Ухвала

від 30.09.2019 по справі 826/15404/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

30 вересня 2019 року Справа № 826/15404/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2019 року та на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українські Інформсистеми до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Українські Інформсистеми звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, відповідач - ДФС України подало апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 31.01.2019 р., яким позов вирішено по суті, та про звільнення від сплати судових витрат. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року в задоволенні зазначених клопотань було відмовлено, а апеляційну скаргу - залишено без руху через ненадання доказів сплати судового збору та пропуск строку на апеляційне оскарження і встановлено термін для усунення зазначених недоліків його апеляції.

Колегія суддів встановила, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 09.07.2019 р., що вбачається з відмітки про отримання на зворотному поштовому повідомленні.

Тож, останнім днем для усунення недоліків є 19.07.2019 р.

Апелянтом було подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року задоволено та продовжено апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Крім того, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2019 р., у задоволенні якого ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року було відмовлено.

Колегія суддів встановила, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом отримано 05.08.2019 р., що вбачається з відмітки про отримання на зворотному поштовому повідомленні, яке надійшло до суду 26.09.2019 р.

Отже, останнім днем для усунення недоліків є 15.08.2019 р.

Водночас, від апелянта повторно надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків його апеляційної скарги з підстав, аналогічних тим, що були викладені в його першому клопотанні про продовження строку та розглянуті судом при постановленні вищевказаної ухвали.

Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки апелянт вже звертався з аналогічним клопотанням і йому вже було продовжено строк на усунення недоліків його скарги. Повторне продовження даного строку призведе до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та/або повернення апеляційної скарги.

Таким чином, у даному випадку судова колегія не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 121 КАС України, для повторного продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги.

Разом з тим, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Однак, станом на 26.09.2019 р. зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме: не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням відповідних поважних причин його пропуску.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, судом враховується, що апелянтом не було усунуто й інші недоліки, визначені в ухвалі від 01.07.2019 р., а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги Державної фіскальної служби України, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, зокрема щодо звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, то колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2019 року та на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українські Інформсистеми до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач

Судді: