Постанова

від 25.09.2019 по справі 392/264/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2019 року м. Кропивницький

справа № 392/264/19

провадження № 22-ц/4809/1418/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Авраменко Т. М.

суддів Суровицької Л. В., Черненка В. В.

секретар Бодопрост М. М.

учасники справи:

позивач - Селянське фермерське господарство Паросток , представник - адвокат Тимченко Сергій Віталійович, ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачі - ОСОБА_3,

ОСОБА_4, представник - адвокат Беспалова Наталка Олександрівна

третя особа - державний реєстратор Злинської сільської ради Колос Анна Олександрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Тимченка Сергія Віталійовича в інтересах Селянського фермерського господарства Паросток на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2019 року у складі судді Березія Ю. А. у справі за позовом Селянського фермерського господарства Паросток до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Колос Анна Олександрівна про скасування державної реєстрації права оренди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Селянське фермерське господарство Паросток (далі - СФГ) звернулось в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, державного реєстратора Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Колос Анни Олександрівни про скасування державної реєстрації права оренди.

Зазначало, що 16 березня 2010 року між СФГ та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,5229 га, кадастровий номер 3523180900:02:000:1176, розташованої на території Березівської сільської ради Маловисківського району, строком на 10 років та діє до 16 березня 2010 року, який зареєстровано у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041037400031. Після смерті ОСОБА_5 спадкові права на земельну ділянку перейшли до її сина ОСОБА_3, який набув обовКјязків за договором оренди землі, укладеного при житті спадкодавцем. Після отримання правовстановлюючого документа на спадкову земельну ділянку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали новий договір оренди землі від 04 вересня 2017 року із строком дії 20 років та звернулись із заявою про державну реєстрацію до Державного реєстратора Злинської сільської ради Маловисківського району Колос А.О., яка всупереч вимогам чинного законодавства зареєструвала новий договір оренди.

Позивач просив скасувати державну реєстрацію іншого речового права № 22232065 від 04 вересня 2017 року, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, проведену Державним реєстратором Злинської сільської ради Маловисківського району Колос А.О. за договором оренди землі без номера від 04 вересня 2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, предметом оренди якого є земельна ділянка кадастровий номер 3523180900:02:000:1176.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2019 року за клопотанням представника позивача залишено без розгляду позовні вимоги до державного реєстратора Злинської сільської ради Маловисківського району Колос А.О. про скасування державної реєстрації права оренди. Державного реєстратора Злинської сільської ради Маловисківського району Колос А.О. залучено до участі у справі, як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.61,62).

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2019 року у задоволенні позову Селянського фермерського господарства Паросток до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Колос Анна Олександрівна про скасування державної реєстрації права оренди відмовлено, оскільки факт подвійної реєстрації державним реєстратором однієї і тієї ж самої земельної ділянки відповідно до її кадастрового номеру, не підтверджується зібраними у справі доказами.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що під час розгляду справи судом було достовірно встановлено, що на одну і ту саму земельну ділянку існує дві державні реєстрації право оренди за різними орендарями і така обставина є взаємовиключною. Суд не взяв до уваги, що зміни у кадастрових номерах відбувалися автоматично внаслідок дії державного земельного кадастру під час перереєстрації земельної ділянки, при цьому земельна ділянка залишається однією і тією самою. Тобто, предмет оренди весь цей час не змінювався і залишався на тому самому місці. Посилання суду на зменшення площі земельної ділянки є безпідставними, оскільки на момент укладення договору оренди землі з ОСОБА_5 16 березня 2010 року таке зменшення площі земельної ділянки було узгоджено між орендарем та орендодавцем, а тому з моменту укладення договору оренди предмет оренди не змінювався у своїй площі.

Апеляційне провадження відкрито 27 серпня 2019 року (а.с.143), ухвалою від 09 вересня 2019 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 25 вересня 2019 року (а.с.157).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. Зазначає, що факт подвійної реєстрації державним реєстратором Злинської сільської ради Маловисківського району Колос А.О. однієї і тієї ж самої земельної ділянки не підтверджується зібраними у справі доказами. Як вбачається з матеріалів справи за позивачем зареєстровано право оренди на 10 років земельної ділянки площею 5,6361 га, кадастровий № 3523180900:00:000:0176, яка розташована на території Березівської сільської ради Маловисківського району. Між тим, 04 вересня 2017 року державним реєстратором Колос А.О. зареєстровано право оренди ОСОБА_4 за договором оренди землі на земельну ділянку площею 5,5229 га, кадастровий номер 3523180900:02:000:1176, що розташована на території Березівської сільської ради Маловисківського району. Аналізуючи докази у справі, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що твердження позивача про проведення подвійної реєстрації спірної земельної ділянки є помилковим, оскільки земельні ділянки мають різні кадастрові номери, різних власників та різну площу (а.с.166-172).

В засіданні апеляційного суду представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, а відповідач ОСОБА_4 та його представник просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку під розписку за місцем роботи (а.с.160, 187), в засідання апеляційного суду не прибула, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.

Місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстровано в АДРЕСА_1 (а.с.54,57). Ця ж адреса ним зазначена і в заяві до суду першої інстанції від 14 березня 2019 року (а.с.53).

Апеляційним судом за зазначеною адресою ОСОБА_3 рекомендованим листом із врученням двічі направлялися судові повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (а.с.145,159,161), які не були йому вручені та повернуті суду із відміткою, що адресат за зазначеною адресою не проживає (а.с.154,188).

Відповідно до п.2 ч.7, п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята статті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі ).

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства.

Відповідно до земельного законодавства земля може розглядатися як об'єкт права, в тому числі власності, тільки після формування її у земельну ділянку. Метою такого формування є державна реєстрація, тобто державне визнання існування такого об'єкта права. При реєстрації землі як земельної ділянки присвоюється унікальний код, що має назву кадастровий номер .

За правилами ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Наведене свідчить, що земельна ділянка, як об'єкт цивільних прав, ідентифікується виключно за кадастровим номером.

Відповідно до Державного акту, виданого на підставі розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації від 26 серпня 2008 року №492-р, ОСОБА_5 була власником земельної ділянки, площею 5,64 га, кадастровий № 3523180900:00:000:0176, яка розташована на території Березівської сільської ради Маловисківського району (а.с.10).

16 березня 2010 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років і в цей же день право оренди зареєстровано у Маловисківському райвідділі Центр державного земельного кадастру (а.с.12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,5229 га , кадастровий № 3523180900:02:000:1176, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим приватним нотаріусом 31 липня 2017 року сину спадкодавця відповідачу ОСОБА_3 (а.с.18). У свідоцтві про право на спадщину зазначено, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру, виданого відділом Держземагенства у Маловисківському районі 14 червня 2017 року обмеження (обтяження), зокрема, наявність права оренди, на земельну ділянку за цим кадастровим номером відсутні.

Відсутність зареєстрованого договору оренди на земельну ділянку кадастровий № 3523180900:02:000:1176 також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку (а.с.20).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки державний реєстратор використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

04 вересня 2017 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,5229 га , кадастровий № 3523180900:02:000:1176 (а.с.23-27).

04 вересня 2019 року державному реєстратору була подана заява про реєстрацію права оренди, до заяви додано договір оренди земельної ділянки від 04 вересня 2017 року, а також Витяг з Державного земельного кадастру, виданий 15 серпня 2017 року ДП Центр ДЗК про відсутність зареєстрованого права оренди. При наявності таких документів державний реєстратор не мав правових підстав для відмови у державній реєстрації права оренди, які визначені частиною 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тому 08 вересня 2017 року здійснив державну реєстрацію права оренди (а.с.28-29).

Суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що в межах заявлених позовних вимог позов про скасування державної реєстрації права оренди підлягає залишенню без задоволення, оскільки дійсно до 08 вересня 2017 року право оренди земельної ділянки площею 5,5229 га, кадастровий № 3523180900:02:000:1176 не реєструвалося. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Колегія суддів зазначає, що саме по собі скасування рішення про державну реєстрацію не захищає права позивача та не призводить до скасування підстави її проведення - договору оренди від 04 вересня 2017 року.

Відповідно до ст.204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пояснення представників позивача та доводи апеляційної скарги про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку не припиняє оренди, що спадкоємець ОСОБА_3 набув обов'язків за договором оренди, укладеним його матір'ю, тому не може в односторонньому порядку відмовитися від нього, не мають правового значення у спорі про скасування державної реєстрації права оренди.

Цим доводам може бути дана юридична оцінка лише в справі про визнання договору оренди недійсним, однак позивач такий позов не заявляв. Також не є предметом цього спору правильність оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_5

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тимченка Сергія Віталійовича в інтересах Селянського фермерського господарства Паросток залишити без задоволення, а рішенняМаловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 30 вересня 2019 року.

Головуюча суддя Т. М. Авраменко

Судді: Л. В. Суровицька

В. В. Черненко