Постанова

від 26.09.2019 по справі 613/1169/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Харків

Справа № 613/1169/15-ц

Провадження № 22-ц/818/ 4061 /19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

Суддів Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря Кучер Ю.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , реєстраційна служба Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства в Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БКЗ Інвест до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , Реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області, третя особа Державна інспекція сільського господарства у Харківській області про визнання угоди про розірвання договору недійсною, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 вересня 2016 року, ухвалене суддею Кузіною Н.П., -

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом в якому після зменшення позовних вимог просив визнати недійсним договір оренди землі № 3 від 21.01.2014 укладений з ТОВ НВДЦ Агротех , скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно за цим договором та повернути йому у володіння земельну ділянку, а також стягнути з відповідачів на його користь понесені у справі судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що є власником земельної ділянки площею 3,8118 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0145, яка розташована на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, яку він передав в оренду ТОВ БКЗ-Інвест для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років на підставі договору оренди землі № 28-22 від 30.07.2012.

Мотивуючи позовні вимоги зазначав, що ТОВ БКЗ-Інвест з 2013 року припинило виконання договору, за цільовим призначенням земельна ділянка не використовувалась товариством орендна плата не виплачувалась, у зв`язку з чим позивач у січні 2015 року вимушений був направити товариству претензією щодо невиконання ним договору та запропоновано розірвати даний договір та додані до притензії примірники про розірвання договору оренди землі.

Вказує у позові, що разом звернувся до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Державної екологічної інспекції у Харківській області з проханням провести перевірку ТОВ БКЗ - Інвест на предмет дотримання законодавства при здійснені оренди землі, внаслідок вжитих заходів було встановлено, що договір оренди землі №28-22 було достроково припинено шляхом його розірвання на підставі угоди від 25.12.2013 укладеної між позивачем та ТОВ БКЗ-Інвест , а право оренди на цю земельну ділянку строком на 10 років начебто набуло ТОВ НВДЦ Агротех на підставі договору оренди землі № 3 від 21.01.2014 укладеного позивачем та ТОВ НВДЦ Агротех .

Позивач у позові зазначав, що не мав жодних орендно-договірних відносин з ТОВ НВДЦ Агротех щодо даної земельної ділянки, його підпис в даному договорі був підроблений та є сфальсифікованим в результаті чого його воля та волевиявлення на укладення спірного договору і передачу в оренду земельної ділянки ТОВ НВДЦ Агротех відсутні.

У грудні 2015 року ТОВ БКЗ-Інвест звернулось до суду з самостійними позовними вимогами, посилаючись, що між ОСОБА_1 та ТОВ БКЗ - Інвест 30.07.2012 було укладено договір оренди землі № 28-22, згідно із яким ТОВ БКЗ-Інвест набуло в оренду спірну земельну ділянку позивача строком на 5 років.

ТОВ БКЗ-Інвест обґрунтовуючи позов, посилається на те, що 25 грудня 2013 року директором було підписано угоду про розірвання договору оренди землі № 28-22 від 30.07.2012 в добровільному порядку за згодою сторін та передана уповноваженій особі для підписання з боку орендодавця - ОСОБА_1

Мотивуючи позов товариство вказує про те, що з основного позову стало відомо, що ОСОБА_1 угоду від 25.12.2013 про розірвання договору оренди землі з товариством не підписував, а тому посилаючись на відсутність у ОСОБА_1 волі на розірвання договору оренди землі № 28-22 від 30.07.2012 р. за даною угодою та згідно із ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України просить суд визнати недійсною угоду від 25.12.2013 про розірвання договору оренди землі № 28-22 від 30.07.2012.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 12 вересня 2016 року основні позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі № 3 від 21.01.2014 про передачу в оренду земельної ділянки площею 3,8118 га та повернуто ОСОБА_1 у володіння належну йому земельну ділянку площею. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 11669795 від 17 березня 2014 року про державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех на земельну ділянку площею 3,8118 га, кадастровий номер6320884500:01:003:0145, згідно договору оренди землі № 3 від 21.01.2014, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ НВДЦ Агротех . Стягнуто з ТОВ НВДЦ Агротех на користь позивача судові витрати в сумі 5728,80 грн. сплачені позивачем за проведення судово-почеркознавчої експертизи. У задоволенні позовної заяви ТОВ БКЗ Інвест відмовлено.

Рішення суду першої інстанції щодо вимог позивача про визнання недійсним договору оренди землі та повернення йому у володіння земельної ділянки мотивовано тим, що у позивача відсутнє було волевиявлення на укладення та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ НВДЦ Агротех у зв`язку з тим, що позивач оспорюваний договір дійсно не підписував та не реєстрував його в органах державної реєстрації речових прав.

Рішення суду щодо позовних вимог ТОВ БКЗ-Інвест мотивовано тим, що товариством не доведено яким чином ОСОБА_1 порушено їх законні права та інтереси або вимоги закону, та які конкретні цивільні права та інтереси особистого майнового чи немайнового характеру товариства порушені.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех звернулося з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування скарги посилається на те, що суд безпідставно розглянув справу без належного їх повідомлення як учасника справи.

Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає, що суд дійшов помилкового висновку щодо проведеної експертизи, тоді як для проведення дослідження експертам було надано оригінали документів витребуваних у реєстраційній службі Богодухівського РУЮ Харківської області, при цьому жодної копії отриманих документів до матеріалів справи не долучено, оригінал реєстраційної справи повернуто до держателя, що унеможливило встановити дійсність наданих документів.

До апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на це, судова колегія переглядає в апеляційному порядку рішення лише в частині задоволення позову. В частині відмови у задоволенні позову ТОВ БКЗ Інвест рішення суду в апеляційному порядку не переглядається, оскільки не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що власником земельної ділянки площею 3,8118 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0145, що розташована на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 102014 від 27.04.2004 р., витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно за № 16229129 від 16.01.2014 є ОСОБА_1 (а.с. 13-14).

Відповідно копії договору оренди землі № 28-22, що міститься в матеріалах справи 30 липня 2012 року ОСОБА_1 (орендодавець) надав, а ТОВ БКЗ - Інвест (орендар) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років (а.с. 20-22).

Позивач ОСОБА_1 направив директору ТОВ БКЗ-Інвест лист-повідомлення від 05.01.2015 Про невиконання умов договору оренди землі № 28-22 від 30.07.2012 р. з пропозицією про його розірвання за взаємною згодою сторін разом з примірником проекту договору про розірвання договору землі запропонувавши розірвати даний договір за взаємною згодою сторін з 25 січня 2015 року та повернути йому у встановленому порядку його земельну ділянку. У разі незгоди з пропозицією просив повідомити його у встановленому порядку (а.с.25-26).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа позивач разом із іншими громадянами - власниками земельних ділянок, які передали в оренду свої земельні ділянки ТОВ БКЗ-Інвест 3 січня 2015 року звернувся до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, голови Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області зі зверненням щодо проведення перевірки дотримання ТОВ БКЗ - Інвест вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності відносно орендованої земельної ділянки з тих самих підстав, які складали зміст претензії позивача на адресу ТОВ БКЗ-Інвест .

Матеріали справи містять копію відповіді на адвокатський запит, з якої вбачається, що розпорядженням сільського голови Кленівського сільського голови від 10.02.2015 № 3 створено комісію щодо розгляду зазначеного колективного звернення, та встановлено, що у грудні 2013 року договір оренди землі з ОСОБА_1 був достроково розірваний та на даний час на підставі укладеного у січні 2014 року договору оренди землі орендарем земельної ділянки є ТОВ НВДЦ Агротех (31-32).

Згідно довідки виконкому Кленівської сільської ради № 02-31/361 від 11.08.2015 на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 в 2015 році засіяно і вирощено сільськогосподарську культуру - гречку (а.с.33).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції № 11669795 від 17.03.2014 р. здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех на земельну ділянку з реєстраційним номером 268371263208 (а.с. 134).

З акту обстеження земельних ділянок на території Кленівської сільської ради за межами населеного пункту та їх фактичного використання від 20 березня 2015 року вбачається, що комісією встановлено нецільове використання земельних ділянок, а саме: тривалий час (з моменту укладання договорів оренди) земельні ділянки не оброблялися, поросли бур`янами (а.с. 203-204).

У листі про розгляд запиту Державною екологічною інспекцією у Харківській області адвокату Колеснікову І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 зазначено, в порушення ст.ст. 126,126 ЗК України ТОВ НВДЦ Агротех у 2015 році використовувало земельні ділянки (а.с.206).

Матеріали справи містять договір оренди № 3 від 21.01.2014 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 15-17).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2115/2116 від 12.07.2016 вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 у: договорі оренди землі № 3 від 21.01.2014 в графі Орендодавець у рядку над друкованим текстом Підпис орендаря , в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.01.2014 згідно з договором оренди № 3 від 21.01.2014 р., в акті приймання - передачі земельної ділянки від 21.01.2014 згідно з договором оренди землі № 3 від 21.01.2014 в графі: Орендодавець , - виконані рукописним способом за допомогою паст (пасти) для кулькових ручок без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів, не ОСОБА_1 (а.с.138-144).

На спростування доводів поданої апеляційної скарги на рішення суду, судова колегія зазначає про таке.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки. За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину передбаченою ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 125, 126 ЗК України (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтями 18, 20, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що визначено у ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Аналогічні приписи щодо державної реєстрації прав на нерухомість містить ч. 1 ст. 182 ЦК України.

Пунктом 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у Державному реєстрі прав визначено, що реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

За своєю правовою природою державна реєстрація є лише фактом офіційного визнання речових прав на нерухоме майно, самі ж ці права, як слідує із норм ст.ст. 11, 202, 626 ЦК України, виникають із правочинів, зокрема договорів.

Відповідно до змісту частини 2 ст. 90, ст. 152 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають захисту і відновленню в порядку і у спосіб, встановленому законом, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, п. в ч. 3 ст. 152 ЗК України таким є визнання правочину недійсним.

Сумніви відповідача щодо висновку експертизи і посилання на те, що експертом досліджувались зразки підпису лише орендодавця, судова колегія відхиляє, як помилкові.

Вимоги щодо недійсності договору оренди земельної ділянки позивач заявив саме з підстав, що він не підписував даний договір, тому саме його підпис і підлягав дослідженню. В свою чергу відповідач протилежного суду не довів.

Всі документи, які направлялись на експертизу знаходяться в окремому конверті в матеріалах справи, тому доводи відповідача про неможливість ознайомитись з договором оренди, який досліджувався експертом, судова колегія відхиляє.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду в частині задоволення позову підлягає скасуванню, оскільки справу розглянуто судом за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, що в розумінні п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки договір позивачем з відповідачем не укладався підпис який міститься у договорі виконаний іншою особою, а не позивачем.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Керуючись ЗК України, ЗУ Про оренду землі , ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 367, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех - задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 вересня 2016 року - скасувати і ухвалити нове в частині задоволення позову.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 3 від 21.01.2014 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ НВДЦ Агротех , про передачу в оренду земельної ділянки площею 3,8118 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0145 та повернути ОСОБА_1 у володіння належну йому земельну ділянку площею 3,8118 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0145.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 11669795 від 17 березня 2014 року про державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех на земельну ділянку площею 3,8118 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0145, згідно договору оренди землі № 3 від 21.01.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ НВДЦ Агротех .

Стягнути з ТОВ НВДЦ Агротех (код ЄДРПОУ 24342900, п/р № НОМЕР_1 , ПАТ Укрсоцбанк , м. Київ, МФО 300023) на користь ОСОБА_1 (і/н платника податків - НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 5728,80 грн. (п`ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень вісімдесят копійок).

В іншій частині рішення суду в апеляційному порядку не переглядалось.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови

складено 27 вересня 2019 року