Рішення

від 23.09.2019 по справі 910/5556/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2019Справа № 910/5556/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, за участю секретаря судового засідання Кукота О.Ю., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи №910/5556/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "СІНТЕЗ" (03164, м. Київ, вул. Уборевича, буд. 20, кв. 228, код ЄДРПОУ 23518308)

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (04073, м. Київ, просп. С.Бандери, 7, код ЄДРПОУ 30019335)

про стягнення 1 055 961,69 грн, -

за участю учасників справи:

від позивача: Добродуб О.Я., довіреність № б/н від 23.04.19;

від відповідача: Циба Р.А., довіреність № Д-87/2019 від 20.08.19;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "СІНТЕЗ" 26 квітня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про стягнення 1 055 961,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем неналежно виконано умови Договору комісії № STE-1-128-Д/К-17 від 17.05.2017 року, в частині здійснення оплати агентських послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5556/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2019 року.

29.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" надійшли відзив на позовну заяву б/н від 28.05.2019 року та заява про доручення документів до відзиву б/н від 28.05.2019 року.

У підготовчому засіданні 05.06.2019 року оголошено перерву до 10.07.2019 року.

01.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" надійшла заява про надання оригіналів документів для огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 24.07.2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 24.07.2019 року представниками сторін надані усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 09.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2019, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи про те, що судове засідання 09.08.2019 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є на лікарняному, наступне судове засідання у справі № 910/5556/19 призначено на 04.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи про те, що судове засідання 04.09.2019 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є на лікарняному, наступне судове засідання у справі № 910/5556/19 призначено на 23.09.2019.

У судове засідання, призначене на 23.09.2019, з`явилися представники сторін.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "СІНТЕЗ" (далі - комітент, позивач) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (далі - комісіонер, відповідач) був укладений Договір комісії №STE-1-128Д/К-17 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, в порядкуна на умовах, визначених цим Договором, комісіонер зобов`язується від свого імені, за дорученням та за рахунок комітента, за плату вчинити правочин щодо поставки (продажу виробів (надалі іменується - продукція), найменування та кількість яких наведена у Додатку №1 до цього договору.

Згідно з п.2.1.1. Договору комісіонер зобов`язується за доручення та за рахунок комітента провести необхідну комерційну роботу щодо пошуку покупця на продукцію комітента, здійснити необхідну перед контрактну роботу та укласти/реалізувати зовнішньоекономічний контракт з покупцем на умовах передбачених цим Договором; вчинити інші (допоміжні) правочини, спрямовані на забезпечення виконання доручення комітента за цим Договором, у тому числі шляхом залучення відповідних агентів-нерезидентів для досягнення мети, зазначеної у п.1.1. Договору, та сплатити вартість таких агентських послуг, наданих за межами митної території України.

Комісіонер також зобов`язується за дорученням та за рахунок комітента здійснити транспортування продукції на умовах, визначених цим Договором, або укласти договір з третьою собою, яка здійснить транспортування продукції на підставі відповідного договору на транспортування (п.2.1.5. Договору.)

Згідно з п.2.1.9. Договору комісіонер зобов`язується протягом 30днів після виконання доручення за Цим Договором надати комітенту звіт комісіонера.

Комітент зобов`язується: своєчасно та в повному обсязі забезпечити комісіонера коштами для виконання його доручення, на умовах визначених цим Договором (п.2.2.1 Договору); передати на комісію відповідно до умов цього Договору продукцію разом із необхідною технічною / експлуатаційною документацією у передбачені Договором строки (п.2.2.2. Договору); здійснити перевірку якості продукції на відповідність стандартам, технічним умовам, іншій документації та умовам цього Договору (п.2.2.3. Договору); сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених розділом 5 цього Договору (2.2.4 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору Номенклатура, кількість та вартість продукції наводиться в Додатку № 1 цього Договору.

Передача продукції на комісію здійснюється у строк, що забезпечить виконання термінів постачання, передбачених Договором. Передача продукції на комісію здійснюється в місці передачі: на складі експедитора в м. Києві (п.4.1. Договору).

Відповідно до п.4.3. та п.4.4. Договору приймання-передача продукції проводиться представниками комісіонера та комітента з оформленням Акту приймання-передачі. Датою передачі продукції на комісію є дата підписання Акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі є підтвердженням виконання комітентом зобов`язань за даним Договором в частині, що стосується передачі продукції комісіонеру для його реалізації покупцю.

Згідно з п.5.1. Договору ціна продажу продукції встановлюється комісіонером в розмірі погодженої комітентом ціни продукції та наведена в Додатку №1 (специфікація) до цього Договору.

Загальна погоджена комітентом ціна продажу продукції за цим Договором складає 238 840,00 дол. США та сформована з урахуванням вартості продукції, комісійної плати та витрат комісіонера згідно з п. 2.2.5 Договору комісії, а також податків і зборів, передбачених законодавством України (п.5.2. Договору).

За виконання доручення, зазначеного в даному Договорі, комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ, який підлягає сплаті комісіонером з отриманої комісійної плати) у розмірі 5,00 % від загальної погодженої комітентом ціни продажу продукції за цим Договором, що складає 11 942,00 дол. США. Граничний розмір витрат комісіонера на забезпечення виконання доручення комітента, що зазначені у п. 2.2.5 Договору, не повинен перевищувати 65 681,00 дол. США (п.5.4. та п.5.5. Договору).

Відповідно до п.5.5. Договору сторони погодили, що усі витрати комісіонера відображаються у його Звіті, який складається та надається комітенту в письмовій формі, з додаванням документів, що підтверджують ці витрати, з дотриманням режиму таємності і конфіденційності, у строк згідно з п. 2.1.9 цього Договору.

Звіт комісіонера є первинним документом в рамках виконання договорів комісії (ст. 1020 Цивільного кодексу України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ), на підставі якого визнаються витрати (абзац 1 статті 138.2 Податкового кодексу України), які враховуються для визначення об`єкту оподаткування. (п.5.6. Договору).

Пунктом 5.7. Договору визначено, що якщо комітент має заперечення по звіту комісіонера, він зобов`язаний повідомити про них комісіонера протягом 10 днів з дня направлення (надання) комісіонером звіту комітенту. Інакше, за відсутності заперечень, направлених у встановлений строк на адресу комісіонера, звіт комісіонера вважається прийнятим комітентом без зауважень.

Комісіонер має переважне право відраховувати належні йому за Договором суми з усіх грошових коштів, отриманих від покупця за реалізоване за дорученням комітента майно (п.5.8. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Відповідно до акту прийому-передачі виробів від 19.05.2017 комітент передав, а комісіонер прийняв сидіння тримісні в кількості 35 штук загальною вартістю 238 840,00 дол. США для подальшої поставки.

На виконання Договору відповідачем було здійснено поставку продукції на користь Міністерства оборони Уряду Республіки Індія в рамках контракту №AIR HQ/S82891/32Eng D3(T) (AN 32 RE/105-2009-13)/STE-1-32-K/KE-09 ВІД 18.05.2017.

Відповідач надав Позивачу Звіт Комісіонера від 16 червня 2017 року, пунктом 4 якого передбачено, що згідно умов Договору комісії Комісіонером здійснено за рахунок та за дорученням Комітента, окрім іншого, 16.06.2017 - оплату агентських послуг нерезиденту, що надані та використані за межами митної території України, фірмі GLOBAL MARKETING SP LTD згідно Додаткової угоди № 1 від 09.04.2009 до Угоди №STE-l-17-A-09 від 09.04.2009 у розмірі 40 602,80 дол. США згідно Акту виконаних робіт №159 від 08.06.2017 р. платіжним дорученням № 174 від 09.06.2017.

Для виконання вищезазначеного платежу Комісіонером придбано за рахунок коштів Комітента на УМВР валютні кошти у розмірі 40 602,80 дол. США за курсом 26,048 грн, крім того оплачена комісія банку у розмірі 0,2 %, на загальну суму на суму 1 059 736,97 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що витрати відповідача по оплаті агентських послуг фірми GLOBAL MARKETING SP LTD у розмірі 40 602,80 дол. США Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством "Спецтехноекспорт" не підтвердженні належним чином.

А тому позивач вважає, що відповідач повинен був повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "СІНТЕЗ" одержані грошові кошти за вирахуванням витрат передбачених договором та своєї винагороди у розмірі 1 055 961,69 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає що твердження позивача про те, що витрати відповідача по оплаті агентських послуг фірмі GLOBAL MARKETING SP LTD у розмірі 40 602,80 дол. США, умовами Договору не передбачені, позивачем не узгоджувались та відповідачем не підтверджені належним чином документами не відповідають дійсності та спростовуються доданими відповідачем до відзиву письмовими доказами.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно абзацу 7 пункту 18 Положення про порядок надання суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. №838, суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, яким у встановленому порядку надані повноваження, в частині проведення операцій з товарами військового призначення, до яких віднесено Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт", мають право залучати у рамках військово-технічного співробітництва до співпраці іноземних суб`єктів господарювання (зокрема, посередників, агентів, консультантів), укладати з ними договори про надання послуг з представництва інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, яким у встановленому порядку надані повноваження, у спеціалізованих тендерах і на міжнародних виставках, із сприяння укладенню та (чи) виконанню зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення з метою просування зазначених товарів на зовнішньому ринку.

Повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надані ДП ДГЗП Спецтехноекспорт постановою Кабінету Міністрів України Про надання суб`єктам господарювання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю № 1228 від 12.07.1999р., із змінами та доповненнями.

Відповідно до Підтвердження Державної служби експортного контролю України від 01.10.2015р. № 3152/23-15 та Підтвердження Державної служби експортного контролю України від 21.09.2018р. № 3470/23-18 Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" має право на здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором комісії.

Відповідно до частини 1 статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до частини першої статті 1013 Цивільного кодексу України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Згідно із статтею 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Як встановлено судом, відповідач на виконання умов Договору надав позивачу Звіт Комісіонера від 16 червня 2017 року, пунктом 4 якого передбачено, що згідно умов Договору комісіонером здійснено за рахунок та за дорученням комітента, окрім іншого, 16.06.2017 - оплату агентських послуг нерезиденту, що надані та використані за межами митної території України, фірмі GLOBAL MARKETING SP LTD згідно Додаткової угоди 1 від 09.04.2009 до Угоди №STE-l-17-A-09 від 09.04.2009 у розмірі 40 602 дол. США згідно Акту виконаних робіт №159 від 08.06.2017 та платіжного доручення № 174 від 09.06.2017.

Для виконання вищезазначеного платежу комісіонером придбано за рахунок коштів Комітента на УМВР валютні кошти у розмірі 40 602,80 дол. США за курсом 26,048 грн, крім того оплачена комісія банку у розмірі 0,2 %, на загальну суму на суму 1 059 736,97 грн.

Пунктом 2.1.9. Договору передбачено, що протягом 30 днів після виконання доручення за цим Договором, комісіонер зобов`язаний надати комітенту звіт Комісіонера.

Пунктом 5.7. Договору сторони погодили, що якщо Комітент має заперечення по звіту Комісіонера, він зобов`язаний повідомити про них Комісіонера протягом 10 днів з дня направлення (надання) Комісіонером звіту Комітенту. Інакше, за відсутності заперечень, направлених у встановлений строк на адресу комітента, звіт комісіонера вважається прийнятим комітентом без зауважень.

Судом встановлено, що позивач, в особі директора Ботвінко Л.В., підписав цей звіт без зауважень, пунктом 8 якого визначено, що комісіонер та комітент претензій один до одного не мають.

Протягом встановленого пунктом 5.7 Договору строку та/або у будь-який інший термін, заперечень по звіту комісіонера від комітента не надходило, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідно до положень пункту 5.7 Договору, звіт комісіонера вважається прийнятим комітентом без зауважень.

Зважаючи на відсутність заперечень комітента щодо Звіту Комісіонера від 16.06.2017, відповідачем відповідно до платіжного доручення №174 від 09.06.2017, було перераховано на користь GLOBAL MARKETING SP LTD грошові кошти в сумі 40'602,80 дол. США згідно Додаткової угоди №1 до Угоди № STE-1-17-A-09 від 09.04.2009.

Вказаний рух грошових коштів відображено та підтверджується у Картці рахунку: 3772 за контрагентом ТОВ НФВ Синтез за період з 01.01.2017 по 02.04.2019.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено належне виконання відповідачем зобов`язань за Договором комісії №STE-1-128Д/К-17 від 17.05.17, зокрема, витрати Відповідача по оплаті агентських послуг фірмі GLOBAL MARKETING SP LTD у розмірі 40 602,80 (сорок тисяч шістсот два дол. СІЛА 80 центів) дол. США що на дату їх утримання становило 1 055 961,69 гривень, а саме: Консультаційною (Агентською) угодою №STE-1-17-A-09 від 09.04.2009, укладеною між ДП ДГЗП Спецтехноекспорт та GLOBAL MARKETING FZE (GLOBAL MARKETING SP LTD); Актом виконання робіт №159 від 08.06.2017 обумовленим Додатковою угодою № 1 до Агентської угоди№ STE-1-17-A-09 від 09.04.2009, відповідно до якого вартість послуг Агента складає 40 602,80 дол. США 80; Звітом Комісіонера ДП ДГЗП Спецтехноекспорт від 16 червня 2017 року; платіжним дорученням №174 від 09.06.2017, згідно якого ДП ДГЗП Спецтехноекспорт перераховано на користь GLOBAL MARKETING SP LTD грошові кошти в сумі 40 602,80 дол. США 80 згідно Додаткової угоди № 1 до Угоди №STE-l-17-A-09 від 09.04.2009; карткою рахунку: 3772 за контрагентом ТОВ НФВ Синтез за період з 01.01.2017 по 02.04.2019, згідно якої, 16.06.2017 з Позивача було утримано 1'055'961,69 грн., що на дату їх утримання становило 1 055 961,69 гривень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись викладеними нормами чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві.

Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "СІНТЕЗ" є недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "СІНТЕЗ".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30.09.2019

Суддя О.Є. Блажівська