Рішення
від 26.09.2019 по справі 910/7844/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2019Справа № 910/7844/19

За позовом Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" (м. Шепетівка)

До 1. Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (м. Ужгород)

2. Державної казначейської служби України (м. Київ)

Про стягнення 662.673,79 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Мальована В.А.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Шепетівське лісове господарство" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України про стягнення 662.673,79 грн.

Позивач просить суд стягнути вказані грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС.

Також позивачем було наголошено, що встановлення остаточного розміру послуг адвоката таї їх оплата здійснюється за результатами розгляду справи, з огляду на що позивач до закінчення судових дебатів не зможе подати доказів розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.19. відкрито провадження у справі № 910/7844/19 та призначено підготовче засідання на 25.07.19.

12.07.19. відповідачем-1 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та вказує, що позивачем не доведено наявність та розмір шкоди, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача-1 та сплатою позивачем коштів АТ Українська залізниця . Також відповідач зазначає, що відсутні преюдиційні рішення, якими було б встановлено неправомірність дій митниці та заперечує проти стягнення 65.000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.19. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

25.07.19. позивачем подано відповідь на відзив.

25.07.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15.08.19.

15.08.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.09.19.

В судовому засіданні 26.09.19. позивачем підтримано позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання 26.09.19. явку своїх повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Оскільки відповідачем-1 письмовий відзив на позовну заяву подано, відповідач-2 вказаним правом не скористався, суд дійшов висновку, що неявка відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.09.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного судового розгляду є вимога Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" про стягнення 662.673,79 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України щодо затримки вагонів з порушенням ст. 199 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.16. у справі № 822/1360/16 (яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.16., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.17.) визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство": № 68147156 , № 68615244, № 68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, № 67672113, № 67180521 .

Означеною постановою, зокрема, встановлено наступне:

На виконання вимог контрактів, Державне підприємство "Шепетівське лісове господарство" здійснило завантаження лісопродукції: 11.05.2016 у напіввагон №68147156, ВМД 400040000/2016/2002; 11.05.2016 у напіввагон №68615244, ВМД 400040000/2016/2001; 12.05.2016 у напіввагон №68407501, ВМД 400040000/2016/2041; 13.05.2016 у напіввагон №68027531, ВМД 400040000/2016/2072; 13.05.2016 у напіввагон №67894568, ВМД 400040000/2016/2073; 17.05.2016 у напіввагон №67849513, ВМД 400040000/2016/2131; 18.05.2016 у напіввагон №67672113, ВМД 400040000/2016/2159; 20.05.2016 у напіввагон №67180521, ВМД 400040000/2016/2215.

Після прибуття вказаних вагонів, Закарпатська митниця ДФС направило до станції Батєво заявки на подачу вагонів для вивантаження та проведення митного огляду.

09.06.2016 та 10.06.2016 Закарпатська митниця ДФС, за участю посадової особи Управління боротьби з митними правопорушеннями, головного інженера ДП Берегівського ЛН, інженера з організації лісозаготівель ДП Мукачівське ЛГ, посадової особи Управління Національної поліції в Закарпатській області, посадової особи відділу класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання, а також заступника начальника ст. Чоп, провів ідентифікаційний огляд товару, за результатами якого складено Акти №№ 305010002/2016/00031, 305010002/2016/00032, 305010002/2016/ЗМК-09029, 305010002/2016/ЗМК-09030.

У зв`язку з обмеженнями у технічних можливостях підрозділів Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" зважування згідно вищевказаної заявки вагона відбулось з 14.06.2016 по 16.06.2016.

За результатами зважування встановлено, що фактична маса вантажу менша задекларованої.

29.09.2016 за участі головного спеціаліста Закарпатської торгово-промислової палати та посадової особи позивача було здійснено митний огляд вищевказаного товару у напіввагонах № 67672113, №8147156.

Згідно Експертного висновку Закарпатської ТПП №В-881/2 від 29.09.2016, загальний об`єм лісоматеріалів становить 61,48 кбм (по ТСД 60,54 кбм), відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88, код УКТЗЕД - 4401 10. Відповідно до Експертного висновку Закарпатської ТПП про вартість товару №О-183 від 29.09.2016, загальна вартість лісоматеріалів обємом 61,48 кбм становить 24592,00 грн.

Згідно Експертного висновку Закарпатської ТПП №В-881/1 від 29.09.2016, загальний обєм лісоматеріалів становить 52,766 кбм (по ТСД 54,49 кбм), відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88, код УКТЗЕД - 4401 10. Відповідно до Експертного висновку Закарпатської ТПП про вартість товару № О-182 від 29.09.2016, загальна вартість лісоматеріалів обємом 52,76 кбм становить 26383,00 грн.

Митний огляд вищевказаного товару у напіввагонах №68615244, №68407501, №68027531, №67894568, №67849513, №67180521 відповідач, на момент прийняття постанови, не провів.

У ході судового розгляду справи № 822/1360/16 було встановлено, що в період з 11.05.2016 по 20.05.2016 на територію залізничних станцій "Чоп" та "Батєво" Закарпатської митниці ДФС прибули залізничні вагони № 68147156, № 68615244, № 68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, № 67672113, № 67180521.

За вказаних підстав в постанові від 10.10.16. у справі № 822/1360/16 Хмельницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що Закарпатська митниця ДФС не вчинила визначених законом дій для вчинення митних процедур у строк, встановлений ст. 199 МК України; митне оформлення товару у залізничних вагонах № 68147156, № 68615244, № 68407501, № 68027531, № 67894568, №6 7849513, № 67672113, № 67180521 розпочалося 13.05.2016, 15.05.2016, 16.05.2016, 20.05.2016, 21.05.2016, 22.05.2016, що підтверджується відмітками органу доходів і зборів на ВМД 400040000/2016/2001, ВМД 400040000/2016/2041; ВМД 400040000/2016/2072; ВМД 400040000/2016/2073; ВМД 400040000/2016/2131; ВМД 400040000/2016/2215; ВМД 400040000/2016/2159; ВМД 400040000/2016/2002.

Суд наголосив, що закарпатська митниця ДФС не вчинила дій, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, а саме виконання мінімуму митних формальностей.

З врахуванням вказаного суд дійшов висновку, що необхідно визнати бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство": № 68147156, № 68615244, № 68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, № 67672113, № 67180521 протиправною.

Обставини, встановлені у справі № 822/1360/16, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрала законної сили та діє постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.16. у справі № 822/1360/16, то встановлені нею факти мають обов`язкову силу для вирішення даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (статті 1174 Цивільного кодексу України).

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Враховуючи встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.16. у справі № 822/1360/16 обставини, суд при розгляді даної справи вважає, що позивачу має бути відшкодована шкода, завдана неправомірними діями Закарпатської митниці ДФС.

Для необхідності достеменного дослідження питання наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення в діях Закарпатської митниці ДФС, тобто підстави цивільно-правової відповідальності останнього, Господарський суд міста Києва суд відмічає, що в даному випадку неправомірні дії (протиправна поведінка) Закарпатської митниці ДФС полягали в тому, що відповідачем-1 не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску, зокрема, залізничних вагонів № 68147156 , № 67672113, № 67180521 Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" через державний кордон України у строк, встановлений ст. 199 Митного кодексу України, оскільки Закарпатською митницею ДФС не надано доказів того, що вона, затримуючи вагони та допускаючи бездіяльність щодо вчинення митних формальностей у строк, що не може перевищувати 30 днів, діяла у спосіб та в межах повноважень, визначених Митним кодексом України.

Вказане спростовує доводи відповідача-1, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву щодо відсутності преюдиційних рішень, якими б було встановлено неправомірність дій митниці.

Отже, наявність вини відповідача-1 у вказаних діях не спростовано під час розгляду справи № 910/7844/19, та відповідно вона за змістом ч. 2 ст. 1166 ЦК України презюмується.

Отже судом встановлено наявність вини відповідача-1.

Щодо наявності шкоди та її розміру судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.09.17. у справі № 924/373/17, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.17., встановлено наступне.

Відповідно до накладної № 489211 від 11.05.16. вантажовідправником - державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагон № 68147156 із вантажем "деревина паливна" маршрутом Шепетівка-Ліскова.

Відповідно до актів загальної форми № 7555 від 13.05.2016 р., № 45 від 16.05.2016 р., № 52 від 19.05.2016 р., № 9925 від 15.06.2016 р., № 236 від 25.09.2016 р., № 248 від 06.10.2016 р., № 7038 від 21.10.2016 р., № 55 від 21.10.2016 р., № 89 від 11.11.2016 р., № 7050 від 25.10.2016 р., № 94 від 11.11.2016 р. та № 1029 від 20.11.2016 р. вагон № 68147156, вантажовідправником якого є ДП "Шепетівське лісове господарство", був затриманий митницею для проведення митних формальностей: вагон № 68147156 затримано 13.05.2016 р. (за актом загальної форми № 7555 від 13.05.2016р.), випущено 12.11.2016 р. (що підтверджується актом загальної форми № 1029 від 20.11.2016 р.). Оскільки вантаж підлягав переміщенню через кордон, то, відповідно, підлягав митному оформленню.

АТ Українська залізниця на підставі наведених вище актів загальної форми, які складено відповідно до приписів чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини, було розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, збір за телеграфне повідомлення про затримку, плату за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку вагонів.

Відповідно до розрахунку сум за користування вагонами та інших послуг, всього нараховано 289364,18 грн. з ПДВ та нарахований відповідно до акту з.ф. №7050 тариф (Чоп - Батьово, Батьово - Чоп, Чоп - Мукачево, Мукачево - Перечин в сумі 5688,00 грн. направлено в ЄТехПД для стягнення), всього до оплати 295052,18 грн. За зберігання вантажу у вагоні до зважування по ст. Батьово за 29 доби (перша доба зберігання здійснювалась безоплатно, 3 доби вантаж пробув на майданчику з частковим вивантаженням): 29 діб (зберігання у вагоні до зважування по ст. Батьово) х 48т (вага вантажу) х 4,0 (ставка за 1 т.) х48т х 2,302коф. = 12817,50 грн. За простій 10т вантажу 3 доби з частковим вивантаженням на майданчик МЧ-Львів: 3 доби х 10т х 1,6 (ставка за 1 т. на відкритих складах) х 2,302коеф = 110,50 грн. За простій 38т вантажу 3 доби у вагоні з частковим вивантаженням на майданчик МЧ-Львів: 3 доби х 38т х 4,0 (ставка за 1 т.) х 2,302коф. = 1049,70 грн. За простій 42т вантажу 116 діб (зберігання у вагоні після зважування по ст. Батьово): 116 діб х 42т х 4,0 (ставка за 1 т.) х 2,302коф. = 44861,40 грн. За простій 42т вантажу 11 діб з повним вивантаженням на майданчик МЧ-Львів: 11 діб х 42т х 1,6 (ставка за 1 т. на відкритих складах) х 2,302коеф = 1701,60 грн. За зберігання порожнього вагону 5,9 (ставка за 1 вагон) х 11 діб х 2,302коеф = 149,40 грн. За 3 години маневрової роботи плата склала: 292,60 х 2,302 коеф = 673,60грн х 6 (3 год. = 6 х 30 хв.) = 4041,60 грн. Плата за відправку повідомлення телеграфом склала: 53,0 х 2,302 коеф. х 6 шт. = 732,00 грн. За зважуванні на вагонних вагах одного вагону плата склала: 75,20 х 2,302 коеф = 173,10 грн. Плата за участь працівника залізниці склала: 66,20 х 2,302 коеф = 152,40 грн.; робота МЧ -1 Львів (згідно калькуляції МЧ-1): 3692,82 грн. За актом загальної форми №52 від 19.05.2016р. збір за часткове вивантаження, завантаження та кріплення вантажу згідно розрахунку склав 1003,63 грн. Відповідно до складено акту загальної форми №248 від 06.10.2016р. збір за вивантаження, завантаження та кріплення вантажу згідно розрахунку склав 2689,19 грн. Щодо нарахувань, що були здійснені по станції Мукачево: за актом загальної форми № 94 початок затримки вагонів 21.10.2016 р., закінчення затримки вагонів 11.11.2016 р. Таким чином, простій склав 496 повних годин. Затримка вагону на залізниці вже склала більше 45 год., а затримка вагону понад 45 год. за таблицею №1 "Ставки плати за користування вантажними вагонами перевізника" складає 16 грн. за кожну годину за 1 вагон. Таким чином за користування вагоном на станції Мукачево 496 год. плата склала 18268,70 (496 год. х 16 грн. х 2,302 коеф). За зберігання вантажу у вагоні до зважування за 21 добу збір склав: 21 доба х 42т (вага вантажу) х 4,0 (ставка за 1 т.) х 2,302коф. = 8121,50 грн. За маневрову роботу 1 год. = 292,60 х 2,302 коеф х 2 (2* 30 хв) = 1347,20 грн. Плата за відправку повідомлення телеграфом склала: 53,0 х 2,302 коеф х 2 шт. = 244,0 0грн. По нарахуванням, що були здійснені по станції Перечин: простій вагону на станції Перечин за актом загальної форми №1029 від 20.11.2016р. склав 34 год. Отже, за користування вагоном на станції Перечин за 34 год. плата склала 1252,30 грн. (34 год. х 16 грн. х 2,302 коеф). За зберігання вантажу у вагоні до зважування за 2 доби збір склав: 2 доби х 42т (вага вантажу) х 4,0 (ставка за 1 т.) х 2,302коф. = 773,50 грн. За маневрову роботу 1 год. = 292,60 х 2,302 коеф х 2 (2* 30 хв) = 1347,20 грн. Плата за відправку повідомлення телеграфом склала: 53,0 х 2,302 коеф х 1 шт. = 122,00 грн.

З врахуванням наведених вище розрахунків, загальний збір склав 289364,18 грн. з ПДВ (241136,82 грн. + 48227,36 грн. ПДВ) + зарахований до сплати за актом загальної форми № 7050 від 25.10.2016 р. збір в розмірі 5688,00 грн. Загалом - 295052,18 грн.

Отже, вказаним рішенням було стягнуто з державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" 295052,18 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.09.17. у справі № 924/453/17, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 01.10.18., встановлено, що Державне підприємство Шепетівське лісове господарство 18.05.2016 р. та 20.05.2016 р. здійснило відправлення вагонів № 67672113, № 67180521 за накладними № 496547, № 496554 зі станції Шепетівка, Південно-Західної залізниці до станції Захонь з вантажем деревина паливна ; спірні вагони простоювали на станціях Львівської залізниці з 20.05.2016 року по 15.11.2016 року.

Суд встановив, що в зв`язку з затримкою Закарпатською митницею ДФС України спірних вагонів і виникненням необхідності проведення залізницею операцій, необхідних для здійснення митного огляду, АТ Українська залізниця було донараховано додаткові збори і платежі , загальна сума яких становить 522416,85 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.09.17. у справі № 924/453/17 стягнуто з державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", регіональна філія "Львівська залізниця" 522.416,85 грн. боргу.

На виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.09.17. у справі № 924/373/17 ДП "Шепетівське лісове господарство" сплачено на користь АТ Українська залізниця 295.052,18 грн.

На виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.09.17. у справі № 924/453/17 ДП "Шепетівське лісове господарство" сплачено на користь АТ Українська залізниця 522.416,85 грн.

Вказане підтверджується поданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (арк. справи 71-74).

Визначаючи правові підстави та періоди нарахування сум, які були стягнуті з позивача а користь АТ Українська залізниця , та з яких складається розмір заявленої до стягнення шкоди, судом враховано та встановлено:

Відповідно до частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України ) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною 2 статті 218 МК України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Частинами 1, 2 статті 325 МК України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Діяльність залізниці регулює Статут залізниць України , затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 .

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25 лютого 1999 року , облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктом 4 (абз. 20) Правил користування вагонами та контейнерами визначено, що плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів.

При цьому за змістом п. 1.8 розділу ІІІ "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009 (далі - "Збірник тарифів") за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під`їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам`яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.

Пунктом 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 , визначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Виходячи з наведеного, власники товару або уповноважені ними особи мають обов`язок щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення або не виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю.

Адміністративними судами у справі № 822/1360/16 встановлено, що відповідачем-1 не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску обумовлених залізничних вагонів через державний кордон України у строк, встановлений ст.199 МК України .

Відповідно до частини 1 статті 199 Митного кодексу України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

При здійсненні перерахунку судом взято до уваги тридцятиденний строк, протягом якого перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України є правомірним, і враховано, що ряд операцій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Врахувавши наведені вище норми, суд встановив, що плата за користування вагоном, плата за зберігання вантажу, плата за маневрову роботу, повідомлення власника вантажу телеграмою з першого по тридцятий день затримки кожного вагону є витратами, що повинні бути понесені саме позивачем відповідно до вказаних положень законодавства, плата за користування вагоном, плата за зберігання вантажу, плата за маневрову роботу, повідомлення власника вантажу телеграмою з тридцять першого по останній день затримки кожного вагону є шкодою.

Наявний у матеріалах справи розрахунок містить детальний опис витрат за кожною операцією, виконаною залізницею, таких як плата за користування вагоном, плата за зберігання вантажу, плата за маневрову роботу, повідомлення власника вантажу телеграмою, по кожному вагону окремо, з періодом затримки вагонів з врахуванням вимог ч. 1 ст. 199 Митного кодексу України.

Отже, на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд встановив, що розмір завданої позивачу шкоди з тридцять першого по останній день затримки вагонів № 68147156, № 67672113, № 67180521 склав 662.673,79 грн.

Наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Закарпатської митниці ДФС та понесеними позивачем збитками судом встановлено з огляду на те, що фактично витрати з плати за користування вагоном, плати за зберігання вантажу, плати за маневрову роботу, повідомлення власника вантажу телеграмою за вказані періоди по означеним вагонам було понесено саме внаслідок протиправного нездійснення відповідачем-1 визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів № 68147156, № 67672113, № 67180521 позивача через державний кордон України у строк, встановлений ст. 199 Митного кодексу України.

Вказане спростовує доводи відповідача-1, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву, що відсутності причинно-наслідкового зв`язку та недоведеністю розмірів шкоди та її завдання з винних дій відповідача-1.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією із засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п. 26 рішення від 15.05.2008 р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, враховуючи зміст ст. 129 Конституції України, ч. ч. 1-3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки відповідача-1; наявність заподіяної діями вказаного учасника судового процесу шкоди; причинний зв`язок між ними.

За висновками суду, з огляду на все викладене вище в сукупності, матеріали справи містять достатні докази наявності протиправної поведінки відповідача-1 як складової відшкодування шкоди, наявність заподіяної діями вказаного учасника судового процесу шкоди; причинний зв`язок між ними.

Відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Приписами п. 2 ч. 9 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.11. (далі - Порядок), Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень (п.п. 2 п. 35 Порядку).

У відповідності до Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.15., (п. 1) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Таким чином управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, фінансування його видатків входить до компетенції Державної казначейської служби України.

Враховуючи положення вищенаведених норм чинного законодавства України, позивачу надане право звернутися до суду з вимогою про відшкодування з Державного бюджету України державою в особі органів, які виконують функції управління коштами Державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених державою на утримання органів, що завдали шкоду.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 9.940,11 грн. покладаються на відповідача-1, оскільки шкода заподіяна в зв`язку з неправомірними діями останнього.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, 6, ідентифікаційний код 37567646) на користь Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" (30400, Хмельницька обл., Шаепетівський район, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133; ідентифікаційний код 00993320) грошові кошти в розмірі 662.673 (шістсот шістдесят дві тисячі шістсот сімдесят три) грн 79 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20; ідентифікаційний код 39515893).

3. Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20; ідентифікаційний код 39515893) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 9.940 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок) грн 11 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 30.09.19.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата ухвалення рішення26.09.2019
Оприлюднено02.10.2019

Судовий реєстр по справі —910/7844/19

Постанова від 19.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Катеринчук Л.Й.

Ухвала від 17.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Катеринчук Л.Й.

Ухвала від 12.10.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Катеринчук Л.Й.

Постанова від 04.08.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Ухвала від 02.07.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Ухвала від 01.06.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Рішення від 28.04.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 21.04.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 30.03.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 30.03.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні