Постанова

від 30.09.2019 по справі 161/8925/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/9254/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання: Марцинквської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2019 року, ухвалене суддею Івасюта Л.В. у м.Луцьку Волинської області о 10:31, у справі №161/8925/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача - заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича, у якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1702/20500/19 від 15.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про відсутність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України. Оскаржувана постанова, на думку позивача, винесена відповідачем без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, без доведення складу даного правопорушення, оскільки обіймання позивачем керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з порушенням митних правил, не утворює в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Крім того, вказує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена поза межами встановленого законом шестимісячного строку з дня вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.467 Митного Кодексу України в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення. Вважає, що відповідно до вимог ч.1 ст.527 Митного кодексу України та п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про порушення митних правил підлягало закриттю.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2019 року замінено неналежного відповідача - заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича належним - Волинською митницею ДФС (а.с.120).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що про факт порушення позивачем митних правил відповідачу стало відомо після отримання від Головного управління ДФС у Волинській області акту від 25.01.2019 №1489/14-08/33837538 Про результати документальної планової виїзної перевірки стану дотримання ТзОВ Тигрес -Люкс вимог митного законодавства України в період 01.01.2015-30.09.2018 . Перевіркою були встановлені порушення митного та податкового законодавства на загальну суму 4409,07 грн. Зазначена сума позивачем сплачена, що вказує на те, що позивач визнав вину у вчиненні правопорушення. 17.04.2019 відповідачем відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №1702/20500/19 за ст.485 Митного кодексу України. Тому, суд дійшов висновку, що строки накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №1702/20500/19 не порушено. Відтак, з урахуванням положень ч.2 ст.459 та п.п.7,43 ст.4 Митного кодексу України ОСОБА_1 , який є директором ТзОВ Тигрес-Люкс , про що зазначено як в протоолі, так і в постанові у справі про порушення митних правил, повинен нести відповідальність за виконання товариством вимог, передбачених законодавством з питань державної митної справи.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі (аналогічних заявленим у позовній заяві). Просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 15 травня 2019 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. винесено постанову в справі про порушення митних правил №1702/20500/19, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів на суму 13227,21 грн.

Зі змісту постанови слідує, що громадянин України ОСОБА_1 , директор ТзОВ Тигрес-Люкс , Волинська область, Луцький район, с.Липини вул. Перемоги,25 (ЄДРПОУ 33837538) через декларанта (митного брокера) ТзОВ ФУЛ КАСТОМС СЕРВІС , Волинська область, Луцький район, с.Струмівка, вул. Рівненська, 4, гр. ОСОБА_2 під час митного оформлення товарів на м/п Луцьк Волинської митниці ДФС за митними деклараціями №205070000/2015/17330 від 08.10.2015, №205070000/2016/15771 від 29.04.2016, №UA205090/2018/23591 від 29.03.2018, №UA205090/2017/30066 від 07.08.2017, №UA205090/2017/30067 від 07.08.2017, №UA205090/2018/24362 від 02.04.2018, №UA205090/2018/46991 від 18.06.2018, №UA205090/2018/70546 від 31.08.2018, №UA205090/2018/55869 від 14.07.2018, №UA205070000/2015/5910 від 12.02.2015, №205070000/2015/9545 від 14.03.2015, №205070001/2015/1354 від 10.04.2015, №205070000/2015/10577 від 20.03.2015, №205070000/2016/3439 від 03.02.2016, №UA205090/2017/48848 від 31.10.2017, №205070000/2016/5456 від 18.02.2016, №UA205090/2017/48855 від 31.10.2017, №205070000/2016/11446 від 01.04.2016, №UA205090/2017/48870 від 31.10.2017 вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 4409,07 грн.

ОСОБА_1 , вважаючи постанову в справі про порушення митних правил №1702/20500/19 протиправною, звернувся до суду вимогою про її скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

В розумінні ч.1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так, відповідно до ст. 529 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про закриття провадження у справі.

Частиною першою ст. 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, серед іншого: протоколом про порушення митних правил, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією.

Відповідно до ч. 1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Днем виявлення такого правопорушення є його фіксація в протоколі про порушення митних правил.

Колегією суддів зі змісту постанови встановлено, що про порушення позивачем митних правил відповідачу стало відомо після отримання відповідного листа з Головного управління ДФС у Волинській області від 11.02.2019 №7211/7/03-20-14-08-10, яким скеровано акт від 25.01.2019 №1489/14-08/33837538 Про результати документальної планової виїзної перевірки стану дотримання ТзОВ Тигрес-Люкс (код ЄДРПОУ 33837538) вимог митного законодавства України за період 01.01.2015 - 30.09.2018 .

Перевіркою ТзОВ Тигрес-Люкс (код ЄДРПОУ 33837538) встановлено порушення:

1.вимог ч.1 ст. 49, п. 2 ч. 2 ст. 52, п. 5 ч. 10 ст. 58, ч.1 ст. 103, ч. 1 ст. 112, ч. 1 ст. 157, ч.1 ст. 257, ч.4. ст.296 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4496-VI зі змінами та доповненнями,

2. вимог пункту 190.1 статті 190, пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податкові зобов`язання за МД №205070000/2015/17330 від 08.10.2015, №205070000/2016/15771 від 29.04.2016, №UA205090/2018/23591 від 29.03.2018, №UA205090/2017/30066 від 07.08.2017, №UA205090/2017/30067 від 07.08.2017, №UA205090/2018/24362 від 02.04.2018, №UA205090/2018/46991 від 18.06.2018, №UA205090/2018/70546 від 31.08.2018, №UA205090/2018/55869 від 14.07.2018 (транспортні послуги);

- за МД №205070000/2015/5910 від 12.02.2015, №205070000/2015/9545 від 14.03.2015, №205070001/2015/1354 від 10.04.2015, №205070000/2015/10577 від 20.03.2015 (нарахування відсотків);

- за МД №205070000/2016/3439 від 03.02.2016, №UA205090/2017/48848 від 31.10.2017, №205070000/2016/5456 від 18.02.2016, №UA205090/2017/48855 від 31.10.2017, №205070000/2016/11446 від 01.04.2016, №UA205090/2017/48870 від 31.10.2017 (несвоєчасне вивезення форм);

на загальну суму 4409,07 грн, в т.ч. податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 4409,07 грн.

17.04.2019 посадовою особою Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №1702/20500/19 за ст.485 МК України. Розгляд справи призначено на 15.05.2019 за адресою Волинська митниця ДФС, Любомльський район, с.Римачі.

Волинською митницею ДФС листом від 17.04.2019 №ФОП-1794/20/03-70-20-04 ОСОБА_1 направлено протокол про порушення митних правил №1702/20500/19 від 17.04.2019 рекомендованим поштовим відправленням.

Постановою від 15.05.2019 №1702/20500/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відтак, в силу положень ст.467 МК України, за умови наявності усіх елементів складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, у даному випадку порушника можна було б притягнути до відповідальності не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень, дату перебігу строку якого слід пов`язувати із датою отримання відповідачем листа з Головного управління ДФС у Волинській області від 11.02.2019 №7211/7/03-20-14-08-10, яким скеровано акт від 25.01.2019 №1489/14-08/33837538 Про результати документальної планової виїзної перевірки стану дотримання ТзОВ Тигрес-Люкс (код ЄДРПОУ 33837538) вимог митного законодавства України за період 01.01.2015 - 30.09.2018 .

В даному випадку відповідачем оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил від 15.05.2019 №1702/20500/19 прийнята у межах строків, встановлених частиною 1 статті 467 МК, оскільки з часу виявлення вчинення позивачем порушення митних правил не минуло шести місяців.

Водночас, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В оскаржуваній постанові про порушення митних правил містяться покликання на те, що позивач як керівник особи, відповідальної за фінансове врегулювання - ТзОВ Тигрес-Люкс згідно графи 9 митних декларацій, повинен нести відповідальність за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

З аналізу наведених норм слідує, що особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник, або як уповноважений власником.

Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (ч.ч.4, 5 ст.266 МК України).

Таким чином, представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на вчинення дій для ухилення від сплати податків у повному обсязі.

За відсутності зазначених умов факт обіймання особою керівної посади на підприємстві - власника товару не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Таким чином, дії, передбачені гіпотезою ст.485 МК України, вчинені саме брокерською компанією, яка за договором про надання відповідних послуг за законом відповідальна за достовірність заявлених при розмитненні товару відомостей.

Слід зазначити, що за змістом ч.1 ст.9 та ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Правопорушення, яке кваліфікується ст. 485 МК України, повинно бути вчинено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, тобто, що це правопорушення може бути вчинено лише умисно.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що документальною плановою виїзною перевіркою стану дотримання ТзОВ Тигрес -Люкс вимог митного законодавства України в період 01.01.2015-30.09.2018, проведеного Головним управлінням ДФС у Волинській області, встановлено порушення на загальну суму 4409,07 грн, яка позивачем була сплачена в повному обсязі. З огляду нанаведене, позивач, слативши зазначені суми, фактично погодився із встановленими податковим органом порушеннями митного законодавства, виявлення яких слугували підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил.

Таким чином, висновок митного органу про вчинення позивачем протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, є обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова заступником начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та митним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), як цього вимагає диспозиція ч.2 ст.2 КАС України, оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил №1702/20500/19 від 15.05.2019 є правомірною, що має наслідком залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2019 року у справі №161/8925/19 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Постанова складена в повному обсязі 30.09.2019.