Рішення

від 24.09.2019 по справі 454/1468/19

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/1468/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради, третіх особ: ОСОБА_2 , Відділ Держземагенства у Сокальському районі про визнання недійсним Державного Акту на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, та просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №480887 від 04.03.2007 року виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,3711га розташовану в м. Великі Мости, Сокальського району із цільовим призначенням ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 4624810600:10:001:0068 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_3 отримав у дар від батька ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка позивач прийняла у спадщину вказаний житловий будинок, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННА 991618 та здійснила державну реєстрацію права приватної власності. Рішенням Великомостівської міської ради №214 від 21.06.2018 року надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для обслуговування вищевказаного житлового будинку. Однак отримати безоплатну у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку виявилося неможливим, оскільки дане право реалізоване ОСОБА_2 .

Так у 2006 році ОСОБА_2 замовив у ПП Земельно-кадастрове бюро технічну документацію на земельну ділянку площею 0, 3711га згідно Державного акту серії ЯД №480887 з цільовим призначенням ведення особистого підсобного господарства, виданого на підставі рішення ХІІІ сесії ІV скликання №62 від 21.07.2005р. та рішення ІІІ сесії V скликання №123 від 02.08.2006р. Великомостівської міської ради.

Технічна документація згідно Державного акту на землю ОСОБА_2 розроблялася в межах домоволодіння АДРЕСА_1 та має кадастровий номер 4624810600:10:001:0067 із цільовим призначенням - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва та становить 0,1га а земельна ділянка із кадастровим номером 4624810600:10:001:0068 із цільовим призначенням Для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби площею 0,3711 винесена на кадастровій карті на території домоволодіння позивачки по АДРЕСА_1 . Посилаючись на норми Земельного та Цивільного кодексу України позивач просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №480887 виданий ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

В судове засідання позивач не прибула, однак її представником подано заяву в якій просить справу слухати у їхній відсутності. Позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла заява міського голови про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.

Треті особи в судове засідання не прибули, причини їхньої неявки суду не відомі.

Незважаючи на визнання відповідачем позову, в силу ч.4 ст.206 ЦПК України, суд ухвалив відмовити у прийнятті визнання позову, оскільки таке визнання суперечить закону та порушує права інших осіб.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено із матеріалів справи ОСОБА_1 отримала у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , про що свідчить копія Свідоцтва про право на спадщину виданого державним нотаріусом Великомостівської державної нотаріальної контори Вус В.В. серії ННА №991618 та копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №51347202 від 23.03.2018р.

Вказаний житловий будинок спадкодавець ОСОБА_3 отримав згідно договору дарування від 15.04.1980 року від ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори Чаус Л.М., копія якого додана до матеріалів справи.

21.06.2018 року Великомостівська міська рада Сокальського району прийняла рішення №214 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з подальшою їх у власність орієнтовною площею 0,10га за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 1 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (далі - ЗК України) рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів Українивід 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В ході розгляду даної справи було встановлено, що ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД 480887 на підставі рішення ХІІІ сесії ІV скликання №62 від 21.07.2005р. та ІІІ сесії V скликання №123 від 02.08.2006р. Великомостівської міської ради площею 0,3711га в межах згідно з планом та розташована у м. Великі Мости, Сокальського району, Львівської області із цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства із кадастровим номером земельної ділянки 4624810600:10:001:0068.

Згодом у 2006 році ОСОБА_2 виготовив технічну документацію у ПП Земельно-кадастрове зі складання Державного акту на право власності на землю в межах Великомостівської міської ради по АДРЕСА_2 .

Відповідно до частин першої третьої статті 6 ЗК України 1992 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі - ЗК України 1992 року), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Частиною першою статті 23 ЗК України 1992 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилаючись на набуття ОСОБА_2 земельної ділянки з порушенням вимог закону, просила визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності останнього на земельну ділянку, кадастровий номер 4624810600:10:001:0068, однак

не оскаржувала рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 у власність та виданого йому державного акта.

Земельний кодекс Української РСР який був чинним до 01.01.1992 року регулював набуття права власності на жилий будинок і господарські будівлі, належні до цього колгоспному двору, не дає права на користування присадибною земельною ділянкою в розмірі, яким користувався колгоспний двір. Надання присадибних земельних ділянок членам колгоспу, які набули право власності на жилий будинок і господарські будівлі, провадиться в порядку, визначеному статтями 63, 64 цього Кодексу. Якщо особа, яка набула право власності на жилий будинок і господарські будівлі, не є колгоспником, земельна ділянка їй може бути надана в порядку і розмірах, передбачених статтями 77, 78 і 1061 цього Кодексу. (ст. 70 ЗК Української РСР).

Окрім того Цивільний кодекс Української РСР, який був чинним до 01.01.2004 року встановлював, що земля, її надра, води і ліси є у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.(ст.90 ЦК Української РСР).

Враховуючи доводи позивачки на її право власності на земельну ділянку на території домоволодіння у АДРЕСА_1 суд зазначає, що позивач отримала у спадок після смерті свого чоловіка, лише право на житловий будинок, однак до цього моменту право власності на земельну ділянку не було реалізовано згідно вимог чинного на той момент законодавства. Цивільний кодекс УРСР базувався на тотальній власності держави на землю а земельні ділянки у той час не можна було продавати чи успадкувати, а тому позивач позбавлена переважного права на земельну ділянку в межах спадкового домоволодіння, оскільки на той момент ні позивач ні її чоловік (спадкодавець) не оформили належним чином земельну ділянку під житловим будинком.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази про те, що оскаржуваний Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №480887 від 04.03.2007 року виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,3711га розташовану в м. Великі Мости, Сокальського району та державна реєстрація земельної ділянки були прийняті із порушенням норм діючого законодавства не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради, третіх особ: ОСОБА_2 , Відділ Держземагенства у Сокальському районі про визнання недійсним Державного Акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Головуючий: Л. Ю. Фарина