Ухвала

від 27.09.2019 по справі 826/8452/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8452/18

У Х В А Л А

27 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Земляної Г.В., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір року Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головним управлінням ДФС у м. Києві 12 квітня 2019 року вперше було подано апеляційну скаргою на вказане рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року вказану апеляційну скаргу було повернуто відповідачу.

31 липня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві вдруге звернулося з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 13 березня 2019 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у відкритому судовому засіданні.

Копію зазначеного судового рішення відповідач отримав 02 квітня 2019 року, що підтверджується розпискою про вручення копії судового рішення, яка наявна в матеріалах справи.

Апеляційну скаргу Головне управління ДФС у м. Києві вдруге подало до суду першої інстанції 31 липня 2019 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому вказана особа не зверталась з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та не вказувала на поважні причини пропуску строку на звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 2537115,00 грн.

Виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДФС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 57085,10 грн., (1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (38056,73 грн.)*150%).

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.

Вказаній особі надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого Головному управлінню ДФС у м. Києві необхідно було надати: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, де вказати поважні причини його пропуску та надати відповідні докази, а також документ про сплату судового збору у розмірі 57085,10 грн.

29 серпня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДФС у м. Києві надійшло клопотання в якому відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження у даній справі, відстрочити сплату судового збору до винесення остаточного рішення по справі та/або продовжити строк на сплату судового збору.

Висновки суду, щодо відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору викладені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року.

Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів розцінює як зловживання Головним управлінням ДФС у м. Києві своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

При цьому, Головним управлінням ДФС у м. Києві заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року, в якому останній вказує про наявність поважних причин його пропуску, а саме: у зв`язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору.

Головне управлінням ДФС у м. Києві зазначає, що положеннями ст. 169 КАС України визначено, право сторони на повторне звернення з позовом, а даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху.

Вказана особа звертає увагу, що відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, вживалися заходи для недопущення повернення первинної апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, Головне управління ДФС у м. Києві просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Щодо відсутності коштів на сплату судового збору та не усунення недоліків апеляційної скарги, як поважної причини пропуску строку та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що 12 квітня 2019 року Головне управлінням ДФС у м. Києві первинно зверталася до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено.

Продовжено Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 13 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір року Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Таким чином, первинна апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 13 березня 2019 року була повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку із несплатою судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів звертає увагу, що при поданні даної апеляційної скарги Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві порушено вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого; постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зверталася з первинною апеляційною скаргою 12 квітня 2019 року (яку було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2010 року № 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 44 КАС України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Враховуючи викладене, наведені Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві причини пропуску строку на звернення до суду з даною апеляційної скаргою не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та його поновлення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Крім того, копія ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху згідно відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення вручена адресату 15 серпня 2019 року.

Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали сплинув 27 серпня 2019 року.

Зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року недоліки апеляційної скарги в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір року Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Г.В. Земляна

І.О. Лічевецький