Рішення

від 12.09.2019 по справі 910/6417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2019Справа № 910/6417/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1"

про стягнення 6 577 997,12 грн

Представники сторін:

від позивача: Ашмінець І. В.

від відповідача: Вініченко М. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 6 577 997,12 грн, з яких 2 692 082,40 грн пені, 2 069 860,56 грн штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого устаткування, 1 816 054,16 грн штрафу у розмірі 10 % від вартості робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором будівельного підряду (на виконання будівельно - монтажних робіт з укомплектуванням необхідним устаткуванням) № 1045/17 від 19.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/6417/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.06.2019.

27.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання в якому відповідач просить суд відкласти підготовче засідання та продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів. Відповідач посилається на відсутність своєї вини у порушенні строків виконання договору та вказує, що стягнення суми штрафних санкцій, які заявлені позивачем поставить відповідача в тяжкі економічно-фінансові умови, просить врахувати це при розгляді справи та прийнятті рішення.

Суд розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання дійшов висновку про його задоволення, а щодо вирішення клопотання про продовження підготовчого засідання на 30 днів дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки представником відповідача передчасно подано клопотання про продовження підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 розгляд справи було відкладено на 18.07.2019, у зв`язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 18.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання по справі відкладено на 08.08.2019.

30.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2019.

В судовому засіданні оголошено перерву до 12.09.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2019 підтримав заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні 12.09.2019 представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.08.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", в подальшому назву змінено на Акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1" укладено Договір будівельного підряду (на виконання будівельно-монтажних робіт з укомплектуванням необхідним устаткуванням) № 1045/17 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, а також необхідними матеріалами побудувати та укомплектувати необхідним устаткуванням за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов Договору та здати в установлений строк об`єкт, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об`єкт.

Згідно із пунктами 2.2. та 2.3. Договору строки виконання робіт та постачання устаткування передбачені у Графіку виконання будівельних робіт (Додаток №1) та Графіку поставки устаткування (Додаток №5).

Кінцевим терміном поставки устаткування сторонами Договору визначено 30.09.2017, а закінчення виконання робіт - 31.12.2017.

Додатковою угодою №1 від 19.08.2017 до п.2.2. Договору внесені зміни, згідно із якими, сторони визначили, що роботи повинні бути закінчені не пізніше 15 місяців з дня передачі підряднику будівельного майданчику.

Також, Додатковою угодою №1 від 19.08.2017 були внесені зміни до графіків виконання будівельних робіт (Додаток №1 до Договору) та поставки устаткування (Додаток №5 до Договору). Відповідно до внесених змін строк поставки устаткування становить 14 місяців з дня передачі підряднику будівельного майданчику.

У відповідності до п. 3.1. Договору замовник передає за актом приймання-передачі в строк, не пізніше п`яти днів після укладення Договору підряднику на період виконання робіт і до їх закінчення придатний для виконання робіт будівельний майданчик разом з усіма необхідними для користування ним документами.

Будівельний майданчик "Облаштування Яблунівського НГКР. Технічне переоснащення транспортної підстанції ПС 110/10/6 "Сенча". Полтавська область, Лохвицький район, УКПГ Яблунівка" був переданий підряднику згідно акту здачі-приймання від 28.08.2017.

Отже, підрядник був зобов`язаний поставити замовнику устаткування до 28.10.2018 та виконати роботи передбачені умовами Договору до 28.11.2018.

В зазначені строки відповідач свої договірні зобов`язання виконав частково. Всього було поставлено устаткування на суму 39 976 577,41 грн, а роботи виконані на суму 2 732 444,52 грн, що підтверджується наявними матеріалах справи актами приймання-передачі устаткування та про що відповідач не заперечує.

05.02.2019 між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 2 до Договору, у п. 2 якої було зазначено, що підрядник визнає порушення строків поставки устаткування та строків виконання будівельно-монтажних робіт та зобов`язується сплатити суму штрафних санкцій, нарахованих на дату підписання даної Додаткової угоди згідно п. 8.2. та п. 8.5. Договору, в повному обсязі на користь Замовника на протязі 30 календарних днів з дати підписання даної додаткової угоди.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у разі невиконання підрядником взятих на себе зобов`язань з поставки устаткування у строки, зазначені у Графіку поставки устаткування до даного Договору, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування.

У відповідності до п. 8.5 Договору, у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт (етапів робіт) підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт (етапів робіт) з яких допущено прострочення виконання.

Суду надані розрахунки пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення поставки устаткування від вартості несвоєчасно поставленого устаткування на суму 2 692 082,40 грн, штрафу у розмірі 7% за прострочення поставки устаткування на суму 2 069 860, 56 грн та штрафу у розмірі 10% від вартості робіт (етапів робіт) з яких допущено прострочення виконання згідно Договору на суму 1 816 054,16 грн, всього на загальну суму 6 577 997,12 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача про стягнення пені та штрафу за прострочення поставки устаткування та виконання робіт у загальному розмірі 6 577 997,12 грн приходить до висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, в тому числі з договорів т інших правочинів.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Положення господарського законодавства в цій частині повністю кореспондуються зі ст. 526 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої зобов`язання має виконуватися належним чином.

За таких підстав, оскільки факт порушення відповідачем строків виконання взятих на себе зобов`язань згідно Договору від 19.08.2017 належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1" про стягнення пені та штрафу у розмірі 6 577 997,12 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, відповідачем у відзиві на позовну заяву було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у зв`язку з тим, що стягнення суми штрафних санкцій, які заявлені позивачем поставить відповідача в тяжкі економічно-фінансові умови.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Згідно зі ст.. 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Посилання відповідача на необхідність коригування проектно-кошторисної документації, як на обставину, яка стала причиною порушення строків виконання зобов`язання за договором є безпідставним, оскільки відповідач був ознайомлений з умовами укладеного Договору щодо вимог до устаткування, яке повинно бути поставлено. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи позивач своєчасно виконував дії, необхідні для погодження змін до проектно-кошторисної документації.

Також, необхідність внесення змін до проектно-кошторисної документації не впливало на можливість поставки іншого устаткування та виконання будівельних робіт.

Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а тому клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1" про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо своєчасної, та в повному обсязі поставки устаткування, та виконання робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення Договору будівельного підряду (на виконання будівельно-монтажних робіт з укомплектуванням необхідним устаткуванням) № 1045/17 від 19.08.2017, а тому позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1" про стягнення 2 692 082,40 грн пені, 2 069 860,56 грн штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого устаткування, 1 816 054,16 грн штрафу у розмірі 10 % від вартості робіт є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1" про стягнення 6 577 997,12 грн - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК-1"(02140, м. Київ, вул. Михайла Гришка, 8А, ідентифікаційний код 39203416) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" ((04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 2 692 082 (два мільйони шістсот дев`яносто дві тисячі вісімдесят дві) грн 40 коп пені, 2 069 860 (два мільйони шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 56 коп штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого устаткування, 1 816 054 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч п`ятдесят чотири) грн 16 коп штрафу у розмірі 10 % від вартості робіт, 98 669 (дев`яносто вісім тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн 96 коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.09.2019

Суддя С. В. Стасюк