Рішення
від 02.09.2019 по справі 160/5470/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Справа № 160/5470/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

13.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро (далі - ТОВ ВТП Регіон-Дніпро , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.09.2017 року № 0015271409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) на суму 69100,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 55280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13820,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.09.2017 року № 0015241409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (11021000) на суму 49919,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 49919,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.09.2017 року № 0015251409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро визначено завищення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) за серпень 2015 року на суму 186,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вважає протиправними та безпідставними висновки, викладені в акті перевірки, як і винесені на їх підставі податкові повідомленні-рішення. За поясненнями позивача, реалізація товару контрагентом, виробником якого він не є, у зв`язку з відсутністю основних фондів, не є підставою для висновків про нереальність господарських операцій, оскільки, для факту купівлі-продажу не обов`язково мати власні основні засоби. При цьому, позивач, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само, як і деякі помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце. Крім того, відсутність у постачальника необхідних ресурсів для здійснення продажу товарів та здійснення робіт та послуг не є доказом нереальності операцій.

З приводу посилань податкового органу на вирок Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року, справа № 757/9289/16-к, позивач зазначив, що у вироку у переліку підприємств реального сектору економіки немає посилань на ТОВ ВТП Регіон-Дніпро . Також, позивач посилається на те, що вирок суду стосується директора ТОВ Укрінжиніринг Він ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України. Проте, цей факт не виключає факту здійснення позивачем з ТОВ Укрінжиніринг Він реальних господарських операцій, які підтверджені первинними документами. Позивач вважає, що визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину не повинно призводити до автоматичного встановлення фактів незаконності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування.

З-поміж іншого, позивач посилається на те, що у нього наявні всі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Укрінжиніринг Він (договори, акти, рахунки, податкові накладні, тощо), які в судовому порядку не визнавались недійсними. При цьому, зазначаючи про правовідносини окремо по кожному договору, укладеному з ТОВ Укрінжиніринг Він , позивач посилається на те, що виконання умов договорів підтверджується актами виконаних робіт, актами здачі-приймання продукції, а доставка товарів - договорами експедиторських послуг або послуг з перевезення вантажу.

Тому, позивач просить суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України. Також, сторонам був встановлений строк для подання до суду відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, відповідно.

У встановлений судом строк, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач надав суду відзив на позов від 19.07.2019 року за вх. № 39965/19.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки про нереальність здійснення господарських операцій скаржника з ТОВ Укрінжиніринг Він та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток, сформованих під час здійснення спірних господарських операцій. За поясненнями відповідача, відповідно до АІС Податковий блок у позивача задекларовані взаємовідносини з ТОВ Укрінжиніринг Він за серпень 2015 року. Висновки про нереальність господарських операцій з ТОВ Укрінжиніринг Він відповідач мотивує тим, що платником податків не надано для перевірки жодних бухгалтерських та первинних документів по операціях з ТОВ Укрінжиніринг Він .

Крім того, податковим органом був отриманий вирок Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року, справа № 757/9289/16-к, яким ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ Укрінжиніринг Він ) за період з 10.03.2015 року по 18.03.2016 року було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між позивачем та ТОВ Укрінжиніринг Він .

За поясненнями відповідача, наведена у вироку інформація підтверджує, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської операції якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, є належним чином оформленими та підписаними повноважними особами, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

Відповідач вважає, що ТОВ ВТП Регіон-Дніпро не навів у позові належного обґрунтування протиправності винесених податкових повідомлень-рішень. Тому, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2017 року відповідачем був виданий наказ № 4080-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВТП Регіон-Дніпро , відповідно до якого відповідачем з 07.08.2017 року було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (код ЄДРПОУ 35933303) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість (ПДВ) по взаємовідносинам з ТОВ Укрінжиніринг Він (код ЄДРПОУ 39474831) за період серпень 2015 року, тривалістю 5 робочих днів.

На підставі повідомлення від 01.08.2017 року № 1773 та відповідно до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 01.08.2019 року № 4080-п, згідно з пп. 19-1 п. 19-1 ст. 19-1, пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням документів ТОВ ВТП Регіон-Дніпро на запит ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2016 року № 13070/10/04-67-14-00 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ ВТП Регіон-Дніпро з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Укрінжиніринг Він за серпень 2015 року.

За відомостями з акту перевірки, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Укрінжиніринг Він (код ЄДРПОУ 39474831) на загальну суму 332796,00 грн., в тому числі ПДВ 55466,00 грн. Згідно з зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, позивачем придбані автозапчастини. Зазначені суми включені до складу витрат за 2015 рік у сумі 277330,00 грн. та до складу податкового кредиту підприємства за серпень 2015 року у сумі 55466,00 грн. Проте, до перевірки підприємством не було надано жодних бухгалтерських та первинних документів.

Як зазначив в акті перевірки відповідач, результати дослідження господарської діяльності ТОВ Укрінжиніринг Він вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в тому числі ТОВ ВТП Регіон-Дніпро . Також, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року, яким ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ Укрінжиніринг Він ) за період з 10.03.2015 року по 18.03.2016 року, було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550,00 грн.

В ході проведеної перевірки відповідач також виявив, що договори, укладені між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро та ТОВ Укрінжиніринг Він , не опосередковуються реальним виконанням операції, що становить його предмет. Фактично ТОВ ВТП Регіон-Дніпро здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ Укрінжиніринг Він з постачання товарів і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 2.1 і пп. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки відповідач встановив такі порушення позивачем вимог законодавства України:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ ВТП Регіон-Дніпро був занижений податок на прибуток за 2015 рік у сумі 49919,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ ВТП Регіон-Дніпро був занижений податок на додану вартість у серпні 2015 року на суму 55280,00 грн. та завищений залишок від`ємного значення на суму 186,00 грн.

На підставі вказаних вище висновків перевірки відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 26.09.2017 року № 0015271409, яким ТОВ ВТП Регіон-Дніпро збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) на суму 69100,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 55280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13820,00 грн.;

- від 26.09.2017 року № 0015241409, яким ТОВ ВТП Регіон-Дніпро збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (11021000) на суму 49919,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 49919,00 грн.;

- від 26.09.2017 року № 0015251409, яким ТОВ ВТП Регіон-Дніпро визначено завищення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) за серпень 2015 року на суму 186,00 грн.

Не погодившись з результатами вказаної перевірки, вважаючи їх безпідставними та протиправними, ТОВ ВТП Регіон-Дніпро в адміністративному порядку подало до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки. Адже, за поясненнями позивача, товариство не мало можливості надати запитувані відповідачем документи в період проведення перевірки (07.08.2017 року - 11.08.2017 року), у зв`язку з перебуванням директора ТОВ ВТП Регіон-Дніпро у щорічній відпустці. Також, за твердженнями позивача, про призначення перевірки йому стало відомо лише після отримання поштою наказу на проведення перевірки та акту перевірки від 05.09.2017 року. Тому, копії запитуваних первинних документів були додані до заперечень на акт перевірки.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області за результатами розгляду заперечень залишило без змін висновки, викладені в акті перевірки, що підтверджується листом від 21.09.2017 року Про результати розгляду заперечень , який міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивач не погодився і з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та в адміністративному порядку оскаржував їх.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ДФС України повідомило позивача про те, що рішенням від 19.12.2018 року № 30590/6/99-99-11-01-02-25 його скарга позивача була залишена без задоволення. Це підтверджується копією листа ДФС України від 23.08.2018 року № 27353/6/99-99-11-01-02-25, що міститься в матеріалах справи.

Суд бере до уваги твердження позивача про те, що ДФС України вказаним вище рішенням повідомило його про розгляд скарги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.09.2017 року № 0015241409. Адже, з листа ДФС України від 23.08.2018 року № 27353/6/99-99-11-01-02-25 не вбачається, яка саме скарга позивача розглядалась, тобто щодо якого саме податкового повідомлення-рішення було винесене рішення від 19.12.2018 року № 30590/6/99-99-11-01-02-25.

Водночас, позивач, не погодившись з результатами проведеної перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до адміністративного суду з позовом. Тому, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності податкових повідомлень-рішень від 26.09.2017 року № 0015271409, № 0015241409, № 0015251409. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування, є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ, є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат, який полягає в тому, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також, зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Суд зазначає, що наведені вище правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит, у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

При цьому, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Слід враховувати і те, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Крім того, суд бере до уваги твердження позивача про те, що підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування може слугувати лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, одержаних з дотриманням закону доказах.

Надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що дослідженню та правовій оцінці підлягає факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача стало те, що ним не були надані документи на запит ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Водночас, суд бере до уваги той факт, що позивач надав необхідні документи до заперечень на акт перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно до п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 86.7, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як було встановлено судом, позивач подав відповідачу первинні документи, які додав до заперечень. За відомостями з заперечень до акту перевірки, позивач надав відповідачу належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Укрінжиніринг Він , а саме копії: договору № 68 поставки від 06.07.2015 р.; видаткової накладної №РН-10 від 06.08.2015 р.; рахунку-фактури №СФ-10 від 06.08.2015 р.; видаткової накладної №РН-85 від 19.08.2015 р.; рахунку-фактури №СФ-85 від 19.08.2015 р.; видаткової накладної №РН-109 від 28.08.2015 р.; рахунку-фактури №СФ-109 від 28.08.2015 р.; договору №68-1 на виконання проектних робіт від 06.08.2015 р.; додатку №1 до договору №68-1 від 06.08.20165 р. Протокол погодження договірної ціни на виконання проектних робіт ; акту №58 від 11.08.2015 р. здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору №68-1 від 06.08.2015 р.; додатку до договору №68-1 від 06.08.2015 р. Кошторис №1 ; договору №68-2 на виконання авторського нагляду від 06.08.2015 р.; акту виконаних робіт №83 на виконання авторського нагляду від 14.08.2015 р.; договору №68-2 від 06.08.2015 р. на виконання капітального ремонту системи водопостачання; акту №84 приймання виконаних будівельних робіт за 18 серпня 2015 року; договору №68-2 від 06.08.2015 р. на виконання робіт по капітальному ремонту шиферної кровлі; акту №59 приймання виконаних будівельних робіт від 13 серпня 2015 року; договору №68-4 на виконання проектних робіт від 06.08.2015 р.; додатку № 1 до договору № 68-4 від 06.08.2015 р. Кошторис № 82 на проектні (вишукувальні) роботи від 12.08.2015 р. ; акту № 82 від 12.01.2015 р. здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору № 68-4 від 06.08.2015 р.

Крім того, позивач також надав суду наступні первинні документи, а саме копії: видаткової накладної від 06.08.2015 р. №РН-000131; податкової накладної від 06.08.2015 р. №11; видаткової накладної від 06.08.2015 р. №РН-000118; податкової накладної від 06.08.2015 р. №9; довіреності від 11.08.2015 р. №987; видаткової накладної від 06.08.2015 р. №РН-000119; податкової накладної від 06.08.2015 р. №7; видаткової накладної від 06.08.2015 р. №РН000120; податкової накладної від 06.08.2015 р. №8; видаткової накладної від 06.08.2015 р. №000121; податкової накладної від 06.08.2015 р. №10; видаткової накладної від 19.08.2015 р. №000127; податкової накладної від 13.08.2015 р. №16; довіреності від 19.08.2015 р. №247; видаткової накладної від 26.08.2015 р. №РН-000136; податкової накладної від 19.08.2018 р. №20; видаткової накладної від 06.08.2015 р. №РН-000117; податкової накладної від 04.08.2015 р. №4; довіреності від 04.08.2015 р. №167; договору поставки від 19.08.2015 р. №19/08/36-ДГ; видаткової накладної від 28.08.2015 р. №РН-000134; податкової накладної від 25.08.2015 р. №22; довіреності від 27.08.2015 р. №103/9; видаткової накладної від 28.08.2015 р. №РН-000135; податкової накладної від 25.08.2015 р. №23; довіреності від 27.08.2015 р. №104/9; видаткової накладної від 23.11.2015 р. №РН-000124; податкової накладної від 19.11.2015 р. №27; довіреності від 20.11.2015 р. №158/9; видаткової накладної від 07.09.2015 р. №РН-000142; податкової накладної від 03.09.2015 р. №3; довіреності від 03.09.2015 р. №ААЕ №341894; видаткової накладної від 02.09.2015 р. №РН-000139; податкової накладної від 27.08.2015 р. №27; довіреності від 27.08.2015 р. №124с; видаткової накладної від 02.09.2015 р. №РН-000141; податкової накладної від 31.08.2015 р. №29; видаткової накладної від 24.09.2015 р. №РН-000158; податкової накладної від 23.09.2015 р. №27; податкової накладної від 03.09.2015 р. №2; податкової накладної від 03.09.2015 р. №4; видаткової накладної від 05.10.2015 р. №РН-00163; податкової накладної від 02.10.2015 р. №5; податкової накладної від 29.09.2015 р. №32; договору №8/02 на виконання проектних робіт від 06.08.2015 р.; протоколу погодження договірної ціни на виконання проектних робіт; кошторису №1; акту №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору; договору №68-1 на виконання проектних робіт від 06.08.2015 р.; кошторису №1; акту №58 від 11.08.2015 р. здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору №68-1 від 06.08.2015 р.; договору №101 на виконання авторського нагляду від 01.07.2015 р.; кошторису на виконання авторського нагляду; акту виконаних робіт №1 на виконання авторського нагляду; договору №68-2 на виконання авторського нагляду від 06.08.2015 р.; акту виконаних робіт №83 на виконання авторського нагляду; договору №99 від 01.07.2015 р.; додаткової угоди №1 від 12.08.2015 р. до договору №99 від 01.07.2015 р.; договірної ціни; пояснювальної записки; локального кошторису №2-1-1; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1; договірної ціни; пояснювальної записки; розрахунків №№1-4. Прямі витрати та загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; локального кошторису №2-1-1; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1; графіку виконання робіт (додаток №2 до договору №99 від 01.07.2015 p.); довідки про вартість виконаних робіт та витрат за серпень 2015 р. від 13.08.2015 p.; підсумкової відомості ресурсів (витрати - по факту); дефектного акту; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1; акту №1 приймання виконаних робіт за серпень 2015 року від 13.08.2015 p.; договору №68-2 від 06.08.2015 p.; акту №59 приймання виконаних будівельних робіт від 13.08.2015 p.; рахунку на оплату №136 від 30.06.2015 p.; видаткової накладної №69 від 03.07.2015 p.; видаткової накладної №72 від 07.07.2015 p.; рахунку на оплату №154 від 08.07.2015 p.; видаткової накладної №74 від 14.07.2015 p.; видаткової накладної №86 від 27.07.2015 p.; договору підряду від 18.05.2015 р. №35; додаткової угоди №1 від 19.06.2015 р. до договору №35 від 18.05.2015 p.; договірної ціни; пояснювальної записки; локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1; договірної ціни; пояснювальної записки; локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1; акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за 18 червня 2015 року від 30.06.2015 p.; підсумкової відомості ресурсів; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2015 p.; договору №68-2 від 06.08.2015 p.; акту №84 приймання виконаних будівельних робіт за 18 серпня 2015 року; договору №282 на виконання проектних робіт від 28.07.2015 p.; протоколу погодження договірної ціни на виконання проектних робіт; кошторису №1 на проектні (вишукувальні) роботи; графіку виконання проектних робіт; акту №1 від 12.08.2015 р. здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору №282 від 28.07.2015 p.; договору №68-4 на виконання проектних робіт від 06.08.2015 p.; протоколу погодження договірної ціни на виконання проектних робіт; кошторису №82 на проектні (вишукувальні) роботи; акту №82 від 12.08.2015 р.; банківської виписки ТОВ ВТП РЕПОН-ДНШРО за період з 01.08.2015 по 31.08.2015; листа ТОВ Укрінжиніринг Він від 31.08.2015 р. №3108/1; договору відступлення права вимоги №1 від 30.08.2015 р. між ТОВ Укрінжиніринг Він та ТОВ Нігела Компані ; акту звіряння взаємних розрахунків між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро та ТОВ Нігела Компані від 20.09.2015 p.; картки клієнта ТОВ Нігелла Компані ; банківської виписки про сплату ТОВ Нігелла Компані ; листа ТОВ Укрінжиніринг Він від 18.09.2015 р. №1809/2; договору відступлення права вимоги №2 від 20.09.2015 р. між ТОВ Укрінжиніринг Він та ТОВ Антана С Сантехніка ; акту звіряння взаємних розрахунків між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро та ТОВ Антана С Сантехніка від 20.09.2015 p.; картки клієнта ТОВ Антана С Сантехніка ; банківської виписки про сплату ТОВ Антана С Сантехніка ; договору на транспортно-експедиторські послуги №Д-3736 між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро та ТОВ Делівері ; договору №ДНП-776 надання послуг з організації перевезення вантажу між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро та ТОВ Ін-Тайм .

При цьому, суд бере до уваги те, що на виконання вимог пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України після отримання разом із запереченнями на акт перевірки додаткових первинних документів позивача, податковий орган не провів документальну позапланову перевірку.

Тому, дослідивши надані суду первинні документи, суд встановив наступне.

У перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Укрінжинірінг Він .

Так, 06.07.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (покупець) та ТОВ Укрінжиніринг Він був укладений договір поставки № 68, за умовами якого ТОВ Укрінжинірінг Він поставив, а ТОВ ВТП Регіон-Дніпро прийняв товари, які потім були реалізовані наступним покупцям: ТОВ Агросс , ПП Імекс , ТОВ НВП Інта , ТОВ Шоколадна компанія Мир , ТОВ Паперова Фабрика , ТОВ Тимол , ПрАТ Датагруп , ТДВ Об`єднання Дніпроенергобудпром , ТОВ НВП Еласт .

Доставка вказаних товарів здійснювалась ТОВ Делівері та ТОВ Ін-Тайм відповідно до укладених між ними та ТОВ ВТП Регіон-Дніпро договору на транспортно-експедиторські послуги №Д-3736 (з ТОВ Делівері ) та договору №ДНП-776 надання послуг з організації перевезення вантажу (з ТОВ Ін-Тайм ).

06.08.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (виконавець) та Софіївською селищною радою (замовник) укладено договір №8/02 на виконання проектних робіт, відповідно до якого, замовник доручає і зобов`язується оплатити у відповідності з п.2 договору, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт та передачу робіт по об`єкту Капітальний ремонт мереж вуличного освітлення по вулицях Криворізька, Комсомольська, Піонерська, Миру, Чкалова, Центральна в смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області з встановленням ефективних енергозберігаючих світильників .

Згідно з п.2.1. договору, загальна сума договору становить 16199,88 грн.

Відповідно до п.8.4. цього договору, у разі необхідності виконавець може залучати для виконання спеціальних частин науково-технічної продукції за договором субвиконавців - спеціалізовані проектні організації.

На виконання вказаного договору, сторонами підписано акт №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору.

06.08.2015 року ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (замовник) уклало договір №68-1 з ТОВ Укрінжинірінг Він (виконавець), відповідно до якого замовник доручає і зобов`язується оплатити у відповідності з п.2 цього договору, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт та передачу робіт по об`єкту: Капітальний ремонт мереж вуличного освітлення по вулицях Криворізька, Комсомольська, Піонерська, Миру, Чкалова, Центральна с смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області з встановленням енергозберігаючих світильників .

Загальна сума договору становить 15389,88 грн.

11.08.2015 року сторонами підписано акт №58 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору.

01.07.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (виконавець) та Управлінням

комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради (замовник) укладено договір №101 на виконання авторського нагляду, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе здійснення авторського нагляду по робочому проекту об`єкта: Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку №10 по вул. Жовтнева, м. Першотравенськ, Дніпропетровської області . Термін виконання робіт 31.12.2015 року.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, вартість послуг за цим договором становить 1072,01 грн.

На виконання умов вказаного договору, сторонами 14.08.2015 року підписано акт виконаних робіт №1 на виконання авторського нагляду.

06.08.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (замовник) та ТОВ Укрінжинірінг Він (виконавець) укладено договір №68-2, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе здійснення авторського нагляду по робочому проекту об`єкта: Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку №10 по вул. Жовтнева, м. Першотравенськ, Дніпропетровської області .

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, вартість послуг склала 1018,40 грн.

На виконання умов вказаного договору, сторонами 14.08.2015 року підписано акт виконаних робіт №83 авторського нагляду.

01.07.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (виконавець) та Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради (замовник) укладено договір №99, відповідно до якого підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку №10 по вул. Жовтнева, м. Першотравенськ Дніпропетровської області та здати виконані роботи в порядку та строки, встановлені договором, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 12.08.2015 року, вартість всього об`єму виконаних робіт складає 281316,00 грн.

Підпунктом 6.2.2. вказаного договору передбачено право підрядника залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт субпідрядні (спеціалізовані, будівельні та інші) організації.

На виконання умов вказаного договору, 13.08.2015 року сторонами було підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року.

06.08.2015 року ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (замовник) уклало договір №68-2 з ТОВ Укрінжиніринг Він (виконавець), відповідно до якого підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку №10 по вул. Жовтнева, м. Першотравенськ Дніпропетровської області та здати виконані роботи в порядку та строки, встановлені цим договором, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з п.3.1. вказаного договору, вартість робіт складає 166962,80 грн.

На виконання вказаного договору, сторонами було підписано акт №59 приймання виконаних будівельних робіт від 13.08.2015 року.

18.05.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (виконавець) та Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (замовник) укладено договір підряду №35 стосовно капітального ремонту системи водопостачання в підвалі житлового будинку по вул. Шевченко, 8а, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 19.06.2015 року, сума договору склала 67412,40 грн.

На виконання вказаного договору, сторонами було підписано акт №2 приймання виконаних робіт за 18 червня 2015 року від 30.06.2015 року.

06.08.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (замовник) та ТОВ Укрінжиніринг Він (виконавець) укладено договір №68-2, відповідно до якого підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи стосовно капітального ремонту системи водопостачання в підвалі житлового будинку по вул. Шевченко, 8а, м. Новомосковськ Дніпропетровської області та здати виконані роботи в порядку й строки, встановлені цим Договором, а замовник зобов`язується прийняти виконі роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.3.1. вказаного договору, вартість робіт складає 1580,04 грн.

На виконання вказаного договору, сторонами було підписано акт №84 приймання виконаних будівельних робіт за 18.08.2015 року.

28.07.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (виконавець) та Міським відділом

освіти виконавчого комітету Першотравенської міської ради укладено договір №282 на виконання проектних робіт та передачу робіт по об`єкту: капітальний ремонт санвузла в загальноосвітній школі №4 по вул. Леніна, 20 м. Першотравенськ, Дніпропетровської області; узгодження проектно-кошторисної документації та отримання позитивного експертного звіту в державних органах Укрдержбудекспертизи.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, його загальна суму склала 3199,94 грн.

На виконання вказаного договору, сторонами підписано акт від 12.08.2018 року здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.

06.08.2015 року між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро (замовник) та ТОВ Укрінжиніринг Він укладено договір №68-4 на виконання проектних робіт, відповідно до якого замовник доручає і зобов`язується оплатити у відповідності з п.2 цього договору, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт та передачу робіт по об`єкту: Капітальний ремонт санвузла в ЗОШ №4 м. Першотравенськ, Дніпропетровська обл. .

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, загальна сума договору становить 1785,94 грн.

На виконання вказаного договору, сторонами підписано акт №82 від 12.08.2015 року здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору №68-4 від 06.08.2016 року.

Згідно з актом звіряння взаєморозрахунків між ТОВ ВТП Регіон-Дніпро та ТОВ Укрігокиніринг Він від 20.09.2015 року, загальна сума заборгованості ТОВ ВТП Регіон-Дніпро склала 332798,45 грн.

ТОВ ВТП Регіон-Дніпро було сплачено на користь ТОВ Укрінжиніринг Він грошові кошти на загальну суму 47000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ТОВ ВТП Регіон-Дніпро отримало від ТОВ Укрінжиніринг Він листи від 31.08.2015 року №3108/1 та №1809/2, відповідно до яких ТОВ Укрінжиніринг Він відступило право вимоги до ТОВ ВТП Регіон-Дніпро : ТОВ Нігела Компані - на суму 195081,10 грн.; ТОВ Антана С Сантехніка - на суму 90177,35 грн.

До вказаних листів були додані відповідні договори відступлення права вимоги.

Факт сплати грошових коштів на користь ТОВ Нігела Компані та ТОВ Антана С Сантехніка підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд, дослідивши зазначені вище копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, дійшов висновку, що такі підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару та послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент виникнення господарських правовідносин контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа, був платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Податкові накладні, виписані контрагентами на адресу позивача, містять усі передбачені законом реквізити та відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення позивачем сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від контрагентів позивача, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду а також, формування валових витрат позивача.

З приводу посилань відповідача на вирок Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року, справа № 757/9289/16-к, суд зазначає наступне.

По-перше, суд бере до уваги те, що у вказаному вище вироку серед переліку юридичних осіб, щодо яких було встановлено, що використовуючи ТОВ Укрінжинірінг Він для прикриття незаконної діяльності, невстановлені особи з метою надання протиправній діяльності вигляду законної та уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів отримали можливість складати упродовж 2015 - 2016 років господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету підприємствам реального сектору економіки, не міститься посилання на ТОВ ВТП Регіон-Дніпро .

Крім того, вказаний вище вирок було винесено щодо фізичної особи ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ Укрінжинірінг Він ). Тому, суд бере доуваги твердження позивача про те, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності не призводить автоматично до встановлення фактів незаконності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємствами - контрагентами ТОВ Укрінжинірінг Він . Водночас, жодних інших обставин, які б свідчили про неможливість здійснення господарських операцій саме з позивачем, у даному вироку не встановлено.

По-друге, суд використовує правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який викладений у постанові від 27.02.2018 року по справі №802/1853/16-а (номер рішення в ЄДРСР 72486810), відповідно до якого, сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вищевказаним вироком суду не встановлено фіктивності господарських операцій ТОВ Укрінжинірінг Він за участю позивача, за результатами яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З приводу тверджень відповідача щодо реалізації товару контрагентом, виробником якого він не є, у зв`язку з відсутністю основних фондів, суд зазначає, що такі не є підставою для висновків про нереальність господарських операцій, оскільки, для факту купівлі-продажу не обов`язково потрібно мати власні основні засоби.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Крім того, стверджуючи про відсутність у контрагента необхідних ресурсів і умов для ведення господарської діяльності, податковою службою не наведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні, враховуючи при цьому те, що вказані операції по суті носили характер перепродажу продукції, що не заборонено законодавством та за встановлених обсягів постачання не потребує значних трудових та організаційних ресурсів для їх проведення.

Така позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справі № 814/3861/14 адміністративного провадження № К/9901/8257/18 від 14.02.2018 року (номер рішення в ЄДРСР 72290335).

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само як і деякі помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах по справах №822/1815/17 від 21.03.2018 р. (номер рішення в ЄДРСР 72965602), №804/939/16 від 20.03.2018 р. (номер рішення в ЄДРСР 72965473).

Це твердження підтверджується позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 804/19102/14 адміністративного провадження № К/9901/9283/18 від 14 лютого 2018 року (номер рішення в ЄДРСР 72290187).

Податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки, вона не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі №816/809/17).

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов`язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

У свою чергу, порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Варто врахувати і те, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Суд звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Супорт Центр) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" висловлено позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів, керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства" (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення "встановлений законом", є передбачуваність. Норму не можна вважати "законом", якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом, а саме: при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Наявні у матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач у повній мірі надав суду необхідну первинну документацію, як доказ реальності проведених господарських операцій з ТОВ Укрінжиніринг Він , суд приходить до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит, а обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовані висновки перевірки щодо встановлених порушень вимог законодавства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.09.2017 року № 0015271409, № 0015241409, № 0015251409 є такими, що прийняті контролюючим органом протиправно, тобто всупереч вимогам закону, у зв`язку з чим, підлягають скасуванню.

Суд, оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими. Тому, в межах позовних вимог суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро підлягають судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн. Сплата судового збору у вказаному розмірі підтверджується платіжним дорученням № 162 від 10.06.2019 року, яке наявне в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.09.2017 року № 0015241409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) на суму 49919,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 49919,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.09.2017 року № 0015251409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро визначено завищення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) за серпень 2015 року на суму 186,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 26.09.2017 року № 0015271409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) на суму 69100,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 55280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13820,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП Регіон-Дніпро (49000, м. Дніпро, житловий масив Комунар (Покровський), буд. 4 В, кв. 40, код ЄДРПОУ 35933303) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили, відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.09.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.09.2019
Оприлюднено01.10.2019
Номер документу84611677
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/5470/19

Ухвала від 28.11.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 04.11.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Рішення від 02.09.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 18.06.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні