Постанова

від 24.09.2019 по справі 520/678/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 р. Справа № 520/678/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019, суддя Старосєльцева О.В., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, повний текст складено 24.04.19 по справі № 520/678/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" (далі за текстом позивач, ПрАТ "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом відповідач, ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2018 року № 00000331414 та № 00000341414.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 21.10.2018р. №00000331414 про нарахування суми податкового зобов`язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" в частині на суму за податковими зобов`язаннями - 3.436,11 грн. та штрафу - 859,03 грн.

В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" (місце знаходження - м.Харків, вул.Різдвяна, 29-Б, офіс 308, ідентифікаційний код - 14071268) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 39599198) витрати зі сплати судового збору у розмірі 111,49 грн. (сто одинадцять грн. 49 коп.)

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог, як таке, що постановлено із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 14-17, 35, 36, 120, 266 Податкового кодексу України, ст. 191 Цивільного кодексу України, Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстату України 0від 17.08.2000 №507, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05.09.2018р. по 11.09.2018р. працівниками ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Укрспецбудмонтаж з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р., за результатами якої складено акт від 18.09.2018р. №3870/20-40-14-14-09/14071268.

За наслідками перевірки податковим органом встановлено порушення ПрАТ "Укрспецбудмонтаж" пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.266.3, пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України: заниження податку на майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 58.935,39 грн., у тому числі за 2016р. (жовтень-грудень 2016р.) - 7.397,79 грн., за 2017 рік - 51.537,6 грн., допущено неподання до контролюючого органу декларацій з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2017рр. у термін до 05.11.2016р., 20.02.2017р. відповідно.

На підставі висновків акту перевірки, 23.10.2018р. ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №00000331414 про збільшення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у загальному розмірі 73.669,24 грн. (основний платіж - 58.935,39 грн.; штраф - 14.733,85 грн.), та податкове повідомлення-рішення № 00000341414 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган, застосовуючи ставку податку на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: бульвар Івана Лепса, 14, м. Київ, нежитлове приміщення літ. "Д" загальною площею 2022,2 кв.м. за 2016 та 2017 рр. у розмірі 1% та 0,75 % відповідно, вірно визначив податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, відтак діяв у межах та у спосіб визначених законом.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що суб`єктом декларування відповідно до вимог ст. 266 Податкового кодексу України суму податку на майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлове приміщення літ. "А", розташоване за адресою: бульвар Івана Лепса,14, м. Київ за жовтень - грудень 2016р. та 2017р. самостійно не обчислено та не подано до контролюючого органу декларації за встановленою законом формою.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України (далі -ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Підпунктом "є" 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

В силу вимог п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Судовим розглядом встановлено, що ПрАТ "Укрспецбудмонтаж" є юридичною особою та знаходиться на обліку в ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності є: інші спеціалізовані будівельні роботи, не введені в інші угруповання (43.99), надання в оренду будівельних машин і устаткування (77.32), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), будівництво мостів і тунелів (42.13), будівництво трубопроводів (42.21) (т.1 а.с. 17-18, 56).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ПрАТ "Укрспецбудмонтаж" видано ліцензію від 01.03.2017р. №9-Л на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV та V категорій складності (т.1 а.с.243).

06.10.2016р. за ПрАТ «Укрспецбудмонтаж» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2009р. по справі №53/524 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, які розташовані по бульвару Лепсе Івана,14 у м. Києві, серед яких зокрема є: приміщення прохідної, загальною площею 125,2 кв.м.; приміщення адміністративно-побутового призначення, загальною площею 2022,2 кв.м. (т.1 а.с. 86-90).

Позивачем до матеріалів справи надано копію Технічного паспорту нежитлових приміщень по бульвару І.Лепсе №14 місто Київ, виготовленого 19.03.2015 року (т.1 а.с.68-84).

Відповідно до Технічного паспорту на громадський будинок, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: бульвар Івана Лепса,14, м.Київ, виготовленого 19.03.2015р., нежитлове приміщення літ «Д» відноситься до будівель адміністративно-побутового призначення, нежитлове приміщення літ. "А" - є приміщенням прохідної.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача було проведено оцінку вартості нежитлових приміщень, які розташовані по бульвару Лепсе Івана, 14 у м. Києві.

Так, згідно Звіту про оцінку вартості майна - комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Київ, б-p Лепсе, 14, проведеного Консалтинговою компанією "Увекон" в 2007 році на сторінках 15 - 17 п. 3.2. Висновки щодо найбільш ефективного використання Об`єкта оцінки було проаналізовано напрям функціонального використання цих приміщень. Зокрема, Будівля прохідної, напрям функціонального використання визначено як виробничо-складське; Будівля заглибленого складу № 1 - виробничо-складське; Будівля складу ПММ - виробничо-складське; Будівля заглибленого складу № 2 - виробничо - складське; Адміністративно-побутова будівля - виробничо-складське.

Тобто, напрями функціонального використання нежитлових приміщень, які розташовані по бульвару Лепсе Івана, 14 у м. Києві було визначено як виробничо-складські (т.1 а.с. 185-227).

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень стало те, що податковим органом під час перевірки позивача було встановлено, що громадський будинок (будівля адміністративно - побутового призначення) літ. "Д" загальною площею 2022,2 кв.м. та громадський будинок (нежитлові приміщення, прохідна) літ. "А" загальною площею 125,2 кв.м. не відносяться до будівель промисловості.

Разом з тим, слід відмітити, що чинним законодавством не встановлено прав контролюючого органу встановлювати або змінювати класифікацію будівлі, інженерних споруд, майнових комплексів підприємств, установ та організацій.

При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, що затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. №507 (далі - ДК 018-2000).

Відповідно до Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, він розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 № 971 для вирішення таких завдань: а) виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію; б) проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості та стану будівель і споруд; в) проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату); г) проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України; д) розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.

Так, до будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Згідно з ч.2 ст.191 Цивільного кодексу України, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інші позначення та права, якщо протилежне не встановлено договором або законом.

Отже, поняття "будівлі промисловості" неможливо вважати лише промисловими та складськими будівлями, тобто тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів. Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), транспортного забезпечення, а також виконання інших функцій.

Таким чином, будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні абз. "є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК.

З пояснень представника позивача встановлено, що будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються позивачем для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового, транспортного забезпечення, виконання інших функцій, необхідних для забезпечення роботи підприємства.

Будь-яких доказів використання позивачем приміщень, розташованих у місті Києві по бульвару Лепсе Івана,14 для цілей, не пов`язаних з роботою підприємства, в акті перевірки не наведено.

Отже, будівлі, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу цілісного майнового комплексу ПрАТ "Укрспецбудмонтаж" та використовуються для цілей забезпечення його діяльності, відносяться до будівель промисловості в розумінні пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, і тому дані нежитлові приміщення підпадають під визначення "будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські, адміністративні приміщення промислових підприємств".

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що податковим органом помилково віднесено нежитлові будівлі літ "Д" загальною площею 2022,2 кв.м. та літ. "А" загальною площею 125,2 кв.м., які належать позивачу на праві власності, до об`єкту оподаткування, оскільки ним не було враховано того, що визначені будівлі є комплексом виробничих будівель.

Крім того, оскільки позивач у спірних правовідносинах не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно, у нього не виникло обов`язку подавати податкові декларації зі вказаного податку.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому вони є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, на підставі ст.317 КАС України, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального права.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції № 82 від 18.01.2019 позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 1921,00 грн., а за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року - у розмірі 2881,50 грн., що підтверджується квитанцією № 863 від 22.05.2019 та №903 від 10.06.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 111,49 грн.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним розподілити судові витрати шляхом стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України, у розмірі 4691,01 грн.(1921,00 грн. - 111,49 грн. + 2881,50 грн.).

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 по справі № 520/678/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби України від 23.10.2018р. №00000341414 та №00000331414 в частині нарахування суми податкового зобов`язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" за податковими зобов`язаннями - 55 499,28 грн. та штрафу - 13 874, 82 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 23.10.2018р. №00000341414.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 23.10.2018р. та №00000331414 в частині нарахування суми податкового зобов`язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" за податковими зобов`язаннями - 55 499,28 грн. та штрафу - 13 874, 82 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року по справі № 520/678/19 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Приватного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" (місце знаходження - м.Харків, вул.Різдвяна, 29-Б, офіс 308, ідентифікаційний код - 14071268) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у розмірі 4691,01 грн. (чотири тисячі шістсот дев`яносто одна гривна) 01 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 30.09.19.