Мультимедійна платформа іномовлення України , третя особа: Генеральний директор ДП Мультимедійна платформа іномовлення України Березовська Л.В., в якому просила суд:

- поновити її на роботі на посаді редакторі І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення відповідача з 21 лютого 2019р.;

- стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2019р. по час поновлення на роботі;

- допустити негайне виконання рішення суду, як незаконно звільненої позивачки з роботи.

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що вона працювала у відповідача на посаді редактора І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення з березня 2017р.

В лютому 2019р. відповідач звільнив її з займаної посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України. На думку позивачки звільнення її з роботи відповідачем було незаконно, оскільки вона сумлінно виконувала свої посадові обов`язки, при цьому роботодавцем були створені такі умови, що вона позбавлена була можливості виконувати їх своєчасно та якісно, у зв`язку з відключенням її робочого комп`ютера від відповідного програмного забезпечення. Також систематичний характер порушення трудового законодавства зі сторони відповідача полягав у безпідставному відрахуванню з її заробітної плати щомісячної премії, в травні, червні 2018р.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2019р. вказаний позов залишено без руху та надано стороні позивача строк для усунення недоліків.

Після усунення позивачкою недоліків, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2019р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

13 вересня 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, з тих підстав, що позивачку було декілька разів притягнуто до дисциплінарної відповідальності, з дотриманням відповідних строків та відібрання письмових пояснень, проте остання не вважала за необхідне дотримуватись трудової дисципліни, у зв`язку з чим роботодавцем було прийнято рішення про звільнення позивачки за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.

До судового засідання стороною позивача було подано на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав, наведених у відзиві на позов, просили суд залишити позов без задоволення.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомила, пояснення на позов третьою особою до суду не подавалися.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивачка, відповідно до наказу відповідача від 06 березня 2017р. № 140-к/тр, була прийнята на роботу на посаду редактора І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення ДП Мультимедійна платформа іномовлення України з 07 березня 2017р.

21 лютого 2019р. відповідачем було видано наказ № 46-к/тр, відповідно до якого позивачку було звільнено 22 лютого 2019р. за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22, 23 Постанови № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1, ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України, правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. НОМЕР_2 КЗпП України).

В судовому засіданні представники відповідача пояснювали, що відповідно до ст. 29 КЗпП України, відповідачем, як роботодавцем, після укладення з позивачкою трудового договору, було ознайомлено останню з її правами і обов`язками та роз`яснено під розписку про умови праці, ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Також позивачка пройшла інструктаж працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

23 серпня 2018р. відповідачем було видано наказ № 32, відповідно до якого позивачці було оголошено догану за невиконання редакційного завдання поставленого безпосереднім керівником, а саме 25 липня 2018р. завідувачем редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 підготовлено та подано заступнику генерального директора з інформаційної політики - Шеф-редактору ОСОБА_4 доповідну записку про факт відмови виконання редакційного завдання позивачкою, як працівником .

На підставі цієї доповідної записки заступником генерального директора з інформаційної політики - Шеф-редактором ОСОБА_4 подано на ім`я третьої особи службову записку від 26 липня 2018р. у якій вона просила вжити невідкладних заходів до позивачки.

У зв`язку з цим та з метою перевірки фактів, викладених у зазначеній вище службовій записці та доповідній записці, наказом відповідача від 27 липня 2018р. № 30, проведено службове розслідування по перевірці вищевказаного факту. В ході проведеного службового розслідування комісія встановила, що відповідно до основних завдань та обов`язків Посадової інструкції, 25 липня 2018р.,позивачці від старшого випускового редактора тижня відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_5 та завідувача редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 поставлено усне редакційне завдання - виокремити фактажну новину і підготувати конкретне інформаційне повідомлення про проведення засідання тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України у м. Мінську. Позивачка підготувала інформаційне повідомлення та передала його для узгодження випусковому редактору тижня відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_6 для підготовки та видачі в ефір у випуску новин о 17:00 год. Після перегляду підготовленого інформаційного повідомлення, завідувачем редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 , останньою була висунута вимога доопрацювати зазначене інформаційне повідомлення, однак позивачка відмовилася його доопрацьовувати, мотивуючи це тим, що редакційні завдання завідувачем редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 ставляться не професійно, робота її є неефективною, а ставлення до позивача є упередженим.

Того ж дня, під час підготовки матеріалів до ефіру у випуск новин о 19:00 год., позивачці було поставлено усне редакційне завдання - підготувати матеріал для відео включення кореспондента І категорії відділу новин ОСОБА_7 з м. Мінську про результати засідання тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, а саме скласти коротке повідомлення, прослухати переданий через мережу Інтернет з м. Мінську коментар спецпредставника ОБСЄ в тристоронній контактній групі по ситуації на сході України ОСОБА_8 , та виокремити з нього потрібні для ефіру короткі частини. Позивачка, прослухавши переданий кореспондентом матеріал, виявила, що він задовгий (більше 1 хвилини), але вирішила його не скорочувати, а видати в ефір таким, як є. Завідувач редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 заперечила щодо видачі в ефір такого повідомлення та поставила завдання скоротити його до 30-45 секунд згідно із стандартами, однак позивачка відмовилася виконувати поставлене завдання, мотивуючи це наявністю у неї на виконанні великої кількості завдань, хоча з пояснювальної записки безпосереднього керівника - завідувача редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3., вбачається, що позивачка в той час мав лише одне єдине, саме це, завдання. На виконання ст. ст. 147, 149 КЗпП України, у своїй пояснювальній записці позивачка також не повідомляла, що була завантажена іншими редакційними завданнями.

Після відмови позивачки виконувати завдання, старший випусковий редактор тижня відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_5 , переробила матеріал, та змонтувала коментар.

Таким чином, за результатами проведеного службового розслідування комісія дійшла висновку, що позивачка, відмовившись виконувати редакційне завдання, порушила п. 3.6. Посадової інструкції редактора І категорії редакції інформаційного мовлення, затвердженої 30 грудня 2016р., а саме: виконання в процесі роботи усних або письмових вказівок безпосереднього керівника .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 761/44156/18 від 14 червня 2019р. залишено без задоволення позов ОСОБА_2 про оскарження зазначеного наказу відповідача від 23 серпня 2018р. № 32.

04 лютого 2019р. наказом відповідача за № 14 позивачці було оголошено догану за невиконання редакційного завдання, поставленого безпосереднім керівником. Зазначений наказ було винесено відповідачем, на підставі висновків комісії, створеної наказом відповідача від 14 грудня 2018р. № 68, для перевірки фактів викладених у доповідній записці завідувача редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 від 12 грудня 2018р., щодо не виконання позивачкою письмового редакційного завдання, поставленого завідувачем редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 11 грудня 2018р. о 17:12 год., викладені у акті службового розслідування від 04 лютого 2019р. комісією було встановлено, що 11 грудня 2018р. о 17:12 год. завідувачем редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 в межах повноважень, визначених її посадовою інструкцією, поставлено письмові редакційні завдання всій випусковій групі, а саме: старшому випусковому редактору тижня відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_5 , випусковому редактору відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_10 та позивачці. Зазначені редакційні завдання були передані для виконання вищевказаним працівникам через начальника відділу організаційного забезпечення ОСОБА_11 . Про отримання редакційних завдань вищевказані працівники поставили особистий підпис на другому примірнику редакційного завдання.

Отримавши редакційне завдання, позивачка підготувала та передала завідувачу редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 редакційне завдання у якому зазначила: Прошу Вас ставити редакційні завдання більш коректно. Зокрема - конкретизувати - кому саме дзвонити з МЗС та надати контакти відповідної особи. Також прошу надати посилання на відео, яке я маю змонтувати. Адже давати відеоряд з архіву дітей та писати про вже зниклих суперечить журналістським стандартам та етиці .

Завідувач редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 підготувала та передала уточнене редакційне завдання.

Однак, у визначений в редакційному завданні термін, позивачка завдання не виконала, текстову частину матеріалу не написала, відео - не змонтувала, звіт - не подала, лише на примірнику уточненого редакційного завдання власноруч написала: завдання виконала в межах своєї компетенції 18:24 також дзвонила в МЗС - слухавку не беруть та поставила особистий підпис.

У зв`язку з цим, завідувачем редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 12 грудня 2018р. було подано на ім`я генерального директора відповідача доповідну записку про факт невиконання редакційного завдання позивачкою та вжиття відповідних заходів реагування.

У своїй пояснювальній записці завідувач редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 , стверджує, що жодних документів про виконання редакційного завдання, поставленого 11 грудня 2018р. о 17:12 год. від позивачки у визначений в ньому термін вона не отримувала. Крім цього зазначила, що матеріал у ефір у випуску новин 19:00 год. так, і не вийшов.

Разом з цим, начальник відділу організаційного забезпечення ОСОБА_11 у своїй пояснювальній записці підтвердила, що жодних письмових документів про виконання вищевказаного редакційного завдання позивачка у зазначений в ньому термін, їй не надавала.

На пропозицію голови комісії надати письмові пояснення по зазначеному вище факту, позивачка відмовилася надавати будь-які усні чи письмові пояснення, про що комісією складено акт.

Судом встановлено, що 04 лютого 2019р. відповідачем були винесені накази №№ 15, 16, якими до позивачки застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани. Зазначені накази були винесені відповідачем на підставі висновків комісій, створених наказами відповідача від 04 січня 2019р. № 2 та від 08 січня 2019р. № 3, наведених у відповідних актах службового розслідування за вчинення аналогічних за своїм змістом дисциплінарних проступків у вигляді невиконання поставлених редакційних завдань безпосереднім керівником. З матеріалів справи не вбачається, що при застосування дисциплінарних стягнень, відповідачем були порушено положення ст. ст. 147, 149 КЗпП України, при цьому позивачка відмовилась надавати пояснення.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок не виконання позивачкою обов`язків, покладених на неї трудовим договором за результатами якого, відповідачем було звільнено позивачку з роботи, був факт відмови позивачки виконувати наказ відповідача від 08 лютого 2019р. № 37-к/тр Про визначення робочого місця редактору І категорії відділу новин ОСОБА_2 , з яким позивачка була ознайомлена. Також позивачка відмовилась надати письмові пояснення, з зазначенням причин, з яких нею, як працівником не виконується зазначений наказ відповідача, як роботодавця.

Таким чином, позивачка, не виконуючи вимоги, встановлені наказом від 08 лютого 2019р. № 37-к/тр, порушила пункт 1.1. розділу ІІІ Основні обов`язки працівника Правил внутрішнього трудового розпорядку відповідача, вчинивши новий дисциплінарний проступок, внаслідок якого, відповідач притягнув позивачку до відповідальності наказом від 21 лютого 2019р. № 46-к/тр, у вигляді звільнення з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звзяок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення позивачки з роботи відбулося з дотриманням трудового законодавства, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивачки про поновлення останньої на роботі на посаді редакторі І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення відповідача.

Як і не вбачає суд, в силу положень ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Твердження сторони позивача, що вона була позбавлена можливості виконувати доручені їй завдання, оскільки їй було обмежено доступ до програми ОКТОПУС , судом оцінюються критично, оскільки на обґрунтування зазначених тверджень стороною позивача не надано жодного належного і допустимого доказу, при цьому представники відповідача в судовому засіданні наголошували, що з метою створення належних умов для продуктивної праці позивачки, наказом відповідача від 08 лютого 2019р. № 37-к/тр, визначено робочим місцем позивачки, робоче місце № НОМЕР_2 в службовому кабінеті № НОМЕР_3 по вул. Хрещатик, буд. 26 в м. Києві та забезпечено технічним обладнанням саме робоче місце № НОМЕР_2 в службовому кабінеті № НОМЕР_3 по вул. Хрещатик, буд. 26 в м. Києві.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 40, 147, 149, 232, 233, 235 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , з змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України (код ЄДРПОУ: 40235671, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 26), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Генеральний директор Державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України Березовська Людмила Володимирівна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 26) про поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27 вересня 2019р.

Суддя: