Рішення

від 30.09.2019 по справі 420/4019/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4019/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВІС-ШЛЯХБУД (вул. Кримська,72А, кв.61, м. Одеса, 65025) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044), Комісії ГУ ДФС в Одеський області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом (а.с.9-19,152-162) Товариство з обмеженою відповідальністю АВІС-ШЛЯХБУД (далі -ТОВ АВІС-ШЛЯХБУД ) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФСУ), Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДФС), про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС №1183211/41746636 від 05.06.2019 року; зобов`язання ДФСУ зареєструвати податкову накладну №1 від 22.05.2019 року та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

Позивач зазначив, що між ним та ТОВ Алькарім-Буд 02.05.2019 року укладений договір підряду №К-02/05 про виконання робіт з ремонту дорожнього покриття з бетонної плитки на об`єкті Котеджі за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 58 . Сторонами погоджено вартість робіт у додатку №1 до Договору на загальну суму 208 324,67 грн. Остаточна вартість робіт визначається за сукупною вартістю всіх робіт, виконаних за Договором, згідно Актами прийому - передачі виконаних робіт, оформлених відповідно до вимог Договору. Відповідно до п. 3.9. Договору сторонами передбачено передплату у розмірі 30% від вартості робіт за цим Договором.

22.05.2019 р. Підрядником за умовами Договору Замовнику виставлено рахунок на оплату №6 на суму 101 762,54 грн.22.05.2019 року ТОВ Алькарім-Буд перерахувало TOB ABIC- ШЛЯХБУД грошові кошти у розмірі 101 762,54 грн.

На виконання приписів п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст.201 ПКУ за принципом першої події TOB ABIC- ШЛЯХБУД 22.05.2019р. складено податкову накладну №1 від 22.05.2019 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від 23.05.2019 р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою зупинення в квитанції від 23.05.2019 р. зазначено, що ПН/PK відповідає вимогам п.п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції TOB ABIC- ШЛЯХБУД надало пояснення та документи, які 29.05.2019р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято до розгляду.

Однак, рішенням комісії ДФС від 05.06.2019р. №1183211/41746636 було відмовлено у реєстрації ПН, з підстав ненадання платником податків первинних документів.

Вказане рішення було ним оскаржено, проте скаргу залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу без змін.

В обґрунтування позовної заяви щодо неправомірності вказаного рішення позивач зазначив, що на виконання укладеного правочину TOB ABIC- ШЛЯХБУД уклало ряд інших договорів на придбання будівельних матеріалів, зокрема з ТОВ ЕКОГРІН-ІНВЕСТ , ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ ГРУП , ТОВ ЕКОТЕПЛАЙН з доставкою на об`єкт та оренду спецтехніки договір з ФОП ОСОБА_1 та провело розрахунки з вказаними суб`єктами господарювання. Підрядні роботи, що були предметом за договором №К-02/05 від 02.05.2019 р. укладеного з ТОВ Алькарім-Буд виконано TOB ABIC- ШЛЯХБУД в повному обсязі. Всі первинні документи наявні та були надані контролюючому органу.

Позивач зазначив, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 та набрав чинності 22.03.2018 року.

Вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне трактування обов`язків контролюючих органів, а як наслідок ДФС в квитанції №1 від 22.05.2019 р. мав чітко вказати на конкретний вид критерію, серед перелічених у пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Реалізація ДФС вказаного обов`язку щодо чіткого визначення конкретного виду критерію оцінки ризиковості платника податків прямо залежить від можливості визначення платником податку з вичерпним переліком документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Втім, у супереч наведеному, в квитанції №1 від 22.05.2019 р. по спірній податковій накладній замість чіткого визначення виду критерію ризиковості ДФС запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач вважає, що податковим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Позивач зазначив, що аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі касаційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №1940/1306/18 та від 0 2.04.2019 №822/1878/18. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пп. 201.16.4. п. 201.16 ст. 201 ПКУ податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема, набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з метою поновлення порушених прав та інтересів позивача, ДФС України зобов`язане зареєструвати спірні податкові накладні TOB ABIC- ШЛЯХБУД в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх надходження до податкового органу.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року залишено адміністративний позов без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 19.07.2019 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви (а.с.131-133,144-146).

Ухвалою суду від 01.08.2019 року прийнято позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС України №1183211/41746636 від 05.06.2019 року, зобов`язання ДФСУ зареєструвати податкову накладну №1 від 22.05.2019 року та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позовну заяву в частині позовних вимог визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС №1233686/41746636 від 24.07.2019 року; зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №2 від 10.06.2019 року та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - повернуто позивачу без розгляду (а.с.2-6).

Ухвалою суду від 29.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (а.с.184-185).

Ухвалою суду від 30.09.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ АВІС-ШЛЯХБУД про заміну первісних відповідачів ДФСУ на Державну податкову службу України, ГУ ДФС на ГУ ДПС в Одеський області, Комісії ГУ ДФС на Комісію ГУ ДПС в Одеський області (а.с.184-185).

Представником відповідачів ДФС України та ГУ ДФС 15.04.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.177-178), в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву представник зазначив, що п.14 Порядку № 177 встановлений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: -договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Позивачем подані документів про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній. За наслідками розгляду документів, Комісією ГУ ДФС прийнято рішення №1183211/41746636 від 05.06.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 22.05.2019 року в ЄДРПН з підстав не надання копій документів, а саме позивачем не були надані: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ АВІС-ШЛЯХБУД є юридичною особою приватного права, зареєстровано 20.11.2017 року, номер запису 15561020000064426. Основний вид діяльності за КВЕД: 42.11 Будівництво доріг і автострад. Позивач має відповідну ліцензію ДАБІУ від 18.04.2018 року (а.с.68-72).

02.05.2019 між позивачем (підрядник) та ТОВ Алькарім-Буд код за ЄДРПОУ 39109091 (Замовник) укладений договір підряду №К-02/05, згідно п. 1.1 якого Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з ремонту дорожнього покриття з бетонної плитки на об`єкті Котеджі за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 58 , Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

На виконання п. 3.1 Договору сторонами погоджено вартість робіт у додатку №1 до Договору на загальну суму 208 324,67 грн. Остаточна вартість робіт визначається за сукупною вартістю всіх робіт, виконаних за Договором, згідно Актами прийому - передачі виконаних робіт, оформлених відповідно до вимог Договору.

Відповідно до п. 3.9. Договору сторонами передбачено передплату у розмірі 30% від вартості робіт за цим Договором (а.с.40-59).

22.05.2019 року Підрядником за умовами Договору Замовнику виставлено рахунок на оплату №6 на суму 101 762,54 грн (а.с.60). 22.05.2019 року ТОВ Алькарім-Буд перерахувало TOB ABIC- ШЛЯХБУД грошові кошти у розмірі 101 762,54 грн (а.с.61).

На виконання приписів п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст.201 ПКУ за принципом першої події TOB ABIC- ШЛЯХБУД 22.05.2019 р. складено податкову накладну №1 від 22.05.2019 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від23.05.2019 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. ПН/PK відповідає вимогам п.п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

У квитанції пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції TOB ABIC- ШЛЯХБУД надало пояснення та документи, які прийнято до розгляду. Однак, рішенням комісії ДФС від 05.06.2019 р. № 1183211/41746636 було відмовлено у реєстрації ПН, з підстав ненадання платником податків первинних документів, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.142-143).

Позивач до ДФС України подав скаргу на рішення від 05.06.2019 року, рішенням від 25.06.2019 року №3162/41746636/2 скаргу залишено без задоволення (а.с.20).

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 1 від 22.05.2019 року та надіслано її до ЄРПН, проте реєстрація цієї податкової накладної була зупинена.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 року постановою КМУ №117, яка набрала чинності 22.03.2018 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 визначено за якими ознаками перевіряються ПН/РК, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення їх моніторингу.

За правилами пунктів 5, 10 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що процедура визначення критеріїв ризиковості полягає в тому, що ці критерії визначаються ДФС України та погоджуються Мінфіном.

Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, на час виникнення спірних правовідносин Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (на даний час визначені критерії листом від 07.08.2019 року), тобто вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрація податкової накладної може бути зупинена. На це прямо вказує зміст підпункту 3 п. 13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Зважаючи на те, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків платників ПДВ, документ, який визначає подібні критерії як норми права, підлягає реєстрації в Мінюсті України.

За відсутності належним чином встановлених критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податків (пункт 6 Порядку №117).

За правилами пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складання ПН/РК; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі.

Пунктом 15 Порядку №117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. При цьому згідно із п. 15 зазначеного Порядку №117, такі письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у ПН/РК.

Відповідно до пунктів 18-20 цього Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію ПН/РК в Реєстрі; відмову у реєстрації ПН/РК Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 цього Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд встановив, що реєстрація податкової накладної №1 від 22.05.2019 в ЄРПН зупинена з посиланням на те, що ця ПН не відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Нормою п.201.16 ст.201 ПКУ компетентним органом, який мав встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Однак постановою КМУ, жодних критеріїв ризиковості не встановлено.

На момент зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 22.05.2019 позивача відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Лист ДФС не може вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом.

За таких умов посилання фіскального органу в оскаржуваному рішенні на Критерії ризиковості платника податку, які визначені листом ДФС, не ґрунтується на положеннях законодавства.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації ПН №1 від 22.052019 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

Змістом квитанції свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень не дотримано вимоги пункту 13 Порядку №117 та не вказано чіткого критерію(їв) ризиковості платника податку та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Таким чином, зупинення податкової накладної №1 від 22.05.2019 не відповідає умовам критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на критерії ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

У пункті 14 Порядку №117 зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд вважає, що зміст цього переліку свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

Судом встановлено ПН №1 від 22.05.2019, сформована позивачем на суму ПДВ, сплаченого замовником у відповідності до умов Договору підряду №К-02/05 від 02.05.2019 та підтверджується первинними документами.

Посилання фіскального органу в оскаржуваному Рішенні №1183211/41746636 від 05.06.2019 року на те, що позивач не надав всі необхідні документи, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

У квитанції від 22.05.2019 року про зупинення реєстрації ПН №1 не вказано конкретних строків подання позивачем пояснень та/або документів та не визначений їх чіткий перелік.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представник відповідачів не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів, що оскаржуване рішення від 05.06.2019 р. № 1183211/41746636, оскільки в ньому зазначено, платником податку не надано копій документів, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Після вказаного переліку у дужках зазначено - документи, які не надано підкреслити) (а.с.143). Проте жоден документ не підкреслений.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, яких саме первинних документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Така невмотивованість рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суперечить принципу визначеності, який повинен бути характерним для рішення суб`єкта владних повноважень.

При таких обставинах є правомірними твердження позивача, що відповідачем прийнято рішення, яке не відповідає вимогами акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, оскільки є невмотивованим, не наведені податковим органом конкретні підстави його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують не тільки факт отримання авансу, а і здійснення господарської операції в цілому. Тому суд доходить висновку, що видаткова накладна №1 від 22.05.2019 повністю відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС №1183211/41746636 від 05.06.2019 року про відмову у реєстрації ПН №1 в ЄРПН є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 22.05.2019 датою подання для реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 пункту201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України провести реєстрацію ПН №1 в ЄРПН у день її подання платником податків.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3843 грн. 00 коп. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВІС-ШЛЯХБУД (вул. Кримська,72А, кв.61, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 41746636) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646), Комісії ГУ ДФС в Одеський області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС України в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1183211/41746636 від 05.06.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 22.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання для реєстрації, податкову накладну №1 від 22.05.2019 року, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю АВІС-ШЛЯХБУД та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання 22.05.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВІС-ШЛЯХБУД за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3843,00 (три тисячі вісімсот сорок три гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.