Постанова

від 24.09.2019 по справі 520/5447/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 р.Справа № 520/5447/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Керівника Харківської місцевої прокуратури №1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, повний текст складено 01.07.19 року по справі № 520/5447/19

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №1

до Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на користь Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 739476,92 грн.

Ухвалою судді від 04.06.2019 позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишено без руху, надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду докази, що Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова знає про порушення права та не вживає необхідних заходів, а також докази неможливості Харківської міської ради самостійно захистити інтереси, які збігаються з інтересами держави.

18 червня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої прокурором зазначено, що самостійно Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова не звертається до суду з позовами про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам. Крім того, кошти, передбачені кошторисом на сплату судового збору Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова на 2019 рік використані, а тому у Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова відсутня можливість сплатити судовий збір.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", за участю прокурора прокуратури Харківської області, про стягнення заборгованості повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Керівником Харківської місцевої прокуратури №1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що пред`являючи позов у вказаній справі місцева прокуратура обґрунтувала наявність інтересів держави та неналежне здійснення повноважень органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження - Шевченківським об`єднананим управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова. Приводом для звернення прокурора з позовом до суду є лист Шевченківського об`єднаного управліня Пенсійного фонду України м. Харкова від 06.05.2019 (який долучено до позовної заяви) з належним чином завіреними розрахунків заборгованості AT Світло шахтаря для вжиття заходів позовного характеру. З урахуванням викладеного просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №520/5447/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Дослідивши подану позивачем заяву, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Сам по собі факт не звернення, в даному випадку органу Пенсійного фонду, з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Посилання прокурора, в позовній заяві, на відсутність у Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова коштів на сплату судового збору не дає підстав для звернення керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, оскільки відсутність коштів не позбавляє орган Пенсійного фонду самостійно звернутись до суду із позовом про стягнення коштів з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постановах від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 №927/246/18.

Враховуючи викладене, доводи позивача стосовно того, що пред`являючи позов у вказаній справі місцева прокуратура обґрунтувала наявність інтересів держави є помилковими.

Крім того, суд відхиляє посилання позивача на практику Верховного Суду (в апеляційній скарзі посилається на справу № 806/1000/17) оскільки правовідносини у даних справах не є аналогічними тим, що розглядались Верховним Судом .

Крім того, в даному випадку, з урахуванням предмету позову, підлягає застосуванню постанови Верховного Суду які зазначені вище.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, , 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року по справі № 520/5447/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 30.09.2019 року