Рішення

від 24.09.2019 по справі 911/1458/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1458/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логодім , м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Казаряна Геворга Оганесовича, Київська область, м. Бориспіль

про стягнення помилково перерахованих коштів

за участю представників:

від позивача: О.О.Калініч

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Логодім (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 06.06.2019 року (вх.№1517/19 від 10.06.2019 року) до Фізичної особи-підприємця Казаряна Геворга Оганесовича (далі - відповідач) про стягнення 13500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем помилково перераховані кошти у розмірі 13500,00 грн. згідно платіжного доручення №2900 від 07.03.2019 року, №2901 від 11.03.2019 року, у зв`язку з чим, на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 13500,00 грн. помилково перерахованих коштів.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1458/19. Підготовче засідання призначено на 09.07.2019 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.07.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 09.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1458/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 10.09.2019 року.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 08.03.2019 року (вх. №13490/19 від 10.07.2019 року) про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.07.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 10.09.2019 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 10.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі №1458/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 23.09.2019 року (вх.№18141/19 від 23.09.2019 року) про долучення до матеріалів справи копій виписок по особовому рахунку позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 24.09.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлено судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Франка, 126, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №1005435490 станом на 10.06.2019 року та повернуто ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання . Крім того, судом враховано, що відповідач в особі представника надсилав суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 09.07.2019 року, а також 07.08.2019 року ознайомився з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 24.09.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Логодім з власного рахунку 07.03.2019 року помилково перерахував на рахунок Фізичної особи-підприємця Казаряна Геворга Оганесовича (р/р НОМЕР_1 Печерська філія АТ Приватбанк , код банку 300711) грошові кошти у загальній сумі 13500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2901 від 11.03.2019 року на суму 8500,00 грн. (а.с.13) та №2900 від 07.03.2019 року на суму 5000,00 грн. (а.с.№14).

В призначенні платежу вказано за рекламу в Інтернеті за лютий 2019 року, згідно рах№778 від 12.01.2019 року . Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю Логодім та Фізичною особою-підприємцем Казарян Геворгом Оганесовичем у лютому 2019 року проводились перемовини щодо укладення договору про надання рекламних послуг, однак, такий договір укладено не було, оскільки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору. Отже, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які господарські зобов`язання та жодних договорів про надання послуг не укладалося. Фізична особа-підприємець Казарян Геворг Оганесович не надавав Товариству з обмеженою відповідальністю Логодім рекламних послуг, відповідні документи про надання послуг та акти приймання-передачі наданих послуг не складались та не підписувались. Як зазначає позивач, між сторонами відсутні будь-які господарські відносини з приводу надання спірних послуг, за які безпідставно перераховано кошти.

У зв`язку з чим, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно отримано спірні кошти в сумі 13500,00 грн. і відповідач протиправно їх утримує та не повертає позивачу.

Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №14 від 11.04.2019 року (а.с.15) (докази надіслання наявні в матеріалах справи, а.с. 16,17) з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів, однак зазначену вимогу відповідачем залишено без відповіді та реагування.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку від 21.01.2004 року №22, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу ст. 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Набуття однією із сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним і не підпадає під регулювання ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз вищезазначених положень законодавства України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Тобто, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно (кошти).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.09.2016 року у справі №6-122цс14.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання, передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Як встановлено судом, 11.03.2019 року та 07.03.2019 року ТОВ Логодім перерахувало на користь ФОП Казарян Г.О. грошові кошти в сумі 13500,00 грн. за платіжним дорученням №2901 від 11.03.2019 року, №2900 від 07.03.2019 року з призначенням платежу: за рекламу в Інтернеті за лютий 2019 року згідно рахунку №778 від 12.01.2019 року, однак, договір між сторонами не укладався, позивачем послуги у відповідача не замовлялись та не отримувались.

Також, судом встановлено, що відповідачем спірні кошти отримано і не повернуто на вимогу позивача. Наведені обставини відповідачем в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами жодного правочину чи вчинення дій (досягнення взаємних домовленостей чи прийняття виконання в натурі), які є достатньою підставою для здійснення платежу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірні грошові кошти у сумі 13500,00 грн. є отриманими відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, з огляду на доведеність позивачем безпідставності отримання відповідачем грошових коштів, а також, враховуючи те, що відповідач доводів позивача не спростував, доказів надання послуг не надав, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Логодім до Фізичної особи-підприємця Казаряна Геворга Оганесовича про стягнення 13500,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Казаряна Геворга Оганесовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Логодім (01001, м. Київ, вул. Грінченка Бориса, буд. 7, код ЄДРПОУ 32983147) 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.09.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць