Постанова

від 25.09.2019 по справі 325/377/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.09.2019 Справа № 325/377/18

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 325/377/18Головуючий у 1-й інстанції Пантилус О.П. Повний текст складено 06.05.2019 року. Пр. № 22-ц/807/2381/19Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Подліянової Г.С., Кримської О.М.

за участі секретаря Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД та Товариства з обмеженою відповідальністю Таврійська ливарна компанія Талко про захист прав на корисну модель за деклараційним патентом України НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1-3), який в подальшому уточнив (т.с. 1 а.с. 23-27), та в якому просив заборонити ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД (відповідач-1) та ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко (відповідач-2) здійснювати комерційне використання у своїй господарській діяльності корисної моделі відповідно до патенту України НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, одноосібним власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути на користь відповідача судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що він - ОСОБА_1 є одноосібним власником патенту на корисну модель НОМЕР_1 від 10.08.2012 року. Даний патент дозволяє виготовляти тонкостінні виливки з алюмінієвих сплавів методом лиття в кокіль (металеві форми) із кристалізацією під тиском. В 2013 році позивач надав ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД дозвіл на використання зазначеної корисної моделі для виготовлення алюмінієвого посуду, а 28.11.2016 року позивач відкликав відповідний дозвіл. З цього випливає, що ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД втратив право використання корисної моделі. Починаючи з листопада 2013 року один із співзасновників ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД без згоди позивача передав ТОВ Таврійській ливарній компанії Талко технологію, яка охороняється патентом на корисну модель НОМЕР_1 від 10.08.2012 року. Отже, з того часу і по сьогоднішній день ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко займається виробництвом алюмінієвого посуду на базі запатентованої позивачем технології без його на те дозволу. Вагомим доказом неправомірного використання запатентованої позивачем технології без його на те дозволу, є наявність товарного чеку про придбання сковорідки від 01.06.2017 року в магазині Все для дому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 29-31. Позивач 21.06.2017 року направив обом відповідачам вимогу про припинення використання корисної моделі зі сплатою суми прибутків від використання, яка залишена без відповіді і задоволення.

В нормативному обґрунтуванні вимог позивач, посилаючись на ст. ст. 418, 432 ЦК України, ст. ст. 28, 34, 35 Закону України Про охорону прав на винаходи та корисні моделі , вважав, що обов`язок доведення того, що процес виготовлення продукту ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Апалькову О.М. (т.с. 1 а.с. 17).

Ухвалою суду першої інстанції (суддя Апалькова О.М. т.с. 1 а.с. 48) провадження у цій справі відкрито.

В автоматизованому порядку у цій справі суддею Пантилус О.П. замінено суддю Апалькову О.М. у зв`язку закінченням строку відрядження останньої у суді першої інстанції (т.с. 1 а.с. 177-180).

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2019 року (т.с. 2 а.с. 168-179) у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі відмовлено.

Судові витрати покладено на позивача.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 192-199) просив рішення суду першої скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (т.с. 2 а.с. 201).

В автоматизованому порядку суддею Кухарем С.В. у цій справі замінено суддю Кочеткову І.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с. 210-211).

ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко та ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД подали відзиви на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (т.с. 2 а.с. 222-225, 232-241).

У судовому засіданні 24 липня 2019 року апеляційним судом розпочато розгляд цієї справи по суті: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення учасників цієї справи, однак у розгляді цієї справи оголошено перерву, оскільки, апеляційним судом на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача роз`яснено учасникам цієї справи їх право заявити перед апеляційним судом клопотання про призначення у цій справі судової експертизи з питань інтелектуальної власності, а також наслідки незаявлення останнього, а саме: справа буде переглядатись в апеляційному порядку в межах наявних у цій справі матеріалів та доказів , та встановлено, що судом першої інстанції не було надіслано апеляційному суду разом із матеріалами цієї справи речові докази, а саме: надані позивачем суду першої інстанції для долучення до матеріалів цієї справи 2 (дві) сковорідки та 1 (одна) каструля, тому останні витребувано у суду першої інстанції (т.с. 2 а.с. 250) для долучення до матеріалів цієї справи та їх огляду у судовому засіданні у цій справі апеляційним судом, наступне судове засідання у цій справі призначено на 25 вересня 2019 року з урахуванням навантаженості судді - доповідача та колегії суддів, а також відпустки судді-доповідача у період з 30.07.2019 року по 30.08.2019 року (т.с. 3 а.с. 2).

В автоматизованому порядку суддями Подліяновою Г.С. та Кримською О.М. у цій справі замінено суддів Кухаря С.В. та Маловічко С.В. у зв`язку із тривалими відпусткою та хворобою останніх (т.с. 3 а.с. 9-10).

Заслухавши у судовому засіданні 25 вересня 2019 року доповідь судді-доповідача, пояснення всіх учасників цієї справи, які підтримали раніше надані ними апеляційному суду пояснення, будь-яких клопотань не мали, та які, у тому числі, на запитання апеляційного суду зазначали, що вони не бажають скористатись роз`ясненим їм апеляційним судом раніше правом та заявити у цій справі клопотання про призначення експертизи , наслідки незаявлення останнього їм апеляційним судом роз`яснені, зокрема:

-позивача ОСОБА_1 та представника останнього - адвоката Черкашина І.І. (т.с. 2 а.с. 197) ОСОБА_2 , оскільки експертиза коштує дорого, саме відповідачі мають заявляти таку експертизу, доказів у справі на користь позивача достатньо без експертизи, 2 сковорідки, які оглянуті у судовому засіданні в апеляційному суді, виготовленні після звільнення позивача з підприємства відповідачів, саме його запатентованим способом без його згоди, дата виготовлення сковорідок зазначена на упаковках до цих сковорідок, які не пошкоджені, - 06.02.2017 року та 17.05.2018 року; каструля - це зразок лиття його запатентованим способом, виготовлена ще до його звільнення у 2016 році;

-представника відповідачів ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко (т.с. 2 а.с. 226) та ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД (т.с. 1 а.с. 106) - Донідзе А. О. , яка спочатку заперечувала, що вона в апеляційному суді є представником відповідача ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД , але у подальшому визнала, що за ордером (т.с. 1 а.с. 106) вона може представляти цього відповідача у всіх судових інстанціях у цій справі, у тому числі в апеляційному суді; відповідач ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД не надсилав апеляційному суду будь-яких повідомлень про те, що він відмовляється в апеляційному суді від її послуг, останні у матеріалах цієї справи відсутні; призначення експертизи у цій справі є недоцільним, оскільки у матеріалах цієї справи взагалі відсутні докази того, що ОСОБА_1 у будь-який спосіб передавав відповідачам ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД та ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко свій запатентований спосіб лиття взагалі; він, будучи причетним до керівництва відповідачів, під час роботи до 2016 року просто деякий час використовував свій запатентований спосіб лиття; після огляду сковорідок зазначала, що на сковорідці зазначено лише Талко , дата виробництва саме на сковорідках відсутня; на упаковках до сковорідок зазначено, що виробником є Таврійська ливарна компанія Талко , на упаковках проставлені невідомо ким та коли якість дати - 06.02.2017 року та 17.05.2018 року, але останні не свідчать про те, що саме в ці дати ці сковорідки виготовлені; у ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко є свій спосіб лиття, якій підтверджений доказами відповідача у суді першої інстанції; вона визнає, що можливо, ці сковорідки й були виготовлені ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко , оскільки, ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД виробничої діяльності не здійснює взагалі; але не визнає, що вони виготовлені після звільнення відповідача у 2016 році у ті дати, що зазначені на сковорідках, і що саме запатентованим позивачем способом лиття, оскільки, відповідачі у суді у цій справі не визнають, що позивач взагалі передавав відповідачам право на свій патент при роботі у відповідачів до звільнення у 2016 році, та що надані позивачем 2 (дві) сковорідки, які він придбав у магазинах 01.06.2017 року та 06.06.2018 року, виготовлені взагалі відповідачами та у тому числі після звільнення останнього у 2016 році і саме запатентованим позивачем способом, то вважали взагалі недоцільним проводити будь-яку судову експертизу у цій справі з використанням цих двох сковорідок та каструлі;

оглянувши у судовому засіданні 2 (дві) сковорідки та 1 (одну) каструлю, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивачам у цій справі, керувався ст. ст. 2, 12, 13, 81-82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України та виходив із невстановлення фактів використання корисної моделі відповідачами, чи їх протиправної поведінки, та недоведеності обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції - таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є обґрунтованим та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що згідно із дублікатом патенту на корисну модель НОМЕР_1 (т.с. 1 а.с. 115), зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10.08.2012 року (т.с. 1 а.с. 116), та опису до нього (т.с. 1 а.с. 5-8), винахідник і власник корисної моделі - спосіб одержання тонкостінного виливка методом лиття в кокіль із кристалізацією під тиском є позивач у цій справі - ОСОБА_1 .

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 (т.с. 1 а.с. 152-155), він в період із 01.02.2013 року по 08.10.2013 року працював заступником директора по технологічним процесам в ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД , із 09.10.2013 року - інженером - технологом в ТОВ Таврійська ливарна компанія Талко , із 18.10.2016 року по 17.11.2016 року - директор виконавчого ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД . Звільнений з останнього ТОВ за власним бажанням.

Згідно із п. 1.1., 1.2 статуту ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД (т.с. 1 а.с. 142-151), зареєстрованого 15.01.2013 року, це товариство створене шляхом об`єднання майна, підприємницької діяльності та інтелектуального потенціалу засновників - фізичних осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 . Предметом діяльності товариства, згідно п.2.1., є виробництво товарів народного споживання, ливарне виробництво та інші види діяльності. Для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових та майнових внесків учасників створюється статутний фонд в розмірі 300000 грн., який поділений на частки наступним чином: ОСОБА_5 - 165000 грн. (55%); ОСОБА_1 - 60000 грн. (20%); ОСОБА_6 - 45000 грн. (15%); ОСОБА_7 - 30000 грн. (10%).

За поясненнями представника відповідача-1 ОСОБА_8 та позивача ОСОБА_1 установчий договір між учасниками не укладався.

Відповідно до рішення чотирьох вказаних власників ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД про створення цього товариства від 11.01.2013 року, вирішено створити зазначене товариство з місцем розташування у смт . Нововасилівка Приазовського району Запорізької області , вулиця Поштова, 34. В пункті 5 рішення визначили, що ОСОБА_1 робить внесок у статутний фонд ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД патентом на корисну модель, зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі за НОМЕР_1 від 10.08.2012 року "спосіб одержання тонкостінного виливка методом лиття в кокіль із кристалізацією під тиском", визначили, що вартість даного патенту складає 60000,00 грн. В пункті 6 рішення вказано: "Доручити ОСОБА_9 провести державну реєстрацію товариства.

За поясненнями позивача ОСОБА_1 у суді першої інстанції рішення засновників в частині його внеску в статутний капітал у вигляді патенту залишилось нереалізованим, фактична передача патенту юридично не оформлена , та він вніс свою частку в грошовому еквіваленті, як зазначено в статуті.

Позивач ОСОБА_1 надіслав обом відповідачам вимогу про припинення використання корисної моделі, яка охороняється належним йому патентом НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, що підтверджується копією вимоги, описами вкладень та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідачам 31.08.2018 року (т.с. 1 а.с. 30-37).

Згідно із товарними чеками № 12.000.33.18 і №3 від 01.06.2017 в магазині "Все для дому" (м. Мелітополь Запорізької області) придбана сковорода 22 см, б/кр, гранит, АД50220 за 308,70 грн. (т.с. 1 а.с. 118).

Відповідно до товарних чеків № б\н та № 33-0003345 від 06.06.2018 року в магазині "Домовенок" (м. Мелітополь Запорізької області) придбана сковорода 24 см, б/кр, гранит, АД50240 за 362,60 грн. (Т.С. 1 А.С.119).

В суді першої інстанції у судовому засіданні були оглянуті речові докази:

1) сковорода, на зовнішній стороні дна якої вигравіруваний напис: "ТАLКо". На сковороді мається паперова (картонна) упаковка, яка частково покриває виріб та містить, зокрема, наступні написи: зовні - "Таврическая литейная компания ТАLКо", юридична адреса та адреса потужностей виробництва: ТОВ "Талко Метал Посуд", вул. Поштова, 34, с. Нововасилівка, Приазовський р-н, Запорізька обл., 72420 Україна, тел./факс 0619-43-11-76, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3"; всередині - "Таврическая литейная компанія ТАLКо", ВЕСТА - товстостінний литий алюмінієвий посуд з двошаровим антипригарним покриттям, сковорода алюмінієва діаметром 220 мм, штрих код1 111100 284388 на окремо приклеєному ярлику, АD50220, 06 ЛЮТ 2017, ДСТУ РСТ УССР 117-89 Е";

2) сковорода, на зовнішній стороні дна якої вигравіруваний напис: "ТАLКо". На сковороді мається паперова (картонна) упаковка, яка частково покриває виріб та містить, зокрема, наступні написи: зовні - "Таврическая литейная компанія ТАLКо", юридична адреса: вул..Леніна, 184, с.Нововасилівка, Приазовський р-н, Запорізька обл.., 72420 Україна та адреса потужностей виробництва: вул. Поштова, 34, с. Нововасилівка, Приазовський р-н, Запорізька обл., 72420 Україна, тел./факс 0619-43-11-76, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3"; всередині - "Таврическая литейная компания ТАLКо", серія ВЕСТА - товстостінний литий алюмінієвий посуд з двошаровим антипригарним покриттям, сковорода алюмінієва діаметром 240 мм, штрих код 4 820195 520635 на окремо приклеєному ярлику, АD 50220, 17 ТРА 2018, ДСТУ РСТ УССР 117-89 Е".

Вказані товари, згідно із показами та поясненнями позивача ОСОБА_1 у суді першої інстанції, він придбав та за їх зовнішніми ознаками - шорсткість поверхні виробу та інші, він упізнав продукцію, яка виготовлена у спосіб, що ним запатентований, а вигравіруваний напис та зміст упаковки сковорідок свідчать про виготовлення цього товару відповідачами.

Третім речовим доказом є оглянутий в судовому засіданні у суді першої інстанції предмет у вигляді алюмінієвої каструлі без кришки , яким є, зі слів позивача, виріб зроблений у ТОВ під час його роботи у спосіб, що ним запатентований. Позивач стверджує, що цей виріб та придбані ним сковороди виготовлені в один спосіб, що видно по шорсткості стінок виробів.

Однак, судом першої інстанції було правильно встановлено, що за дотиком шорсткість дійсно присутня на вказаних предметах та за яким способом цей посуд виготовлений, без спеціальних технічних знань не вбачається можливим визначити.

Позивачем також надані інформаційні документи, розпечатані із інтернет-ресурсу, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3: 1) під назвою "Сайт производителяТАLКо МЕТАЛЛ ПОСУДА", де вказана продукція - сковорода без кришки (темно сірий граніт) (т.с. 1 а.с. 42); 2) сертифікат відповідності терміном дії 06.12.2016 - 04.12.2017 на посуд господарчий з алюмінієвих сплавів, виробник продукції вказаний ТОВ "ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД" з адресою згідно статуту, а також адреса виробника інша - в смт.Новоасилівка Приазовського району Запорізької області, вул. Леніна, 184 (т.с. 1 а.с. 43); 3) лист інституту медицини праці Національної академії медичних наук України № 16/2512 від 06.09.2016р., де вказано, що на прохання ТОВ "ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД" проведена відповідна експертиза посуду господарсько-побутового, які виготовлено до певних РСТУ УССР 117-89 Е "Посуда хозяйственная литая из алюминиевых сплавов. Общие технические условия" (т.с. 1 а.с. 45); 4) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.11.2015р. № 05.03.02-03/51115 (т.с. 1 а.с. 44); 5) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 24.03.2016р. № 05.03.02-03/9322 (т.с. 1 а.с. 46); 6) під назвою ТАLКо МЕТАЛЛ ПОСУДА із адресою: Запорізька область, Мелітополь, Каховське шосе, 4 із зображенням трьох сковорідок та каструлі із зазначенням їх параметрів (т.с. 1 а.с. 164); 7) на 5 аркушах прас-лист від 03.02.2018р. із зображенням різного посуду, найменування, артикулу, розмірів і ціни (т.с. 1 а.с. 165-169).

Однак, судом першої інстанції було правильно встановлено, що в жодному із наданих документів не вказано у який спосіб виготовлений посуд та згадки про патент на корисну модель НОМЕР_1 не має.

Надані суду першої інстанції позивачем креслення кокілів на відливку різної посуди, які ним розроблені та виконано ОСОБА_10 (т.с. 1 а.с. 120-139). Зі слів позивача у суді першої інстанції вказані креслення зроблені для організації виробництва посуди у його спосіб.

Проте, суд першої інстанції правильно вважав , що зі змісту вказаних креслень не вбачається, чи застосовувались ці документи та чи зараз застосовуються відповідачами, так як будь які затвердження товариствами чи інші підтвердження відсутні. Без спеціальних знань, також, не можливо визначити чи відповідають дані креслення способу лиття, вказаному в патенті.

Позивачем були також надані суду першої інстанції: технологічний процес отримання виробів сковороди, каструлі та їх модифікацій, які застосовуються на підприємстві ТОВ ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД та ТОВ "Таврійська ливарна компанія "Талко", опис до блоку-схеми, які складалися ним особисто, ТО СУД ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ПРАВИЛЬНО ВВАЖАВ ОСТАННІ неофіційними і їх застосування визначити неможливо; документи, які зі слів позивача, складалися під час виробництва посуду за його патентом, про що свідчить їх зміст, так як у службовій від 03.10.2013 контролера ОСОБА_11 (т.с. 1 а.с. 140), акті списання від 05.10.2013 вказано (т.с. 1 а.с. 141), що на каструлях і сковородах маються напливи у вигляді грубого переходу шорсткості поверхні від дна відливки до стінки корпуса, що приводить до погіршення товарного виду виробу (документи також є неофіційними).

В наданому позивачем журналі змінних завдань виробничої дільниці за період від 18.08.2013 до 07.10.2013 на 49 аркушах (Т.С. 1 А.С. 205-253) наведені, зі слів позивача, робочі записи з обліку виробництва посуду, в яких також відсутні посилання на патент та визначити без спеціальних знань зміст та доказове значення інформації не вбачається можливим.

Судом першої інстанції також було оглянуто відео на представленому позивачем диску, із відеозображенням певного процесу виробництва посуду, а також станків та інших засобів, за допомогою яких виготовлявся посуд. Вказане відео, зі слів позивача, створене ним під час його роботи на вказаному виробництві.

Суд першої інстанції правильно вважав, що із наданого відео визначити, у який спосіб виготовлявся посуд, не представляється можливим без наявності спеціальних технічних знань.

На виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України судом першої інстанції були досліджені також надані представником відповідача-2 ОСОБА_12 (т.с. 2 а.с. 10-36): технологічний процес на виготовлення відливки "корпус" НШ 10 А - 3 - 00 - 02А методом виливки в кокіль шифр № ТП-010А, розроблений 06.10.2002р. та затверджений генеральним директором ТОВ ОСОБА_5 15.11.2002р.; типовий технологічний процес на виготовлення відливок К201, К301, К401 "Кастрюля" методом лиття в кокіль шифр № ТТП-003АП, розроблений ОСОБА_14 , затверджений генеральним директором ТОВ 08.12.2016р.; типовий технологічний процес на виготовлення відливок С2201, С2401, С2601, С2801 "Сковрода" методом лиття в кокіль шифр № ТТП-001АП, розроблений ОСОБА_14 , затверджений генеральним директором ТОВ 08.12.2016р.; типовий технологічний процес на виготовлення відливок СКБ2201, СКБ2401 "Сковорідка млинцева" методом лиття в кокіль шифр № ТТП-003АП, розроблений ОСОБА_14 , затверджений генеральним директором ТОВ 08.12.2016р.; тхнологічний процес на виготовлення відливок СКГ2601 "Сковорідка гриль" методом лиття в кокіль шифр № ТП-004АП, розроблений ОСОБА_14 , затверджений генеральним директором ТОВ 08.12.2016р.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що вказані технологічні та типові технологічні процеси містять технічну інформацію щодо способу виготовлення корпусу НШ та зазначеної посуди.

Згідно із висновком звіту метрологічної експертизи вищенаведених технологічних процесів, проведеної інженером із стандартизації 2 кат. Державного підприємства "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" ОСОБА_15 на замовлення позивача ОСОБА_1, надані на експертизи технологічні процеси повинні бути приведені до норм та вимог діючих нормативних документів, а саме: - ГОСТ 3.1118-82 "ЄСТД. Форми і правила оформлення маршрутних карт"; - ДСТУ ГОСТ 3.1102:2014 "ЄСТД. Стадії розробки і види документів. Загальні положення"; - ДСТУ ГОСТ 3.1105:2014 "ЄСТД. Форма і правила оформлення документів загального призначення" та інш.

Але, суд першої інстанції правильно встановив, що вказаний звіт не містить висновків про те, що в наведений у них спосіб не можливо виготовити продукцію. За таких обставин аргумент позивача про неспроможність технологічних процесів, як таких, за якими можливе виготовлення посуду, є безпідставним.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачами не оспорюється право позивача на корисну модель, яка охороняється патентом України НОМЕР_1 від 10.08.2012 року.

Відповідно до ст. 424 ЦК майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути, зокрема, вкладом до статутного капіталу юридичної особи.

Проте, із досліджених доказів судом першої інстанції правильно також не встановлено, що позивач своє майнове право інтелектуальної власності вклав до статутного капіталі жодного із наведених ТОВ, так як жодного документу, який би посвідчував факт передачі патенту, суду першої інстанції не було надано. Жоден із допитаний свідків не був очевидцем таких обставин, про використання запатентованого позивачем способу лиття посуду вони знають зі слів ОСОБА_1 , та будь- якими іншими доказами це не підтверджено.

Ст. 462 ЦК передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Згідно із ст. 464 ЦК майновими правами інтелектуальної власності на корисну модель є: 1) право на використання корисної моделі; 2) виключне право дозволяти використання корисної моделі; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі;4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на корисну модель належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, між іншими - припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦК суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: 1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; 3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; 5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності; 6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач звернувся з вимогою, відповідно до ст. ст. 13, 16 ЦПК, заборонити відповідачам здійснювати комерційне використання у своїй господарській діяльності корисної моделі відповідно до патенту України НОМЕР_1 від 10.08.2012 року.

Тому, аргумент представника відповідача-1 ОСОБА_8 про те, що вимоги позивача не передбачені законом, суд першої інстанції правильно вважав необґрунтованим.

Однак, згідно із ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Закон) патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається, зокрема, виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

За описом, наведеним в Патенті України НОМЕР_1 від 10.08.2012 року, формула корисної моделі наступна: "1. Спосіб одержання тонкостінного виливка методом лиття в кокіль із кристалізацією під тиском, що включає заливання розплаву у ливарну форму через ливниково-живильну систему, який відрізняється тим, що початкове заповнення ливарної форми розплавом здійснюється підпресування металу повітрям через газовідвід для рівномірного заповнювання порожнин форми з подальшою кристалізацією виливка під дією тиску для компенсації усадки сплаву. 2. Спосіб одержання тонкостінного виливка методом лиття в кокіль із кристалізацією під тиском за п.11, який відрізняється тим, що кристалізацію виливка здійснюють під тиском 0,1 - 0,4 МПа."

За результатом повного дослідження всіх наданих сторонами доказів судом першої інстанції правильно достовірно не встановлено, що відповідачем-2 виготовляється посуд із застосуванням кожної ознаки, включеної до формули корисної моделі або ознаку, еквівалентну їй.

Крім того, суд першої інстанції правильно вважав, що позивачем не доведено належними, допустимими і достовірними доказами обставину про те, що в разі виготовлення у спосіб, що вказаний в патенті, посуд має ті чи інші характеристики, певні зовнішній вигляд чи особливості.

Так, в патенті відсутній опис зовнішніх характеристик продукції, яка виготовляється за вказаним способом, засоби виробництва (певним чином сконструйовані станки чи інше обладнання). Допитані у суді першої інстанції свідки тільки висловлюють свою думку про певну зовнішню схожість представлених позивачем зразків із тим посудом, що ними виготовлявся до звільнення ОСОБА_1 .

Щодо придбаних позивачем сковорідок у 2017 і 2018 році, які оглянуті в судовому засіданні, суд першої інстанції правильно погодився із аргументом представника відповідача-2 ОСОБА_12 , про те, що не встановлено, коли цей посуд був виготовлений та у який спосіб. Більш того, на пакуванні сковорідок вказано: "товстостінний литий алюмінієвий посуд", тоді як позивач підкреслив, що посуд, виготовлений за його способом лиття, є тонкостінним.

В ч. 2 ст. 28 Закону вказано, що будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

В такому разі обов`язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, що до якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Та враховуючи вищенаведені обставини, судом першої інстанції правильно не було встановлено, що існують підстави вважати, що відповідачами виготовлено продукт із застосуванням процесу, вказаного в патенті.

Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутні достатні підстави вважати, що відповідачі порушують права власника патенту.

Відповідно, суд першої інстанції також правильно вважав аргумент позивача і його представника про обов`язок відповідачів доводити, що їх процес виготовлення посуду відрізняється від процесу, який охороняється патентом, є необґрунтованим.

Згідно із ч. ч. 7, 8 Закону власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, який вважається дійсним, якщо він укладений у письмовій формі і підписаний сторонами.

Позивач у суді першої інстанції пояснив, що такого договору не існує (ст. 82 ч. 1 ЦПК України). Інші докази про передання патенту будь якому відповідачу на певних умовах суду першої інстанції не було надано.

Згідно із ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Не зважаючи на предмет спору та роз`яснення суду першої інстанції щодо необхідності проведення експертизи для з`ясування обставин, пов`язаних із використанням ознак, включених до формули корисної моделі, сторони у цій справі у суді першої інстанції не бажали проведення експертиз з технічних питань та відповідні клопотання не заявляли.

Згідно із ст. 81 ЦПК обов`язок доказування і подання доказів законом покладений на сторін і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК).

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача у цій справі задоволенню не підлягають у зв`язку з невстановленням фактів використання корисної моделі відповідачами, чи їх протиправної поведінки, та недоведеністю обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи вимоги.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача у цій справі, викладену в її позові, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.

За змістом якої: Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; с уд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .

Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 2 ЦПК України сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи: заслуховував пояснення сторін, свідків, досліджував докази сторін, роз`яснював сторонам право заявити клопотання про призначення відповідної експертизи, а також наслідки незаявлення останнього тощо.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Оскільки, безпідставним при вищевикладених правильно встановлених фактичних обставинах цієї справи є посилання сторони позивача на ст. 28 ч. 2 Закону України Про охорону прав на виходи і користі моделі , за змістом якої обов`язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного, що ізготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Оскільки, при вищевикладених правильно встановлених фактичних обставинах цієї справи у суду першої інстанції у цій справі правильно були відсутні достатні підстави вважати, що відповідачі взагалі порушують права власника патенту - позивача у цій справі.

У тому числі тому, що відповідачі у суді у цій справі не визнали, що надані позивачем 2 (дві) сковорідки, які він придбав у магазинах 01.06.2017 року та 06.06.2018 року, виготовлені взагалі відповідачами та у тому числі після звільнення останнього у 2016 році і саме запатентованим позивачем способом, а тому вважали взагалі недоцільним проводити будь-яку судову експертизу у цій справі з використанням цих двох сковорідок та каструлі.

Отже, позивач та його представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.

Доводи позовної заяви та апеляційної скарги позивача ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України, за змістом якої доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тому, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача , зокрема: апеляційний суд роз`яснював учасникам цієї справи, у тому числі позивачеві та його представникові їх право заявити перед апеляційним судом клопотання про призначення у цій справі судової експертизи з питань інтелектуальної власності, а саме: взяти продукцію (сковорідки) саме ту, яку відповідачі визнають, що вона виготовлена саме ними і саме після звільнення позивача у 2016 року та поставити одне лише питання, чи використаний відповідачами запатентований позивачем спосіб при виготовленні останньої, а також наслідки незаявлення останнього, а саме: справа буде переглядатись в апеляційному порядку в межах наявних у цій справі матеріалів та доказів.

Однак, сторона позивача не вважала за доцільне заявляти клопотання про призначення експертизи у цій справі.

За змістом ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Тому, апеляційний суд при апеляційному перегляді цієї справи був вимушений виходити лише із наявних у цій справі матеріалів та доказів позивача, які, не містять достатніх підстав вважати, що відповідачі у цій справі порушують права позивача, як власника вищезазначеного патенту.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України у цій справі було вирішено питання про розподіл між сторонами понесених судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідачів будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору (т.с. 2 а.с. 206), сплаченого ОСОБА_1 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-368, 372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 30.09.2019 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Подліянова Г.С.Кримська О.М.