Рішення

від 25.09.2019 по справі 910/9806/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2019Справа № 910/9806/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 20Б, офіс 21 до проТовариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд (01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 35) стягнення заборгованості у розмірі 669 578 грн. 58 коп. Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс (надалі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 669 578 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором поставки № 201803 від 31.05.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 року відкрито провадження у справі №910/9806/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.08.2019 року.

В судове засідання 08.08.2019 року з`явився представник Позивача, представник Відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив; надано Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень; відкладено підготовче судове засідання на 11.09.2019 року.

11.09.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача.

В судове засідання 11.09.2019 року представники Сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення підготовчого судового засідання та поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2019 року.

25.09.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача. Крім того, у поданій заяві Позивач зазначає, що підтримує позов в повному обсязі.

В судове засідання 25.09.2019 року представники Сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд є 01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 35.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9806/19 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25 вересня 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

31.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Торгазссервіс (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство Новотерйд (Покупець) було укладено Договір поставки №201803, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується в порядку, в строки та на умовах цього Договору передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар-нафтопродукти та скраплений вуглеводневий газ. (а.с.23-29)

Згідно з п.2.1 Договору найменування, кількість, номенклатура, ціна, строки, умови поставки і оплати кожної окремої партії Товару, узгоджується сторонами в Додатках до цього Договору, які є невід`ємною його частиною або шляхом оплати Покупцем виставленого Постачальником рахунку. Обов`язок з підготовки відповідного Додатку до цього Договору лежить на Постачальнику, який складає Додаток на відвантаження відповідної партії товару або виставляє рахунок на оплату на підставі отриманої від покупця Заявки на відвантаження.

За умовами п. 2.6 Договору кількість Товару, що постачається за цим Договором, не обмежується та складається із загальної кількості партій Товару, поставлених протягом терміну його дії. Кількість товару в кожній партії Товару, що постачається за цим Договором, визначається в Додатках до нього.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2. Договору ціна товару, що постачається узгоджується для кожної партії товару окремо і зазначається у відповідному Додатку. Ціна товару може погоджуватись шляхом оплати Покупцем виставленого Постачальником рахунку в зазначений в ньому термін.

Ціна Договору не обмежується та складається із загальної кількості Товару, що буде поставлений за цим Договором протягом терміну його дії.

Відвантаження Товару в рамках цього Договору здійснюється в порядку та в строки та на умовах поставки, передбачених в Додатках до цього Договору, або Заявці на відвантаження у робочі дні. Зобов`язання сторін за умовами поставки партії Товару можуть конкретизуватися і змінюватись. (п. 4.1 Договору)

У п. 5.3. Договору зазначено, що Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику вартість Товару, зазначену у відповідному Додатку до цього Договору або виставленому рахунку шляхом 100% попередньої оплати вартості Товару в строки, визначені у відповідному Додатку до цього Договору, або на умовах відстрочки платежу, яка визначається Додатковою угодою і відповідним Додатком до цього Договору.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня року, в якому він був укладений, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу сторону про свій намір припинити його дію, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах, без обмежень кількості таких продовжень.

Як вбачається з матеріалів справи, для отримання Товару Відповідачем направлені Позивачу заявки від 31.05.2018 року, від 04.06.2018 року, від 06.06.2018 року та від 15.06.2018 року (а.с. 30, 34, 37, 41)

Між Позивачем та Відповідачем укладено Додатки до Договору поставки від 31.05.2018 року № 1 від 01.06.2018 року на суму 750 738,97 грн., № 3 від 04.06.2018 року на суму 963 194,40 грн. та № 4 від 15.06.2018 року на суму 566 291,93 грн.. Крім того, у вказаних Додатках сторони погодили терміни, умови поставки, пункт відвантаження та порядок оплати вартості Товару. (а.с. 31, 38, 42)

Також, для оплати вартості Товару Позивачем виставлені Відповідачу Рахунки на оплату № 5 від 01.06.2018 року на суму 750 738,97 грн., № 6 від 05.06.2018 року на суму 963 194,40 грн., № 8 від 07.06.2018 року на суму 629 634,96 грн. та №10 від 20.06.2018 року на суму 566 291,88 грн, всього на загальну суму 2 909 860,21 грн. (а.с. 32, 35, 39, 43)

На виконання умов Договору поставки від 31.05.2018 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв Товар, що підтверджується видатковими накладними №1 від 01.06.2018 р. на суму 750 738 грн. 97 коп., №2 від 05.06.2018 р. на суму 963 194 грн. 40 коп., № 4 від 07.06.2018 р. на суму 629 634 грн. 96 коп., №5 від 15.06.2018 р. на суму 566 291 грн. 88 коп., а загалом на суму в розмірі 2 909 860,21 грн. (а.с.33, 36, 40, 44)

Крім того, на виконання умов Договору поставки 31.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Новотрейд здійснило часткову сплату за отриманий товар на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс на загальну суму в розмірі 2 288 933 грн. 37 коп.

Між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2018 року по 18.07.2018 року, з якого вбачається, що заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 18.07.2018 року становить 620 926,84 грн.

Крім того, в подальшому на виконання умов Договору поставки 31.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Новотрейд здійснило часткову сплату за отриманий товар на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс на суму 140 000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс в розмірі 480 926 грн. 84 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд інфляційні у розмірі 49 166 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 16 982 грн. 22 коп., пеню у розмірі 112 537 грн. 69 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки № 201803 від 31.05.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На виконання умов Договору поставки від 31.05.2018 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №1 від 01.06.2018 р. на суму 750 738 грн. 97 коп., № 4 від 07.06.2018 р. на суму 629 634 грн. 96 коп., №2 від 05.06.2018 р. на суму 963 194 грн. 40 коп., №5 від 15.06.2018 р. на суму 566 291 грн. 88 коп., а загалом на суму в розмірі 2 909 860,21 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.33, 36, 40, 44)

Крім того, на виконання умов Договору поставки 31.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Новотрейд здійснило часткову сплату за отриманий товар на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс на загальну суму в розмірі 2 428 933 грн. 96 коп.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд перед Товариством з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс за Договором поставки № 201803 від 31.05.2018 року становить 480 926 грн. 84 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс в розмірі 480 926 грн. 84 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату поставленого та прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 480 926 грн. 84 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 07.06.2018 р. по 31.05.2019 р. у розмірі 16 982 грн. 22 коп. та інфляційні за загальний період 07.06.2018 року по 31.05.2019 р. у розмірі 49 166 грн. 33 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар та виконані роботи за Договором за загальний період прострочки з 07.06.2018 р. по 31.05.2019 р. у розмірі 16 982 грн. 22 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача за видатковою накладною №5 від 15.06.2018 р (Додаток № 4 від 15.06.2018 року), а тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають 3% річних за загальний період прострочки з 07.06.2018 р. по 31.05.2019 р. у розмірі 16 786 грн. 86 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 49 166 грн. 33 коп. за загальний період з 07.06.2018 року по 31.05.2019 р. підлягають у задоволенню, оскільки розрахунок Позивача є арифметично вірним.

Також при зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 07.06.2018 року по 31.05.2019 р. у розмірі 112 537 грн. 69 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`зань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (стаття 547 Цивільного кодексу України)

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України, для застосування пені за порушення грошового зобов`язання договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

Оскільки умовами укладеного сторонами Договору від 31.05.2018 року не передбачена відповідальність Покупця за неналежне виконання зобов`язання у вигляді пені, тобто між сторонами угода щодо стягнення пені не укладена, а частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено обмеження нарахування пені за весь час користування чужими грошовими коштами обліковою ставкою НБУ, якщо вона передбачена умовами укладеного між сторонами договору, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 112 537 грн. 69 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивачем також заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 965 грн. 50коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2019 року між адвокатом Джеджея Луїзою Анатоліївною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс (Клієнт) було укладено Договір з надання правової допомоги №200519, за змістом якого КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ приймає на себе обов`язок усіма законними методами та способами надавати правову допомогу по захисту та представленню інтересів клієнта у справі по стягненню кредиторської заборгованості з ТОВ Новотрейд за Договором 201803 від 31.05.2018 року по постачанню нафтопродуктів.

За умовами п. 2.2. Договору Адвокат надає наступні адвокатські послуги (при необхідності) відносно предмета договору

а) надає консультації та роз`яснення з юридичних питань,

б) надає усні та письмові довідки відносно законодавства,

в) складає позовні (та інші) заяви, скарги, документи правового характеру;

г) засвідчує копії документів у справах, які веде адвокат;

д) представляє інтереси Клієнта в судових органах, інших державних, приватних,

правоохоронних органах, перед громадянами та юридичними особами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано детальний опис робіт, акт наданих послуг від 22.07.2019 року суму 9 965 грн. 50 коп. та платіжне доручення на суму 9 965 грн. 50 коп. (а.с.61-63)

Судом встановлено, що Джеджея Л.А. є адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

Проте, Суд зазначає, що позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Торггазссервіс підписана не адвокатом, а директором Позивача.

Згідно з Актом наданих послуг від 22.07.2019 року, заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 965 грн. 50 коп., складається з:

Усна консультація з вивченням документів по питанню стягнення заборгованості з ТОВ Новотрейд - 1 год. - 400 грн. 00 коп.;

Розрахунок ціни позову при стягнення заборгованості з ТОВ Новторейд на користь ТОВ Торгазссервіс за Договором № 201803 від 31.05.2018 року у розмірі 480 926,84 грн. - 5 сторінок - 2 500 грн. 00 коп.;

Складання акту звірення розрахунків станом на 31.05.2019 року між ТОВ Новторейд та ТОВ Торгазссервіс за Договором № 201803 від 31.05.2018 року - 1 сторінка - 800 грн. 00коп.;

Представництво інтересів ТОВ Торгазссервіс , а саме відправлення 12.06.2019 року цінного листа з актом звірення розрахунків станом на 31.05.2019 року між ТОВ Новторейд та ТОВ Торгазссервіс за Договором № 201803 від 31.05.2018 року з поштового відділення Київ-24 - 265 грн. 50 коп.;

Складення позовної заяви при стягненні заборгованості з ТОВ Новторейд на користь ТОВ Торгазссервіс за Договором № 201803 від 31.05.2018 року у розмірі 480 926,84 грн. з урахуванням пені, штрафу та інфляційний нарахувань - 5 000 грн. 00 коп.;

Складання заяви про забезпечення позову - 2 сторінки - 1000 грн. 10 коп.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак є необґрунтованими вимоги про стягнення 1800 грн. 00 коп. - витрат, необхідних для складання акту звірки та заяви про забезпечення позову.

За таких підстав, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 165 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс - задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд (01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 35, Ідентифікаційний код юридичної особи 39181623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгазссервіс (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 20Б, офіс 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 32346649) заборгованість у розмірі 480 926 (чотириста вісімдесят тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп., 3% річних у розмірі 16 982 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 22 (двадцять дві) коп., інфляційні у розмірі 49 166 (сорок дев`ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 33 (тридцять три) коп., судовий збір у розмірі 8 205 (вісім тисяч двісті п`ять) грн. 26 (двадцять шість) коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 165 (вісім тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 50 (п`ятдесят) коп..

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин