Постанова

від 30.09.2019 по справі 826/13903/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №826/13903/17

адміністративне провадження №К/9901/49002/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Желєзного І.В.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку попереднього судового засідання

касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора України

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Дегтярової О.В. від 27 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А., Костюк Л.О. від 03 квітня 2018 року

у справі № 826/13903/17

за позовом Заступника Генерального прокурора України

до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Волинська обласна рада, Комунальне підприємство "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради,

про визнання протиправними та скасування протоколу від 07 грудня 2016 року №3741-дск та спеціального дозволу №6174 від 02 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

30 жовтня 2017 року Заступник Генерального прокурора України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство "Волиньприродресурси" Волинської обласної ради, Волинська обласна рада, в якому просив: визнати протиправним та скасувати протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07 грудня 2016 року № 3741-дск про апробацію запасів бурштину ділянки Камінь-Каширська-1; визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл Держгеонадр України № 6174 від 02 лютого 2017 року, виданий Комунальному підприємству "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради на користування надрами - видобування бурштину на ділянці Камінь-Каширська - 1 площі Бірки, Деревок - терміном на 20 років. У позовній заяві позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Заступник Генерального прокурора України, вважаючи зазначені судові рішення постановленими внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням вимог процесуального закону, подав до суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що висновки судів про те, що ним не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, оскільки такі докази долучені ним до адміністративного позову.

Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

Державна комісія України по запасах корисних копалин, Волинська обласна рада, Комунальне підприємство "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради подали до суду відзиви на касаційну скаргу, у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що адміністративний позов Заступника Генерального прокурора України подано з пропуском строку звернення до суду, тоді як наведені ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

ІІІ. Оцінка Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі також - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою, другою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб`єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, статтею 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) для суб`єкта владних повноважень встановлено шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом адміністративного позову у даній справі є визнання протиправними та скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07 грудня 2016 року № 3741-дск про апробацію запасів бурштину ділянки Камінь-Каширська-1, а також спеціального дозволу Держгеонадр України № 6174 від 02 лютого 2017 року, виданого Комунальному підприємству "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради на користування надрами - видобування бурштину на ділянці Камінь-Каширська - 1 площі Бірки, Деревок - терміном на 20 років.

З позовом до суду Заступник Генерального прокурора України звернувся у жовтні 2017 року, а відтак з пропуском встановленого законом шестимісячного строку на оскарження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07 грудня 2016 року № 3741-дск та Спеціального дозволу Держгеонадр України № 6174 від 02 лютого 2017 року.

Як на підставу для поновлення строку звернення до суду, Заступник Генерального прокурора України посилається на те, що про обставини протиправності вказаних рішень Генеральній прокуратурі України стало відомо в ході розслідування кримінального провадження №42017000000000805 та надання оцінки всім документам (доказам) в сукупності, згідно з якими видано оскаржуваний спеціальний дозвіл. Під час досудового розслідування 03 жовтня 2017 року Генеральною прокуратурою України отримано від Державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України інформацію (лист від 25 вересня 2017 року №03/303-3868), відповідно до якого зазначено, що на час звернення (до 07 грудня 2016 року) Комунального підприємства Волиньприродресурс із заявою про отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на площі Камінь-Киширська - 1, жодне родовище бурштину у Волинській області не обліковувалося. Рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин апробовані попередні оцінені запаси та ресурси бурштину ділянки надр Камінь-Каширська - 1 протоколом цього органу від 07 грудня 2016 року №3741-дск за результатами поданих Комунальним підприємством Волиньприродресурс на державну експертизу з метою апробації матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів. Про те, що Комунальне підприємство Волиньприродресурс не було надрокористувачем та не могло здійснювати геологічне вивчення родовищ корисних копалин, а відтак і подавати матеріали на державну експертизу з метою апробації запасів корисних копалин Генеральній прокуратурі України стало відомо лише 18 жовтня 2017 року з листа Держгеонадр України від 12 жовтня 2017 року №22822/02822/12-17, згідно з яким підприємству дозволи на геологічне вивчення родовищ корисних копалин, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на вказану ділянку, не видавалися.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року, постановленої в рамках кримінального провадження №42017000000000354, 15 лютого 2017 року проведено обшук на території Державної служби геології та надр України, метою якого було відшукання і вилучення предметів та оригіналів документів, які мають значення для розслідування кримінального провадження, зокрема документів, якими затверджено запаси корисних копалин (бурштину), для подальшої видачі підприємству спеціальних дозволів на користування надрами Комунального підприємства Волиньприродресурс з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ бурштину.

За результатами проведеного обшуку 15 лютого 2017 року складено протокол, згідно з яким працівниками Генеральної прокуратури України був вилучений, зокрема, протокол Державної комісії по запасах корисних копалин від 07 грудня 2016 року №3741-дск, який є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач станом на момент внесення відомостей про кримінальне провадження №42017000000000354, а саме 08 лютого 2017 року, проведення обшуку в межах даного кримінального провадження та вилучення документів за місцезнаходженням Державної служби геології та надр України, а саме 15 лютого 2017 року, знав про обставини видачі відповідачем спеціального дозволу №6174 від 02 лютого 2017 року на користування надрами та про складання протоколу від 07 грудня 2016 року №3741-дск.

Колегія суддів вважає безпідставним покликання позивача на листи Державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України від 25 вересня 2017 року №03/303-3868 та Державної служби геології та надр України від 12 жовтня 2017 року №22822/02/12-17 як на підставу для поновлення строку звернення до суду, оскільки, як зазначено вище, позивачу про наявність оскаржуваних ним протоколу та спеціального дозволу було відомо ще 08 лютого 2017 року.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неповажність вказаних Заступником Генерального прокурора України підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо доводів позивача про те, що суд під час попереднього розгляду справи залишив позовну заяву без розгляду, фактично не дослідивши доказів та не встановивши фактичних обставин справи, то колегія суддів відхиляє такі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 183 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції) за результатами підготовчого засідання суд постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, законодавець чітко встановлює право суду за наслідками підготовчого засідання залишити позов без розгляду та суд першої інстанції, ухваливши у такому судове рішення про залишення позову без розгляду, діяв у рамках чинного КАС України.

IV. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий І.В.Желєзний

Судді В.М. Шарапа

С.М. Чиркін